Справа №635/436/22
Провадження №1-кп/635/137/2023
13 липня 2023 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4
секретар судових засідань - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, який має середню освіту, одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
11.10.2001 року Київським районним судом м. Харків за ст.ст. 185 ч. 2, 186 ч. 3, 296 ч. 1, 185 ч. 3, 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 5 років; звільнений 11.07.2004 року умовно-достроково на невідбутий строк 5 місяців 7 днів;
29.03.2006 року Київським районним судом м. Харків за ст. 309 ч. 1 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 2 роки, згідно ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном на 1 рік;
23.10.2006 року Київським районним судом м. Харків за ст. 309 ч. 2, ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 2 роки 1 місяць;
10.08.2010 року Комінтернівським районним судом м.Харкова за ст.309 ч.2 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 2 роки 6 місяців; згідно ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном на 2 роки;
25.03.2011 року Жовтневим районним судом м. Харків за ст. 296 ч. 3, ст.71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 3 роки та звільнений від відбуття покарання за постановою Дзержинського районного суду м. Харків від 11.11.2013 року згідно ст. 81 КК України, умовно - достроково з невідбутим терміном 2 місяці;
11.12.2015 року Харківським районним судом Харківської області за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на 2 роки та звільнений від відбуття покарання згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.263 КК України,
ОСОБА_6 в 2016 році, під час досудового розслідування більш точної дати встановити не представилось можливим, на ринку ТЦ «Барабашово», який розташований в м. Харкові, придбав ніж, при цьому розуміючи протиправність своїх дій, незаконно, без передбаченого законом дозволу, в порушення «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року і «Положення про дозвільну систему», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, періодично носив з собою придбаний ним ніж без передбаченого законом дозволу.
Протиправні дії ОСОБА_3 у вигляді незаконного носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, були припинені працівниками поліції Люботинського ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області 15.01.2018 у період часу з 18 год. 41 хв. по 20 год. 00 хв. під час проведення обшуку, в приміщенні кафе ПП «Монойло», яке розташоване за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Заводська, 11/155-а, де ОСОБА_3 розпивав спиртні напої і у якого було виявлено та вилучено ніж, який є саморобним ножем виготовленим за типом мисливських ножів загального призначення та відноситься до категорії холодної зброї колючо-ріжучої дії.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 263 КК України як носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Крім того, Наглий ОСОБА_7 15.01.2018, близько 17 години 00 хвилин, знаходячись в стані алкогольного сп'янінні в приміщенні кафе ПП «Монойло», яке розташоване за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Заводська, 11/155-«а», яке належить ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій єдиний умисел на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи повторно, перехилився через барну стійку, звідки з каси викрав грошові кошти у сумі 200 гривень та відразу був помічений барменом вказаного кафе ОСОБА_9 .
В подальшому ОСОБА_3 усвідомлюючи, що був помічений, вибіг з кафе покинувши приміщення та зник з викраденими грошовими коштами, розпорядившись ними на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186 КК України як (грабіж), тобто відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.
Крім того, ОСОБА_3 26.06.2018 о 20:38, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, проходячи повз домоволодіння АДРЕСА_3 , яке належить потерпілому ОСОБА_10 , побачив висаджені в грунт на клумбі біля паркану два дерева - туї сорту «Смарагд» і в нього раптово виник єдиний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його злочинними діями, направленими на таємне викрадення чужого майна, ніхто не спостерігає, діючи повторно, шляхом вільного доступу вирвав руками та поклав до полімерної господарської сумки, тим самим викрав, дві туї сорту «Смарагд», вартістю 100 та 130 грн., загальною вартістю 230, 00 грн. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
Крім того, 31.08.2021 року близько 12 год. 00 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , яке належить ОСОБА_11 , з метою пошуку підробітку.
Перебуваючи на території вказаного домоволодіння, ОСОБА_3 побачив на кріслі біля будинку мобільний телефон ТМ «REDMI Note 9 Pro», який належить ОСОБА_11 , та в нього виник злочинний умисел, спрямований на його викрадення.
Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що ОСОБА_11 , відволіклась роботою по господарству, переконавшись, що за його протиправними діями, ніхто не спостерігає, діючи повторно, шляхом вільного доступу, ОСОБА_3 таємно викрав з крісла мобільний телефон TM «REDMI Note 9 Pro», який належить потерпілій ОСОБА_11 вартістю 4859 гривень 00 копійок.
Після чого, ОСОБА_3 залишив місце вчинення кримінального праврпорушення разом з викраденим майном, та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_11 , на вказану вище суму.
Суд квалфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужогомайна (крадіжка), вчинене повторно
Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість в обсязі обвинувачення, підтвердивши факти вчинених ним кримінальних правопорушень в час, спосіб та при обставинах, на які вказує досудове слідство. Докази його вини, здобуті на досудовому слідстві, визнає повністю і не оспорює, в своїх діях щиро розкаявся, свої дії засуджує, зазначив, що зробив належні висновки, просив врахувати, що викрадене майно повернуто власникам, його вартість є незначною, і просив призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчинення ним злочинів, добровільності та істинності його позиції.
Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 , свою винуватість у вчинених діяннях визнав повністю і суду дав показання, що вчинив кримінальні правопорушення саме при викладених вище обставинах, суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників не оспорюються, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих матеріалів на нього, які є в матеріалах кримінального провадження, та доказів з процесуальних питань.
При цьому суд роз'яснив положення ч.3 ст.349 КПК України, згідно яких сторони у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ніким не оспорюються в апеляційному порядку. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.263, ч.2 ст.186 КК України, доведена повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке виражається у визнанні винуватості в обсязі обвинувачення, ставленні обвинуваченого до скоєного, осуду своїх дій.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочинів особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він раніше судимий, одружений, не працевлаштований, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, поряд з наведеними вище даними про його особу, обставиною, яка пом'якшує покарання, обставиною, яка обтяжує покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України: за ч.2 ст.186 КК України -є тяжким злочином, за ч.2 ст.185 і ч.2 ст.263 КК України -є нетяжкими злочинами, конкретні обставини справи, а також те, що потерпілі претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають, викрадене майно повернуто власникам.
За таких обставин, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити ОСОБА_3 покарання у межах санкції статті закону, що передбачає кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.263 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Цивільні позови потерпілими у кримінальному провадженні не заявлялися.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України на підставі наданих прокурором документів.
Витрати по проведенню судово-товарознавчих експертиз №18926 від 20.08.2018 року в сумі 286,00 гривень, №СЕ-19/121-21/25416-ТВ від 16.11.2021 року в сумі 686,48 грн. відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави.
Запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.263, ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання:
- за ч.2 ст.185 КК України- у виді двох років позбавлення волі
- за ч.2 ст.186 КК України -у виді чотирьох років позбавлення волі
- за ч.2 ст.263 КК України -у виді двох років позбавлення волі
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу фактичного затримання 01 грудня 2021 року, зарахувавши відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення в строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.
Речові докази:
- два дерева породи туя «Смарагд», які передані на зберігання власнику ОСОБА_10 , після набрання вироком законної сили, залишити у його власності;
- мобільний телефон ТМ «Xiomi Redmi Note 9 Pro», який переданий на зберігання власнику ОСОБА_11 , після набрання вироком законної сили, залишити у її власності.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов'язані з проведенням експертиз: №18926 від 20.08.2018 року в сумі 286,00 гривень, №СЕ-19/121-21/25416-ТВ від 16.11.2021 року в сумі 686,48 грн.
Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1