Справа № 2-3504/10
09 вересня 2010 року
Деснянський районний суд м. Чернігова
у складі судді Логвіної Т.В.
при секретарі Колос А.В.,
за участю позивача, представника позивача, представника відповідача КП «ЖЕК-6» Чернігівської міської ради, співвідповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 підприємства «ЖЕК - 6» Чернігівської міської ради, ОСОБА_1 про визнання права користування житловим приміщенням,
встановив:
у березні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 підприємства «ЖЕК - 6» Чернігівської міської ради, в якому просить визнати за ним право користування квартирою АДРЕСА_1, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що він проживає у спірній квартирі в якості члена сім'ї наймача з 1975 року, квартиронаймачем даної квартири була його мати - ОСОБА_4 У 2009 році його мати вирішила зареєструвати у квартирі свою рідну сестру, яка її доглядала - ОСОБА_1, але у зв'язку з тим, що для її реєстрації відповідно до положень ЖК не вистачало жилої площі, було знято з реєстрації у квартирі позивача, після чого ОСОБА_1 була зареєстрована в якості піднаймача. ІНФОРМАЦІЯ_1 року мати позивача ОСОБА_4 померла. Увесь час до та після зняття з реєстрації позивач постійно проживав у квартирі, там знаходяться його речі та він несе тягар утримання цього майна, іншого житла не має, у зв'язку з чим вважає, що є усі підстави для його реєстрації у квартирі, але КП «ЖЕК - 6» Чернігівської міської ради відмовляє йому в цьому, оскільки квартиронаймач померла, а ОСОБА_1 має статус піднаймача, що перешкоджає паспортній службі здійснити його реєстрацію у встановленому законом порядку.
Судом залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_1
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги і наполягали на їх задоволенні. Позивач, допитаний в судовому засіданні в якості свідка, показав, що постійно проживає у спірній квартирі з моменту заселення, після реєстрації не виселявся, періодично виїжджав до м. Києва на заробітки, але не втрачав зв'язку з місцем свого проживання, сплачує комунальні послуги, був тимчасово зареєстрований у родичів в с. Жуківка, але ніколи там не мешкав, на даний час ніде не зареєстрований та іншого житла не має.
Представник відповідача ОСОБА_3 підприємства «ЖЕК-6» Чернігівської міської ради в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що у паспортної служби немає законних підстав для визнання за відповідачем права користування спірною квартирою, просив взяти до уваги акт від 02.06.2010 року про не проживання позивача у спірній квартирі протягом трьох років з 2007 року.
Співвідповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнала та пояснила, що проживає у спірній квартирі з 2000 року, доглядала хвору матір позивача до її смерті. У 2009 році позивача було знято з реєстрації для того, щоб зареєструвати у квартирі її, підтвердила той факт, що позивач постійно проживає у спірній квартирі, там знаходяться його особисті речі, також надає гроші на оплату комунальних послуг.
Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суду показали, що позивач проживає у спірній квартирі та нікуди з неї не виселявся. Свідок ОСОБА_7 пояснив, що поставив свій підпис у акті від 02.06.2010 року, але з його змістом не знайомився, факту не проживання позивача у квартирі протягом трьох років в судовому засіданні не підтвердив.
Свідок ОСОБА_9 пояснила, що працює майстром КП «ЖЕК - 6» Чернігівської міської ради та 02.06.2010 року нею було складено акт про не проживання ОСОБА_2 у спірній квартирі зі слів сусідів, двері спірної квартири відчинила якась дівчина та сказала, що ОСОБА_2 вдома немає, до квартири вона не заходила та не перевіряла, чи є у квартирі речі позивача, чи питала вона у дівчини щодо проживання позивача вона не пам'ятає, чому в акті зазначено тривалість не проживання у три роки пояснити не може та через велике навантаження у зв'язку зі складанням подібних актів чітких пояснень щодо проживання чи не проживання позивача у спірній квартирі їй надати важко.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що працює паспортистом КП «ЖЕК - 6» Чернігівської міської ради. Влітку 2009 року до неї звернулася ОСОБА_1 щодо її реєстрації у спірній квартирі. Після перевірки необхідних матеріалів нею було встановлено, що для реєстрації ОСОБА_1 у квартирі не вистачає метражу, у зв'язку з чим вона порадила зняти з реєстрації ОСОБА_2, який спочатку заперечував, але згодом погодився. Після зняття з реєстрації позивача, ОСОБА_1 було зареєстровано у спірну квартиру в якості піднаймача, оскільки вона не входила до кола близьких родичів наймача ОСОБА_4 Після смерті ОСОБА_4 законних підстав для реєстрації у квартирі позивача немає, а до її смерті до паспортної служби з цього приводу ніхто не звертався.
Заслухавши пояснення, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд приходить до, висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач заселився у квартиру АДРЕСА_1 в якості члена сім'ї наймача та був зареєстрований за вказаною адресою з 21.02.1975 року.
Як вбачається з пояснень сторін та показань свідка ОСОБА_10 позивача було знято з реєстраційного обліку 11.06.2009 року з метою реєстрації ОСОБА_1, оскільки кількість осіб, зареєстрованих у квартирі, перешкоджала її реєстрації згідно ст. 47 ЖК УРСР.
Згідно договору піднайму житлового приміщення від 10.06.2009 року № 18, 11.06.2009 року ОСОБА_1 була зареєстрована у АДРЕСА_1 в якості піднаймача.
Позивач з 26.05.2009 року до 27.02.2010 року був зареєстрований в с. Жуківка Куликівського району Чернігівської області. На даний час зареєстрованого місця проживання немає.
Мати позивача та квартиронаймач спірної квартири ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 13.12.2009 року.
Згідно статті 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Частина друга зазначеної статті визначає, що особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Відповідно до частини першої статті 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Частина друга зазначеної статті визначає коло членів сім'ї наймача, а частиною третьої передбачено, що якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Таким чином, враховуючи, що позивач заселився у спірну квартиру в якості члена сім'ї наймача у 1975 році, в судовому засіданні встановлений факт його постійного проживання за даною адресою по теперішній час, несе тягар утримання даного майна, право користування іншим житловим приміщенням за собою не зберігає, питання про його виселення не ставилося, не беручи до уваги як доказ по справі акт від 02.06.2010 року оскільки обставини, що в ньому викладені, в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, є підстави для визнання за ним права користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. 65 ЖК Української РСР, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України.
Суддя