Житомирський апеляційний суд
Справа №286/2525/22 Головуючий у 1-й інст. Вачко В. І.
Категорія 70 Доповідач Борисюк Р. М.
13 липня 2023 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.,
суддів Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників у м. Житомирі цивільну справу №286/2525/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 02 травня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Вачко В.І. у м. Овручі,
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь відповідача на підставі виконавчого листа № 286/6263/13-ц, виданого 03.12.2013 Овруцьким районним судом Житомирської області на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частини заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.10.2013 та до досягнення ними повноліття. Зокрема, із 1/2 частини до 1/8 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви до їх повноліття.
Позов мотивував тим, що з 24.05.2015 у нього на утриманні знаходиться ще одна дитина ОСОБА_6 , яка є інвалідом з дитинства, потребує особливого догляду і лікування. Сам він офіційно не працює, тому що постійно потрібно доглядати за донькою і відвозити її на лікування до медичних установ України. Він не має у власності нерухомого чи рухомого майна, а лише засоби для щоденного проживання та утримання дитини. Вважає, що у зв'язку із цим у нього змінився матеріальний стан і сума аліментів, яка стягується для нього велика, у зв'язку з чим просив їх зменшити.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 02 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що його матеріальний стан суттєво змінився, а тому він позбавлений можливості сплачувати аліменти в тому розмірі, який був встановлений виконавчим листом №286/6263/13-ц. На даний час він офіційно не працевлаштований, так як на його утриманні перебуває дитина з інвалідністю, яка потребує постійного догляду та лікування. Його позиція, як батька спрямована на досягнення спільного інтересу між ним та відповідачем, щодо визначення розміру аліментів необхідних та достатніх для утримання дітей. Він не має у своїй власності рухомого чи нерухомого майна в тому числі автомобіля, квартири, будинку, земельної ділянки, а лише засоби для щоденного проживання та утримання доньки - ОСОБА_7 інваліда. Вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, не врахував всі обставини справи та дійшов помилкового висновку, що зміна його сімейного стану, а саме народження дитини з інвалідністю не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів на утримання старших дітей.
Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 06.06.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та справу призначено до розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України (ч.1 ст. 368 ЦПК України).
Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 5 ст. 268, ст. 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Враховуючи характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування, зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки в матеріалах справи містяться докази, надані сторонами, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне розглядати справу у порядку письмового провадження без участі сторін.
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на підставі виконавчого листа № 286/6263/13-ц, виданого 03.12.2013 року Овруцьким районним судом Житомирської області із позивача стягуються аліменти на користь відповідача на утримання трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) щомісячно до їх повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.10.2013 року.
Згідно копії постанови старшого державного виконавця Овруцького районного відділу ДВС про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 11.04.2018 ( а.с.8-9), боржник ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПП «СМК-Полісся» та отримував дохід. Станом на 31.03.2018 заборгованість по аліментах становила 28 504,93 грн. Тому державним виконавцем було постановлено проводити щомісячне утримання з усіх його видів його заробітку (доходу) в розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) щомісячно до їх повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.10.2013 року.; до погашення заборгованості утримувати аліменти по 50% від доходу боржника.
Відповідно до копії свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_6 , батьком якої є ОСОБА_1 (а.с.11). Малолітня донька позивача ОСОБА_7 має статус дитини з інвалідністю, пов'язаною з наслідками Чорнобильської катастрофи, хворіє та потребує постійного лікування, (а.с.14-36).
Матері дитини ОСОБА_6 , 2015 року народження, - ОСОБА_8 , 1990 року народження, з 21.03.2018 призначена державна соціальна допомога на дитину з інвалідністю до 18-ти років в сумі 1762,00 грн щомісячно.
Встановлено, що позивач 31.05.2018 звільнився з роботи водія автопогрузчика ПП «СМК-Полісся» та на даний час не працює (а.с.13).
Заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 станом на листопад 2022 року складає 289 746,33 грн (а.с.60-62).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що із моменту постановлення судового рішення про стягнення аліментів суттєво погіршився його матеріальний стан, через що він не має змоги виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
Колегія суддів не погоджується із такими висновками місцевого суду з огляду на таке.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері,батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 статті 192 СК України передбачено,що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів.
Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, платник аліментів, може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Із доданої до позовної заяви довідки Виконавчого комітету Гладковицької сільської ради Коростенського району Житомирської області № 838 від 27.09.2022 та № 837 від 27.09.2022, вбачається, що позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_8 та донькою ОСОБА_9 (а.с.5,6).
Відповідно до ч.ч. 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд першої інстанції неповно з'ясувавши обставини справи, помилково відхилив надані позивач докази зміни сімейного стану, факт перебування на утриманні у нього ще однієї малолітньої дитини - інваліда, необхідності її постійного лікування, а також відсутність постійного заробітку у позивача.
Також судом не взято до уваги, що старша донька позивача - ОСОБА_3 є вже повнолітньою і підстави для стягнення для її утримання аліментів відсутні.
За таких обставин, колегія суддів у відповідності до положень ч.1 п. п. 1, 3 ст. 376 ЦПК України, дійшла висновку про наявність підстав для скасування судового рішення і ухвалення нового про часткове задоволення позову і зменшення розміру аліментів, визначених попереднім рішенням суду про стягнення аліментів із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 для утримання неповнолітніх дітей.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) (п.3 ч.6 ст.19 ЦПК України).
Дана справа є малозначною в сили вимог закону.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 02 травня 2023 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Розмір аліментів, що стягуються із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі виконавчого листа № 286/6263/13-ц, виданого 03.12.2013 Овруцьким районним судом Житомирської області на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - зменшити.
Стягувати аліменти із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.10.2022 до досягнення ОСОБА_4 повноліття, після чого у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття ОСОБА_5 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Судді