Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
07.07.2023м. ХарківСправа № 922/494/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго",м.Київ
до Комунального підприємства "Харківський метрополітен",м.Харків
про стягнення коштів 2 039 527,52 грн.
за участю представників:
позивача: Сосунов Є.В.;
відповідача: Сивак А.Ю.
Приватне акціонерне товариство "Укренерго" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Харківський метрополітен" про стягнення заборгованості 13 400 398,01 грн.
Позов обгрунтовано неналежною сплатою відповідачем рахунків за врегулювання небалансів електричної енергії за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 11.06.2019 № 0549-01024.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.02.2023 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду копії Договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 11.06.2019 № 0549- 01024 ; доказів сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі; доказів направлення позовної заяви та доданих до неї документів на адресу Комунального підприємства "Харківський метрополітен" листом з описом вкладення; уточнення прохальної частини позову.
20.02.2023 позивачем заявою (вх.№4049) усунено недоліки, які були підставою для винесення ухвали від 13.02.2023. Зазначено прохальну частину позовної заяви в наступній редакції:
Стягнути з Відповідача Комунального Підприємства «Харківський метрополітен» суму основного боргу та нарахованих штрафних санкцій у розмірі 13 400 398,01 грн. (тринадцять мільйонів чотириста тисяч триста дев'яносто вісім грн. 01 коп.) основного боргу за липень 2021 - березень 2022 та нарахованих штрафних санкцій. Розрахунок штрафних санкцій, які підлягають стягненню
Інфляційні витрати 1 450 079,12 грн.
3% річних 210 722,71 грн.
Всього штрафних санкцій 1 660 801.83 грн.
Сума основної заборгованості за період: липень 2021 - березень 2022 станом на 05.01.2023 складає: 11 739 596.18 грн
Ухвалою суду від 22.02.2023 відкрито провадження у справі №922/494/23; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи; підготовче засідання призначено на 22.03.2023.
13.03.2023 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву ( вх.№6031) в якому проти задоволення позову заперечує у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не доведений факт формування та виставлення рахунків в системі управління ринком у спірний період виникнення заборгованості. Позивачем при складанні рахунків не було дотримано строків їх формування та направлення, визначених п.7.3.1. глави 7.3. розділу VII Правил ринку.Крім цього вказує, що при здійсненні розрахунку заборгованості позивачем не було враховано факт підписання сторонами Акту-корегування (врегулювання) №ВР/22/03-0549 від 10.08.2022 та зменшення загальної вартості електричної енергії для врегулювання небалансів внаслідок авансових платежів відповідача до загальної суми 6 683 694,19 грн. У поданому відзиві на позовну заяву просив витребувати у ПрАТ «НАК «Укренерго» оригінали наступних електронних доказів:
1) Рахунків-фактур № 405202200189 від 04.05.2022, № 106202200195 від 01.06.2022, № 2007202200197 від 20.07.2022, № 709202200190 від 07.09.2022, № 2309202200192 від 23.09.2022, № 311202200758 від 03.11.2022, № 704202200242 від 07.04.2022, № 2803202200250 від 28.03.2022;
2) Актів-коригування (врегулювання) до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № ВР/21/07-0549 від 24.01.2022, № ВР/21/08-0549 від 18.02.2022, № ВР/21/09-0549 від 04.03.2022, № ВР/22/01-0549 від 28.06.2022, № ВР/22/02-0549 від 18.07.2022, № ВН/22/03-0549 від 31.03.2022;
3) Створення вказаних Рахунків-фактур, Актів-коригування (врегулювання) до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів та зміни їх статусу в Системі управління ринком (MMS) (виставлення, оплата, тощо) у вказані Позивачем дати.
Ухвалою суду від 15.03.2023 задоволено клопотання відповідача та витребувано у Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» ( 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) оригінали відповідних електронних доказів.
22.03.2023 позивачем до заяви (вх.№7023) додані витребувані судом документи. (рахунки-фактури, акти-коригування (врегулювання) до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів).
22.03.2023 постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12.04.2023.
07.04.2023 позивач надав до суду відповідь на відзив (вх.№8521), в якій вказує на помилковість заперечень відповідача та нерозуміння останнім порядку функціонування системи управління ринком та правил оплати послуг. Просить також поновити позивачу строк для подання відповіді на відзив до суду.
12.04.2023 протокольною ухвалою на підставі ч.1 ст.119 ГПК України поновлено позивачу строк для подання відповіді на відзив до суду; відкладено підготовче засідання на 05.05.2023 об 11:30.
14.04.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№9183).
Протокольною ухвалою від 05.05.2023 на підставі ч.3 ст.177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 24.05.2023 о 12:00.
В судовому засіданні 24.05.2023 постановлено протокольну ухвалу, якою оголошено перерву в підготовчому засіданні до 31.05.2023 о 09:30.
Протокольною ухвалою від 31.05.2023 прийнято до розгляду заяву про зменшення позову (вх.№13266 від 25.05.2023) та відкладено підготовче засідання на 09.06.2023 о 13:40.
08.06.2023 відповідач надав заяву (вх.№14652), в якій просить долучити до матеріалів справи контррозрахунок інфляційних та процентів річних.
09.06.2023 протокольною ухвалою від 09.06.2023 долучено до матеріалів доданий відповідачем до заяви (вх.№14652 від 08.06.2023) контррозрахунок, відкладено підготовче засідання на 21.06.2023 об 11:00.
У поданій до суду заяві (вх.№15290 від 14.06.2023) відповідач просить відстрочити виконання рішення у справі №922/494/23 на один рік.
20.06.2023 від позивача надійшла заява та додаткові пояснення (вх.№15428), в яких наводить власний розрахунок заборгованості інфляційних та процентів річних за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 11.06.2019 №0549-01024 з урахуванням сплатою 25.05.2023 відповідачем залишку основного боргу у розмірі 1 412 386,78 грн.
Відповідно до змісту поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог в редакції від 20.06.2023 (вх.№15818), з урахуванням укладеного між сторонами акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 09.01.2023 та часткової сплати відповідачем основного боргу під час розгляду справи, останнім було здійснено перерахунок суми основного боргу, процентів річних та інфляційних.З урахуванням вказаного, позивач просить стягнути з відповідача суму нарахованих штрафних санкцій у розмірі: 1 765 475,45 грн. інфляційне збільшення, 274 052,09 грн. 3% річних.
Протокольною ухвалою від 21.06.2023 на підставі ч.2 п.2 ст.46 ГПК України прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог (вх.№15818 від 20.06.2023); закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 07.07.2023 о 13:30.
Суд зазначає, що розгляд справи в підготовчому засіданні неодноразово відкладався задля забезпечення принципу змагальності та реалізації прав сторін на повне та об'єктивне встановлення всіх обставин справи в умовах дії в Україні воєнного стану.
Позивач в судовому засіданні 07.07.2023 підтримав позовні вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог (вх.№15818 від 20.06.2023), просив вимоги задовольнити. Наголосив також, що у розрахунку річних та інфляційних витрат був врахований складений сторонами Акт-корегування (врегулювання) №ВР/22/03-0549 від 10.08.2022.
Представник відповідача в судовому засіданні 07.07.2023 проти позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні 3% річних та інфляційних втрат, а у разі їх задоволення судом відстрочити виконання рішення на один рік.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.
Комунальне підприємство «Харківський метрополітен» (відповідач, СВБ) шляхом подання та підписання заяви про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії з Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (позивач, ОСП), приєдналося до публічного договору приєднання, за типовою формою, яка розміщена на офіційному сайті позивача за посиланням https://ua.energy/.
Повідомленням №01/21154 від 27.06.2019 позивач повідомив відповідача про те, що Комунальне підприємство «Харківський метрополітен» 11.06.2019 приєднано до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0549-01024 та долучено до реєстру учасників ринку.
Згідно з п.1.1, 1.2. договору визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою Стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.
Відповідно до п. 1.3 договору за цим договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.
Пунктом 1.4 договору визначено, що ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку).
За приписами п.1.5 договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до правил ринку.
У п. 2.1 договору визначено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством.
Відповідно до п. 2.2 договору порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
За змістом п. 3.1 договору при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №309, Законом та чинним законодавством України.
ОСП має право: на своєчасну оплату вартості небалансу електричної енергії, що склався на ринку в певному розрахунковому періоді (п. 3.2 договору).
ОСП зобов'язаний: виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього договору та Правил ринку; проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку (п. 3.3 договору).
За п. 3.5 договору СВБ зобов'язана здійснювати вчасно і в повному обсязі оплату за небаланс електричної енергії та платежів, сформованих ОСП для СВБ відповідно до Правил ринку.
Приписами п. 4.1 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Згідно з п. 5.1 договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 10.12 Правил ринку у термін до 31 січня 2021 року включно виставлення рахунків за небаланси електричної енергії здійснюється щодекадно протягом місяця.
Відповідно до п. 5.6 договору подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.
За змістом п. 5.7 договору якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у платіжному документі, то вона зобов'язана повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП.
Надані заперечення враховуються ОСП при обчисленні платежів з врегулювання у порядку, передбаченому Правилами ринку (п. 5.8. договору).
За пунктом 5.9 договору ОСП надає СВБ два примірники Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів (далі - акт), підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано.
СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони Акта (п. 5.10 договору).
Цей договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов'язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру (п. 9.1 договору).
Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.2 договору).
У зв'язку з тим, що під час розгляду справи жодна із сторін не надала суду доказів звернення з пропозицією щодо його розірвання, договір про врегулювання небалансів електричної енергії вважається чинним на час виникнення спірних відносин.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №307 від 14.03.2018 затверджено «Правила ринку» (далі - Правила ринку).
Ці Правила визначають порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об'єднаній енергетичній системі України (п. 1.1.1. Правил ринку).
За змістом п. 1.1.2 Правил ринку договір про врегулювання небалансів електричної енергії - договір, відповідно до якого суб'єкт господарювання набуває статусу учасника ринку та здійснюється врегулювання небалансів електричної енергії.
Пунктом п. 1.5.1 Правил ринку визначено, що усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електричну енергію за договорами про постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії, для чого кожен учасник ринку зобов'язаний стати СВБ або передати свою фінансову відповідальність за небаланси іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи на підставі укладення/приєднання до відповідного договору. Якщо учасник ринку передає свою фінансову відповідальність за небаланси іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи, договір про врегулювання небалансів, укладений між ОСП та цим учасником ринку, призупиняє свою дію в частині фінансової відповідальності за небаланси на час дії договору щодо участі в балансуючій групі.
АР встановлює регламент щодо розрахунків, у якому зазначаються формати платіжних документів і супровідних даних, що будуть надаватись в електронному вигляді (п. 7.1.1 Правил ринку).
Окремий порядок виставлення рахунків застосовується для розрахунків за ДП та розрахунків за балансуючу електричну енергію, розрахунків за небаланси електричної енергії, платежів з/на збірні рахунки і плати за невідповідність та інших платежів (п. 7.1.2 Правил ринку).
Згідно з п. 7.1.3 Правил ринку платіжні документи виставляються із включенням усіх застосовних податків.
У п. 7.3.1 Правил ринку визначено, що АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
За умовами п. 7.3.2 Правил ринку платіжний документ повинен містити окрему позицію щодо оплати за управління небалансами міждержавних перетинів (якщо такий небаланс сплачується/зараховується і не розраховується в натуральній формі).
Відповідно до п. 1.1.2 Правил ринку система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.
Згідно з п. 1.11.1 Правил ринку за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, серед іншого: проведення розрахунків за небаланси електричної енергії.
Пунктом 1.11.8 Правил ринку визначено, що АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.
За пунктом 5.25.1 Правил ринку щоденні звіти про розрахунки та остаточні щомісячні звіти про розрахунки надаються через систему управління ринком кожному ППБ та СВБ і включають детальну інформацію щодо індивідуального зарахування і списання коштів ППБ та СВБ. Форма і зміст початкових та остаточних звітів про розрахунки описані в цьому розділі.
Відповідно до ч. 7 ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
Судом встановлено, що на виконання умов договору та Правил ринку позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури за електричну енергію для врегулювання небалансів, які розміщені ОСП в системі управління ринком (MMS), а саме: № 405202200189 від 04.05.2022 на суму 106 954,16 грн., № 106202200195 від 01.06.2022 на суму 27 306,17 грн., № 2007202200197 від 20.07.2022 на суму 297 187,25 грн., № 709202200190 від 07.09.2022 на суму 745 196,16 грн., № 2309202200192 від 23.09.2022 на суму 4 139,05 грн., № 311202200758 від 03.11.2022 на суму 2 660 102,41 грн., № 704202200242 від 07.04.2022 на суму 234 562,58 грн., № 2803202200250 від 28.03.2022 на суму 7 795 472,62 грн.
За змістом ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, падати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів: цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 ГК України.
Згідно зі ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) мас право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 175 ГК України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України)
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Як підтверджується матеріалами справи, з урахуванням зменшенням вимог, які були викладені позивачем у заяві (вх.№15818 від 20.06.2023) та прийняті судом до розгляду, заборгованість відповідача у зв'язку із частковою її оплатою під час розгляду справи за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 11.06.2019 № 0549- 01024 за період липень 2021 - березень 2022 складала 1 412 386,78 грн та була відповідачем повністю сплачена тільки 25.05.2023.
Як встановлено судом, на виконання умов договору та Правил ринку позивач формував та надсилав відповідачу платіжні документи (рахунки-фактури) за спірний період через систему управління ринком (MMS).
Підтвердження факту отримання рахунків на оплату та визнання суми основного боргу, які були вказані у виставлених рахунка, які є предметом спору, є той факт, що після подання позовної заяви з визначеною сумою основного боргу та періоду його виникнення, Відповідачем за платіжними документами (том.1 ас.185 - 190) було здійснено оплату заборгованості за цими рахунками, проте з простроченням строків, які визначені умовами Договору та Правилами ринку.
Згідно виставлених рахунків по оплаті послуг за врегулювання небалансів електричної енергії та рахунків визначених процесом врегулювання (додаток 10 правил ринку) за якими сформувалась заборгованість, з урахуванням прострочення відповідачем грошового зобов'язання за Договором, позивачем на підставі положень ст. 625 ЦК України було нараховано 3% річних у розмірі 274 052,09 грн. та інфляційне збільшення у розмірі 1 765 475,45 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, суд здійснивши перевірку поданого позивачем розрахунку заявлених до стягнення інфляційних витрат 1 765 475,45 грн. та 3% річних 274 052,09 грн. встановив, що вказані нарахування є правомірними.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для відхилення посилань відповідача викладених у відзиві на позовну заяву та задоволення позовних вимог.
Відповідачем у справі було заявлено клопотання про відстрочення виконання рішення на один рік.
В обгрунтування вказаного кллопотання Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" зазначає, що відповідно до п. 1.2. Статуту «КП Харківський метрополітен» є комунальним унітарним підприємством. Власником майна підприємства є територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради. Відповідач у скрутний час для Харківської міської громади з самого початку війни виконує функцію подвійного призначення - укриття населення від обстрілів, ракетних та артилерійських бомбардувань, а також здійснює безоплатне перевезення пасажирів лініями метрополітену внаслідок чого підприємство відповідача позбавлено можливості самостійно отримувати доходи та виконувати взяті на себе договірні зобов'язання, оскільки грошові кошти, які надходять підприємству з міського бюджету йдуть на погашення першочергових платежів із заробітної плати та витрат, що забезпечують виключно пасажирські перевезення, без яких неможливо перевезення пасажирів лініями метрополітену, що на даний час має суттєве значення для підтримки життєзабезпечення мешканців міста Харкова на належному рівні, шляхом їх безперешкодного пересування містом. У зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан з 05-30 год. 24.02.2022. Згідно з наказом Департаменту інфраструктури Виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.02.2022 № 30/1 «Про закриття регулярних перевезень КП Харківський метрополітен» з 24.02.2022 припинено регулярні перевезення лініями метрополітену до особового розпорядження. Роботу КП «Харківський метрополітен» на період з 24.02.2022 по 23.05.2022 було повністю зупинено. З 24.02.2022 по 23.05.2022 метрополітен, як об'єкт цивільного захисту, використовувався виключно для укриття населення від уражень під час збройної агресії РФ та функціонував відповідно до Кодексу цивільного захисту України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» для забезпечення умов здійснення органами державної влади, військового командування, органами місцевого самоврядування наданих їм повноважень. У зв"язку з загальною соціально-економічною ситуацією в м. Харкові, кількістю внутрішньо переміщених осіб, які проживали в місті, падінням рівня доходів громадян відповідач з 24.05.2022 відновив перевезення пасажирів лініями Харківського метрополітену на безоплатній основі до відповідного розпорядження міського голови.Пунктом 8 рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.06.2022 № 163 доручено Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності комунальних підприємств Харківської міської ради підготувати пропозиції щодо надання вказаним комунальним підприємствам, у тому числі і КП «Харківський метрополітен» фінансової підтримки в розмірі затрат підприємств на надання відповідних послуг, зазначених у цьому рішенні, з метою забезпечення своєчасної виплати заробітної плати працівникам та здійснення витрат, необхідних для забезпечення господарської діяльності комунальних підприємств.
У відповідності до ч. 1-5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Суд зазначає, що відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17 травня 2005 року по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та, що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії §1 ст.6 Конвенції.
Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, §74, ЄСПЛ 1999-V).
В силу наведених приписів процесуального законодавства, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто відстрочення виконання судового рішення пов'язано з об'єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.
Суд враховує, що Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Правовий аналіз статей 239 та 331 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість відстрочення виконання рішення, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених сум, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
В силу приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними (статті 76-78 Господарського процесуального кодексу України).
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президентом України підписаний Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України "2102-ІХ" від 24 лютого 2022 року.
Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Судом враховується важкий фінансовий стан Відповідача, що підтверджується відомостями фінансової звітності КП «Харківський метрополітен» за 2022 рік, а також приймається до уваги, що підприємство відповідача надає загально необхідні для територіальної громади міста послуги, введення в Україні воєнного стану та складне фінансове становище відповідача, є на переконання суду підставами для надання відстрочки виконання судового рішення.
При цьому з огляду на матеріали справи, виходячи з принципів розумності та справедливості, враховуючи інтереси обох сторін, а також те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконане, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання та відстрочення виконання рішення на термін до 07.09.2023 року.
На переконання суду, строк відстрочення виконання рішення у цій справі, не може бути визнаний надмірним і не розглядається як такий, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача з урахуванням зменшених позовних вимог покладається судовий збір у розмірі 30 592 грн. 92 коп.
Керуючись ст. ст. 11-15, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 195, 210, п. 2 ч. 1 ст. 231, статті 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства «Харківський метрополітен» (61052, Україна, м. Харків, вул. Різдвяна, 29; код ЄДРПОУ 04805918) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; код ЄДРПОУ 00100227; р/р НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» у м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ банка 0032129) 1 765 475 грн. 45 коп. втрат від інфляції, 274 052 грн. 09 коп. 3% річних та витрати по сплаті судового збору 30 592 грн. 92 коп.
Заяву КП «Харківський метрополітен» про відстрочення виконання рішення задовольнити частково.
Відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2023 по справі №922/494/23 на термін до 07 вересня 2023 року
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "14" липня 2023 р.
Суддя С.Ч. Жельне