Справа № 159/3061/23 Провадження №11-сс/802/332/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
14 липня 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
слідчого - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного - ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
захисника - ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2023 року, в рамках кримінального провадження №12023030550000298 від 13 березня 2023 року,
Слідчі СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_12 звернулася до суду з клопотаннями про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження №12023030550000298 від 13.03.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.307 КК України, яке 12.06.2023 року було вилучено під час санкціонованого обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_8 в АДРЕСА_1 та яке 12.06.2023 року було вилучено під час санкціонованого обшуку транспортного засобу, яке перебувало у володінні підозрюваного ОСОБА_8 .
Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2023 року клопотання задоволено частково.
Накладено арешт із забороною користування, розпорядження на вилучене 12.06.2023 року в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 майно, а саме:
-три пластикові ємності із залишками порошкоподібної речовини білого кольору, запаковані до сейф пакету PSP1374238;
-полімерний пакет із кристалічною речовиною білого кольору вагою 59,70 гр, запакований до сейф пакету PSP 1189541;
-банківську карту А-банк № НОМЕР_1 ;
-тримач для сім-карти оператора ПрАТ «Київстар» з № НОМЕР_2 ;
-диктофон марки OLYMPUS із наявною кассетою та записами, запакований до сейф пакету PSP1189543;
-мобільний термінал марки Samsung A30 із пошкодженим захисним склом із паролем «2956» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 ;
-мобільний термінал марки REDMI із побитим екраном;
-мобільний термінал марки IPHONE 7 із пошкодженим склом, пароль «1208», НОМЕР_5 ;
-мобільний термінал марки SONY, ІМЕІ НОМЕР_6 ;
-мобільний термінал марки REDMI з пошкодженим склом, ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 ;
- три телефони марки SAMSUNG, які пошкоджені й не вмикаються.
Водночас також накладено арешт із забороною користування, розпорядження, відчуження на вилучене 12.06.2023 року в ході обшуку транспортного засобу майно, що перебувало у володінні ОСОБА_8 , а саме:
-грошові кошти номіналом 50 євро (UC 4440143827, SE 2878354513), 20 євро (UB 28226143732), 10 євро (ЕВ 4421167812, СВ 4427779357),10 дол США ( РВ70049482В), 1 дол США (В 35811146А), 500 грн (ЗИ 7055051, АА 3528988, УЗ 31897633, ЗГ 5070173, РЖ 7141719, МВ 4416899, РБ 7436114, ВГ 7377342), 200 грн (ЗД 8863281, ТБ 9217416, ТВ 6324223, ХЕ 7476916, УМ 8545964, ХЕ 7087094, СЕ 5894840), 20 грн (АК 1601200);
-банківську карту «А-Банк» НОМЕР_9 ;
-мобільний телефон марки SAMSUNG, ІМЕІ 1: НОМЕР_10 , ІМЕІ 2: НОМЕР_11 ;
-сім-карту оператора «Київстар» НОМЕР_12 ;
-банківську карту «А-Банк» № НОМЕР_13 ;
-пластиковий флакон із нашаруваннями порошкоподібної речовини;
- ZIP пакет із речовиною крислічного походження;
- ZIP пакет зеленого кольору з речовиною крислічного походження;
-паперовий згорток з речовиною рослинного походження;
-змиви, які поміщені у відповідні паперові пакети;
-згортки речовини крислічного походження у кількості 8 штук;
-електронні ваги марки MATARIX;
-частина харчової плівки.
Також накладено арешт із забороною користування, розпорядження, відчуження на вилучений 12.06.2023 року в ході обшуку транспортний засіб марки «BMW» номерний знак НОМЕР_14 , що належить ОСОБА_13 , та належні йому мобільний телефон марки Xiaomi Redmi ІМЕІ 1: НОМЕР_15 , ІМЕІ 2: НОМЕР_16 з сім картою № НОМЕР_12 , мобільний телефон марки Xiaomi білого кольору.
Водночас, у накладенні арешту на майно, а саме: військовий квиток на ім'я ОСОБА_8 , - відмовлено.
Накладаючи арешт на вищевказане майно, слідчий суддя вказав, що дане майно, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98, ст.170 КПК України, тому з метою збереження речових доказів, воно підлягає арешту.
Водночас відмовляючи в накладенні арешту на майно, а саме: військовий квиток на ім'я ОСОБА_8 , слідчий суддя вказав, що воно не має сили речового доказу.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням в частині накладення арешту на автомобіль марки «BMW» номерний знак НОМЕР_14 ОСОБА_10 подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді в цій частині скасувати, та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту із забороною користування, розпорядження, відчуження транспортним засобом, - відмовити. Зазначає про те, що вона є власником транспортного засобу марки «BMW» номерний знак НОМЕР_14 . Звертає увагу суду на те, що під час розгляду клопотання про арешт майна ОСОБА_13 , повідомив, що власником транспортного засобу не являється, крім того в матеріалах кримінального провадження наявне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, де власником автомобіля вказано іншу особу. Вважає, що в даному випадку, при поверненні транспортного засобу власнику відсутні обставини, які б підтверджували, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Зазначає про те, що слідчим суддею на її думку не вірно оцінено правову природу речового доказу (транспортного засобу), оскільки за обставинами справи ОСОБА_13 не знав про протиправну діяльність ОСОБА_8 , надавав лише послугу по перевезенню на відпочинок з м. Ковель у Львівську область. Вказує, що транспортний засіб, на який накладено арешт як знаряддя злочину не використовувався, в ході обшуку вилучені наркотичні засоби, які в ньому перевозилися були туди поміщені ОСОБА_8 без відома ОСОБА_13 . Крім того зазначає, що транспортний засіб, який належить їй на праві власності, як знаряддя вчиненого кримінального правопорушення, спеціальній конфіскації не підлягає, а вона як власник майна не могла знати про незаконне використання цього майна.
Водночас в поданій апеляційній скарзі ОСОБА_10 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2023 року вважаючи, що він пропущений з поважних на те причин.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності власника майна ОСОБА_10 та володільця майном ОСОБА_13 . При цьому береться до уваги те, що вказані особи повідомлялись належним чином про дату, час і місце розгляду справи (телефонограмою, яка знаходиться в матеріалах справи) й будь-яких заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший день та відомості про поважність причин їх неявки від них не надходило.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, думку підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 , які апеляційну скаргу підтримали, прокурора та слідчого, які скаргу вважають безпідставною та просили залишити без задоволення, а судове рішення, - без змін, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
З апеляційної скарги вбачається, що апелянт фактично оскаржує судове рішення в частині задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно, а саме - транспортний засіб марки «BMW» номерний знак НОМЕР_14 . В іншій частині судове рішення апелянтом не оскаржується, а тому апеляційному перегляду в даному провадженні відповідно до положень ст.404 КПК України не підлягає.
Перш за все, враховуючи доводи апелянта та матеріали справи, колегія суддів вважає, що їй слід поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки він пропущений з поважних на те причин.
За змістом п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна - є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Арештом майна відповідно до ч.1 ст.170 КПК України є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.ч.2-6 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів. У цьому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу; 2) спеціальної конфіскації. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
З аналізу положень вищевказаних процесуальних норм закону випливає, що слідчий та/або прокурор повинні довести, що майно, яке на їх думку підлягає арешту повинно відповідати критеріям, визначеним у ст.98 КПК України.
Доведеними повинні бути і ризики щодо такого майна, передбачені ст.170 КПК України, зокрема, - щодо збереження речових доказів.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
На думку апеляційного суду, зазначені вимоги закону при розгляді клопотання слідчого про накладення арешту, зокрема на майно (транспортний засіб марки «BMW» номерний знак НОМЕР_14 ) слідчим суддею дотримані.
З матеріалів провадження вбачається, що в даний час СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування по матеріалах кримінального провадження №12023030550000298 від 13.03.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
13.06.2023 року в рамках даного кримінального провадження, ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу психотропних речовин і наркотичних засобів. ОСОБА_8 підозрюється у тому, що у невстановлений досудовим слідством час та при невстановлених досудовим слідством обставинах придбав особливо небезпечну психотропну речовину PVP, яку зберігав при собі з метою збуту. В подальшому 02.05.2023 близько 13 год поблизу місця проживання по АДРЕСА_2 , діючи з корисливих мотивів і керуючись метою збагачення ОСОБА_8 отримав грошові кошти в сумі 600 грн за придбання особливо небезпечної психотропної речовини PVP від ОСОБА_14 (анкетні дані змінено), який залучався до проведення оперативної закупки. Після цього близько 13 год 20 хв ОСОБА_8 передав паперовий згорток ОСОБА_15 , чим збув психотропну речовину масою 0,0339 грама.
Також, ОСОБА_8 , відносно якого 31.05.2023 обвинувальний акт за ч.2 ст. 309 КК України скеровано до Ківерцівського районного суду, повторно при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, точної дати та часу не встановлено, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, незаконно придбав для подальшого збуту особливо небезпечну психотропну речовину PVP в особливо великих розмірах, яку незаконно переніс до транспортного засобу марки «BMW» д.н.з. НОМЕР_14 . Під час переміщення по автодорозі зі сполученням Копачівка - Торчин на відрізку дороги між селами Тростянка - Іванчиці Луцького району Волинської області в автомобілі виявлено 727,8334 грама даної речовини.
Доводячи підставність поданого клопотання слідчий вказує про те, що майно на яке він просить накласти арешт, зокрема - транспортний засіб марки «BMW» номерний знак НОМЕР_14 , має силу речового доказу у вищевказаному кримінальному провадженні під №12023030550000298, а тому накладення арешту на нього забезпечить можливість його збереження та встановлення істини в даному кримінальному провадженні.
Вказує, що є достатні підстави вважати, що це майно є засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі сліди його вчинення.
Проаналізувавши вищевикладене та дослідивши матеріали провадження апеляційний суд вважає, що, зокрема майно (транспортний засіб марки «BMW» номерний знак НОМЕР_14 ), на яке слідчий просив накласти арешт у поданому до місцевого суду клопотанні, дійсно може бути доказом щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.307 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023030550000298, оскільки може бути пристосоване чи використане як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегло на собі його сліди, тобто воно відповідає критеріям, визначеним у ст.98 та ч.2 ст.167 КПК України, а тому відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України підлягає арешту - з метою збереження речових доказів.
Разом з тим арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України може бути накладений незалежно від суб'єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.
Таким чином, перевіряючи матеріали, апеляційний суд приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна. Слідчий суддя дотримався вимог п. 5 ч.2 ст. 173 КПК України, врахувавши розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
У випадку, якщо у подальшому наявність зв'язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у сенсі ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, апелянт не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно в оскаржуваній його частині (щодо транспортного засобу марки «BMW» номерний знак НОМЕР_14 ), прийнята з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування, як того просить апелянт - немає.
Отже, вищевказані твердження апелянта та усі інші його доводи, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності оскаржуваного судового рішення, не приймаються до уваги судом, так як фактично зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції.
З урахуванням вищенаведених мотивів, немає жодних законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення слідчого судді в частині, що стосується транспортного засобу марки «BMW» номерний знак НОМЕР_14 .
Будь-яких порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд також не вбачає.
Зважаючи на вищевикладене, оскаржувана ухвала слідчого судді в оскаржуваній частині є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування в апеляційного суду немає.
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді, - без змін.
Керуючись ст.ст. 98, 170, 376, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Поновити власнику майна ОСОБА_10 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2023 року.
Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_10 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2023 року в рамках кримінального провадження №12023030550000298 від 13.03.2023 року, - без змін.
Ухвала остаточна й оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді