Справа № 752/17360/22 Головуючий в 1 інстанції Токман Ю.Ф.
Провадження № 33/824/3045/2023 Головуючий в ІІ інстанції Голуб С.А.
10 липня 2023 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 20 квітня 2023 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 квітня 2023 року на ОСОБА_1 за порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що вона 10 вересня 2022 року близько 20:00 год. керувала транспортним засобом «Smart Micro», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві на вул. Ак. Заболотного, 9 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального приладу Alcotest Drager, результат огляду 1,81 проміле
На дану постанову представником ОСОБА_1 - адвокатом Волощуком В.В. 25 травня 2023 року засобами поштового зв'язку подано апеляційну скаргу з посиланням на незаконність судового рішення, неналежну оцінку доказів, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та необхідність закриття провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник вказує на те, що диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортним засобом, однак на відеозаписі, долученому до матеріалів справи, відсутні докази на підтвердження факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , показники алкотестеру Drager на відео не зафіксовані, а відеозйомка на портативний відеореєстратор проводилась не безперервно. Наголошував, що твердження про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не підтверджується матеріалами справи.
На підставі вищевикладеного захисник просив без скасування постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 20 квітня 2023 року закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Волощук В.В.не з'явились. Від помічника адвоката Адвокатського об'єднання «Волощук та партнери» - Москалюк Т.В. засобами електронного зв'язку надійшла заява про відкладення розгляду справи з підстав перебування адвоката Волощука В.В. у відпустці.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши вказану заяву, визнав неповажними причини повторної неявки представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в судове засідання, адже відповідно до вимог статті 15 Закону України № 5076-VI«Про адвокатуру і адвокатську діяльність неможливість виконання одним із адвокатів адвокатського об'єднання чи залучених адвокатів взятих цим об'єднанням перед клієнтом зобов'язань щодо надання правової допомоги не є тією обставиною, з якою закон пов'язує можливість відкладення розгляду справи, оскільки адвокатське об'єднання здійснює свої процесуальні права і виконує процесуальні обов'язки щодо представництва сторони на підставі укладеного договору як юридична особа, а не окремим адвокатом індивідуально як самозайнятою особою.
Згідно із ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (Рішення від 2 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України», заява № 16652/04).
За наведених обставин апеляційний суд визнав за можливе розглядати справу за відсутності ОСОБА_1 та її захисника - адвоката АО «Волощук та партнери» Волощука В.В., ураховуючи при цьому, що попереднє судове засідання у справі відкладалося за відповідною заявою представника, а з матеріалами справи вони знайомі, всі обставини незгоди з постановою суду першої інстанції викладені в апеляційній скарзі, доповнень до апеляційної скарги не надходило.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОН України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби).
Згідно п.п. 4, 5, 7, 10 розділу ІІ Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дотримання наведених вимог працівниками поліції під час огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння судом першої інстанції перевірено.
Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9а ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стверджуються зібраними у справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 375564 від 10 вересня 2022 року в частині часу і місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка його вчинила, ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким особа керувала;
- чеком Drager Alcotest 6820 від 10 вересня 2022 року 21 год. 41 хв., прилад ARHK-0525, принтер № ARHH-0767, згідно якого у видихнутому ОСОБА_1 повітрі виявлено 1,81 проміле алкоголю та який підписаний ОСОБА_1 ;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою Drager Alcotest 6820, згідно якого ОСОБА_1 згодна з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння - 1,81 проміле; в графі «свідки огляду» наявне застереження з посиланням на номери бодікамер;
- відеозаписом події, зробленим за допомогою нагрудної камери поліцейського, який є об'єктивним доказом у справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 10 вересня 2022 року о 21:41 год. пройшла огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного пристрою Drager Alcotest 6820, результат якого є позитивним, складає 1,81 проміле етилового спирту, тобто виявлено стан алкогольного сп'яніння; при цьому ОСОБА_1 , дізнавшись про результат огляду, не висловила жодних заперечень щодо результатів огляду та не наполягала на проведенні такого огляду у закладі охорони здоров'я, а також не заперечувала, що була водієм та керувала цим транспортним засобом того дня, під час керування скоїла ДТП. Також відеозаписом з 22:19:55 по 22:20:30 доводиться, що поліцейський детально роз'яснював ОСОБА_1 її права.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З наявної у справі сукупності доказів вбачається, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, вказані обставини свідчать про порушення нею п. 2.9а ПДР України, за що й передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши вказані докази у їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, наявності підстав для притягнення її до відповідальності та на законних підставах наклав на неї стягнення, належним чином мотивувавши своє рішення.
Апеляційна скарга не містить доводів, які би вказували на незаконність ухваленого судом рішення і захисник не просив його скасувати.
Апеляційний суд відхиляє як безпідставні доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом з огляду досліджений судом відеозапис, а також письмові матеріали справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що в протоколі невірно зазначений час керування транспортним засобом, а саме 20 год. 30 хв., хоча ДТП сталась о 19 год. 30 хв., що вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, отже після того ОСОБА_1 транспортним засобом вже не керувала, також не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки протокол зачитувався ОСОБА_1 вголос, зауважень щодо змісту протоколу з її боку не було.
Не ґрунтуються на вимогах закону та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги, що при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, проведений на місці зупинки транспортного засобу, є недійсним, оскільки проведений у відсутності двох свідків, враховуючи наступне.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» № 1231-IX від 16 лютого 2021 року, який набув чинності 17 березня 2013 року, ч. 2 ст. 266 КУпАП викладена саме в тій редакції, що зазначена вище, за змістом якої під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Частиною 3 прикінцевих положень зазначеного закону встановлено обов'язок Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Оскільки п. 6 Інструкції № 1452/735 передбачає обов'язкове залучення свідків під час огляду особи на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, апеляційний суд вважає, що зазначені норми положення не відповідають чинній редакції ч. 2 ст. 266 КУпАП.
Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Згідно з ч. 3 статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
У даному випадку застосування підлягає саме ч. 2 ст. 266 КУпАП в чинній редакції, а також положення Інструкції № 1452/735 в частині, що не суперечать їй.
Отже, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на законність постанови та не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 а ПДР України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щоб особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають.
При цьому апеляційний суд враховує рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 та накладенні на неї стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі.
Апеляційний суд враховує, що апеляційна скарга не містить доводів щодо міри відповідальності, призначеної судом першої інстанції, та щодо обставин, які могли бути не враховані судом при накладенні стягнення.
Наведене вказує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги, формальний характер її доводів та відсутність підстав для її задоволення.
Отже, розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з'ясував всі обставини у справі, тобто дотримався вимог ст. 251, 280 КУпАП.
Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події, при винесення постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи.
За таких обставин постанова судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 квітня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв'язку із чим суд залишає цю постанову без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 251, 252, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 20 квітня 2023 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.А. Голуб