(у порядку ухвалення додаткового рішення)
13 липня 2023 року м. Київ
Унікальний номер справи № 754/11169/18
Апеляційне провадження № 22-з/824/842/2023
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Гаврюшенко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Яцко Віталія Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27 листопада 2019 року позовні вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишено без задоволення (т. 2 а.с. 17, 19-26).
Не погодившись із рішенням суду, 11 лютого 2020 року ТОВ «Порше Мобіліті» звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити (т. 2 а.с. 29-42).
Постановою Київського апеляційного суду від 08 червня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Порше Мобіліті» - задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 листопада 2019 року - скасовано, ухвалено нове. Позов ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором № 50004719 від 11 червня 2012 року: 296 746,41 грн. - сума заборгованості за кредитом; 3 040,51 грн. - сума інфляційних витрат за час прострочення за кредитом; 24 105,26 грн. - сума 3 % річних за час прострочення повернення кредиту на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України. В іншій частині позовних вимог ТОВ «Порше Мобіліті» - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» - 4 858,66 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції, 7 287,98 грн. судового збору за розгляд справи апеляційним судом, 9 717,32 грн. судового збору за розгляд справи касаційним судом. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» - 4 442,10 грн. витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції (т. 3 а.с. 77-85).
16 червня 2023 року Київським апеляційним судом отримано заяву від представника ОСОБА_1 - адвоката Яцко В.В. про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив стягнути з ТОВ «Порше Мобіліті» на користь ОСОБА_1 витрати на правовому допомогу у сумі 25 024,50 грн. та поштові витрати (т. 3 а.с. 87-91).
Особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені повідомленнями на зазначені ними адреси, про що свідчать відмітки працівників пошти про вручення особисто поштових відправлень, у т.ч. адреси електронної пошти та телефонограмами із забезпеченням технічної фіксації таких повідомлень, тобто належним чином, про що у справі є докази (т. 3 а.с. 103-107).
Представник ОСОБА_1 - адвокат Яцко В.В. у заяві про ухвалення додаткового рішення просив розгляд заяви провести за відсутності відповідача та його представника (т. 3 а.с. 91).
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні.
Згідно з ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06).
Зважаючи на вищезазначене та положення ч. 11 ст. 128, ч. 5 ст. 130, 131, ч. 4 ст. 270, ч. 2 ст. 372 ЦПК України, суд визнав повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви та заперечень на заяву, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).
За змістом ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 134 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Повноваження представника ОСОБА_1 - адвоката Яцко В.В. підтверджуються ордером про надання правничої (правової допомоги) серії АА № 1195685 від 10 листопада 2022 року, договором про надання юридичних послуг та правової допомоги від 10 листопада 2022 року, укладеним між ОСОБА_1 та адвокатом Яцко В.В. (т. 3 а.с. 30, 92-93).
Згідно з п. 4.1 вказаного договору вартість юридичних послуг та/або правової допомоги, що надаються виконавцем згідно цього договору та порядок оплати встановлюються в додатках до цього договору.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представник ОСОБА_1 - адвокат Яцко В.В. надав додаток № 1 до договору про надання юридичних послуг та правової допомоги від 10 листопада 2022 року, в якому зазначено вартість юридичних послуг адвоката, рахунок за договором від 07 червня 2023 року, розрахунок та детальний опис робіт, виконаних адвокатом від 07 червня 2023 року та акт наданих послуг від 07 червня 2023 року (а.с. 94-97).
Згідно з актом наданих послуг від 07 червня 2023 року вартість наданих послуг відповідно до договору та додатку № 1 до нього від 10 листопада 2022 року становить 670 доларів США, що еквівалентно 25 024,50 грн. станом на 07 червня 2023 року (а.с. 97).
З огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Згідно з ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
За змістом ч. 3 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу від ТОВ «Порше Мобіліті» не надходило до суду апеляційної інстанції.
Заявлений стороною відповідача розмір витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції 25 024,50 грн. апеляційний суд визнав обґрунтованим та співмірним зі складністю справи та витраченого адвокатом часу на здійснення представництва клієнта.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на вищезазначене, оскільки витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції доведені, колегія суддів дійшла висновку, що за результатом апеляційного розгляду пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (43,05 %) з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 10 773,04 грн. витрат на правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Яцко Віталія Володимировича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36422974) на користьОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) - 10 773,04 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 13 липня 2022 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
О.В. Борисова
В.М. Ратнікова