Іменем України
10 липня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/584/23
Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., за правилами спрощеного позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянув справу
за позовом: Державної екологічної інспекції у Чернігівській області,
вул. Пантелеймонівська, буд. 12, м. Чернігів, 14017; e-mail: chernigiv@dei.gov.ua;
до відповідача: Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, вул. Шевченка, б. 50, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15552; e-mail: mkschrukr@ukr.net;
предмет спору: відшкодування шкоди в сумі 125476,65 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Мисник С.В. - представник, діє в порядку самопредставництва згідно з витягом з ЄДРПОУ;
від відповідача: не прибув.
У судовому засіданні 10.07.2023, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
24.04.2023, надійшов позов Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про відшкодування шкоди в сумі 125476,65 грн, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок засмічення земельних ресурсів виробничими відходами загальною площею 2535 м2, об'ємом 230 м3, шляхом несанкціонованого розміщення на ґрунтових дорогах по провулку Круглому (площа 690 м2), вул. Гоголя (площа 405 м2), вул. Одноорченка (площа 519 м2), вул. Крута (площа 424 м2), частині вул. Садова (497 м2) в смт. Михайло-Коцюбинське шлаку (відходів від спалювання вугілля на КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "Технова"), чим порушена частина 3 статті 46 Закону України "Про охорону земель", п. "ї" частини 2 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 - 22.03.2021 посадовими особами Державної екологічної інспекції у Чернігівської області проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складений акт № 34/04 та встановлено, що відповідачем не виконаний припис № 81/04, не забезпечене повне прибирання розміщеного на ґрунтових дорогах смт. Михайло-Коцюбинське шлаку (відходів від спалювання вугілля на КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірма «Технова»). Несанкціоноване розміщення на ґрунтових дорогах по провулку Круглому, вул. Гоголя, вул. Одноорченка, вул. Крута, частині вул. Садова в смт. Михайло-Коцюбинське шлаку є засміченням земельних ресурсів та може призвести до їх забруднення.
З огляду на зазначене, Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області, на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171 (із змінами, внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 04.04.2007 № 149) визначений загальний розмір шкоди завданої державі внаслідок засмічення земель виробничими відходами в сумі 125476,65 грн.
Наведені обставини стали підставою для звернення до суду Державної екологічної інспекції у Чернігівській області з відповідним позовом.
Суд, після усунення недоліків, прийняв дану позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі № 927/584/23 за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначив на 31.05.2023 об 11:15; установив учасникам справи строки для подачі до суду заяв по суті заявлених вимог (ухвала від 05.05.2023).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позов, у порядку статей 165, 178, 251 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Відзив на позов поданий з порушенням строку, встановленого в ухвалі від 05.05.2023.
До початку судового засідання, позивач, через систему «Електронний суд», подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості реалізації ним права на подання відповіді на відзив.
У судове засідання 31.05.2023 повноважні представники сторін не прибули, натомість були належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.
Суд, за власною ініціативою, в порядку частини 2 статті 119 ГПК України, в судовому засіданні постановив продовжити відповідачу строк для подання відзиву на позов та залучив цей документ до матеріалів справи, з метою забезпечення останньому права на судовий захист (протокол судового засідання від 31.05.2023).
Суд, постановив відкласти судове засідання з розгляду справи по суті на 10.07.2023, про що сторони повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України.
У відзиві на позов відповідач повідомив про невизнання позовних вимог, посилаючись на те, що шлак, придбаний на підставі укладеного, 21.12.2019, між Михайло-Коцюбинською селищною радою та КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірма «Технова», договору купівлі-продажу № 35, застосовується як будівельний матеріал при улаштуванні нижніх шарів дорожніх покриттів згідно з ДБН В.2-7-63-97 «Застосування в будівництві і будіндустрії гранульованих шлаків і шлакопемзових відсівів феросплавного виробництва». Повідомив про неодноразове оскарження в судовому порядку постанов державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища у Чернігівській області Державної екологічної інспекції у Чернігівській про притягнення ОСОБА_1 (голови селищної ради) до адміністративної відповідальності в вигляді штрафу, за результатами розгляду яких відповідні постанови Державної екологічної інспекції скасовані судом. Зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обставини притягнення ОСОБА_1 (голови Михайло-Коцюбинської селищної ради) до адміністративної відповідальності за порушення вимог Закону України «Про охорону земель» або Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Звертав увагу, що за приписами природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття, без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини. Натомість, залишки будівельних матеріалів (шлак), виявлені під час перевірки, не є відходами в розумінні Закону України «Про відходи». Водночас, позивачем не доведений факт забруднення ґрунту, відтак і підстав для притягнення відповідача до матеріальної відповідальності.
Позивач скористався правом на подачу відповіді на відзив (надіслана в належний строк засобами поштового зв'язку), у порядку статей 166, 184, 251 ГПК України, та повідомив, що посилання відповідача на ДБН В.2-7-63-97 «Застосування в будівництві і будіндустрії гранульованих шлаків і шлакопемзових відсівів феросплавного виробництва» (затверджені наказом Держбуду України № 66 від 30.12.1997) є безпідставними, оскільки КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірма «Технова» є енергогенеруючим, а не металургійним підприємством з виробництва феросплавів. Натомість Державний класифікатор України, Класифікатор відходів ДК 005-96 (із змінами та доповненнями) класифікує шлак паливний (код 1040.08.01) як відходи від надання послуг, відходи виробництва електроенергії, газу, пари та гарячої води, а тому вважає, що розміщення цього шлаку на ґрунтових дорогах в межах смт. Михайло-Коцюбинське є засміченням земельних ресурсів відходами та може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Вказує, що скасування судом постанов державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не свідчить про відсутність вини відповідача, як складової частини цивільного правопорушення.
10.07.2023, у судове засідання прибув повноважний представник позивача; відповідач до суду не прибув, повноважного представника не направив, натомість, клопотав відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки його представник не має можливості прибути в судове засідання (приймає участь в розгляді іншої судової справи (№ 749/97/18)).
Суд відхилив клопотання відповідача як необґрунтоване.
Відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
За частиною 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Зокрема, згідно з п. 2 частини 3 цієї статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
З огляду на те, що відповідач, який був завчасно належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, повторно не забезпечив прибуття повноважного представника до суду, за наявності в матеріалах справи його письмової правової позиції щодо заявлених вимог, суд не вбачає підстав для відкладення судового розгляду спору, що має бути вирішений в межах граничних строків визначених статтею 248 ГПК України.
Суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав повноважного представника позивача, який підтримав заявлені вимоги в повному обсязі.
Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з'ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та
08.07.2020, Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області (далі - Інспекція), в особі державних інспекторів Атрощенка Є.В. та Зубка В.М. відповідно до статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», з метою усунення порушень природоохоронного законодавства в сфері поводження з відходами, виявлених під час позапланової перевірки проведеної 07.07.2020, виданий припис в.о. Михайло-Коцюбинського селищного голови Ворох Н.В.
Пунктом 6 указаного припису визначено забезпечити повне прибирання розміщеного на ґрунтових дорогах смт. Михайло-Коцюбинське відсипаного шлаку (відходів від спалювання вугілля на КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірма «Технова»). Відходи вивезти на спеціально облаштовані золовідвали КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірма «Технова» - термін виконання - 01.09.2020.
Вказаний припис направлений Інспекцією Ворох Н.В. на адресу: смт. Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченко, 50, та отриманий нею 17.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1401706773175.
16 - 22.03.2021, Інспекцією, в особі державних інспекторів Зубка В.М., Атрощенка Є.В. та Малого М.В., відповідно до вимог статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", на підставі наказу від 04.03.2021 № 157, проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища Михайло-Коцюбинською селищною радою Чернігівської області.
За результатами перевірки дотримання вимог законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища складений акт № 34/04 від 16.03.-22.03.2021, в якому зазначено, що припис № 81/04 від 08.07.2020 не виконаний; не забезпечене повне прибирання (прибрано лише по вул. Садова частково та в провулку Тихому у смт. Михайло-Коцюбинське) розміщеного на ґрунтових дорогах смт. Михайло-Коцюбинське шлаку (відходів від спалювання вугілля на КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірма «Технова»); не забезпечене вивезення вказаних відходів на спеціально облаштовані золовідвали КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірма «Технова», що є порушенням п. «ї» частини 2 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Несанкціоноване розміщення на ґрунтових дорогах по провулку Круглому, вул. Гоголя, вул. Одноорченка, вул. Крута, частині вул. Садова в смт. Михайло-Коцюбинське шлаку (відходів від спалювання вугілля на КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірма «Технова») є засміченням земельних ресурсів та може призвести до їх забруднення (частина 3 статті 46 Закону України «Про охорону земель»). Загальна площа засмічення складає 2535 м кв., орієнтовний об'єм відходів складає 230 м куб. Заміри проведено за допомогою мірної стрічки Р50 УЗК ДСТУ 4179-2003, інв. 11 (дата повірки ІІ квартал 2020 року), яка є власністю Держекоінспекції у Чернігівській області.
Вказаний акт отриманий в.о. Михайло-Коцюбинського селищного голови Немченко Т.В., про що свідчить проставлений власноручно підпис в акті.
22 - 25.03.2021, Інспекцією, в особі державних інспекторів Атрощенка Є.В., Зубка В.М., Йовенка О.І. відповідно до вимог статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", на підставі наказу від 22.03.2021 № 203, здійснені заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території Чернігівської області.
За результатами заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території Чернігівського району складений акт від 25.03.2021 за № 42/04, в якому зазначено про виявлення порушення природоохоронного законодавства та вжиття відповідних заходів реагування, а саме: в результаті здійснення заходів державного нагляду (контролю), 22.03.2021, проведений відбір проб ґрунту на дослідження (акт відбору проб ґрунтів № 03/09-21 від 22.03.2021) на засмічених земельних ділянках у смт. Михайло-Коцюбинське Чернігівського району. Несанкціоноване розміщення на ґрунтових дорогах по провулку Круглому (площа 690 м2), вул. Гоголя (площа 405 м2), вул. Одноорченка (площа 519 м2), вул. Крута (площа 424 м2), частині вул. Садова (площа 497 м2) в смт. Михайло-Коцюбинське шлаку (відходів від спалювання вугілля на КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірма «Технова», код за ДК 005-96: « 4010.2.8.01 шлак паливний» та « 4010.2.8.02 пил зольний вугільний») є засміченням земельних ресурсів та може призвести до забруднення навколишнього природного середовища (частина 3 статті 46 Закону України «Про охорону земель»). Загальна площа засмічення складає 2535 м2, орієнтовний об'єм відходів складає 230 м3. Заміри проведені за допомогою мірної стрічки Р50 УЗК ДСТУ 4179-2003, інв. 11 (дата повірки ІІ квартал 2020 року), яка є власністю Держекоінспекції у Чернігівській області. До акту доданий акт відбору проб ґрунтів № 03/09-21 від 22.03.2021. ,
31.03.2021, відділом інструментально-лабораторного контролю Інспекції, проведене вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних на території смт. Михайло-Коцюбинське Чернігівського району Чернігівської області, на місці засмічення ґрунтових доріг, про що складений протокол № 03/09-21 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів, за яким вимірювання проведені відповідно до методик виконання вимірювань (далі - МВВ) відповідно до галузі уповноваження Держекоінспекції: МВВ 081/12-0721-10 Ґрунти. Методика виконання вимірювань масової частки органічних речовин, що екстрагуються петролейним ефіром (мінеральних та рослинних олій, рослинних та тваринних жирів, мил, смол, важких вуглеводнів тощо), гравіметричним методом: МВВ 081/12-0725-10 Ґрунти. Методика виконання вимірювань масової частки нафтопродуктів (неполярних вуглеводнів) гравіметричним методом. Нормований вміст гранично допустимих концентрацій (далі - ГДК) показників відсутній.
З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, Інспекцією вручена відповідачу вимога № 34/04 від 25.03.2021 щодо приведення в відповідність із законодавством, в п. 7 якої зобов'язано забезпечити ліквідацію несанкціонованого розміщення відходів (шлаку) від спалювання вугілля на КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірма «Технова» на ґрунтових дорогах (провулок Круглий, вулицях Гоголя, Одноорченка, Крута, частина вулиці Садова) в смт. Михайло-Коцюбинське Чернігівського району, посилаючись на статтю 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 21, 33 Закону України «Про відходи», частину 3 статті 46 Закону України «Про охорону земель». Також у вимозі зазначено про необхідність надання звіту про виконання пунктів вимог Інспекції до 01.06.2021.
Міжрайонне управління у Ріпкинському та Чернігівському районах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, на звернення позивача № 2824 від 05.04.2021, надало відповідь № 8-25-0.212-640/178-21 від 08.04.2021, якою повідомило, що відповідно до географічних координат, зазначених в листі, земельні ділянки розташовані в межах населеного пункту смт. Михайло-Коцюбинське, відносяться до земель загального користування (вулиці, проїзди). Дані земельні ділянки не сформовані, не обліковуються в національній кадастровій системі, кадастрові номери не визначені. Отже, надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є неможливим. Одночасно повідомило, що середня базова вартість одного метра квадратного землі в смт. Михайло-Коцюбинське станом на 01.01.2021, з урахуванням коефіцієнту індексації 2,009, становить - 20,05 грн.
Виходячи з наведених даних, у листі від 8-25-0.212-640/178-21 від 08.04.2021, Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області, відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171, зареєстрованої МЮУ 05.05.1998 № 285/2725, зі змінами внесеними наказом Мінприроди України № 241 від 04.11.2020) (далі - Методика) здійснений розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі в результаті засмічення земельних ресурсів виробничими відходами через порушення природоохоронного законодавства відповідачем на земельних ділянках по провулку Круглому за координатами 51.451410, 31.072842 (21.04.2021), по вул. Гоголя за координатами 51.454037, 31.072260 (26.04.2021), по вул. Одноорченка за координатами 51.456133, 31.070833, по вул. Крута за координатами 51.459442, 31.067593 (26.04.2021), по вул. Садова за координатами 51.457054, 31.079924 (26.04.2021), які розташовані в смт. Михайло - Коцюбинське Чернігівського району Чернігівської області.
Розмір шкоди в результаті засмічення відходами земельних ділянок склав: по провулку Круглому за координатами 51.451410, 31.072842 - 37415,25 грн; по вул. Гоголя за координатами 51.454037, 31.072260 - 18300,94 грн, по вул. Одноорченка за координатами 51.456133, 31.070833 - 28142,78 грн, по вул. Крута за координатами 51.459442, 31.067593 - 19159,50 грн, по вул. Садова за координатами 51.457054, 31.079924 - 22458,18 грн, обчислений за формулою п. 5.4. Методики. Загальний розмір шкоди по зазначеним земельним ділянкам становить - 125476,65 грн.
З урахуванням наведеного, 19.05.2021, Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області, на адресу Михайло-Коцюбинської селищної ради, направлені претензії № 15/1630 від 18.05.2021 про відшкодування шкоди в сумі 37415,25 грн, № 15/1610 від 18.05.2021 - в сумі 18300,94 грн, № 15/1613 від 18.05.2021 - в сумі 28142,78 грн, № 15/1612 від 18.05.2021 - в сумі 19159,50 грн, № 15/1611 від 18.05.2021 - в сумі 22458,18 грн, заподіяної державі в результаті засмічення земельних ресурсів відходами, які отримані відповідачем 20.05.2021 (згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1401706864820). До вказаних претензій доданий розрахунок розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню.
Відповідач завдану державі внаслідок засмічення землі відходами шкоду в сумі 125476,65 грн у добровільному порядку не відшкодував, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами, суд виходить з наступного.
За приписами частини 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Виходячи зі змісту статті 46 Закону України "Про охорону земель" при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються: виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними; максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об'єктів поводження з відходами; запобігання негативному впливу об'єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій.
Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.
Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.
Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".
Статтею 56 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
За визначенням, наданим у статті 1 Закону України "Про відходи", відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися в процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Відповідно до частини 1 статті 17 та частини 1 статті 33 цього Закону суб'єкти господарювання в сфері поводження з відходами зобов'язані зокрема запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України; виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.
Зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).
Частинами 4 та 7 статті 33 даного Закону передбачено, що зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.
Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається в виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України.
Відповідно до статті 42 цього ж Закону особи винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема, за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; самовільне розміщення чи видалення відходів.
Статтею 43 Закону України "Про відходи" встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
За статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, в порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних радіоактивних речовин та відходів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що факт засмічення земельної ділянки відходами є самостійною підставою для відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачені статтею 1166 ЦК України, за якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: (1) протиправна поведінка особи; (2) наявність шкоди; (3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; (4) вина завдавача шкоди.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. За відсутності хоча б одного із зазначених елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
З огляду на наведене, предметом доказування в справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.
Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до частини 3 статті 13 та частини 1 статті 74 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відтак, саме на Інспекцію покладений обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина в заподіянні шкоди.
З матеріалів справи вбачається, що 03.05.2019, Чернігівським міським відділом Державної установи «Чернігівський обласний лабораторний центр» МОЗ України (ЧМВ ДУ «Чернігівський обласний лабораторний центр» МОЗ України) затверджена номенклатура сировини та будматеріалів обов'язкового радіаційного контролю (ОРК) згідно з ДБН В.1.4-2.01-97, що виробляється на підприємстві КЕП «Чернігівська теплоелектроцентраль» ТОВ фірма «Технова», зокрема шлаку, що використовується в будівництві, без обмежень.
Відповідно до протоколу № 3 від 03.05.2019 досліджень питомої активності будівельних матеріалів КЕП «Чернігівська теплоелектроцентраль» ТОВ фірма «Технова», а саме золи та шлаку (протокол затверджений ЧМВ ДУ «Чернігівський обласний лабораторний центр» МОЗ України), ефективна питома активність природних радіонуклідів у досліджених зразках нижче 370 Бк/кг, що згідно НРБУ-97 п. 8.5.1 відповідає першому класу використання будівельних матеріалів - всі види будівництва без обмежень.
03.05.2019, ЧМВ ДУ «Чернігівський обласний лабораторний центр» МОЗ України також був затверджений паспорт радіаційної якості сировини і будівельного матеріалу, а також радіаційний сертифікат (дійсні на протязі одного року), що видані 03.05.2019 КЕП «Чернігівська теплоелектроцентраль» ТОВ фірма «Технова», за якими будівельний матеріал - шлак відповідає першому класу застосування - всі види будівництва, без обмежень.
21.12.2019, Михайло-Коцюбинська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області (покупець, відповідач) та Комунальний енергогенеруючий підрозділ «Чернігівська теплоелектроцентраль» ТОВ фірма «Технова» (продавець), уклали договір № 15 купівлі-продажу, за п. 1.1. якого продавець зобов'язався за письмовим замовленням передати товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором, а саме шлак у кількості 300 т, загальною вартістю 30060,00 грн.
На виконання умов Договору КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірма «Технова» було відпущено Михайло-Коцюбинській селищній раді шлак у кількості 300 т на підставі накладної № 70 від 21.12.2019.
У подальшому даний шлак з метою поліпшення інфраструктури населеного пункту був використаний на території вулиць смт. Михайло-Коцюбинське Чернігівського району Чернігівської області для улаштування нижніх шарів дорожніх покриттів, які перебували в аварійному стані.
31.01.2020, державний інспектор Державної екологічної інспекції у Чернігівській області Зубко В.М., розглянув протокол про адміністративне правопорушення від 09.01.2020 № 000274 та встановив, що громадянка ОСОБА_1 , в.о. голови Михайло-Коцюбинської селищної ради, вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 42 Закону України «Про відходи», статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а саме допустила незаконне розміщення відходів (шлаку) на території селища Михайло-Коцюбинське, за фактом відсипки ґрунтових доріг в селищі відходами (шлаком), про що винесена постанова про накладення адміністративного стягнення № 15/04, якою ОСОБА_1 визнана винною в вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 82 Кодексу про адміністративні правопорушення та накладене адміністративне стягнення в вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13.04.2020 у справі № 748/285/20 (набуло законної сили 07.08.2020) за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Державної екологічної інспекції у Чернігівській області Зубко В.М., про визнання протиправною та скасування постанови № 15/04 від 31.01.2020, адміністративний позов задоволений; скасована постанова № 15/04 від 31.01.2020; провадження в справі про адміністративне правопорушення закрите.
Даним судовим рішенням установлено, що оскаржувана постанова винесена з порушенням права ОСОБА_1 на захист, без зазначення конкретного пункту, частини та статті нормативно-правового акту, вимоги якої порушені. Зміст бланкетної норми закону, за яким позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за оскаржуваною постановою не розкритий, адже постанова не містить посилання на статті (пункти, частини тощо) конкретно визначеного нормативного правового акту, якому не відповідають діяння позивача.
20.07.2020, державний інспектор Державної екологічної інспекції у Чернігівській області Атрощенко Є.В. розглянув протокол про адміністративне правопорушення від 07.07.2020 № 000832 та встановив, що ОСОБА_1 , в.о. голови Михайло-Коцюбинської селищної ради, вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 42 Закону України «Про відходи», зокрема остання не забезпечила виконання приписів Державної екологічної інспекції у Чернігівській області № 02-08/551 від 20.02.2020 (пункти 1 - 5) та № 01/04 від 11.01.2020 (пункти 1, 2), про що винесена постанова про накладення адміністративного стягнення № 96/04, якою ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 188-5 Кодексу про адміністративні правопорушення, та накладене адміністративне стягнення в вигляді штрафу в розмірі 765 грн.
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10.09.2020 у справі № 748/1692/20 (набуло законної сили 22.09.2020) за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Державної екологічної інспекції у Чернігівській області Атрощенка Є.В., про визнання протиправною та скасування постанови № 96/04 від 20.07.2020, адміністративний позов задоволений частково; скасована постанова № 96/04 від 20.07.2020; провадження в справі про адміністративне правопорушення закрите.
Даним судовим рішенням установлено, що в оскаржуваній постанові не вірно зазначена стаття 42 Закону України «Про відходи» як така, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, оскільки ОСОБА_1 ставиться в провину саме невиконання приписів державного інспектора. Суд установив, що припис № 02-08/551 від 20.02.2020 носить загальний характер, адресований загалом всім міським, селищним та сільським головам Чернігівської області та його вимоги не спрямовані на усунення конкретних виявлених порушень законодавства, при цьому, не встановлено, що ОСОБА_1 отримала зазначений припис в установленому законом порядку; під час перевірки державний інспектор не пересвідчився в отриманні припису винною особою; водночас, припис не містить чітких термінів виконання. Судом не встановлена наявність в діях ОСОБА_1 порушення, що полягає в невиконанні припису № 02-08/551 від 20.02.2020.
За оскаржуваною постановою ОСОБА_1 також ставилось у провину невиконання припису № 01/04 від 11.01.2020 року, за яким мало бути забезпечене прибирання розміщеного на ґрунтових дорогах смт. Михайло-Коцюбинське відсипаного шлаку; відходи підлягали вивезенню на спеціально облаштовані золоотвали КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірма «ТЕХНОВА»; а також вжиті заходи щодо недопущення несанкціонованого розміщення відходів на території Михайло-Коцюбинської селищної ради. Строк виконання цього припису (п. 1) - 11.02.2020; термін виконання (п. 2) - з моменту отримання цього припису. Інформація про виконання припису має бути направлена до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області не пізніше 3 днів після закінчення встановленого терміну виконання кожного пункту припису. Натомість, як слідує з частини 1 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), строк притягнення до адміністративної відповідальності за невиконання даного припису обмежений двома місяцями з дня його виявлення, тобто починаючи з дня, наступного за 11.02.2020. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Отже, в межах адміністративної справи № 748/1692/20, суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення від 20.07.2020 № 96/04 в цій частині винесена з порушенням строків передбачених статтею 38 КУпАП.
12.04.2021, державний інспектор Державної екологічної інспекції у Чернігівській області Зубко В.М. розглянув протокол про адміністративне правопорушення від 12.04.2021 № 000560 та встановив, що ОСОБА_1 , голова Михайло-Коцюбинської селищної ради, вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. «ї» частини 2 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» тим, що на території смт. Михайло-Коцюбинське не виконаний припис Державної екологічної інспекції у Чернігівській області № 81/04 від 08.07.2020, не забезпечене повне прибирання та вивезення відходів (залишків від спалювання вугілля на спеціально відведені золоотвали КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірма «Технова»), розміщеного на ґрунтових дорогах селища, про що винесена постанова про накладення адміністративного стягнення № 74/04, якою ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 188-5 Кодексу про адміністративні правопорушення та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09.06.2021 у справі № 748/1045/21 (набуло законної сили 23.06.2021) за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Державної екологічної інспекції у Чернігівській області Зубка В.М., про визнання протиправною та скасування постанови № 74/04 від 12.04.2021, адміністративний позов задоволений; скасована постанова № 74/04 від 12.04.2021; провадження в справі про адміністративне правопорушення закрите.
Даним судовим рішенням установлено, що відповідачем допущені порушення вимог статей 256, 268 КУпАП при підготовці та розгляді адміністративного протоколу, а тому оскаржувана постанова винесена з порушенням права ОСОБА_1 на захист та розглянута за її відсутності, незважаючи на клопотання останньої про перенесення розгляду справи в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Крім того, оскаржувана постанова винесена з порушенням строків передбачених статтею 38 КУпАП.
З урахуванням наведених обставин, за твердженням відповідача, його вина в скоєнні цивільного правопорушення відсутня.
Суд установив, що розрахунки розміру шкоди від засмічення земель виконане Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства» (затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997, зі змінами внесеними наказом Міприроди України № 241 від 04.11.2020) (формула 6) (далі - Методика).
Відповідно до п. 1.2, п. 1.3 Методики встановлений порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності і поширюється на всі землі України незалежно від їх категорії та форм власності. Методика застосовується під час установлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.
За п. 3.1. Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).
За змістом п. 3.2, п. 3.3 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Розділом 2 зазначеної Методики визначені поняття засмічення та забруднення земель.
Засміченням земель є наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів, а забрудненням земель - накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.
Таким чином, підставою для розрахунку розміру шкоди, завданої неправомірною поведінкою відповідача в результаті засмічення землі, є факт того, що це засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього середовища. Тобто, забруднення навколишнього природного середовища, прямий чи опосередкований шкідливий вплив на здоров'я людини є кваліфікуючими ознаками правопорушення, за яке передбачено відповідальність. Такий сталий правовий висновок наведений Верховним Судом у низці постанов від 13.04.2018 у справі № 904/6886/17, від 27.09.2018 у справі № 909/6/18, від 22.10.2020 у справі №9 22/5169/13, від 25.10.2018 у справі № 905/31/17.
За висновком суду, позивач не довів, що зафіксовані в актах № 34/04 та № 42/04 дії відповідача (засмічення земельних ділянок шляхом розміщення шлаку на ґрунтових дорогах) призвели або могли призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Під час перевірки не було встановлено, що шлак (відходи від спалювання вугілля на КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірма « Технова») мають ознаки забруднюючих елементів, які стали або могли стати причиною можливого забруднення навколишнього природного середовища. Факт наявності шлаку на ґрунтових дорогах не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і, як наслідок, виникнення в відповідача обов'язку відшкодувати шкоду.
За Класифікатором відходів ДК 005-96 (затверджений наказом Держстандарту України від 29.02.1996 №89 «Державний класифікатор України. Класифікатор відходів ДК 005-96»), до відходів належать: залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів тощо, утворені в процесі виробництва продукції або виконання робіт і втратили цілком або частково вихідні споживчі властивості (відходи виробництва); розкривні і супутні гірничі породи, що видобуваються у процесі розроблення родовищ корисних копалин; залишкові продукти збагачення та інших видів первинної обробки сировини (шлам, пил, відсіви тощо); новоутворені речовини та їх суміші, утворені в термічних, хімічних та інших процесах і які не є метою даного виробництва (шлак, зола, кубові залишки, інші тверді та пастоподібні утворення, а також рідини та аерозолі); залишкові продукти сільськогосподарського виробництва (у т. ч. тваринництва), лісівництва і лісозаготівель; бракована, некондиційна продукція усіх видів економічної діяльності або продукція, що забруднена небезпечними речовинами і не придатна до використання; неідентифікована продукція, застосування (експлуатація) або вживання якої може спричинити непередбачені наслідки, у т. ч. мінеральні добрива, отрутохімікати, інші речовини; зіпсовані (пошкоджені) і неремонтоздатні чи відпрацьовані, фізично або морально зношені вироби та матеріали, які втратили свої споживчі властивості (відходи споживання); залишки продуктів харчування, побутових речей, пакувальних матеріалів тощо (побутові відходи); осади очисних промислових споруд, споруд комунальних та інших служб; залишки від медичного та ветеринарного обслуговування, медико-біологічної та хіміко-фармацевтичної промисловості, аптечної справи; залишкові продукти усіх інших видів діяльності підприємств, установ, організацій і населення; матеріальні об'єкти та субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені чинними нормами, за умови, що використання цих об'єктів та субстанцій не передбачається (радіоактивні відходи).
До групи 40 включено відходи, що утворюються в процесі виробництва і розподілу енергії електричної, газу, пари та води гарячої. Ця діяльність класифікована в розділі 40 КВЕД. Даним Класифікатором визначена окрема група відходів - шлак паливний (4010.2.8.01).
Однак, у матеріалах справи відсутні докази того, яким чином позивач визначив, що на ґрунтових дорогах в смт. Михайло-Коцюбинське знаходяться саме відходи від спалювання вугілля - шлак за кодом 4010.2.8.01.
Водночас, відповідно до СОУ 42.1-37641918-104:2013 "Золи-виносу та суміші золошлакові теплових електростанцій для дорожніх робіт. Технічні умови" (затверджений наказом Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) № 158 від 14.05.2013 та погоджений Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, набув чинності з 01.08.2013), передбачена можливість використання шлаку теплових електростанцій як будівельного матеріалу для будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування з урахуванням якості матеріалів, що забезпечують безпеку та охорону довкілля.
Інспекцією в актах від 16.03. - 22.03.2021 № 34/04 та від 25.03.2021 № 42/04 не визначено яким чином факт розміщення на ґрунтових дорогах у смт. Михайло - Коцюбинське шлаку, що мав бути використаний для підсипання цих доріг (як перший шар покриття), міг завдати шкоди навколишньому природному середовищу.
Акт відбору проб ґрунтів від 22.03.2021 №03/09-21 та протокол від 31.03.2021 № 03/09-21 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів (на зміст яких звертав увагу представник позивача в судовому засіданні), не засвідчують факт забруднення навколишнього природного середовищі. Натомість в протоколі вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів від 31.03.2021 № 03/09-21 (п.4) зазначено проте, що нормативний вміст гранично допустимих концентрацій (ГДК) відсутній; висновок проте, що навколишнє природне середовище є або може бути забрудненим, в цьому документі відсутній.
Також Інспекцією в акті від 16.03.-22.03.2021 № 34/04 та від 25.03.2021 № 42/04 не встановлений факт засмічення конкретно визначених земельних ділянок (вказаний лише перелік вулиць населеного пункту, де розміщений шлак), не зазначені супутникові координати або будь-які інші вихідні дані, необхідні для ідентифікації місць засмічення. До актів перевірки Інспекцією не додані первинні документи, які б вказували на спосіб та порядок визначення площі засмічених земельних ділянок та об'єм відходів, які знаходяться на цій площі, що є вихідними даними для розрахунку розміру заподіяної шкоди ( в матеріалах справи відсутні карти, плани, схеми розташування засмічених земельних ділянок тощо.
Наведене ставить під сумнів правомірність здійсненого позивачем розрахунку розміру шкоди.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.
За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Обов'язок доказування і подання доказів установлений статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 цієї статті ).
Відповідно до частини 4 вказаної статті суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.
За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.
Провівши аналіз наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем на підставі належних, допустимих, достатніх та вірогідних доказів, у розумінні статей 76 - 79 ГПК України, факту засмічення земельних ділянок у смт. Михайло-Коцюбинське Чернігівського району несанкціонованим розміщенням на ґрунтових дорогах по провулку Круглому (площа 690 м кв.), вул. Гоголя (площа 405 м кв.), вул. Одноорченка (площа 519 м кв.), вул. Крута (площа 424 м кв.), частині вул. Садова (площа 497 м кв.) шлаку в загальному об'ємі 230 м куб., що призвело або могло призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Матеріалами справи не підтверджена наявність складу цивільного правопорушення, зокрема протиправна поведінка відповідача, реальна шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою та вина заподіювача шкоди, наявність яких є необхідною умовою для застосування деліктної відповідальності.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин, проаналізувавши доводи та заперечення обох сторін, дослідивши та перевіривши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
За статтею 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки позов задоволенню не підлягає, судові витрати, зокрема по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн покладені на позивача.
Керуючись статтями 12, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 202, 233, 236, 238, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У позові Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (вул. Пантелеймонівська, буд. 12, м. Чернігів, 14017; код ЄДРПОУ 38053846) до Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (вул. Шевченка, б. 50, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15552; код ЄДРПОУ 04412509) про відшкодування шкоди в сумі 125476,65 грн, відмовити в повному обсязі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 ГПК України.
Повне судове рішення складене та підписане 14.07.2023.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя А.В. Романенко