13.07.2023 Справа №607/6235/23
провадження № 1-кп/607/1381/2023
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінального провадження за №12023216060000041 від 27.03.2023 щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Тернопіль, громадянин України, з неповною вищою освітою, одружений, не працює, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
установив:
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що, знаючи і усвідомлюючи, що бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 , є підробленим, умисно почав використовував його.
Так, 27.03.2023 приблизно о 17:30 ОСОБА_5 здійснював керування автомобілем марки «ФІАТ ДУКАТО», із встановленому на ньому н.з. НОМЕР_2 , та рухався дорогою, що по вул. Зелена, с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області, із порушенням правил дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 2.3В Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_5 , перебуваючи по вул. Зелена, с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області, під час перевірки документів працівниками СРПП ВП №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, на виконання вимог п.2.1, 2.4 ПДР України, пред'явив завідома підроблене посвідчення серії НОМЕР_1 поліцейському СРПП ВП №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 .
Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Крім цього, обвинувачений заявив клопотання про закриття щодо нього кримінального провадження за ч. 4 ст. 358 КК України у зв'язку з дійовим каяттям.
Прокурор просить звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, оскільки щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно із ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 1 ст. 285 КПК України).
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду (ст. 45 КК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку з звільненням особи від кримінальної відповідальності.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358КК України, яке згідно ст. 12 КК України є проступком, та яке не є корупційним кримінальним правопорушенням або кримінальним правопорушенням, пов'язаним з корупцією, порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Шкода чи збитки даним кримінальним правопорушенням не завдана.
Як вбачається з вимоги № 2681/115/11 від 31.03.2023 ОСОБА_3 раніше не судимий.
Він, як встановлено під час судового розгляду із відомостей, що містяться у обвинувальному акті, та його процесуальної поведінки під час судового провадження, після вчинення кримінального проступку щиро покаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Крім того суд враховує громадянську позицію ОСОБА_3 , а саме те, що в умовах воєнного стану ним добровільно, з власної ініціативи було перераховано грошові кошти в сумі 5 000 грн. у благодійний фонд, призначення платежу: благодійна допомога українцям, про що свідчить долучена до матеріалів справи квитанція АТ «А-Банк» № 4779-2162-1887-2794 від 03.05.2023,
Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд вважає, що обвинуваченого слід звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України, на підставі ст. 45 КК України, оскільки судовим розглядом встановлено необхідні для прийняття такого рішення обставини, передбачені вказаною статтею КК України.
Відповідно, кримінальне провадження підлягає закриттю.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з ОСОБА_3 у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, а також з врахуванням висновку, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 (справа № 598/1781/17, провадження 13-47кс20) про те, що суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Арешт майна слід скасувати, як того вимагає ч. 4 ст. 174 КПК України.
Долю речового доказу вирішити згідно положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 284, 285, 286, 372, 392, 395 КПК України, ст.ст. 12, 44, 45 КК України, суд
постановив:
клопотання обвинуваченого - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 358 КК України, на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку із дійовим каяттям, а кримінальне провадження № 12023216060000041 від 27.03.2023 за ч. 4 ст. 358 КК України - закрити.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 1 132 (одна тисяча сто тридцять дві) грн. 68 коп.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.03.2023 (справа №607/5708/23) на водійське посвідчення, заповнене на ім'я ОСОБА_3 , серійний номер НОМЕР_1 , - скасувати.
Речовий доказ - водійське посвідчення, заповнене на ім'я ОСОБА_3 , серійний номер НОМЕР_1 , - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуюча суддяОСОБА_1