Справа № 159/3026/23 Провадження №33/802/442/23 Головуючий у 1 інстанції:Бойчук П. Ю.
Доповідач: Подолюк В. А.
12 липня 2023 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Александрук Наталії Анатоліївни на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 червня 2023 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм у ТМ «Наша Ряба», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
В дохід держави із ОСОБА_1 стягнуто 536 грн. 80 коп. судового збору.
Так, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 06 червня 2023 року о 05 год. 47 хв. в Ковелі по вул.Івасюка керував автомобілем марки "БМВ", державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці) і відмовився у встановленому законом порядку від проходження огляду на стан сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись із таким судовим рішенням захисник ОСОБА_1 - адвокат Александрук Н.А. подала апеляційну скаргу в якій вищевказану постанову судді вважає необґрунтованою та незаконною через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає про те, що ОСОБА_1 06.06.2023 в м.Ковелі керував автомобілем в якому також перебувало двоє його колег і вони їхали до місця роботи, де він працює водієм, однак о 05:47 год. був зупинений працівниками поліції. Причиною зупинки працівник поліції вказав на орієнтування щодо його транспортного засобу, який може бути причетний до ДТП та залишення місця події. Після зупинки ОСОБА_1 пред'явив документи на транспортний засіб та посвідчення водія, проте працівник поліції вказав на наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння і запропонував пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі. На таку пропозицію він був згідний, однак неодноразово вказував лише на присутність при цьому двох свідків. У зв'язку з цим, у нього із працівником поліції виникла словесна суперечка, після чого працівник поліції повідомив, що буде складати протокол про адміністративне правопорушення у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду. Коли працівник поліції присів у службовий автомобіль, то ОСОБА_1 відразу ж сам особисто підійшов до нього і повідомив, що пройде огляд на місці зупинки транспортного засобу, оскільки поспішає на роботу, проте працівник поліції ще не почавши складення протоколу відмовив у цьому. Також зазначає про те, що після складення протоколу ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля та поїхав в медичний заклад, де пройшовши огляд під час якого алкоголю в його організмі виявлено не було. Суд першої інстанції розглядаючи справу на такі обставини увагу не звернув, неповно дослідив докази у справі та відповідно прийшов до неправильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Захисник переконана, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі, - закриттю.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , які скаргу підтримав з підстав викладених у ній, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
За положеннями ст.ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Всупереч цьому, судом першої інстанції не вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з'ясування питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є передчасним і не відповідає вимогам ст.280 КУпАП.
Оскаржувана постанова судді підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, як це передбачено п.2 ч.8 ст.294 КУпАП з наступних підстав.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона якого, відповідно до диспозицією цієї норми закону, серед іншого, полягає у діях особи, яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у тому, що він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №357004 від 06.06.2023, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозапис з боді-камери поліцейського, в яких зафіксовані події, які мали місце 06.06.2023 за участі ОСОБА_1 , а також, як зазначив суд - інші матеріали справи.
ОСОБА_1 не визнаючи своєї вини у вчиненні правопорушення, яке йому ставиться у провину, в суді апеляційної інстанції пояснював про те, що дійсно 06.06.2023 керуючи автомобілем в місті Ковелі був зупинений працівниками поліції, які на причину зупинку вказали орієнтування щодо можливої причетності його автомобіля до ДТП. На їх вимогу надав посвідчення водія та усі документи до транспортний засіб. У нього з працівником виникла словесна суперечка. Після цього, працівник поліції вказав на наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння та запропонував пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або в медичному огляді, на що він погоджувався лише при наявності двох свідків, так як не довіряє працівникам поліції. З цього приводу працівник поліції повідомив йому, що у разі відеофіксації проведення огляду наявність свідків не потрібна. Він не знаючи положень законодавства просив забезпечити наявність свідків. Тоді працівник поліції повідомив, що щодо нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення та пішов у службовий автомобіль, куди присів. Відразу ж після цього, він підійшов до службового автомобіля та повідомив працівника поліції, що готовий пройти огляд на місці за допомогою спеціального технічного приладу, оскільки поспішає на роботу. Однак, працівник поліції відмовив у цьому, хоча ще протокол не почав складати. Також вказав про те, що він пояснював працівнику поліції, що 15 років не вживає спиртні напої і у нього будь-яких ознак алкогольного сп'яніння не може бути. Відразу ж після складання адміністративних матеріалів він сам сів за кермо автомобіля та поїхав в медичний заклад, де пройшов медичний огляд, і за результатами його проходження, алкоголю в його організмі не виявлено.
Такі пояснення ОСОБА_1 знайшли свою підтвердження в ході апеляційного розгляду, і фактично підтверджуються відеозаписом з боді-камери поліцейського, який був досліджений апеляційним судом.
Апеляційний суд не може погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення - ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на те, що суд першої інстанції взявши до уваги одні докази, взагалі не спростував доводів сторони захисту щодо неправомірності дій працівників поліції в частині порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та відповідно складення протоколу про адміністративне правопорушення.
З цього приводу апеляційний суд зазначає наступне.
Положеннями ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння передбачений ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція №1452/735).
Статтею 266 КУпАП окрім іншого передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан алкогольного сп'янінні проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Водночас, п.п.2, 3 Розділу 1 Інструкції №1452/735 визначають, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. При цьому, ознаками алкогольного сп'яніння є: 1) запах алкоголю з порожнини рота; 2) порушення координації рухів; 3) порушення мови; 4) виражене тремтіння пальців рук; 5) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; 6) поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно із п.6 Розділу 1 Інструкції №1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (п.7 Розділу 1 Інструкції №1452/735).
Пунктами 1, 5, 6 та 11 Розділу 2 Інструкції №1452/735 передбачено, що за наявності ознак, передбачених п.3 Розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. При цьому, не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством.
Крім того, порядок дій працівників поліції при складанні адміністративних матеріалів визначений також в Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року та зареєстрована в Мінюсті 10.11.2015 року під №1408/27853 (далі - Інструкція №1395).
Розділ 10 Інструкції №1395 передбачає особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП. Так, у п.п. 4, п, 6, 7 цього Розділу визначено, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності). У разі проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп'яніння). У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. При цьому, не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Водночас, Пленум Верховного Суду України в п.27 своєї постанови №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що відповідальність за ст.130 КпАП України несуть особи, які керують транспортним засобом, зокрема у стані наркотичного сп'яніння. Стан такого сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією, яка передбачає порядок проведення огляду. Якщо ж водій ухилився від огляду, зокрема на стан наркотичного сп'яніння, то відповідні його дії та ознаки необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному в присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Таким чином, аналіз чинних положень вищевказаних КУпАП, Інструкцій та роз'яснень ПВСУ вказує про те, що поліцейським може бути запропоновано водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння можливий лише за наявності у нього ознак такого сп'яніння. Огляд повинен проводитьсь із застосуванням технічного засобу відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів, - у присутності двох свідків, які фактично засвідчують події, що проводяться працівниками поліції та особою, яка проходить огляд. Лише при відмові водія від походження огляду поліцейський складає протокол, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Водночас, при відмові водія від проходження огляду, поліцейський повинен роз'яснити йому наслідки такої відмови, а також права, передбачені чинним законодавством.
В ході апеляційного розгляду справи встановлено, що при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння та відповідно складенні протоколу про адміністративне правопорушення, працівником поліції не було дотримано положень вищевказаних нормативно-правових актів, хоча вони повинні були діяти у відповідності до положень ст.19 Конституції України, тобто на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, із відеозапису з боді-камери працівника поліції вбачається, що останні зупинили ОСОБА_1 і причиною зупинки вказали - «орієнтування». Пред'явлені ОСОБА_1 посвідчення водія, реєстраційні документи та страховий поліс були перевірені працівником поліції. Між ОСОБА_1 та працівником поліції має місце словесна суперечка. Після цього, працівники поліції вказуючи на ознаки алкогольного сп'яніння запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, на що останній погоджується, однак бажає присутності двох свідків при цьому. З цього приводу працівник поліції повідомив йому, що у разі відеофіксації проведення огляду наявність свідків не потрібна. ОСОБА_1 знову ж вказує, що не відмовляється від проходження огляду. Після цього, працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що буде складено протокол та пішов в службовий автомобіль. Відразу ж після цього, ОСОБА_1 підійшов до працівника поліції та неодноразово повідомляв, що готовий пройти огляд на місці події, оскільки поспішає. Однак, працівник поліції не розпочавши складення протоколу, відмовив ОСОБА_1 у проведенні огляду за допомогою спеціального технічного приладу та склав протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП й інші матеріали.
Проаналізувавши цей відеозапис, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 фактично не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, як про це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному щодо нього, оскільки ще до початку складання протоколу він неодноразово повідомив працівнику поліції, що готовий пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу і при цьому вже не наполягав на присутності свідків.
Матеріали справи також не містять будь-яких доказів про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. При цьому, з відеозапису вбачається, що він дійсно сам особисто після складення адміністративних матеріалів сів за кермо автомобіля та поїхав, що також ставить під обґрунтований сумнів обставини, які викладені у протоколі.
Також ОСОБА_1 відразу ж після складення адміністративних матеріалів та відмовою поліцейського на проходження огляду на місці події, сам особисто пройшов огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння в медичній установі, і його результат показав, що він тверезий.
Беручи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, а також інші складені працівником поліції письмові матеріали в справі, не можуть бути належними доказами в розумінні ст.251 КУпАП щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Проте, суд першої інстанції на вказані положення КУпАП, Інструкцій, роз'яснення ПВСУ та викладені обставини уваги не звернув, і відповідно прийшов до передчасного та неправильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки висновки суду, які викладені в судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, постанова судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15.06.2023 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення за санкцією цієї статті, не може вважатися законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню, оскільки в його діях склад адміністративного правопорушення не підтверджується належними та допустимими доказами наявними в справі.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки з урахування встановлених у судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, то провадження в справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.247, 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Александрук Наталії Анатоліївни задовольнити.
Постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 червня 2023 року в даній справі, - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.А. Подолюк