Справа № 757/6462/17 Головуючий у І інстанції Волкова С.Я.
Провадження №22-ц/824/3472/2023 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
13 липня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Писаної Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тахтая Євгенія Миколайовича на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2022 року у справі за позовом акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У грудні 2017 року позивач звернувся з вищевказаним позовом, який обґрунтовано тим, що 27 липня 2016 року між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 був укладений комплексний договір № 1/2809344, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в сумі 99370,00 грн, строком з 27 липня 2016 року по 26 липня 2021 року включно, зі сплатою 15% річних за користування кредитом та комісійної винагороди в розмірі 2,3% в місяць від суми кредиту.
Вказував, що банк свої зобов'язання виконав належним чином, надавши відповідачу кредит у повному обсязі, однак відповідач умови кредитного договору не виконує, грошові кошти не повертає, а тому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1/2809344 від 27 липня 2016 року, яка станом на 12 грудня 2017 року становить в загальному розмірі 99344,36 грн, що складається з: 79 634,73 грн строкової заборгованості за кредитом, 6613,63 грн простроченої заборгованості за кредитом, 574,99 грн нарахованих відсотків, 2285,51 грн нарахованої комісії, 5393,22 грн прострочених відсотків, 4817,04 грн простроченої комісії, 25,24 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків, комісії, а також просив стягнути судовий збір в розмірі 1600,00 грн.
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2022 рокупозов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» 99 344,36 грн заборгованості за комплексним договором № 1/2809344 від 27 липня 2016 року, в тому числі: 79 634,73 грн строкової заборгованості за кредитом, 6 613,63 грн простроченої заборгованості за кредитом, 574,99 грн нарахованих відсотків, 2 285,51 грн нарахованої комісії, 5 293,22 грн прострочених відсотків, 4 817,04 грн простроченої комісії, 25,24 грн пені.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» 1 600,00 грн сплаченого судового збору.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 липня 2022 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2022 року залишено без задоволення.
Не погоджуючись з заочним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Тахтай Є.М. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги представник відповідача посилається на те, що справу розглянуто без належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи. Наявні в матеріалах справи судові повістки про дату розгляду справи були повернуті до суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання», що свідчить про неналежне сповіщення апелянта про розгляд справи. Оскаржуване рішення було ухвалено за її відсутності, що позбавило можливості реалізувати свої права на захист та порушило принцип змагальності сторін, копію рішення їй також не було направлено.
Вказує, що відповідачем заборгованість за кредитом погашалась в повному обсязі в строк до листопада місяця 2017 року, що підтверджується квитанціями позивача.
Однак, 01 листопада 2017 року в орендованій відповідачем квартирі, де проживала остання разом з своєю сім'єю, відбулась пожежа, внаслідок якої відповідач втратила належне їй майно та грошові заощадження, що стало об'єктивною причиною не виконання ОСОБА_1 свого зобов'язання. В той же час, позивач, не врахувавши об'єктивну обставину непереборної сили, в грудні 2017 року звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, однак, на переконання відповідача, станом на грудень 2017 року та з урахуванням дії форс-мажорних обставин у відповідача була відсутня заборгованість перед позивачем.
Крім того, в апеляційній скарзі вказано, що ОСОБА_1 не отримувала досудову вимогу позивача, а тому не була обізнана про наміри банку висувати до неї претензії щодо наявності заборгованості по комплексному договору.
Крім того, сторона відповідача звертає увагу апеляційного суду на те, що АТ «Креді Агріколь Банк» є неналежним позивачем у даній справі, оскільки з серпня 2019 року право вимоги за комплексним договором перейшло до ТОВ «Стандард Фінанс Групп».
Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно із ч. 1. ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки в даній справі ціна позову становить 99344,36 грн, що менше ста розмірів прожиткового мінімуму, і дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог ст.ст.128-130 ЦПК України.
Відповідно до положень ч.ч. 1-4 ст.128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка не є обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Згідно з ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Згідно з приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції, про що в матеріалах справи містяться відповідні документи.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена судом про судове засідання 01 лютого 2022 року та отримала судову повістку про виклик до суду на вказану дату.
Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та розглянув справу за відсутності відповідача ОСОБА_1 , щодо якого відсутні докази належного повідомлення про дату, час та місце судового засідання.
Таким чином недотримання судом норм процесуального права призвело до порушення права відповідача на справедливий суд, що в силу п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не може бути залишене в силі та підлягає скасуванню.
Вирішуючи позов АТ «Креді Агріколь Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1/2809344 від 27 липня 2016 року, колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 27 липня 2016 року між публічним акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк», правонаступником якого є акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», та відповідачем укладено комплексний договір № 1/2809344, за умовами якого ОСОБА_1 наданий кредит в сумі 99 370,00 грн строком до 26 липня 2021 року зі сплатою 15% річних та комісійної винагороди в розмірі 2,3% в місяць від суми кредиту (п.п.1.1., 1.3.1, 1.3.2. договору).
Згідно з п.1.1. вказаного договору відповідач прийняла на себе зобов'язання сплачувати платежі за кредитом щомісячно в число місяця, визначене Графіком погашення заборгованості (Додаток №1 до договору, який є його невідємною частиною), як день повернення кредиту.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що кредит надається позичальнику споживчі потреби, в тому числі на сплату страхового платежу за договором страхування життя згідно договору та Правил надання споживчого кредиту в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та умов страхування життя позичальника, які є невід'ємною частиною договору та розміщені на офіційному сайті банку.
Відповідно до 3.1. комплексного договору у разі прострочення строку оплати поточної заборгованості за кредитом, процентами, комісійною винагородою, згідно умов договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми простроченої заборгованості за договором за кожен день прострочення платежу.
Встановлено, що банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі.
В свою чергу, ОСОБА_1 , скориставшись кредитними коштами, свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, внаслідок чого у останньої перед банком утворилася заборгованість.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 12 грудня 2017 року заборгованість ОСОБА_1 , становить 99 344,36 грн, в тому числі: 79 634,73 грн строкової заборгованості за кредитом, 6613,63 грн простроченої заборгованості за кредитом, 574,99 грн нарахованих відсотків, 2285,51 грн нарахованої комісії, 5393,22 грн прострочених відсотків, 4817,04 грн простроченої комісії, 25,24 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків, комісії.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем заборгованість погашена не була.
Так, зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Частиною 1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.638 та ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до ст.ст.549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
У разі порушенням боржником виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, банк, відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України та умов кредитного договору, може використати право достроково вимагати стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором, надіславши повідомлення про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів, змінивши таким чином строк виконання основного зобов'язання.
В матеріалах справи міститься лист від 30 серпня 2017 року №10451/2176 адресований на ім'я відповідача, згідно якого банк повідомляв останню про те, що у неї станом на 30 серпня 2017 року виникла прострочена заборгованість у розмірі 9336,22 грн та просив її сплатити протягом 30 днів з дня отримання даного листа (а.с 19).
Згідно з п.2.3.5. Правил надання споживчого кредиту в ПАТ «Креді Агріколь Банк» та умов страхування життя позичальника невиконання зобов'язання по погашенню простроченої заборгованості протягом 30 днів з дати відправки повідомлення банком, дає право банку вимагати дострокового погашення кредиту в повній сумі, нарахованих процентів та/або нарахованих комісій, штрафів та пені.
Пунктом 2.3.7 вказаних Правил передбачено, що якщо Позичальник протягом 31 дня з моменту направлення йому письмової Вимоги Банком, не виконає Вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентами, комісіями, штрафними санкціями, Банк вправі розпочати процедуру примусового стягнення боргу, включаючи звернення до суду за стягненням на кошти та/або майно Позичальника в порядку, передбаченому законодавством України.
02 жовтня 2017 року ПАТ «Креді Агріколь Банк» направив ОСОБА_1 вимогу щодо дострокового виконання боргових зобов'язань за комплексним договором №1/2809344 від 27 липня 2016 року.
Вказана вимога була отримана ОСОБА_1 особисто 09 жовтня 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.21).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, як на час розгляду справи у суді першої інстанції, так і на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції вимогу банку не виконала, кошти не повернула.
У рішенні Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року у справі №15-рп/2002 визначено, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі й досудового врегулювання спору є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Звертаючись з даним позовом ПАТ ««Креді Агріколь Банк» пред'явив вимогу про стягнення з відповідача всієї суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 99 344,36 грн, тобто реалізував своє, передбачене ч.2 ст.1050 ЦК України, право вимоги дострокового погашення заборгованості за кредитом в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем порушене зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплаті процентів за користування ними, що встановлені умовами кредитного договору, правилами до вказаного договору, тому наявна заборгованість відповідача, яка станом на 12 грудня 2017 року становить 99 344,36 грн, в тому числі: 79 634,73 грн строкової заборгованості за кредитом, 6 613,63 грн простроченої заборгованості за кредитом, 574,99 грн нарахованих відсотків, 2 285,51 грн нарахованої комісії, 5 393,22 грн прострочених відсотків, 4 817,04 грн простроченої комісії, 25,24 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків, комісії, підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «Креді Агріколь Банк».
До апеляційної скарги відповідачем надано нові докази, а саме копія акта про пожежу від 01 листопада 2017 року, не чіткі копії квитанцій про сплату кредиту, копія адвокатського запиту до ТОВ «Стандард Фінанс Групп», копія адвокатського запиту до АТ «Креді Агріколь Банк», копія відповіді НП України ГУНП у м. Києві Печерського управління поліції на заяву ОСОБА_1 від 29 вересня 2019 року щодо можливих неправомірних дій, копія довідки від 22 жовтня 2019 року Начальника відділу превенції Печерського УП ГУНП у м. Києві.
Згідно з ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України).
Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року про відкриття провадження та призначення підготовчого засідання на 07 червня 2018 року о 12 год. 00 хв. у справі за позовом акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості була направлена на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві та вказана представником відповідача в апеляційній скарзі.
З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що 07 березня 2018 року ОСОБА_1 особисто отримала копію ухвали від 15 лютого 2018 року та копію позовної заяви з додатками до неї (а.с. 33).
06 червня 2018 року на адресу суду першої інстанції від представника ОСОБА_1 - адвоката Горбового В.А. надійшла заява про перенесення судового засідання та ознайомлення з матеріалами справи (а.с.38-39).
Згідно довідки Печерського районного суду м. Києва справа №757/76462/17 була знята з розгляду, дата наступного розгляду 11 жовтня 2018 року о 12 год. 00 хв.
02 жовтня 2018 року на адресу суду першої інстанції від представника ОСОБА_1 - адвоката Горбового В.А. надійшла заява про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи (а.с.51-52).
06 лютого 2019 року на адресу суду першої інстанції від представника ОСОБА_1 - адвоката Горбового В.А. надійшла заява про відкладення судового засідання, яке призначене на 07 лютого 2019 року на 10 год. 15 хв. (а.с.56-57).
Із довідки Печерського районного суду м. Києва від 18 квітня 2019 року справа №757/76462/17 вбачається, що в судове засідання 18 квітня 2019 року на 17 год. 00 хв. учасники справи не з'явились.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18 квітня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду на 10 червня 2019 року о 15 год. 30 хв.
10 червня 2019 року на адресу суду першої інстанції від представника ОСОБА_1 - адвоката Горбового В.А. надійшла заява про відкладення судового засідання яке призначене на 10 червня 2019 року о 15 год. 30 хв. (а.с.86-77).
Із довідки Печерського районного суду м. Києва від 10 червня 2019 року справа №757/76462/17 вбачається, що в судове засідання 10 червня 2019 року о 15 год. 30 хв. учасники справи не з'явились.
В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався, у зв'язку з неявкою в судові засідання сторін даної справи.
Вищевикладене спростовує доводи про те, що відповідач про існування даної справи дізналась лише 20 червня 2022 року.
Крім того, відповідачу було роз'яснено ухвалою суду про відкриття провадження від 15 лютого 2018 року право подати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, однак вказаною можливістю ОСОБА_1 на свій розсуд не скористалась.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд не вбачає підстав для прийняття нових доказів та надання їм оцінки, оскільки стороною відповідача не доведено неможливості подання документів до суду першої інстанції з об'єктивних причин, що не залежали від останньої, а також не заявлено клопотання про поновлення строку для прийняття нових доказів.
Доводи сторони відповідача в частині обставин які унеможливили сплату відповідачем кредиту, а саме пожежа в орендованій квартирі останньої, яка сталася 01 листопада 2017 року, не спростовують доведеність позову та стягнення на користь позивача заборгованості за кредитним договором, з огляду на положення ч. 1 ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Посилання на те, що відповідач не отримувала досудову вимогу від банку, спростовуються матеріалами справи, а саме долученим до позовної заяви копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.21).
Доводи представника ОСОБА_1 - адвоката Тахтая Є.М. про те, що АТ «Креді Агріколь Банк» є неналежним позивачем у даній справі, оскільки з серпня 2019 року право вимоги за комплексним договором перейшло до ТОВ «Стандард Фінанс Групп», судова колегія відхиляє, так як з позовом АТ «Креді Агріколь Банк» звернувся в грудні 2017 року, тобто до переходу права вимоги.
Крім того, доказів тому, що АТ «Креді Агріколь Банк» відступило право вимоги за комплексним договором № 1/2809344 від 27 липня 2016 року ТОВ «Стандард Фінанс Групп» стороною відповідача не надано та в матеріалах справи не міститься.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не містять доказів на спростування обґрунтованості заявлених позовних вимог, які підтверджуються матеріалами справи.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у справі за позовом акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У зв'язку з задоволенням позову в повному обсязі судові витрати у виді судового збору в розмірі 1600,00 грн відповідно до статті 141 ЦПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тахтая Євгенія Миколайовича задовольнити частково.
Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» 99 344 (дев'яносто дев'ять тисяч триста сорок чотири) гривні 36 копійок заборгованості за комплексним договором № 1/2809344 від 27 липня 2016 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» 1 600 (одну тисячу шістсот) гривень 00 копійок сплаченого судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 13 липня 2023 року.
Реквізити сторін:
Позивач: Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, ЄДРОПУ: 14361575).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді: С.А. Голуб
Т.О. Писана