18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
15 травня 2023 року м. Черкаси справа № 925/463/23
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Жежель А.В., за участі представників сторін: позивача - Колесниченка С.В. за самопредставництвом, відповідача - не з'явився, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колтех - Транс" до Комунального підприємства "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" Черкаської міської ради про стягнення 56088 грн.,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Колтех - Транс" звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Комунального підприємства "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" Черкаської міської ради (далі-відповідач), в якому просив суд стягнути, на підставі договору № 39 ВТ від 15.03.2022 року, 56088 грн. боргу та відшкодувати судові витрати.
Позов мотивовано порушенням відповідачем обов'язку щодо проведення розрахунку за надані позивачем послуги з прокату вантажних транспортних засобів за кодом ДК 021:2015-60180000-3 обумовлені договором № 39 ВТ від 15.03.2022 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.04.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/463/23 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін без виклику, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 15.05.2023 року, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач явку свого представника в судове засідання 15.05.2023 року не забезпечив, письмовий відзив на позовну заяву не подав, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, ухвала Господарського суду Черкаської області від 06.04.2023 року адресована відповідачу у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку відповідно до даних Укрпошти про відстеження поштового відправлення особисто вручена відповідачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 15.05.2023 року представник позивача позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві підтримав і просив суд задовольнити повністю.
Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.
15.03.2022 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Колтех - Транс", як виконавець, та Комунальне підприємство "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" Черкаської міської ради, як замовник, уклали договір № 39 ВТ (далі - Договір, а.с. 8-12), за умовами п. 1.1. якого в порядку і на умовах, визначених договором, виконавець зобов'язався надати, а замовник прийняти та оплатити виконавцю послуги вантажних транспортних засобів за кодом ДК 021:2015-60180000-3 Прокат вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів (далі - послуги).
Сторони Договору погодили усі істотні умови цього договору, зокрема, домовилися про наступне:
п. 1.2. - кількість та ціна послуг зазначені у специфікації послуг, що додається до договору. Додаток до договору є його невід'ємною частиною;
п. 3.1. - сума договору становить 2214000 грн. з ПДВ;
п. 4.1. розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі ч.1 ст. 49 Бюджетного кодексу України;
п. 4.3. - за наявності відповідного бюджетного фінансування, оплата за надані послуги здійснюється по факту їх виконання. Оплата за надані послуги здійснюється за актами наданих послуг згідно даного договору, на умовах відстрочки платежу на термін 60 банківських днів з дати підписання актів наданих послуг;
п. 10.1. - договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення підписів печатками сторін і діє до 31.12.2022 року, а в частині виконання сторонами фінансових зобов'язань - до повного їх виконання.
п. 13.1. - невід'ємною частиною договору є Додаток № 1- Специфікація.
Договір підписаний його сторонами та скріплений їхніми печатками.
На виконання умов Договору сторонами складено Специфікацію щодо передачі в прокат визначених вантажних транспортних засобів на 3000 машиногодин за ціною за одиницю 738 грн. на загальну суму 2214000 грн. (а.с. 13-15).
До Договору сторонами укладено:
05.12.2022 року додаткову угоду № 1 (а.с.16), у п. 1 якої дійшли згоди внести зміни до п. 3.1. Договору, виклавши його в наступній редакції: «сума договору становить 996300 грн. з ПДВ»; п.2 погодили викласти Специфікацію в редакції додатку №1 до даної додаткової угоди (а.с.17-19);
29.12.2022 року додаткову угоду № 2 (а.с.20), у п. 1 якої дійшли згоди внести зміни до п. 3.1. Договору, виклавши його в наступній редакції: «сума договору становить 56088 грн. з ПДВ»; п.2 погодили викласти Специфікацію в редакції додатку №1 до даної додаткової угоди (а.с.21-23).
Із акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000124 від 22.12.2022 року (а.с. 7) вбачається, що позивачем надано послуги з прокату вантажних транспортних засобів з водієм для перевезення товарів на суму 56088 грн., вказаний акт від виконавця погоджено та директором Колесниченком С.В., від замовника - директором Гуленко О.Г., підписи посвідчено відповідними печатками юридичних осіб.
15.03.2022 року сторонами погоджено та підписано акт звірки взаємних розрахунків сторонами за 2022 рік за договором №39 ВТ від 15.03.2022 року, в якому відповідачем визнана несплачена заборгованість за надані позивачем послуги у розмірі 56088 грн. (а.с. 24).
27.03.2023 року позивач звертався до відповідача з претензією № 27/03-2 (а.с. 25-26), в якій вимагав у строк до 06.04.2023 року сплатити заборгованість за договором №39 ВТ від 15.03.2022 року та погодженим сторонами актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000124 від 22.12.2022 року у розмірі 56088 грн., у разі несплати вказаної суми, попередив про намір звернення до суду з відповідним позовом.
Відповідач листом №134 від 29.03.2023 року повідомив позивача, що Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області, посилаючись на п.2.14. наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 року №309 не оплатила в кінці бюджетного періоду бюджетні фінансові зобов'язання одержувачів бюджетних коштів та зняла їх з обліку, до таких фінансових зобов'язань входили зокрема і зобов'язання за Договором укладеного з позивачем. Вказані кошти будуть сплачено за наявності рішення головного розпорядника бюджетних коштів за погодженням Міністерства фінансів України (а.с. 27-28).
Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору №39 ВТ від 15.03.2022 року, вимоги позивача витікають із прав та обов'язків сторін за цим договором.
Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань послуг, загальні положення про послуги визначені главою 63, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та іншим способом відшкодування майнової шкоди або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтями 20, 144 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Норми глави 16 розділу IV книги І ЦК України врегульовують загальні положення про правочини, правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону.
Розділ I книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про зобов'язання, зокрема:
зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509);
сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч.ч. 1, 3 ст. 510);
одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525);
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526);
якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530);
зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598);
зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599);
порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610);
у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611);
особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч.ч. 1, 2 ст. 614);
у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється (ст. 615).
Розділ IІ книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про договір, зокрема:
договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626);
відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627);
зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628);
договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629);
договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638).
Главою 63 врегульовано загальні положення про послуги, зокрема:
за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ст. 901);
якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 903).
Із матеріалів справи вбачається, що сторонами був укладений договір № 39 ВТ від 15.03.2022 року, який ними виконувався.
Пунктом 3.1. Договору, з урахуванням внесених до нього змін додатковими угодами від 05.12.2022 року, 29.12.2022 року, сторони визначили суму договору - 56088 грн. з ПДВ
Також п.п. 4.1., 4.3. Договору сторони обумовили, що розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі ч.1 ст. 49 Бюджетного кодексу України; за наявності відповідного бюджетного фінансування, оплата за надані послуги здійснюється по факту їх виконання. Оплата за надані послуги здійснюється за актами наданих послуг згідно даного договору, на умовах відстрочки платежу на термін 60 банківських днів з дати підписання актів наданих послуг.
Факт надання позивачем послуг з прокату вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів за кодом ДК 021:2015-60180000-3 на суму 56088 грн. та їх несплати відповідачем за договором № 39 ВТ від 15.03.2022 року матеріалами справи підтверджено, визнано відповідачем, однак не оплачено через відсутність бюджетних коштів на оплату наданих послуг.
Разом з тим, суд приходить до переконання, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а тому вимога про стягнення боргу у сумі 56088 грн. підлягає задоволенню в судовому порядку.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь якій стадії судового процесу;
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства суд вважає позов обґрунтованим і доказаним, таким що підлягає задоволенню повністю.
На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" Черкаської міської ради, код ЄДРПОУ 05445296, місцезнаходження: 18003, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Бидгощська, буд. 13 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колтех - Транс", код ЄДРПОУ 38843459, місцезнаходження: 18000, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Благовісна, буд 220, кВ. 37 - 56088 грн. боргу, 2684 грн. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 13.07.2023 року.
Суддя В.М. Грачов