11 липня 2023 року
м. Київ
справа № 359/4876/17
касаційне провадження № К/9901/44861/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 (головуючий суддя - Файдюк В.В., судді - Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил,
ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Київської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця), в якому просив скасувати постанову заступника начальника Митниці від 15.06.2017 року №0144/UA125000/17 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченої статтею 485 Митного кодексу України, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків неоплаченої суми митних платежів, що становить 1440380, 73 грн., та закрити провадження у справі про порушення митних правил.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що оскаржувана вказана постанова є незаконною, оскільки жодних порушень ним допущено не було, в його діях немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, оскільки: що у митній декларації ним був вказаний код УКТ ЗЕД 9503 на підставі відомостей, що містились у товаросупровідних та комерційних документах, наданих відправником, при цьому автентичність зазначених документів Митницею не заперечувалася та не була спростована ані під час документальної перевірки, ані під час провадження в адміністративних справах; у зв'язку з виявленням факту невідповідності заявленого товару змісту товарно-супровідних документів ТОВ «Логістик-сіті М» зверталось до відправника та отримало відповідь з визнанням факту такої помилки з його сторони та відправки невідповідного до контракту та супровідних документів товару на адресу одержувача, з огляду на що 15.03.2017, тобто за день до складення протоколу про порушення митних правил, ТОВ «Логістик-сіті М» в особі ОСОБА_1 відмовилось від одержання товару на корить відправника та повідомило митний пост «Вишневе» Митниці про це, а вже 17.03.2017 було здійснено експорт згідно декларації №UA 125180/2017/621615; товар, що був заявлений у митній декларації та щодо якого було винесено рішення про зміну коду згідно УКТ ЗЕД, не проходив процедуру митного очищення, як наслідок, жодних митних платежів за ним не сплачувалось. На момент розгляду справи відповідачем було безпідставним стверджувати про існування несплаченої суми платежів (різниці митних платежів), відтак, і про можливість накладення штрафу.
Бориспільський міськрайонний суд Київської області постановою від 06.07.2017 позов задовольнив частково: скасував постанову заступника начальника Митниці від 15.06.2017 № 0144/UA125000/17 щодо притягнення ОСОБА_1 - директора ТОВ «Логістик-Сіті М» до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченої статтею 485 Митного кодексу України, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків неоплаченої суми митних платежів, що становить 1440380,73 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що жодних недостовірних відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД та його митної вартості позивачем до митного органу надано не було як і доказів того, що що заявлення в митній декларації відомостей (щодо опису та коду) товару було здійснено саме з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, або того, що дії позивача були направлені на умисне зменшення розміру митних платежів у формі прямого умислу. Крім того, суд вказав, що товар не проходив процедуру митного очищення, як наслідок, жодних митних платежів за ним не сплачувалось.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.08.2017 скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалив в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовив. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції вважав доведеним факт приховування позивачем відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, а тому прийшов до висновку про необґрунтованість висновку суду першої інстанції в частині задоволення позову.
ОСОБА_1 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 та залишити в силі постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06.07.2017.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: матеріального права: частини п'ята, шоста статті 69, 485 Митного кодексу України (далі - МК України), пункт 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП); процесуального права: частини третьої 3 статті 2, статті 69 , частини другої статті 71, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В своїх запереченнях на касаційну скаргу Митниця, посилаючись на законність судового рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити його без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11.09.2017 відкрив касаційне провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.07.2023 прийняв касаційну скаргу ОСОБА_1 до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 11.07.2023.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Суди попередніх інстанцій встановили такі обставини.
Позивач є директором ТОВ «Логістик-сіті М» та декларантом згідно митної декларації № 12540001/2017/601373, яку подано позивачем у формі електронного декларування 13.02.2017 до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Вишневе» Митниці.
У вказаній декларації, в тому числі, задекларовано позивачем товар: іграшки колісні для катання дітей, використовуються у парках розваг, у частково розібраному стані, поставляються з ремонтними комплектами та складовими частинами в комплекті: квадроцикл дитячий (на акумуляторах у комплекті з елементом живлення, пластмаса (з одношвидкісною трансмісією, зі швидкістю не більше як 20 км/год., з однією системою гальмування)) - 135 шт., самокат дитячий - 30 шт.
Позивачем самостійно визначено код УКТ ЗЕД 9503001000 щодо спірного товару зі ставкою митних платежів - 0 %. Декларування інформації про товар, у тому числі і граф 31 «опис товару» та 33 «код товару» здійснювалось позивачем на підставі документів, наданих відправником товару.
10.03.2017 відділом класифікації товарів Митниці було прийняте рішення про визначення коду товару № КТ-UA125000-0030-2017, яким змінено номенклатуру частини товару наступним чином:
- «Children scooter» - УКТ ЗЕД 8711909000, ставка мита: 10 %. Акцизний збір: 22 Євро за шт.
- Квадроцикл дитячий (ATV - all - terrain vehicle), модель HB-ATV110/125, HAMER-125 - УКТ ЗЕД 8703211000. ставка мита: 10 %. Акцизний збір: 0,102 Євро за 1 см3.
- Квадроцикл дитячий (ATV - all - terrain vehicle), модель HBЕATV750 М, SPIDER - УКТ ЗЕД 8703901010. ставка мита: 0 %. Акцизний збір: 109, 129 Євро за 1 шт.
- Квадроцикл дитячий (ATV - all - terrain vehicle), модель HBЕATV800, SPIDER - УКТ ЗЕД 8703901010. ставка мита: 0 %. Акцизний збір: 109, 129 Євро за 1 шт.
У зв'язку з виявленням факту невідповідності заявленого товару змісту товарно-супровідних документів, ТОВ «Логістик-сіті М» звернулось до відправника та отримало відповідь з визнанням факту такої помилки з його сторони та відправки невідповідного до контракту та супровідних документів товару на адресу одержувача, про що 15.03.2017 повідомило Митницю листом.
Також 15.03.2017, тобто, за день до складення протоколу про порушення митних правил, ТОВ «Логістик-сіті М» в особі позивача відмовилось від одержання товару на корить відправника, а 17.03.2017 було здійснено експорт згідно декларації №UA 125180/2017/621615.
Разом з цим, 15.06.2017 заступником начальника Митниці відносно ОСОБА_2 було винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0144/UA125000/17, якою ОСОБА_2 було визнано винним у порушенні митних правил та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 485 МК України.
Згідно частини першої статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до положень частин першої - шостої статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Частиною восьмою статті 345 МК України встановлено, що у разі скасування, зміни за результатами документальної перевірки рішень щодо класифікації товарів для митних цілей, прийнятих органами доходів і зборів відповідно до статті 69 цього Кодексу, або рішень про коригування заявленої митної вартості товарів, прийнятих органами доходів і зборів відповідно до розділу III цього Кодексу, дії, вчинені підприємством на виконання таких рішень, не тягнуть за собою застосування штрафних (фінансових) санкцій, нарахування пені, накладення адміністративних стягнень, крім випадків, якщо зазначені рішення були прийняті на підставі поданих підприємством недостовірних документів, недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання підприємством всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначених рішень, що суттєво вплинуло на характер цих рішень.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вказує, що подальша зміна Митницею коду класифікації товару для митних цілей, з урахуванням нових Пояснень до УКТ ЗЕД, затверджених наказом ДФС України від 09.06.2015 № 401, та донарахування у зв'язку з цим грошових зобов'язань з ввізного мита та податку на додану вартість, можуть бути підставою для накладення на позивача адміністративних стягнень виключно у випадках, якщо такі рішення були прийняті на підставі поданих підприємством (декларантом) недостовірних документів, недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання підприємством всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначених рішень, що суттєво вплинуло на характер цих рішень, яких, як підтверджується матеріалами справи, при розгляді даної справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено не було.
Зокрема, як свідчать матеріали справи та було встановлено судом першої інстанції, декларування позивачем коду УКТ ЗЕД 9503001000 було здійснено на підставі відомостей, що містились у товаросупровідних та комерційних документах, наданих постачальником - Компанією «Etolie Glam LP» та виробником - Компанією «Zheji ang yongkang huabao electric appliance, LTD», при цьому автентичність зазначених документів Митницею не заперечувалася та не була спростована ані під час перевірки, ані під час провадження у справі про порушення митних правил.
Про правильність такого висновку судів свідчить лист ДМС України від 31.03.2009 № 11/1-10.20/2838-ЕП «Про питання правової оцінки фактів невірної класифікації товару під час його декларування», в якому ДМС України вказує, що сам по собі факт зазначення у вантажній митній декларації невірного коду товару за УКТ ЗЕД і корегування розміру нарахованих митних платежів не може бути підставою для складання протоколу про порушення митних правил. Висновок про виявлення факту порушення митних правил, що є підставою для порушення справи про порушення митних правил, повинен робитись виключно за умови достатності даних, що вказують на наявність складу правопорушення, елементом якого є вина суб'єкта. Такі дані можуть бути отримані тільки за результатами всебічного аналізу обставин митного оформлення і ретельної перевірки дій під час цього процесу як з боку декларанта, так і з боку працівників митного органу, що беруть у ньому участь. Обставинами, які свідчать про наявність чи відсутність вини правопорушника, є, крім іншого, ступінь складності і однозначності класифікації товару.
Відповідно до статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
З огляду на те, що за результатами розгляду справи судом першої інстанції не було встановлено заявлення позивачем неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на що ухвалене у даній справі рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції
З урахуванням наведеного касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 підлягає скасуванню, а постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06.07.2017 - залишенню в силі.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись п.4 ч.1 ст. 349, ст. 352, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 скасувати, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06.07.2017 - залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк