12 липня 2023 року
Київ
справа № 280/4383/22
адміністративне провадження № К/990/24121/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Львівської митниці, утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.11.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі № 280/4383/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» до Львівської митниці про скасування рішення,
10.07.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Львівської митниці, утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, предметом спору у якій було визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.01.2022 № UA209140/2022/000111 та рішення про коригування митної вартості товарів від 27.01.2022 № UA209000/2022/210040/1. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, позивачем визначена митна вартість товару (свіжозаморожена або охолоджена риба різних видів та морепродукти), за основним методом (за ціною договору) на суму 11890,20 доларів США, що дорівнює 363418,74 гривень (тобто 18,34 грн або 0,64 доларів США за 1 кг). Відповідач відкоригував митну вартість товару за наявною у нього інформацію щодо раніше визначених митних вартостей.
Внаслідок прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості, сума додатково сплачених митних платежів склала 17028,19 грн, як зазначає сам відповідач у касаційній скарзі.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пунктів 6, 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу, яке призвело до сплати митних платежів у більшому розмірі. При цьому, різниця таких платежів не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників свідчать про те, що ця справа дійсно є незначної складності, а ознаки необхідності розгляду цієї справи виключно за правилами загального позовного провадження, визначені частиною четвертою статті 12 КАС України, відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі міститься посилання, що ця справа має виняткове значення для відповідача, а також є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики.
Оцінивши такі посилання, колегія суддів вважає, що вони мають загальний характер і не містять достатніх обґрунтувань, а тому не можуть сприйматись як виключний випадок.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської митниці, утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.11.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі № 280/4383/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» до Львівської митниці про скасування рішення.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко