Справа № 2-609/10
31 серпня 2010 року
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого судді Литвиненко І.В.
при секретарі Шульга Т.Є.,
за участю представника позивачаПолубня С. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, -
09.10.2009 ОСОБА_4 звернуся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - 9/25 частин будинку АДРЕСА_1, мотивуючи позовні вимоги тим, що його батьком ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено договір міни, посвідчений держаним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори 26.03.1996 року, за яким ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 власну квартиру та отримав від ОСОБА_6 9/25 частин будинку АДРЕСА_1. Однак право власності в Чернігівському МБТІ не зареєстрував. Після укладання вищезазначеного договору, він постійно проживав у АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер та його син ОСОБА_4 фактично вступив в управління спадковим майном та не зміг прийняти спадщину, оскільки будинок померлий батько не зареєстрував в МБТІ. Після подання позовної заяви, ОСОБА_4 помер, тому судом було залучено до участі у справі правонаступника - його мати ОСОБА_1
Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, не повідомивши про причини неявки до суду, просили розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги визнають та не заперечують проти задоволення позовних вимог.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено договір міни, посвідчений держаним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори 26.03.1996 року, за яким ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 власну квартиру та отримав від ОСОБА_6 9/25 частин будинку АДРЕСА_1 (а. с. 65). Відповідно до акту, затвердженого вуличним комітетом № 20 Деснянського району м. Чернігова, підтверджується факт проживання ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 з березня 1996 року по листопад 1998 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 9).
Відповідно до повідомлення Першої чернігівської державної нотаріальної контори від 17.06.2010 року № 2666/02-14, спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_5 не заводилась.
Відповідно до роз'яснення в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року „Про судову практику у справах про спадкування” у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне та той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР / далі - ЦК УРСР/. Таким чином, спірні правовідносини регулюються нормами ЦК УРСР 1963 року.
Згідно зі ст. 529 ЦК УРСР 1963 року позивач є спадкоємцем першої черги після смерті батька. Спадщину він прийняв відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року фактичним вступом у володіння спадковим майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР 1963 року прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини часом відкриття спадщини згідно зі ст. 525 вказаного ЦК є день смерті спадкодавця. Відповідно до ст.ст. 560, 561 вказаного ЦК спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Отримання цього свідоцтва не обмежено строком, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. Порядок видачі свідоцтва про право на спадщину за законом регулюється ст. 68 Закону України „Про нотаріат” та розділом 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 3 березня 2004 року № 20/5. Відповідно до п. 216 Інструкції, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлювального документа, витяг з Реєстру прав власності, в п. 216 якої передбачено подання до нотконтори на майно, яке підлягає реєстрації, правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві та витягу з реєстру прав власності.
ОСОБА_4 не міг одержати свідоцтво про право власності на спадкове майно через відсутність реєстрації частини будинку АДРЕСА_1.
ОСОБА_4 помер 24.10.2009 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 30). Відповідно до копії спадкової справи, заведеної після його смерті, заяву про прийняття спадщини подала його мати - ОСОБА_1
Звернення до суду позивача відповідає роз'ясненню в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року „Про судову практику у справах про спадкування”. Його вимоги про визнання за ним права власності по праву спадкування за законом на 9/25 частин будинку АДРЕСА_1 є законними і обґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 208-210, 212-215 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати право власності на 9/25 частин будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.В. Литвиненко