Справа № 686/15972/23
Провадження № 3/686/5143/23
14 липня 2023 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Хараджа Н.В., за участі секретаря судового засідання Тарковської А.С., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Марцонь В.Б., потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера,
за ст.ст. 124, 1224 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_2 09 червня 2023 року о 09 год. 35 хв., керуючи автомобілем «КІА», номерний знак НОМЕР_1 , в м.Хмельницькому, по вул.Шестакова, 69, не надав переваги у русі пішоходу гр. ОСОБА_1 , яка перетинала проїзну частину вул. Шестакова по пішохідному переходу на дозволений зелений сигнал світлофора справа наліво відносно напрямку руху автомобіля. Внаслідок чого відбувся наїзд. Під час ДТП ОСОБА_1 зазнала матеріальних збитків. Вказаним порушив вимогу п. 18.2 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Після цього ОСОБА_2 , будучи причетним до ДТП, на порушення п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
В судове засідання, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи, ОСОБА_2 не з'явився, клопотання про відкладення справи не подавав.
У відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП суд розглядає справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В судовому засідання захисник ОСОБА_2 - адвокат Марцонь В.Б. просив закрити справу за відсутності події та складу інкримінованих правопорушень, оскільки ОСОБА_2 правопорушень, відповідальність за які передбачені ст.ст 124, 122-4 КУпАП не вчиняв, транспортним засобом 15.06.2023 року в 15.20 не керував, про що надав відповідне клопотання.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 зазначила, що 09 червня 2023 року близько о 09 год. 35 хв. Вона перетинала проїзну частину вул. Шестакова по пішохідному переходу на дозволений зелений сигнал світлофора, проте, не надавши їй переваги в русі як пішоходу, автомобіль «КІА» не зупинився, та скоїв наїзд на неї передньою частиною в ліву частину її тіла. Внаслідок чого вона впала на капот цього автомобіля. Автомобіль зупинився, проте водій не вийшов. Вона підійшла до водія, почала з ним розмовляти, це був сивий чоловік, десь 60 років, середньої статури. На її зауваження з приводу ДТП водій не реагував, а просто покинув місце ДТП, коли він від'їжджав, вона записала номер цього автомобіля. Внаслідок цього ДТП вона отримала травми, на підтвердження цього надала довідку з травмпункту, та було пошкоджено скло на її телефоні, на підтвердження чого надала чек про його заміну. Наступного дня вона звернулася до поліції. Також додатково зазначила, що на тому перехресті багато камер відеоспостереження, відео однієї з яких й було долучено працівниками поліції до справи. Просила притягнути вказаного водія до відповідальності у вигляді штрафу.
Окрім пояснень потерпілої по справі, вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаних порушень правил дорожнього руху підтверджується наступними дослідженими під час судового розгляду доказами, а саме: аналогічними письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; медичною довідкою від 10.06.2023 року; чеком від 15.06.2023 року, даними протоколів про адміністративні правопорушення, протоколом огляду місця ДТП із фото таблицею до нього, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, даними рапорту працівника поліції, та відеозапису з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Відповідно до ст. 122-4 КУпАП адміністративна відповідальність настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до ст. 245, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган/посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд не бере до уваги посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_2 правопорушень, відповідальність за які передбачені ст.ст. 124, 122-4 КУпАП не вчиняв, транспортним засобом 15.06.2023 року в 15.20 не керував, оскільки згідно протоколів про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 407871 та серії ДПР18 № 407872 від 15.06.2023 року, обставини ДТП мали місце 09.06.2023 року о 09.35. Крім того факт вчинення ОСОБА_2 зазначених вище правопорушень в їх сукупності підтверджується дослідженими в судовому належними та допустимими доказами, в тому числі відео ДТП. Жодного спростовного доказу цих обставин, як і доказу того, що ОСОБА_2 09 червня 2023 року о 09 год. 35 хв., не керував автомобілем «КІА», номерний знак НОМЕР_1 по вул. Шестакова матеріали справи не містять та суду не надано.
Крім того, суд критично ставиться до зауваження захисника щодо визнання недопустимим доказом долучене працівниками поліції відео ДТП. Так, згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Отже будь-яких законних підстав, які б свідчили про невідповідність цим вимогам законодавства відеодоказу, долученого органом поліції до вказаних матеріалів справи, стороною захисту не вказано.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того суд зауважує, що окрім майнової шкоди у вигляді пошкодження телефону, вказаним ДТП було завдано також й шкоду здоров'ю у вигляді саден потерпілої, що підтверджуєшся наявною в справі медичною довідкою. В свою чергу, прояв надмірного формалізму при тлумаченні диспозиції ст. 124 КУпАП, а саме: буквальне слідування нормі закону всупереч суті права, позбавляє пішоходів захисту їх права у справах про адміністративні правопорушення у випадках наїзду, зокрема, на пішохідних переходах, коли вони отримали легкі тілесні ушкодження, що зумовили матеріальні витрати.
Більш того, применшення права людини, тобто його матеріального змісту, при буквальному тлумаченні ст.124 КУпАП, коли віддається перевага пошкодженню транспортного засобу всупереч ст. 3 Конституції України - норми прямої дії, про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, утвердження і забезпечення яких є головним обов'язком держави, приводять до обмеження захисту прав людини, а по суті зводять нанівець такий захист.
Тому порушення водієм правил дорожнього руху, наслідком яких є заподіяння пішоходу легких тілесних ушкоджень, не можуть бути віднесені до числа менш значимих, ніж майнова шкода, заподіяна транспортному засобу.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях зазначає, що, «захищаючи права одних осіб, суд не вправі порушувати права інших осіб».
Тлумачення закону повинно відображати соціальні зміни та залишатися в руслі сучасних умов, в інтересах правової визначеності, передбачуваності, рівності перед законом, а також заповнювати прогалини в трактуванні матеріально-правових гарантій.
За загальними правилами для кваліфікації події в якості дорожньо-траспортної пригоди з участю пішохода, наявність механічних пошкоджень на транспортному засобі водія, який здійснив наїзд на пішохода, не є обов'язковим. В результаті наїзду на пішохода механічних пошкоджень на автомобілі може не бути взагалі, що однак, не свідчить про відсутність дорожньо-транспортної пригоди, факт якої підлягає встановленню на підставі всієї сукупності зібраних у справі доказів.
Наведені вище твердження захисника Овчаренко О.Б. суд розцінює як намір останнього уникнути відповідальності за фактично вчинене.
Порушень чинного законодавства під час складання відносно ОСОБА_2 протоколів про адміністративне правопорушення в ході судового розгляду не встановлено, такі складені у відповідності до положень вищенаведених нормативних актів, згідно зі ст. 251 КУпАП є належними, достовірними і допустимими доказами в справі, а відтак доводи захисника в цій частині є безпідставними.
Дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (винесення постанови про накладення адміністративного стягнення), суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у порушенні вимог п. 18.2, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. та порушенні п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП, доведена і його дії слід кваліфікувати за цими статтями.
З урахуванням суспільної небезпеки вчинених правопорушень, особи порушника, враховуючи положення ст.36 КУпАП, суд приходить до висновку накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозні правопорушення з числа вчинених, а саме у виді штрафу згідно з санкцією ст. 1224 КУпАП.
На переконання суду саме таке стягнення у цьому випадку буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Керуючись ст.ст. 36, 401, 283, 284, 294 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 1224, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 536 грн. 80 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Н.В. Хараджа