1-кс/754/2005/23
Справа № 756/9488/22
Іменем України
14 липня 2023 року Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Оболонського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР,
11 липня 2023 року до Деснянського районного суду м. Києва у провадження слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Оболонського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 від 13.10.2022 року.
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначає, що 13.10.2022 року ОСОБА_4 подав до Оболонського УП ГУНП у м. Києві заяву про вчинення кримінального правопорушення. На день звернення зі скаргою до слідчого судді, відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР не внесені. Тому ОСОБА_3 , яка діє в інтересах останнього на підставі довіреності просить слідчого суддю винести ухвалу, якою зобов'язати службову особу уповноважену на внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_4 від 13.10.2022 року (талон-повідомлення №004621, реєстраційний номер №43443), відносно суддів Оболонського районного суду м. Києва, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , за кваліфікацією ст.ст. 364 ч.2, 109, 442 КК України, та видати копію витягу ЄРДР ОСОБА_4 .
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явилась, про день і час розгляду скарги повідомлялась належним чином, шляхом направлення sms повідомлення на номер зазначений скаржницею у скарзі, однак згідно довідки відправлення sms - абонент тимчасово не доступний.
Окрім того слід зазначити, що інформація про дату і час розгляду скарги наявна на сайті Судова влада.
Крім цього, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Особа, яка подала скаргу у судове засідання не з'явилась, тобто, особа, яка подала скаргу фактично її не підтримала у судовому засіданні.
Враховуючи вказане, з метою розумних строків розгляду скарги, суд вважає за можливе розглянути скаргу у відсутність особи, яка її подала, на підставі наявних у справі матеріалів.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, приходить до наступного висновку.
Як встановлено у судовому засіданні, 13.10.2022 року ОСОБА_4 подав до Оболонського УП ГУНП у м. Києві заяву про кримінальне правопорушення відносно суддів Оболонського районного суду м. Києва, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , за кваліфікацією ст.ст. 364 ч.2, 129 ч.1, 109, 442 КК України.
Однак у порушення вимог ст. 214 КПК України службовими особами Оболонського УП ГУНП у м. Києві на протязі 24 годин з моменту отримання заяви не були внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Статтею 2 КПК України визначено завдання кримінального провадження, одним із яких є застосування належної правової процедури до кожного учасника кримінального провадження.
У разі оскарження бездіяльності слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 303 КПК України, слідчий суддя перевіряє чи дотримувався прокурор, слідчий процедури, визначеної ч. 1 ст.214 КПК України щодо 24- годинного терміну внесення відомостей до ЄРДР.
Окрім того, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Дана позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18.
Крім того, відповідно до постанови ККС ВС у справі № 556/450/18, відповідно до якої підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Зі змісту заяви ОСОБА_4 не вбачається, що заявником вказано всі відомості, передбачені частиною 5 ст. 214 КПК України, необхідні для реєстрації його заяви у Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
Із долученої до скарги заяви ОСОБА_4 від 13.10.2022 року, адресованій до Оболонського УП ГУНП у м. Києві, вбачається, що останній просить внести відомості до ЄРДР відносно суддів Оболонського районного суду м. Києва, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364 ч.2, 129 ч.1, 109, 442 КК України.
Внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч.1 ст.214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч.4 ст.214 КПК України.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин, окрім наведення тієї чи іншої статті кримінального закону, є обов'язкова наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими данними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до п.11 Постанови Пленуму ВСУ "Про незалежність судової влади" втручання у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика суддів в засобах масової інформації до вирішення справи у зв'язку з її розглядом) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи не вчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання.
Зазначене положення кориспондується з правовою позицією, викладеною в рішенні ЄСПЛ у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року, де вказується, що одним із основних аспектів верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воне не може бути піддано сумніву будь-яким рішенням суду. Аналогічна правова позиція викладена в рішенні ЄСПЛ "Брумареску проти Румунії".
При розгляді скарги слідчим суддею враховується, що скаржник у поданій скарзі на бездіяльність з невнесення відомостей до ЄРДР, стосовно суддів Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , фактично не погоджується з ухваленням процесуальним рішенням.
Слід зазначити, що чинне законодавство дає можливість громадянину реалізувати своє право на оскарження судового рішення та дій судді під час здійснення правосуддя.
Законність процесуальних актів і дій (бездіяльність) суддів, вчинених при розгляді конкретних справ не може перевірятись за межами передбаченого законом процесуального порядку.
Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання заяви про злочин може вказувати на протиправне втручання у здійснення правосуддя й посягання на процесуальну незалежність, що передбачають статті Конституції України.
Також слід зауважити, що Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк,
Вказана стаття містить вичерпний перелік осіб, які мають право на звернення із скаргою на бездіяльність слідчого.
При цьому, слід звернути увагу, що подача відповідної скарги представником заявника, що є фізичною особою нормами чинного Кримінального процесуального кодексу України не передбачено.
До того ж, у главі 3 КПК України зазначені суд, сторони та інші учасники кримінального провадження.
У параграфу 2 даної глави вказано, що іншим учасником такого провадження є заявник та жодних зауважень щодо можливості представництва такого учасника не передбачено.
Нормами КПК України встановлені вичерпні вимоги стосовно особи, яка може виступати в кримінальному провадженні в якості захисника або представника, а також стосовно документів на підтвердження повноважень такої особи.
Із норм закону вбачається, що захисником чи представником може бути лише адвокат, повноваження якого підтверджені свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером, договором із захисником або доручення органа, уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Таким чином, ОСОБА_3 не має права звертатися із даною скаргою до суду в інтересах ОСОБА_4 , тобто скарга подана особою, яка не має права подавати скаргу. Також до матеріалів скарги не було долучено довіреності на яку посилається ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_3 про зобов'язання уповноважених осіб Оболонського УП ГУНП у м. Києві внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення на підставі заяви ОСОБА_4 від 13.10.2022 року про вчинене кримінальне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 214, 303, 306, 309, 372 КПК України слідчий суддя,-
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Оболонського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1