Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4318/23
Номер провадження 2-з/711/31/23
12 липня 2023 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 711/4318/23 за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовною заявою до Черкаської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 за раніше виданим ордером № 075919 серія А від 08.02.1991, який виданий рішенням виконавчого комітету Придніпровської районної ради народних депутатів м. Черкаси від 04.02.1991 № 22 та визнати його наймачем вказаної квартири.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2023, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Наталія Миколаївна, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена для розгляду судової справи № 711/4318/23.
Ухвалою суду від 05.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Між тим, 11.07.2023 позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову, яку мотивує тим, що рішенням виконавчого комітету Придніпровської районної ради народних депутатів м. Черкаси від 04.02.1991 року № 22 затверджено заселення 36 квартирного житлового будинку об'єднання «Черкасоблагрострой» по АДРЕСА_2 , згідно відповідних списків. Відповідно до додатку до рішення РИК від 04.02.1991 року № 29 визначено список про заселення громадян, в тому числі ОСОБА_1 , 1952 року народження, його дружини ОСОБА_2 , 1958 року народження, сина ОСОБА_3 1988 року народження до двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . На підставі вказаного рішення виконавчого комітету Придніпровської районної ради народних депутатів м. Черкаси від 04.02.1991 року № 22 та списку про вселення до квартири АДРЕСА_3 , видано ордер на житлове приміщення № 075919 серія А від 08.02.1991 року. Ордер видано ОСОБА_1 , сім'ї з 3 осіб дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 на право заняття житлового приміщення за адресою АДРЕСА_4 . Згідно поквартирної картки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований в квартирі по АДРЕСА_4 , починаючи з 14.06.1991 року. Наймачем є ОСОБА_1 на підставі ордера № 075919 серія А від 08.02.1991 року. Вказує, що він на підставі ордеру законно вселився, фактично проживає та користується квартирою, починаючи з 14.06.1991 року з дати реєстрації у квартирі, займається благоустроєм квартири (зроблено утеплення фасадної стіни пінопластом, зроблено ремонт самої квартири), постійно сплачує комунальні платежі (станом на час звернення відсутня заборгованість за сплату комунальних платежів). Повідомляє, що його дружина ОСОБА_2 є інвалідом другої групи, оскільки квартира знаходиться на 9 поверсі та через періодичні поломки ліфта та проблеми із здоров'ям вона змушена була переїхати до приватного будинку в 2015 року за адресою будинок АДРЕСА_5 . Він здійснював догляд за дружиною та більше часу проводив з нею за вище вказаною адресою, тому зареєстрував своє місце проживання 19.05.2015 року, за адресою будинок АДРЕСА_5 . Проте зв'язок з квартирою не втрачав, коли дружині ставало легше і потреба у сторонньому догляді зменшувалася, він постійно приїздив до квартири, продовжував сплачувати комунальні рахунки, продовжував користуватися квартирою, займався її утриманням. Згідно витягу з реєстру територіальних громад №2023/002623733, він 30.03.2023 знявся з реєстрації місця проживання в селі Скориківка. Разом з тим, 03.04.2023 подав заяву до Департаменту «ЦНАП» Черкаської міської ради про реєстрацію місця проживання № 04-01/14296 за адресою: квартира АДРЕСА_1 , до якої долучив відповідний ордер № 075919 серія А від 08.02.1991 року, проте отримав відмову, в усній розмові реєстратор порадив звернутись до Черкаської міської ради для вирішення питання користування квартирою. На підтвердження факту постійного проживання в квартирі надає акт опитування сусідів за № 882 від 16.06.2023 року, завірений Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради, згідно якого він, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживає за адресою: АДРЕСА_4 з 1991 року по даний час. В подальшому, 19.06.2023 року він звернувся до виконавчого комітету Черкаської міської ради щодо визнання його користувачем квартири, проте отримав відмову, в якій зазначено, що квартира, в якій він постійно проживає з 1991 року на підставі ордеру, буде розподілена серед громадян, що потребують поліпшення житлових умов. Тобто квартира, яка є єдиним місцем його проживання з 1991 року та щодо права користування якою виник спір, буде розподілена серед громадян, які потребують поліпшення житлових умов, що зробить не можливим виконання рішення суду.
Вказує, що перше судове засідання призначено на 21.09.2023 рік о 09:00 годині, з об'єктивних причин, задля можливості реально захистити право позивача, потрібно заборонити виконавчому комітету ЧМР вчиняти будь-які дії щодо розподілу квартири серед громадян, що потребують поліпшення житлових умов, до вирішення спору та ухвалення рішення суду. Оскільки предметом спору по даній справі є право на користування житловим приміщенням - квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , вважає, що внаслідок розподілу квартири не матиме змоги виконати рішення суду, та захистити свої права, більше того до закінчення розгляду справи по суті опиниться на вулиці, будучи пенсіонером в 72 роки. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З огляду на викладене, просить суд заборонити виконавчому комітету Черкаської міської ради вчиняти дії будь-які дії щодо розподілу квартири АДРЕСА_1 серед громадян, що потребують поліпшення житлових умов.
Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
За правилами ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову. Позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
До того ж, як зазначено у постанові ВС від 17.10.2018 року, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Дійсно заборона вчинення певних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, проте сам факт того, що законодавство передбачає такий вид забезпечення не означає, що він має бути застосований. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити види передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Крім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення чи ймовірність утруднення його виконання без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що в обґрунтування цієї заяви заявник наводить такі ж доводи та підстави, що і в обґрунтування позовної заяви, в межах якої заявлено дане забезпечення, при цьому, не наводячи обставин, які б свідчили про те, що відповідачем вчиняються чи мають намір вчинятися будь-які реальні наміри чи дії щодо відчуження майна, чи здійснення інших дій щодо нього, існування ризиків втрати цього майна, що не вжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити чи взагалі унеможливити виконання судового рішення.
Заявником не конкретизовано, які саме дії вчиняються чи повинні бути вчинені Черкаською міською радою відносно квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , які б мали загрозу втрати її для заявника. При цьому, заявник посилається на лист Черкаської міської ради від 03.07.2023, як на підставу такої загрози відчуження (втрати) вказаної квартири. Однак, у зазначеному листі відсутні обставини, на які посилається заявник, зокрема, у вказаному листі ідеться про статус квартири, який вона має станом на 03.07.2023.
До того ж, вказане забезпечення позову є втручанням у безпосередню діяльність відповідача, перешкоджаючи здійсненню та реалізації певного кола службових обов'язків.
Отже, доводи заявника, викладені у заяві, зводяться виключно до припущень про можливі дії з боку відповідача до розгляду позовної заяви, в межах якої подану цю заяву про забезпечення позову, які не підтверджені фактичними обставинами та належними допустимими доказами.
Крім того, заява не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає дану заяву передчасною, безпідставною, необґрунтованою та приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.
Одночасно суд роз'яснює, що відмова не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, -
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 711/4318/23 за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст виготовлено 12.07.2023.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Н. М. Кондрацька
Суддя: Н. М. Кондрацька