печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27415/23-к
07 липня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна,
03.07.2023 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021000000002286.
Слідчий або прокурор у судове засідання не з'явились, прокурор направив заяву про розгляд клопотання без його участі та задоволення клопотання.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив наступне.
Слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42021000000002286 від 08.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.Протягом тривалого часу, але не пізніше 15.11.2022 група осіб, до якої входять ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , за попередньою змовою між собою, в порушення правил використання надр, за відсутності дозвільних та технічних документів, які надають право на користування надрами, а саме: спеціального дозволу на користування надрами, акту про надання гірничого відводу, технічного проекту розробки та рекультиваціі? кар'єру, щорічного плану розвитку гірничих робіт на кар'єрі, геологічних звітів та протоколів підрахунку запасів піску, геолого-маркшеи?дерської, технічної та обліково-контрольної документації організували на південно-східній околиці села Крюківщина, Бучанського району, Київської області незаконне видобування корисних копалин місцевого значення (піску) у великих розмірах.
Згідно з статтею 1 Кодексу Украі?ни про надра (далі - КУпН) «Надра - це частина земноі? кори, що розташована під поверхнею суші та дном водои?мищ і простягається до глибин, доступних для вивчення та освоєння».
Згідно з статтею 5 КУпН «Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водои?мищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання».
Відповідно до пункту 3 Класифікаціі? запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженоі? постановою Кабінету Міністрів Украі?ни від 05.05.1997 No 432 до балансових запасів відносяться «... запаси корисних копалин ділянки надр, для яких на момент проведення геолого-економічноі? оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками та/або матеріалами фінансовоі? звітності доведено, що коефіцієнт рентабельності продукціі? є достатнім для економічно ефективного видобування корисних копалин на такіи? ділянці надр».
Статтею 19 КУпН визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Згідно з статтею 28 КУпН користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах територіі? Украі?ни, і?і? континентального шельфу і виключноі? (морськоі?) економічноі? зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді: 1) рентноі? плати за користування надрами для видобування корисних копалин; 2) рентноі? плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин та рентна плата за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються Податковим кодексом Украі?ни.
Згідно з підпунктом 252.1.1. статті 252 Податкового кодексу Украі?ни платниками рентноі? плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни Украі?ни, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальнии? дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарськоі? діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.
Статтею 24 ГЗУ визначено, що гірничодобувне підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати: спеціальнии? дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу; технічнии? проект, затверджении? і погоджении? у встановленому порядку; геолого-маркшеи?дерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).
Відповідно до статті 51 КУпН розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральноі? сировини провадяться згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічноі? експлуатаціі? та охорони надр.
Правила технічноі? експлуатаціі?, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральноі? сировини погоджуються користувачами надр з центральним органом виконавчоі? влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчоі? влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра.
Однак, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 ,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, в порушення вимог статеи? 19, 28, 51 Кодексу України про надра та статті 24 Гірничого закону України організували на земельних ділянках сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами: 3222486600:04:004:5073, 3222486600:04:004:5075, 3222486600:04:004:5076, 3222486600:04:004:5077, 3222486600:04:004:5078, 3222486600:04:004:5079, 3222486600:04:004:5080, 3222486600:04:004:0143, 3222486600:04:004:0147, 3222486600:04:004:0150, 3222486600:04:004:5099, 3222486600:04:004:0148 з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» незаконний видобуток корисних копалин (піску) місцевого значення у великих розмірах за допомогою гусеничного екскаватора.
Відповідно до листа Державної служби геології та надр України, за
№ 1530/01/02-22 від 09.02.2022 встановлено, що між селами Тарасівка та Крюківщина наявна заява ТОВ «ОБЛБІОЕНЕРГО» на отримання спеціального дозволу на користування надрами (геологічне вивчення, пісок), яка повернута зазначеному товариству у зв'язку з відмовою у погодженні надання дозволу органом місцевого самоврядування. Дозвіл нікому не видавався.
15.11.2022 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва проведено обшук на земельних ділянках сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами: 3222486600:04:004:5073, 3222486600:04:004:5075, 3222486600:04:004:5076, 3222486600:04:004:5077, 3222486600:04:004:5078, 3222486600:04:004:5079, 3222486600:04:004:5080, 3222486600:04:004:0143, 3222486600:04:004:0147, 3222486600:04:004:0150, 3222486600:04:004:5099, 3222486600:04:004:0148, які знаходяться на південно-східнии? околиці села Крюківщина, Бучанського раи?ону, Киі?вськоі? області (50°21'10,30" ПнШ 30°21'37,30" СхД) за участі спеціалістів Державної служби геології та надр України, Державної екологічної інспекції Столичного округу.
За результатами обшуку спеціалістами Державної служби геології та надр України складено довідку про результати участі у слідчих діях, відповідно до якої на вказаних земельних ділянках виявлено піщании? кар'єр протяжністю з півночі на південь 146 метрів і з заходу на схід 183 метрів. Середня глибина кар'єру сягає 6 метрів. Приблизнии? об'єм видобутоі? породи складає 105 120 м3 (об'ємна вага піску складає 1,2-1,3 т/м3).
В подальшому спеціалістами Державної екологічної інспекції Столичного округу здійснено розрахунок ймовірних збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, що складає 118 323 072 грн. (сто вісімнадцять мільйонів триста двадцять три тисячі сімдесят дві гривні).
За результатами проведених слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що незаконний видобуток корисних копалин здійснювався за допомогою гусеничних екскаваторів та в подальшому перевозився на місця зберігання вантажними автомобілями.
Вказана техніка на праві власності належить ТОВ «Нерудбудпостач» (код ЄДРПОУ 38689044, керівником та засновником є ОСОБА_5 ), ТОВ «Петраграніт» (код ЄДРПОУ 40721940, засновником є ОСОБА_10 ), ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
В подальшому, з метою незаконного отримання прибутку, вказаний пісок відвантажувався на земельні ділянки, які використовуються в якості майданчику для реалізації сипучих будівельних матеріалів ТОВ «Петраграніт», зокрема на земельні ділянки за кадастровими номерами: 3222486600:04:002:0009, 3222481201:01:005:5078, 3222485800:03:006:5051, 3222480400:10:001:0027, 3221484000:06:027:0026.
Встановлено, що ТОВ «Петраграніт» належить техніка, яка використовувалась для незаконного видобування, перевезення та продажу піску.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У даному випадку, підставою застосування арешту майна - є заборона для осіб у володінні яких воно знаходиться віджувати, користуватись та видозмінювати майно.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, збереження речового доказу.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, що арешт може бути накладено у встановленому Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи викладене, в зв'язку з метою забезпечення збереження вищевказаного майна як речових доказів, або ненастання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.
На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно ТОВ «Петраграніт» (код ЄДРПОУ 40721940) з забороною відчуження, розпорядження та користування, а саме на:
-самоскид HOWO ZZ3257-N3847Q1, 2017 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN № НОМЕР_2 ;
-самоскид HOWO ZZ3257-N3847Q1, 2017 р.в., державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN № НОМЕР_4 ;
-самоскид HOWO ZZ3257-N3847Q1, 2018 р.в., державний номерний знак НОМЕР_5 , VIN № НОМЕР_6 ;
-самоскид HOWO ZZ3257N3847E1, 2018 р.в., державний номерний знак НОМЕР_7 , VIN № НОМЕР_8 ;
-самоскид HOWO ZZ3257N3847E1, 2018 р.в., державний номерний знак НОМЕР_9 , VIN № НОМЕР_10 ;
-самоскид HOWO ZZ3257N3847E1, 2018 р.в., державний номерний знак НОМЕР_11 , VIN № НОМЕР_12 ;
-самоскид HOWO ZZ3257N3847E1, 2018 р.в., державний номерний знак НОМЕР_13 , VIN № НОМЕР_14 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1