Справа № 346/3068/23
Провадження № 2/346/1237/23
13 липня 2023 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю секретаря Тимошишин І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 08.08.2015 року він перебуває з відповідачем в шлюбі, в якому у них народились двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причинами для розірвання шлюбу позивач вважає те, що спільне життя з відповідачем не склалось через різні погляди на сімейне життя та обов'язки, відсутність взаєморозуміння. Сторони неодноразово робили спроби налагодити сімейні відносини, однак, це не дало жодних результатів. З жовтня 2021 року сторони припинили спільне проживання, шлюб носить формальний характер, а його збереження суперечить інтересам позивача, примирення між ними неможливе. Спору щодо подальшого проживання малолітніх дітей з матір'ю немає. Тому позивач просить вказаний шлюб розірвати, малолітніх дітей залишити проживати з відповідачем.
Позивач в судове засідання не з'явився, 21.06.2023 року через систему «Електронний суд» його представник, адвокат Сторожук А.Л. надіслав до суду письмову заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, а 13.07.2023 року електронною поштою надіслав до суду письмову заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги підтримує, розгляд справи просить проводити у його та позивача відсутності, а клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції залишити без розгляду (а.с. 21-23, 41).
Відповідач в судове засідання не з'явилася, 12.07.2023 року вона електронною поштою надіслала до суду письмову заяву, в якій просить справу розглядати в її відсутності, не заперечує проти розірвання шлюбу, малолітніх дітей просить залишити з нею (а. с. 34).
В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.
Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 сторони одружилися 08.08.2015 року. Шлюб зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коломиї реєстраційної служби Коломийського міськрайонного управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 345 (а. с. 11).
Відповідно до даних свідоцтв про народження сторони є батьками малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9, 10).
Відповідно до ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з ч.2 ст.112 цього Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
Судом встановлено, що сторони фактично припинили шлюбно-сімейні відносини, не вживають заходів для примирення та обоє вважають за доцільне шлюб розірвати.
За таких обставин шлюб слід розірвати.
Прізвища сторін у зв'язку із укладенням шлюбу не змінювались.
Згідно з правилами частин 1 та 2 ст.160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до ч.1 ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них будуть проживати малолітні діти, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цими Кодексами, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України). Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, в також у разі звернення до суду органів та осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Матеріали справи не містять доказів того, що після припинення фактичних шлюбних відносин між сторонами, малолітні діти сторін залишились проживати з матір'ю, знаходяться на її утриманні, тривалість такого.
За відсутності спору між батьками щодо місця проживання дітей та відсутності об'єктивних відомостей про дійсне місце проживання дітей, інформації, одержаної у результаті обстеження умов проживання дітей, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дітьми, суд позбавлений можливості дотриматися положень ст. 161 СК України та врахувати ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків; особисту прихильність дітей до кожного з них; вік дітей, стан їхнього здоров'я; особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дітьми (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дітей, як враховують їхні інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дітьми); можливість створення дітям умов для виховання і розвитку. При цьому, у такому випадку суд не наділений правом збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Відповідно до частин 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В зв'язку з відсутністю в матеріалах справи доказів проживання малолітніх дітей з відповідачем, відсутністю оспорюваного інтересу, суд вважає, що в задоволенні вимог в цій частині слід відмовити. Сторони не позбавлені права звернутися до суду з відповідним позовом з наданням до нього належних документів та доказів на підтвердження даної вимоги.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі ст.ст. 104, 110, 112, 160, 161 Сімейного кодексу України та, керуючись ст.81, ч.2 ст. 247, ст.ст. 263 - 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
позов задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстровано 08.08.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коломиї реєстраційної служби Коломийського міськрайонного управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 345, розірвати.
В решті позовних вимог відмовити в зв'язку з їхньою безпідставністю.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 13 липня 2023 року.
Суддя Яремин М. П.