Справа № 697/1428/23
Провадження № 3/697/726/2023
13 липня 2023 року м. Канів
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Скирда Б.К., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм КП «Водоканал»,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №944304 (а.с.1), 11.06.2023 о 20 год. 10 хв. гр. ОСОБА_1 перебував в АДРЕСА_2 , вчиняв конфлікт, висловлював образи, висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою відносно гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим своїми діями порушив спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, права зрозуміло.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП не визнав та заперечив факти викладені у вищезазначеному протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснив, що 11.06.2023 він приїхав до свого кума ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 віддати автомобільні шини. В цей час на дорозі стояла його колишня дівчина ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з невідомим йому чоловіком та почала висловлювати своє незадоволення відносно того, чому він приїхав сюди, погрожувала викликати поліцію. Наголошує, що ніякого конфлікту з ОСОБА_2 у нього не виникало, а навпаки, щоб уникнути конфлікту він не дочекався кума і поїхав по своїх справах. Просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Захисник - адвокат Константінова Т.М. також просила закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що проживає по АДРЕСА_3 , підтвердив, що його сусідка ОСОБА_2 , колишня дівчина ОСОБА_1 постійно намається вчинити конфлікт з ОСОБА_1 , коли він приїжджає до нього в гості. Так, зокрема, 11.06.2023 до нього приїхав ОСОБА_1 та привіз автомобільні шини та розповів, що приїжджав й раніше, однак поїхав, оскільки ОСОБА_2 намагалася вчинити з ним сварку.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 , свідка гр. ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити, з наступних підстав.
Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Таким чином, дрібним хуліганством слід вважати дії, які спрямовані саме на порушення громадського порядку чи спокою громадян, при цьому визначальним елементом є мотив, який не може ґрунтуватися на неприязних стосунках, а має бути спрямованим в першу чергу на порушення громадського порядку через відкрите ігнорування загальноприйнятих норм та правил. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к, за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства (пошкодження майна) зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
Згідно матеріалів справи, пояснень, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що відсутні такі суб'єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень.
Як з'ясовано з пояснень ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 , наданих ними в судовому засіданні, ОСОБА_1 перебуває у неприязних відносинах з гр. ОСОБА_2 , у зв'язку з чим у них виник конфлікт, що виключає склад дрібного хуліганства. При цьому наявність умислу в діях ОСОБА_1 на порушення громадського порядку і спокою інших громадян, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі - не встановлено.
Таким чином, під час судового розгляду не встановлено в діях ОСОБА_1 хуліганського мотиву, його дії не були спрямовані на порушення громадського порядку та спокою громадян, відтак, дії ОСОБА_1 не можуть бути кваліфіковані, як дрібне хуліганство відповідно до ст. 173 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню в даному випадку не підлягає.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Б. К. Скирда