10 липня 2023 року Справа 215/3398/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту стратегічного планування та аналітичного забезпечення Державної служби України з питань праці про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.06.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту стратегічного планування та аналітичного забезпечення Державної служби України з питань праці про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Дана справа була передана судді Кучмі К.С. 05.07.2023 року, в якій позивачем заявлені наступні позовні вимоги:
- встановлення наявності компетенції (повноважень) Департаменту стратегічного планування та аналітичного забезпечення Державної служби України з питань праці у сфері управління при отриманні заяви від 28.03.23 р. вх С-1193-23 а надати запрошення для нього з приводу розгляду його заяви до правового порядку ст.59 Конституції України і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов'язати виконати таку процедуру;
- встановлення наявності компетенції (повноважень) Департаменту стратегічного планування та аналітичного забезпечення Державної служби України з питань праці у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 28.03.2023 р. вх.С-1193-23а ініціювати розслідування діяльності начальника Управління Держпраці Кіровоградської області і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов'язати виконати таку процедуру;
- встановлення відсутності компетенції (повноважень) Департаменту стратегічного планування та аналітичного забезпечення Державної служби України з питань праці наказом зобов'язати начальника Управління Держпраці Кіровоградської області надати припис за формою Н-9 щодо необхідності проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, який відбувся 02.06.2010 р. з ним на підприємстві ВКіК і визнати відсутність відмови від такої процедури протиправною бездіяльністю;
- встановлення наявності компетенції (повноважень) Департаменту стратегічного планування та аналітичного забезпечення Державної служби України з питань праці у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 28.03.2023 р. вх.С-1193-23а прийняти рішення до правового порядку ст.120 Конституції України та надати вихідний номер і дату відправки його заяви від 28.03.2023 р. управлінню Держпраці Кіровоградської області і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов'язати виконати таку процедуру.
Згідно із п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору обчислюється відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 Закону України “Про судовий збір”.
В силу ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн.), за кожну позовну вимогу. Законом України “Про Державний бюджет на 2023 рік”, станом на 1 січня 2023 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2 684 гривні.
Водночас, судовий збір позивачем не сплачено.
Разом з тим, до позову долучено заяву, в якій позивач зокрема просить суд звільнити його від сплати судового збору, у зв'язку з його доходами у сумі 2 393 грн., які менше рівня прожиткового мінімуму 2 684 грн.
Вирішуючи питання щодо звільнення від сплати судового збору суд виходить із наступного.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим. Це допускається, оскільки право доступу до суду за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб. Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Однією з гарантій реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81): “В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати” (підпункт 12 пункту D).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у своїй практиці неодноразово зауважував, що вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частинами першою, другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отож звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Суд, вирішуючи це питання, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
При цьому, питання про звільнення від сплати судового збору вирішується судом на підставі заявленого стороною клопотання та поданих доказів на підтвердження наявності підстав для такого звільнення, визначених приписами Закону України «Про судовий збір».
Подаючи до суду заяву про звільнення від сплати судового збору, позивач на підтвердження свого матеріального стану надав довідку Тернівського УПСЗН м.Кривий Ріг №3024 від 05.06.2023 р. про суму отриманої ним компенсації за надання соціальних послуг особам з інвалідністю І групи за період з січня 2022 року по квітень 2023 року.
Так, згідно із статтею 1 Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям” від 01.06.2000 року №1768-III малозабезпечена сім'я - це сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Статус малозабезпеченої набуває лише та сім'я, якій призначено відповідну державну допомогу, а право сім'ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім'ї та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1768-III державна соціальна допомога призначається на шість місяців. Протягом цього часу сім'я має статус малозабезпеченої.
Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у м.Києві та м.Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї.
Підтвердженням статусу малозабезпеченої сім'ї є довідка відповідного управлінням праці та соціального захисту населення про отримання (неотримання) соціальної допомоги, форма якої визначена в додатку №11 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справи отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Мінпраці від 19.09.2006 року №345.
Водночас позивачем на підтвердження того, що відповідним управлінням праці та соціального захисту населення сім'я позивача була визнана малозабезпеченою у зв'язку із чим була призначена протягом 2020-2022 років відповідна державна соціальна допомога, жодних доказів не надано.
У контексті наведеного необхідно зауважити, що надана довідка Тернівського УПСЗН м.Кривий Ріг не є доказом, що він є членом саме малозабезпеченої сім'ї.
Отже, враховуючи, що подане заявником клопотання про звільнення від сплати судового збору не містить довідки відповідного управлінням праці та соціального захисту населення про отримання (неотримання) соціальної допомоги, відсутні підстави для звільнення його від сплати судового збору за підпунктом «г» пункту 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Таким чином, у цьому випадку, відсутні підстави для звільнення його від сплати судового збору за пунктом 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Отже, ненадання позивачем доказів на підтвердження свого скрутного фінансового становища, зумовлює відсутність підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція була викладена в ухвалах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду за результатами розгляду касаційних скарг (разом із клопотанням про звільнення від сплати судового збору) ОСОБА_1 у справі №215/3786/19 від 17.10.2019 року, у справі №160/7077/19 від 16.10.2019 року, у справі №215/3329/19 від 10.10.2019 року, у справі №215/2132/19 від 23.09.2019 року, у справі №215/2169/19 від 21.08.2019 року, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.11.2020 року у справі №9901/77/20.
За викладених обставин, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду позову, у зв'язку з чим, його заява про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду докази сплати судового збору за заявлену немайнову вимогу у розмірі 1 073,60 грн.
Крім того, відповідно до частин 1-2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Дослідивши позовну заяву, суд зазначає, що позовні вимоги не відповідають приписам ч.1 ст.5 КАС України.
Суд зазначає, що встановлення наявності компетенції (повноважень) відповідача, не відповідають вимогам та способу захисту, передбачених статтею 5 КАС України, за яким може звернутися позивач, оскільки останній у спірних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень, а відповідач виступає посадовою (службовою) особою суб'єкта владних повноважень.
Отже, позивачу необхідно звернутися до суду з уточненою позовною заявою, в якій привести позовні вимоги відповідно до ст.5 КАС України.
Також, відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно із ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем в примірнику позовної заяви для суду надано: клопотання від 12.06.2023 року; довідку від 05.06.2023 року №3024; заяву про витребування доказів; заяву про неправомірні дії від 12.06.2023 року.
Проте, для відповідача позивачем надано лише примірник позовної заяви на 1 аркуші. Таким чином, позивачу необхідно надати до суду примірник додатків до позовної заяви для відповідача.
Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 КАС України, а тому згідно із ч.1 ст.169 КАС України вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачеві строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту стратегічного планування та аналітичного забезпечення Державної служби України з питань праці про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви, в якій привести позовні вимоги відповідно до вимог ст.5 КАС України;
- примірник додатків до позовної заяви для відповідача;
- документ про сплату судового збору в розмірі 1 073,60 грн. за наступними банківськими реквізитами: отримувач УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ (отримувача) 37988155; рахунок UA368999980313141206084004632; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; код бюджетної класифікації доходів 22030101.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат.
Суддя К.С. Кучма