Справа №: 398/2650/23
провадження №: 1-кп/398/288/23
Іменем України
"30" травня 2023 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Олександрії обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 02.08.2022 року за №12022120000000562 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрії Кіровоградської області, громадянина України, не одруженого, маючого на утриманні малолытню дитину, не працюючого, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , вважається таким, що не має судимості, за ч. 2 ст. 307, ч.2 ст. 311, ч.1 ст. 313, ч.2 ст. 317, ч.1 ст. 263 КК України,
До Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 02.08.2022 року за №12022120000000562 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 2 ст. 307, ч.2 ст. 311, ч.1 ст. 313, ч.2 ст. 317, ч.1 ст. 263 КК України.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду, в відкритому судовому засіданні, а також заявив клопотання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, в обґрунтування якого зазначив, що на даний час існують ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, обвинувачений може переховуватися від суду; впливати на свідка; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки за вчинення інкримінованого злочину передбачено покарання у виді позбавлення волі, обвинувачений неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, застосування більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі, домашнього арешту, не зможе запобігти встановленим ризикам.
Обвинувачений в судовому засіданні не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, просив обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме, цілодобовий домашній арешт за місцем проживання.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала проти призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, заперечувала проти клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просила обрати цілодобовий домашній арешт, в обґрунтування позиції зазначила, що прокурором не доведено наявності реального існування ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, просила врахувати те, що обвинувачений має на утриманні малолітню дитину, яка наразі перебуває в Польщі, в зв'язку з чим просила замінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за місцем реєстрації. При цьому письмових згод власників житла не надала.
Вислухавши думку учасників, дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до таких висновків.
Обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, підстав для закриття провадження згідно зі ст. 284 КПК України не вбачається, підстав для повернення обвинувального акту прокурору та підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, проти відкритого судового розгляду кримінального провадження учасники судового провадження не заперечували.
Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Щодо клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.
Зокрема, суду при розгляді клопотань про застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні слід враховувати, що вони обмежують права особи на особисту недоторканість, гарантовані зазначеною статтею Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , не одружений, має на утриманні малолітню дитину, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, не працює, перебуваючи на волі, останній може вплинути на свідків з метою зміни показів чи з іншою метою, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, тобто він є особою схильною до вчинення кримінальних правопорушень, а тому може вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого, отже, існують ризики переховування від суду, впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Оцінюючи можливість обмеження права на свободу та особисту недоторканість обвинуваченого, суд вважає, що в даному випадку запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути виправданим, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи. Отже, зміна запобіжного заходу в виді тримання під вартою на запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді.
За таких обставин, суд вважає за доцільне обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, з цих же підстав не підлягає задоволенню клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного захід на домашній арешт.
На підставі п.2 ч.4 ст.183 КПК України суд не вбачає підстав для визначення застави у кримінальному провадженні, оскільки злочин спричинив загибель людини.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183,197, 314 -316 КПК України, суд
Призначити кримінальне провадження, внесеному до ЄРДР 02.08.2022 року за №12022120000000562 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 307, ч.2 ст. 311, ч.1 ст. 313, ч.2 ст. 317, ч.1 ст. 263 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області на 18.07.2023 року о 13 год. 00 хв.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання прокурора про виклик свідків задовольнити.
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід в виді тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 28.07.2023 року включно.
В задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Ухвалу вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити до ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор".
Ухвала суду в частині застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1