13 липня 2023 року
м. Київ
справа № 826/5753/17
адміністративне провадження № К/9901/53103/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Коваленко Н.В., Кравчук В.М.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2018 (суддя - Федорчук А.Б.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 (судді - Василенко Я.М., Кузьменко В.В.. Шурко О.І.)
у справі за позовом Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної державної адміністрації до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення,
Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної державної адміністрації звернулось до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову №26/17/073-3273 в справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 144 000, 00 грн.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі звернення Київської місцевої прокуратури №6 від 15.03.2017 №1010вих-17 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва у присутності завідувача дошкільного навчального закладу № 720 Печерського району м. Києва Гури О.В., довіреної особи Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної державної адміністрації Кушніренка П.Б., проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті: «Капітальний ремонт дошкільного навчального закладу №720 на бульварі Дружби Народів, 20-А у Печерському районі м. Києві».
За результатами перевірки відповідачем встановлено, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві зареєстровано подану замовником будівництва управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва: «Капітальний ремонт дошкільного навчального закладу №720 на бульварі Дружби Народів, 20-А у Печерському районі м. Києві» за № КВ083152391923 від 27.08.2015.
З 01.09.2016 було відновлено функціонування дошкільного навчального закладу комбінованого типу №720 за адресою: бульвар Дружби Народів 20-А у м. Києві, як заклад комбінованого типу на чотири групи проектною потужністю 50 місць.
Водночас, відповідачем зазначено, що спірний об'єкт експлуатується без прийняття в експлуатацію відповідно до вимог діючого законодавства, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За результатами проведеної перевірки посадовою особою складено акт перевірки від 30.03.2017, видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30.03.2017 та складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.03.2017.
В подальшому, винесено постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 13.04.2017 №26/17/073-3273, якою визнано Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 144 000, 00 грн.
Позивач, не погоджуючись з спірною постановою, звернувся до суду.
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що відповідачем необґрунтовано здійснено перевірку та складено акт, припис, протокол та спірну постанову відносно Позивача, який, в свою чергу, не є ані замовником будівництва, ані підрядником.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018, позов задоволено.
Визнано протиправною постанову №26/17/073-3273 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо накладення штрафу в сумі 144000 грн.
Скасовано постанову №26/17/073-3273 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо накладення штрафу в сумі 144000 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач не є суб'єктом містобудування та, відповідно, не несе відповідальності за порушення вимог здійснення містобудівної діяльності, вчинених такими суб'єктами (ст. ст. 1, 2 Закону України від 14.10.1994 №208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»), а тому відповідачем безпідставно притягнуто позивача до відповідальності.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини справи, внаслідок чого суди дійшли помилкового висновку щодо задоволення позову.
Зокрема покликається на те, що відповідно до листа Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.03.2017 №02-08/1017 спірний об'єкт знаходиться на балансі Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної державної адміністрації, з 01.09.2016 було відновлено функціонування дошкільного закладу комбінованого типу №720. Водночас такий, в порушення вимог ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатується без прийняття в експлуатацію.
Покликався на те, що законодавством не визначено конкретних суб'єктів, яким заборонено здійснювати експлуатацію, а заборонено експлуатацію неприйнятих в експлуатацію об'єктів в цілому.
Просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI.
Згідно частини першої статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, Порядок накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності регулюється постановою КМ України від 23.05.2011 №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (надалі - Порядок №553) та постановою від 06.04.1995 №244 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (яка була чииною на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 5 - 6 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Пунктом 7 Порядку №533 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно - будівельного контролю.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16 Порядку №553).
При цьому, згідно пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Згідно з п.3, 9 порядку №244 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно положень частини 2 статті 4 Закону №3038-VI суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Відповідно до частини 1 статті 39 Закону №3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється. (частини 8 ст. 39 Закону №3038-VI)
Згідно з положеннями абз. 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення як, зокрема експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію.
Отже, зазначена норма закону передбачає відповідальність за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності суб'єктів містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або тими, хто виконує функції замовника і підрядника одночасно.
Вказана правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13.02.2018 у справі №464/2858/17, від 26.06.2018 у справі №804/2417/16, від 16.12.2021 у справі №808/1684/16 та інших.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що замовником капітального ремонту спірного об'єкта є управління комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, а підрядником - ТОВ «Еліт Груп», про що було відомо відповідачу під час здійснення перевірки.
В свою чергу позивач не є суб'єктом містобудування, замовником будівництва не виступав та не виконував функції замовника та/або підрядника, а є лише балансоутримувачем спірного об'єкта.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку що Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації не є суб'єктом містобудування, в розумінні частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а отже не може нести відповідальність за порушення вимог здійснення містобудівної діяльності та ухвалили рішення про задоволення позовних вимог.
За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи касаційної скраги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а їх зміст зводиться до додаткової оцінки доказів, що в силу приписів статті 341 КАС України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 345, 350, 355, 356, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
Н.В. Коваленко
В.М. Кравчук