справа № 691/4/22
провадження № 1-і/691/8/23
про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
16 травня 2023 рокум. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника (адвоката) ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції) та обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області, клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , в кримінальному провадженні № 120212503500000167 відомості 01 березня 2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_5 за частиною 2 статті 307 КК України та ОСОБА_6 за частиною 2 статті 307 КК України,
15.05.2023 року від прокурора Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_7 до Городищенського районного суду Черкаської області надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , за матеріалами кримінального провадження № 120212503500000167 від 01.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. В обгрунтування зазначив, що ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він за попередньою змовою із своєю співмешканкою ОСОБА_6 , у невстановлений слідством день та час, за невстановлених слідством обставин та місці, у невстановленої особи, з метою подальшого збуту придбав психотропну речовину амфетамін, який зберігав за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 до 24.07.2021 року. Цього ж дня, близько 13 год. 05 хв., ОСОБА_5 , за попередньою змовою та разом із співмешканкою ОСОБА_6 , переслідуючи мету незаконного збагачення від незаконного збуту психотропних речовин, незаконно зберігав психотропну речовину за місцем проживання по АДРЕСА_1 , яку ОСОБА_6 реалізувала шляхом продажу особі, зі зміненими анкетними даними ОСОБА_8 , фольгового згортку з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи від 22.09.2021 року №СЕ-19/124-21/9689-НЗПРАП містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса амфетаміну (в перерахунку на амфетамін основу) становить 0,331 грама. Таким чином, за вказаних обставин ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб. Він же повторно, у невстановлений слідством день та час, у невстановленому місці, у невстановленої особи, з метою подальшого збуту, придбав психотропну речовину - амфетамін, обіг якого обмежено, де за попередньою змовою з співмешканкою ОСОБА_6 , зберігав його за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 до 17.11.2021 року. Цього ж дня, перебуваючи за вищевказаною адресою, переслідуючи мету незаконного збагачення від незаконного збуту психотропних речовин, в порушення вимог ч. 1 ст. 7 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори", згідно якої діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України) та відповідних центральних органів виконавчої влади, в порушення вимог ч. 3 ст. 7 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори", згідно якої діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку та прекурсорів, включених до IV Переліку, здійснюється суб'єктами господарювання за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, якщо інше не передбачено цим Законом, ОСОБА_5 разом із співмешканкою ОСОБА_6 незаконно зберігали психотропну речовину до 13 год. 45 хв., після чого він реалізував дану психотропну речовину у чотирьох фольгових згортках особі із зміненими анкетними даними ОСОБА_8 , за гроші в сумі 400 грн. Вказана порошкоподібна речовина у чотирьох фольгових згортках, згідно висновку судово-хімічної експертизи від 18.11.2021 року №СЕ-19/124-21/13608-НЗПРАП містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальна маса амфетаміну (в перерахунку на амфетамін - основу) становить 0,223 грама. Таким чином, за вказаних обставин ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб. Причетність до вчинення кримінальних правопорушень підтверджується зібраними доказами. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією майна. 18.11.2021 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та 29.12.2021 року йому повідомлено про нову підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Ухвалою слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18.11.2021 підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.01.2022 року. У ході судового розгляду вказаного кримінального провадження, ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 14.01.2022 щодо обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 14.03.2022 та в подальшому строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено судом до 19.05.2023 і визначено розмір застави. Вважає, що на даний час відсутні належні гарантії, які б переважали наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а тому доцільно вирішити питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаючи його таким, що відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, відповідності особі обвинуваченого та запобіганню можливості перешкодити інтересам правосуддя, а тому на даний час відсутні підстави для обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу, крім тримання під вартою.
Також, до суду прокурором подане клопотання про вжиття заходів на його розгляд, шляхом передачі на розгляд іншого судді, так як на даний час головуючий суддя у справі - ОСОБА_9 перебуває на лікарняному, що унеможливлює розгляд даного клопотання, строк тримання під вартою спливає 19.05.2023 року.
15.05.2023 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю та матеріали передані на розгляд.
16.05.2023 року в судове засідання прибули прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_5 доставлений під вартою до зали судового засідання, захисник ОСОБА_4 бере участь в судовому засіданні дистанційно з використанням власних технічних засобів зв'язку. Інші учасники кримінального провадження повідомлені про дату, час та місце судового засідання з розгляду клопотання щодо дії запобіжного заходу, не з'явилися, причини не прибуття не повідомили.
Заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, перешкод для проведення судового засідання з розгляду внесеного прокурором клопотання щодо продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання в повному обсязі, підтвердивши його отримання обвинуваченим та захисником, надав витяги про отримання клопотання про продовженя строку тримання під вартою щодо ОСОБА_5 від 12.05.2023 року, направленого електронною поштою адвокату ОСОБА_4 , для обвинуваченого ОСОБА_5 на електронну адресу ДУ "Черкаський слідчий ізолятор" та копію розписки про вручення даного клопотання обвинуваченому ОСОБА_5 .. Та, зазначив, що в провадженні Городищенського районного суду Черкаської області, судді ОСОБА_9 перебуває справа (кримінальне провадження) щодо обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження щодо на той час підозрюваного ОСОБА_5 було судом обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в ході судового розгляду даного кримінального провадження в Городищенському районного суді Черкаської області вказаний запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 було продовжено, у зв'язку з тим, що строки запобіжного заходу завершуються, стороною обвинувачення було подано відповідне клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою. Вважає, що ризики які існували на час продовження обвинуваченому запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати. Так, ОСОБА_5 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років. Звертає увагу суду, на те, що вказаний злочин вчинений за попередньою змовою із його співмешканкою ОСОБА_6 , яка також є обвинуваченою у вчиненні даного кримінального правопорушення. Застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою або не застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 не забезпечить виконання ним покладених на нього ст. 42 КПК України обов'язків щодо з'явлення до суду, а також не вчинення ним іншого кримінального правопорушення, продовження вчинення кримінального правопорушення в якому обвинувачується. Враховуючи особу обвинуваченого, а також особливості кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, а саме в незаконному збуті наркотичних засобів, вважає що вказане клопотання підлягає до задоволення. Просить суд клопотання сторони обвинувачення задоволити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на 60 діб. ОСОБА_5 утримується під вартою з 16.11.2021 року. Стадія розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення - дослідження письмових доказів. Свідки в даному кримінальному провадженні допитані. Існує ризик продовження вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, ризик переховування від суду. Та, заперечив щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який, тим більше, на той, що клопоче сторона захисту - особисте зобов'язання. Обвинувачений ОСОБА_5 зареєстрований в Чигиринському районі, у співжитті проживає з обвинуваченою в даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 в селі Мліїв, Черкаського району, характеризується негативно, як особа, яка схильна до вчинення правопорушень, офіційно не працевлаштований, джерела доходів не відомі, тісних соціальних зв'язків за місцем проживання не має. Тому на даний час відсутні підстави для обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу, крім тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні, щодо клопотання прокурора, висловив думку та вважає що немає необхідності продовжувати строк тримання під вартою. Ризики наведені прокурором, а саме, що він продовжить скоювати злочини, не підтверджені, вказує, що йому вистачило часу щоб зрозуміти, що не варто цього робити. Переховуватися немає де. До затримання проживав з обвинуваченою, цивільною дружиною ОСОБА_6 в селі Мліїв, Черкаського району, не згоден що злочини вчиняли за попередньою змовою. Інші наведені прокурором ризики відпали, свідки допитані, матеріали вивчені. Гарантує що його поведінка буде належною, адже якщо переховуватися від суду то ситуація стане ще гіршою, він не зацікавлений в цьому. Просить суд застосувати інший запобіжний захід.
Захисник (адвокат) ОСОБА_4 заперечив, вважає, що клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є голослівним і не підтверджується будь-якими доказами. Судом досліджено всі докази як сторони обвинувачення, так і сторони захисту. Було заплановано допит обвинувачених та фактично мали закінчувати розгляд справи. Всі ті докази, які вони просили щоб прокурор надав, в тому числі результати негласних процесуальних дій, відсутні. Свідки допитані, письмові докази досліджені судом та приєднанні. Суд, який розглядає клопотання щодо дії запобіжного заходу, має їх оцінити, і прийняти відповідне рішення щодо наявності складу злочину. Вважає, що недоцільно тримати його підзахисного ОСОБА_5 в ДУ "Черкаський слідчий ізолятор", так як пред'явлене обвинувачення не доведено, і змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, оскільки докази, які були зібрані прокурором належним чином не надано в суд. Скасовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слід змінити його на особисте зобов'язання. В ОСОБА_5 є діти, постійне місце проживання. Щодо впливу на іншу обвинувачену ОСОБА_6 це є абсурдним, вона ніяких дій не вчиняла. Просить суд обрати обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід - особисте зобов'язання.
Вивчивши доводи клопотання про продовження дії запобіжного заходу, заслухавши думку обвинуваченого, захисника та усне клопотання про зміну запобіжного заходу на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою, оцінивши обставини покладенні в їх основу та вивчивши надані матеріали, суд бере до уваги, що судове рішення щодо дії запобіжного заходу повинне відповідати вимогам статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтям 177, 178, 183 КПК України, та приходить до такого висновку.
Частина 3 статті 331 КПК України передбачає, що до спливу продовженого строку, суд, зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу і в компетенції суду, згідно частини 1 цієї ж статті, за клопотанням учасників судового провадження обрати, змінити, чи скасувати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Так, в провадженні Городищенського районного суду Черкаської області, на розгляді, в головуючого судді ОСОБА_9 , перебуває кримінальне провадження № 120212503500000167 відомості 01 березня 2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, судова справа № 691/4/22.
Станом на 16 травня 2023 року обвинувачений ОСОБА_5 перебуває під вартою, як запобіжний захід, який закінчує свою дію - 19.05.2023. Так, ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18.11.2021 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжений, останній раз відповідно до ухвали судді Городищенського районного суду Черкаської області ОСОБА_9 від 21.03.2023 року, визначено розмір застави.
Прокурор вніс клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та доводить в суді, що в поведінці ОСОБА_5 продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що в свою чергу виключає будь - який інший більш мякий запобіжний захід.
Згідно зі статтею 5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом.
При розгляді клопотань (продовження (зміна) запобіжного заходу) обвинуваченому ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307 КК України в кримінальному провадженні № 120212503500000167 від 01 березня 2021 року, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод" та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Згідно статті 3 Загальної декларації прав людини, статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтей 176 - 178 КПК України, пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" запобіжний захід тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим статті 177 КПК України.
Згідно пункту 3 статті 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Відповідно до частини 5 статті 199 КПК України, суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що заявлені раніше ризики не зменшились або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Обставиною, згідно КПК України, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Згідно частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 15 листопада 1996 року у справі "Чахла проти Сполученого Королівства", "будь-яке позбавлення волі має здійснюватися не тільки відповідно до основних процесуальних норм національного права, а також відповідати меті статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом №11, тобто захищати людину від свавільного позбавлення волі".
Суд вважає, що продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у виді тримання під вартою в даній справі відповідає КПК України та узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини встановлюється існування презумпції на користь звільнення з-під варти. Доводи "за" і "проти" такого звільнення не повинні бути "загальними й абстрактними" (рішення від 24 липня 2003 року у справі "Смирнова проти Росії"). В усіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення від 23 вересня 2008 року у справі "Вренчев проти Сербії").
Виходячи з пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, позбавлення свободи - захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.
Розглядаючи можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу, в тому числі й особисте зобов'язання, як клопоче сторона захисту, суд, враховуючи вище наведене, та вважає його таким, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку останнього та не зможе запобігти ризикам у даному кримінальному провадженні.
Так, судове провадження за даним обвинувальним актом не завершено, є ризик, що обвинувачений буде ухилятися від суду, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, які доведені прокурором, а підстави, на які посилається сторона захисту, щодо можливості зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , в суді не доведені.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу судом враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі "Ілійков проти Болгарії" № 33977/96 від 25.07.2001, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів"; рішення "Лабіта проти Італії", згідно якого, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Матеріали не містять даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою. Не надано будь - яких документів, які б свідчили про неможливість перебування обвинуваченим ОСОБА_5 під вартою за станом здоров'я.
Суд враховує, що ОСОБА_5 являється особою молодого віку, будь-яких даних, які б вказували на наявність в нього хвороби, яка б унеможливлювала застосування відносно нього відповідного запобіжного заходу, не здобуто, зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , проживав по АДРЕСА_1 , на утриманні має неповнолітню дитину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в разі звільнення його з під варти буде проживати разом з співмешканкою, іншою обвинуваченою в даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 , офіційно не працевлаштований, тобто стабільного джерела прибутків не має, можливе отримання останніх за рахунок зайняття протиправною діяльністю пов'язаною зі збутом наркотичних засобів.
Прокурором доведено, що ризики, які існували та передбачені ст.177 КПК України на час обрання/продовження дії запобіжного заходу, на даний час, не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого заходу забезпечення кримінального провадження.
Щодо доводів захисника про те, що суд, який вирішує питання дії запобіжного заходу, зобов'язаний дослідити матеріали кримінального провадження, з метою переконатися в тому, чи є в діях обвинуваченого ОСОБА_5 склад кримінального правопорушення за ч.2 ст.307 КК України, а лише потім вирішувати внесене прокурором клопотання, то суд враховує вимоги КПК України, та те, що при вирішенні внесеного клопотання щодо дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Суд на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом доказування "обґрунтована підозра").
За обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 120212503500000167 від 01 березня 2021 року, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Отже, за обставин цієї справи, що викладені в клопотанні прокурора та наведені в обвинувальному акті в даному кримінальному провадженні, суд вважає, що наявних матеріалів достатньо для того, щоб при розгляді клопотання про продовження дії запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обвинувачення ОСОБА_5 , яке відповідає стандарту доказування "обґрунтована підозра".
Продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , на думку суду, відповідає охороні прав і інтересів суспільства, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Враховуючи те, що суд не вважає за можливе обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Стаття 197 КПК України передбаачє, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
З метою забезпечення виконання обвинуваченим у тому числі і обов'язків, перебачених в частині 7 статті 42 КПК України для забезпечення дієвості кримінального провадження за наявності, зокрема, відповідних ризиків до обвинуваченого можуть застосовуватися запобіжні заходи, зокрема, застава та особисте зобов'язання.
Ураховуючи, матеріальне становище обвинуваченого ОСОБА_5 , тяжкість правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується за ч. 2 ст. 307 КК України, обвинуваченому необхідно визначити розмір застави відповідно до частини 5 статті 182 КПК України, у розмірі двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 53 680,00 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 350, 176 - 178, 181, 183, 193, 197, 199, 201, 369 - 372, 376, 392 КПК України,
Клопотання прокурора Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_7 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючий за адресою; АДРЕСА_1 , продовжити строк тримання під вартою на 60 діб, до 15 липня 2023 року, включно, з утриманням в Державній установі "Черкаський слідчий ізолятор".
Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 53 680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
Застава може бути внесене у будь-який момент протягом дії ухвали, як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26261092, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA888201720355269002000003652, (призначення платежу - застава за обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в справі № 691/4/22, кримінальне провадження № 120212503500000167 від 01.03.2021 року.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Черкаський слідчий ізолятор".
Після отримання та перевірки протягом одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи "Черкаський слідчий ізолятор" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити письмово прокурора Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури, Городищенський районний суд Черкаської області.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави, з покладенням обов'язків:
1) з'являтися на виклики до суду;
2) не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування зі свідками.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_5 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити ОСОБА_5 що в разі невиконання, покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, а суд вирішує питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Обвинуваченого ОСОБА_5 під розпис ознайомити з ухвалою суду.
Копію ухвали направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення Державній установі "Черкаський слідчий ізолятор" для виконання.
Вручити копію ухвали про продовження дії запобіжного заходу прокурору, захиснику.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга на ухвалу про продовження дії запобіжного заходу може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення до Черкаського апеляційного суду, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали виготовлено 17 травня 2023 року.
Суддя ОСОБА_1