Справа №752/15102/22 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/4150/2023 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Іменем України
12 липня 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
захисників - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 26 червня 2023 року, якою обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, до 24 серпня 2023 року включно та визначено як альтернативу даному запобіжному заходу - заставу у розмірі 900 (дев'ятиста) прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 2 415 600 грн.,-
В провадженні Голосіївського районного суду м. Києваперебуває кримінальне провадження № 12022100010000637 за обвинуваченням ОСОБА_7 ,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 342, ч. 2 ст. 343, ч. 2 ст.28, ст. 348 КК України.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.06.2023 року обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, до 24 серпня 2023 року включно. Визначено як альтернативу даному запобіжному заходу - заставу у розмірі 900 (дев'ятиста) прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 2 415 600 (два мільйона чотириста п'ятнадцять тисяч шістсот) грн.
Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу в частині застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в іншій частині ухвалу залишити без змін.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою. Вважає, що відповідно до вимог ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, який обвинувачується у кримінальному правопорушенні, вчиненого із застосуванням насильства або погрози його застосування, розмір застави може не визначатись. Крім того, зазначає, що стороною захисту не спростовано повідомленої ОСОБА_7 підозри та наявності в кримінальному провадженні ризиків. Також не наведено обґрунтованих доводів, щодо наявності обставин, що тягнуть за собою зміну застосованого запобіжного заходу. Вважає, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну по віденку обвинуваченого. Також вказує на те, суд фактично змінив запобіжний захід, визначивши альтернативу у вигляді застави, що виходить за рамки клопотання прокурора. В той час як сторона захисту не зверталась до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу та визначення альтернативи.
В запереченнях, поданих до Київського апеляційного суду, захисник ОСОБА_8 , наводячи обґрунтування, просив залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 26.06.2023 року - без змін.
Заслухавши думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, думки обвинуваченого та його захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків (ризиків), підставою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що він може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування чи продовження запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд, згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Так, з оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 дослідив обставини, які мають значення для вирішення даного питання, врахував конкретні обставини кримінального провадження, дані, що характеризують особу обвинуваченого, характер та тяжкість кримінальних правопорушень, які йому інкриміновано, та правильно встановив, що продовжують існувати обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, можливість впливу на свідків, які ще не допитані, вчинення нових кримінальних правопорушень, перешкоджання провадженню іншим чином з огляду на виділені матеріали відносно невстановлених осіб, які згідно обвинувачення виконували вказівки ОСОБА_7 є наявними та триваючими.
Із такими висновками погоджується і колегія суддів.
Однак, колегією суддів встановлено, що прийнявши обґрунтоване рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд першої інстанції належним чином не врахував вимоги ч. ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, не обґрунтував можливість застосування альтернативного запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 у вигляді застави.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень із застосуванням насильства та погрозою застосування насильства.
Таким чином, на думку колегії суддів, судом першої інстанції не було враховано обставини, за яких розмір застави не визначається відповідно до норм КПК України.
До того ж, колегія суддів вважає, що під час вирішення питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 суд першої інстанції вийшов за межі заявленого прокурором клопотання, оскільки жодна зі сторін кримінального провадження не ініціювала питання про можливість застосування альтернативного запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 у вигляді застави.
Твердження сторони захисту про перебування обвинуваченого поза розумний строк під вартою, на переконання колегії суддів є необґрунтованим, і не береться до уваги, оскільки приписами КПК України не визначено граничний строк тримання під вартою особи під час судового розгляду, та покладено обов'язок на суд у силу вимог ст. 331 КПК України періодично здійснювати контроль за доцільністю продовження такого запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з твердженням прокурора, що альтернативний запобіжний захід у вигляді застави на даний час є передчасним, оскільки прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора необхідно задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 24.08.2023 року включно без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 -задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 26 червня 2023 року, якою обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, до 24 серпня 2023 року включно та визначено як альтернативу даному запобіжному заходу - заставу у розмірі 900 (дев'ятиста) прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 2 415 600 (два мільйона чотириста п'ятнадцять тисяч шістсот) грн. - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 24 серпня 2023 року включно.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Суддя Суддя