03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 75/1436/21 Головуючий у суді першої інстанції - Петров Д.В.
Номер провадження № 22-з/824/930/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
про відмову у забезпеченні позову
11 липня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Яворського М.А.(суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в особі реєстратора Шпильки Валентини Федорівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Колиба», третя особа: ОСОБА_4 , про скасування рішень загальних зборів, визнання недійсними змін до статуту, скасування державної реєстрації змін до установчих документів, визнання частки у статутному капіталі спільною сумісною власністю та визнання договору недійсним з моменту його укладення, -
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу 10 березня 2023 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 березня 2023 року було поновлено строк та відкрито апеляційне провадження у даній справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 травня 2023 року справу було призначено до судового розгляду.
В подальшому, 07 липня 2023 року на адресу апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, відповідно до якої ОСОБА_1 просила заборонити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчиняти будь-які дії щодо відчуження, поділу часток у статутному капіталі ТОВ «Колиба».
Вказану заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що з відкритих джерел мережі Інтернет 07 липня 2023 року позивачу стало відомо про те, що ОСОБА_3 вже не є учасником ТОВ «Колиба», а переоформлення права власності на частку, що раніше була власністю ОСОБА_2 , відбувається і надалі. Так, частку ОСОБА_3 переоформлено на ОСОБА_6 , змінено частки у статутному капіталі та поділено на частини, зменшено розмір статутного капіталу ТОВ «Колиба» із 144 500 грн до 28 900 грн, виведено ОСОБА_6 зі складі учасників товариства, видалено бенефіціарних власників.
ОСОБА_1 вважає, що вищевказані дії свідчать про змову певного кола осіб, направлену на позбавлення її права власності на майно, грошові кошти та корпоративні права. За таких обставин існує ймовірність того, що у разі задоволення позову неможливо буде відновити її правове становище.
Враховуючи вищевикладене, просила задовольнити подану заяву про забезпечення позову.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до положень статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідками встановлення обов'язку або заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 4 постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 року, яким їй у задоволенні позовних вимог про скасування рішень загальних зборів, визнання недійсними змін до статуту, скасування державної реєстрації змін до установчих документів, визнання частки у статутному капіталі спільною сумісною власністю та визнання договору недійсним з моменту його укладення відмовлено.
Дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, апеляційний суд вважає, що спір між сторонами виник із відносин, які врегульовані та підлягають розгляду за правилами Господарсько-процесуального кодексу України, а заява про забезпечення позову подана передчасно, а тому на даному етапі судового розгляду задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач : М.А.Яворський
Судді: Т.Ц.Кашперська
В.О.Фінагеєв