11.07.2023 Справа №607/9035/22
м.Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Багрій Т.Я., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №097540 від 13 липня 2022 року зазначено, що: «13 липня 2022 року о 23 год. 05 хв. в м.Тернопіль, по вул.Замкова, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки HONDA CIVIC, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою технічного приладу газоаналізатора ALCOTEST 6820 ARHJ №0235 (повірка дійсна до 16.11.2022 р.), на табло якого висвітило результат 2,18 проміле. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.»
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності. Просить провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Адвокат Скиба В.М. в судовому засіданні просить справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на відсутність в матеріалах справи доказів, підтверджуючих вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали адміністративного провадження, заслухавши пояснення учасників судового засідання, дійшов наступних висновків.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи - ст. 280 КУпАП.
В свою чергу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно з пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного/наркотичного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений ст. 266 КУпАП та передбачений затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі - Порядок направлення та огляду № 1103 від 17.12.2008 року) та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735 від 9 листопада 2015 року) і Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, які зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року (далі Інструкція № 1395 від 07 листопада 2015 року).
Відповідно до ч. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, зокрема огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому, за положеннями ч. 3 ст. 266 КУпАП проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння відбувається на місці зупинки водія і лише у разі його відмови від проходження такого огляду або у випадку незгоди з отриманими результатами цей огляд може бути проведений у закладі охорони здоров'я.
Із наведених норм законодавства вбачається, що під час проведення огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Однак, в матеріалах справи відсутній відеозапис, на якому було б зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, при цьому працівниками поліції не було залучено двох свідків, які б могли підтвердити дотримання поліцейськими встановленої ст.266 КУпАП процедури огляду водія на стан алкогольного сп'яніння. Долучений до матеріалів справи оптичний носій інформації - DVD-R диск пошкоджений, тому його неможливо відтворити.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Як вбачається з відповіді т.в.о. начальника Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Ганського С. №4935/41/33/02-2023 від 10 липня 2023 року, відеозаписи події від 13 липня 2022 року у розпорядженні УПП в Тернопільській області ДПП відсутні, оскільки відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу VIII Інстукції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року №1026, строк зберігання відеозаписів становить 30 днів.
У зв'язку з відсутністю в матеріалах справи відеозапису проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'ягніння, суд також позбавлений можливості перевірити законність вимог поліцейських щодо проходження огляду останнього на стан алкогольного сп'ягніння, а також чи встановлювалися взагалі у водія ознаки сп'яніння, які б давали підстави для проведення огляду останнього.
При цьому, закон пов'язує відповідальність встановлену ст.130 КУпАП лише за керуванням такою особою транспортним засобом і лише за наявності ознак такого сп'яніння, що в даному випадку жодними доказами не доводиться.
Так, відповідно до роз'яснень викладених у п.27 Постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також, про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 27 вищевказаної постанови, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення особи до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Рух це процес переміщення, зміна положення тіла відносно інших тіл у просторі.
При цьому, суд зазначає, що будь-які докази підтверджуючі те, що 13 липня 2022 року о 23 год. 05 хв. в м.Тернопіль, по вул.Замкова, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки HONDA CIVIC, номерний знак НОМЕР_1 , в матеріалах справи відсутні.
Також суд критично оцінює наявну в матеріалах справи копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАР №5607951 від 13 липня 2022 року, оскільки вказана копія постанови, за відсутності інших належних доказів, не може слугувати однозначним та достатнім доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
В свою чергу сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів, не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладенні в ньому повинні бути доведені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.
У відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до положень статтей 7, 9 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Отже, належних та допустимих доказів, які б підтверджували викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП матеріали справи не містять. Нормами КУпАП не покладено обов'язку збирання доказів у справі на суд. У відповідності до принців дизпозитивності та безсторонності суд приймає рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а непідтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 26 червня 2019 року у справі № 536/1703/17, адміністративне провадження №К/9901/3839/17 (ЄДРСРУ № 82707106).
Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, відповідно до ст.7,245,252,280 КУпАП, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, беззаперечно, поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами не доведена, що трактується судом на його користь.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП необхідно закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.62 Конституції України, статтями 7, 9, 130, 247, 251, 255, 280, 283 КУпАП, суд -
постановив:
Провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою ст.7 та частиною першою ст.287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
СуддяТ. Я. Багрій