Справа № 539/546/18 Номер провадження 11-кп/814/2101/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
07 липня 2023 року м. Полтава
Суддя-доповідач Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_3 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 жовтня 2018 року,
Цим вироком
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово судимого, останній раз -
27 січня 2017 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.1 ст.70 КК України на 1 рік 1 місяць обмеження волі,
визнано винуватим і засуджено за ч.2 ст.307 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
Строк покарання ОСОБА_3 ухвалено обчислювати із 17 січня 2018 року.
До набрання вироком законної сили залишено ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.
На вирок засуджений ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.
Іншими особами судове рішення місцевого суду не оскаржено.
Суддя-доповідач перевірив апеляційну скаргу на її відповідність вимогам КПК України та дійшов висновку про те, що необхідно відмовити у відкритті провадження за даною скаргою з таких підстав.
Відповідно до ч.4 ст.399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Згідно з п.8 ч.2 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Разом з цим, визначення у вказаному вище положенні як однієї з основних засад судочинства - забезпечення апеляційного оскарження судового рішення, в системному зв'язку з ч.1 ст.8, ст.125 Основного Закону України означає лише одноразове апеляційне оскарження та перегляд судового рішення.
Так, із приписів ст.ст.393, 395 КПК України (право на апеляційне оскарження; порядок і строки апеляційного оскарження) вбачається, що процесуальний закон не передбачає можливості багаторазового оскарження в апеляційному порядку особою судових рішень, які вже були предметом перегляду суду апеляційної інстанції за апеляційною скаргою цієї особи.
У справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини наголосив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу "res judicata" - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
З матеріалів справи встановлено, що 03 жовтня 2018 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області ОСОБА_3 визнано винуватим і засуджено за ч.2 ст.307 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю (т.2 а.п.55-58).
23 квітня 2019 року Полтавським апеляційним судом апеляційні скарги ОСОБА_3 та його захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 задоволено частково. Вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 жовтня 2018 року змінено та виключено з: обсягу обвинувачення ОСОБА_3 - один епізод вчинення ним кримінального правопорушення; мотивувальної частини вироку - посилання на докази, отримані за результатами НСРД, та обставину, яка обтяжує покарання засудженого. Пом'якшено призначене ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.307 КК України та призначено його у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого. В іншій частині вирок залишено без зміни (т.2 а.п.136-143).
20 листопада 2019 року Верховним Судом касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_3 , задоволено частково. Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції (т.2 а.п.205-212).
13 жовтня 2021 року Полтавським апеляційним судом апеляційні скарги ОСОБА_3 з доповненнями та його захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 задоволено частково. Вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 жовтня 2018 року змінено та виключено з: обсягу обвинувачення ОСОБА_3 - два епізоди вчинення ним кримінального правопорушення; мотивувальної частини вироку - посилання на докази, отримані за результатами НСРД, та обставину, яка обтяжує покарання засудженого. Пом'якшено призначене ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.307 КК України і призначено його у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого. В іншій частині вирок залишено без зміни (т.3 а.п.65-74).
17 листопада 2022 року Верховним Судом касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 жовтня 2018 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року - без зміни (т.3 а.п.183-192).
16 квітня 2023 року ОСОБА_3 повторно подав апеляційну скаргу на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 жовтня 2018 року, тобто, на судове рішення, яке в порядку глав 31, 32 КПК України було предметом перегляду судів апеляційної та касаційної інстанцій, зокрема, за апеляційною й касаційною скаргами засудженого. За результатами розгляду названих вище скарг ухвалено відповідні судове рішення, а саме Верховним Судом залишено без зміни ухвалу суду апеляційної інстанції та вирок місцевого суду (з урахуванням змім, унесених апеляційним судом) (т.3 а.п.209-211).
Отже, засуджений використав своє право на апеляційне, крім того, й касаційне оскарження вироку, у зв'язку з чим, це судове рішення не підлягає перегляду судом апеляційної інстанції вдруге.
Наведений вище підхід узгоджується з практикою Верховного Суду в контексті, як касаційного, так і апеляційного оскаржень судових рішень за аналогічних обставин (зокрема, ухвали Верховного Суду від: 06 вересня 2022 року у справі №185/12293/14-к; 01 квітня 2021 року у справі №368/207/18; 20 квітня 2021 року у справі №653/15146/20; 14 вересня 2020 року у справі №461/6089/18; 19 жовтня 2020 року у справі №161/20481/14; 07 жовтня 2019 року у справі №235/4802/15-к).
Ураховуючи викладене вище, слід відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 .
При цьому, суддя-доповідач роз'яснює, що доводи засудженого, які пов'язані з вирішенням питання про розподіл процесуальних витрат і, таким чином, стосуються факту виконання судового рішення, ухваленого за результатами розгляду кримінального провадження по суті, можуть бути вирішені за поданою до суду першої інстанції заявою ОСОБА_3 чи його захисника в порядку, передбаченому ст.ст.537, 539 КПК України.
Керуючись ч.4 ст.399 КПК України, суддя-доповідач апеляційного суду,
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_3 .
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня отримання її копії особою, яка її оскаржує.
Суддя-доповідач ОСОБА_2