печерський районний суд міста києва
Справа № 757/3116/23-к
12 квітня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , представника Міністерства оборони України ОСОБА_5 , представника Міністерства цифрової трансформації України ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 в інтересах криптобіржі «KUNA Labs Businness Inc» про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.07.2022, у рамках кримінального провадження № 12022000000000311,
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах криптобіржі «KUNA Labs Businness Inc» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.07.2022 року у справі №757/17876/22-к, на цифрові кошти, які знаходяться на рахунку, а саме електронному криптовалютному гаманці НОМЕР_2 на суму 95 BTC (Bitcoin), 451.99 ETH, 28 171.31 USD (криптовалютний сервіс FTX.US), у рамках кримінального провадження №12022000000000311 від 20.04.2022 року.
Мотивуючи означене клопотання, адвокат вказує, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022000000000311 відомості про яке 20.04.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що Міністерство цифрової трансформації України після початку збройної агресії росії проти України, 24 лютого 2022 року, створили на офіційному сайті оголошення про збір фінансової допомоги Збройним Силам України. Фізичні та юридичні особи, мали змогу добровільно надіслати кошти у вигляді криптовалюти, держателем яких виступила криптобіржа «KUNA». Іо.
Між уповноваженою особою Міністерства та Міністерства оборони України була досягнута домовленість щодо поставки Збройним Силам України американською компанією NEANY Inc. військового обладнання. Гарантом поставки обладнання виступало Міністерство оборони України.
Після підписання рамкового договору від 27.02.2022 року між представником компанії NEANY Inc. та представником Міністерства оборони України - керівником криптобіржі «KUNA» Іо. ОСОБА_7 зроблено тестовий платіж з рахунку НОМЕР_1 на криптогаманець компанії НОМЕР_3.
Також, тестовий платіж перерахування криптовалюти ETH (Ethereum) зроблено з рахунку НОМЕР_4 на криптогаманець НОМЕР_5.
В подальшому, на виконання умов домовленої поставки військового обладнання, представником криптобіржі «KUNA» було здійснено платіж на суму 150 BTC та 2500 ETH.
У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, невідомою особою, шляхом обману, з метою незаконного заволодіння криптовалютою в розмірі 150 ВТС здійснено перерахунок вказаної криптовалюти на різні криптогаманці, з метою неможливості встановлення кінцевого отримувача та подальшого шахрайського заволодіння нею.
Органом досудового розслідування встановлено, що згідно відповіді отриманої від представника криптобіржі FTX.сom, частина перерахованої криптовалюти в розмірі 95 BTC (Bitcoin), 451.99 ETH, 28 171.31 USD перерахована на крипто гаманець НОМЕР_2, що належить сервісу FTX.сom. протиправно.
Після надходження вказаної криптовалюти на криптогаманець НОМЕР_2, який належить сервісу FTX.сom, невідомі особи, шляхом обману повинні були перерахувати на інший криптогаманець та в подальшому шахрайським шляхом заволодіти нею.
Вказані цифрові кошти, а саме криптовалюта, яка розміщена на рахунку зазначеного криптогаманця, є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України.
Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НПУ ОСОБА_8 криптовалюта в розмірі 95 BTC (Bitcoin), 451.99 ETH, 28 171.31 USD, яка знаходиться на крипто гаманці НОМЕР_2, що належить сервісу FTX.com. визнано речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 20.07.2022 у справі №757/17876/22-к задоволено клопотання прокурора Офісу генерального прокурора та накладено арешт на цифрові кошти, які знаходяться на рахунку, а саме електронному криптовалютному гаманці НОМЕР_2 на суму 95 BTC (Bitcoin), 451.99 ETH, 28 171.31 USD (криптовалютний сервіс FTX.com), неперсоніфікований власник якого отримав цифрові активи, які перебували з розпорядженні Міністерства цифрової трансформації України.
Крім того, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2022 у справі №757/17876/22-к виправлено описку та викладено другий абзац резулятивної частини в такій редакції: «Накласти арешт на кошти, які знаходяться на рахунку, а саме електронному криптовалютному гаманці НОМЕР_2 на суму 95 BTC (Bitcoin) 451.99 ETH, 28 171.31 USD (криптовалютний сервіс FTX.US)».
Тобто, вказаною ухвалою виправлено описку з «(криптовалютний сервіс FTX.com)» на «(криптовалютний сервіс FTX.US)».
Під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні вдалось повернути частину грошових коштів, які були шахрайським шляхом привласнені невстановленими особами.
Адвокат також зазначає, що криптобіржа «KUNA» Io. («KUNA Labs Businness Inc») є користувачем арештованого криптовалютного гаманця та має до нього доступ.
З метою виконання раніше досягнутої домовленості між Міністерством оборони України та Збройними силами України щодо поставки американською компанією NEANY Inc. військового обладнання, а також виконання рамкового договору від 27.02.2022 року, укладеного між представником компанії NEANY Inc. та керівником криптобіржі «KUNA» Іо. ОСОБА_7 виникла необхідність у скасування арешту з криптовалютного гаманця НОМЕР_2 на суму 95 BTC (Bitcoin), 451.99 ETH, 28 171.31 USD (криптовалютний сервіс FTX.US).
Крім того, потреба у арештованих цифрових коштів відпала, у зв'язку з їх частковим поверненням.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив задовольнити та скасувати накладений арешт.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання, якщо гроші підуть на потреби Збройних сил України.
Представник Міністерства цифрової трансформації України ОСОБА_6 , в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання.
Представник Міністерства оборони України ОСОБА_5 , поклався на розсуд суду з даного питання про скасування арешту майна.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора розслідується кримінальне провадження № 12022000000000311 відомості про яке 20.04.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В рамках наведеного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.07.2022 року у справі №757/17876/22-к накладено арешт на цифрові кошти, які знаходяться на рахунку, а саме електронному криптовалютному гаманці НОМЕР_2 на суму 95 BTC (Bitcoin), 451.99 ETH, 28 171.31 USD (криптовалютний сервіс FTX.US).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до мотивувальної частини ухвали від 20.07.2022 року, метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.
Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У кримінальному провадженні № 12022000000000311 від 20.04.2022 року підозра жодній особі не пред'являлась.
Разом з тим, слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна, та відсутніми ризиками які слугували підставами для накладення арешту на майно, а відтак клопотання підлягає задоволенню.
Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для подальшого арешту майна спростовується, а також те, що орган досудового розслідування не заперечує проти скасування арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв'язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого обмеження прав власності.
Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 174, 309 КК України, -
Клопотання ОСОБА_3 в інтересах криптобіржі «KUNA Labs Businness Inc» про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.07.2022, у рамках кримінального провадження № 12022000000000311 - задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.07.2022 у справі №757/17876/22-к на цифрові кошти, які знаходяться на рахунку, а саме електронному криптовалютному гаманці НОМЕР_2 на суму 95 BTC (Bitcoin), 451.99 ETH, 28 171.31 USD (криптовалютний сервіс FTX.US).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1