13 липня 2023 року
м. Київ
справа № 520/14942/21
адміністративне провадження № К/990/23834/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу адвоката Бойка Романа Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі №520/14942/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про поновлення на посаді,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив:
- визнати неправомірним та скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 , наказ ГУНП в Харківській області від 02 липня 2021 року №555 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області», згідно з яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 ЗУ «Про Національну поліцію», пунктів 6, 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах «підрозділах» поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затверджено наказом МВС України від 08 лютого 2019 року №100, пунктів 1, 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179, пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до старшого оперуповноваженого ВКП Харківського районного управління поліції (ХРУП) №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати неправомірним та скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 , наказ ГУНП в Харківській області від 08 липня 2021 року №322 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) у званні старшого лейтенанта поліції з посади старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області, з 13 липня 2021 року, на підставі наказу ГУНП в Х/о від 02 липня 2021 року №555;
- визнати неправомірним та скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 , наказ ГУНП в Харківській області від 14 вересня 2021 року №530 о/с про часткову зміну пункту наказу ГУНП в Харківській області від 08 липня 2021 року №322 о/с про зміну дати звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію», з 17 липня 2021 року;
- поновити ОСОБА_1 в органах поліції на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області з 17 липня 2021 року.
- зобов'язати ГУНП в Харківській області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 17 липня 2021 року по день поновлення в органах поліції.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року позов задоволено.
Скасовано пункт 8 наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 02 липня 2021 року №555 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області» в частині, що стосується ОСОБА_1 , згідно з яким до старшого оперуповноваженого ВКП Харківського районного управління поліції (ХРУП) №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 08 липня 2021 року №322 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 14 вересня 2021 року №530 о/с про часткову зміну пункту наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 08 липня 2021 року №322 о/с про зміну дати звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області з 17 липня 2021 року.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 17 липня 2021 року по день поновлення в органах поліції у сумі 66550,95 грн (шістдесят шість тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 95 коп.).
Допущено судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у сумі 12969,99 грн (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять 99 коп.) до негайного виконання.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області залишено без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі №520/14942/21 залишено без змін.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2023 року виправлено описку в резолютивній частині постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року та зазначено «Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 р. по справі №520/14942/21 скасувати. Прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .» замість «Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 р. по справі №520/14942/21 залишити без змін.».
30 червня 2023 року адвокат Бойко Роман Миколайович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року. Скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону слідує, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
У касаційній скарзі підставами касаційного оскарження скаржник визначає підпункти «а», «б», «в» частини п'ятої статті 328 КАС України та вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача, а також особа, яка подає касаційну скаргу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.
Проте, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що вона не містить посилань на конкретний підпункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження та належних обґрунтувань такого посилання.
Суд зазначає, що посилання на підпункти пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов'язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв'язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 44, 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу адвоката Бойка Романа Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі №520/14942/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про поновлення на посаді - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, у спосіб їх надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур