Єдиний унікальний номер 341/1025/23
Номер провадження 3/341/325/23
13 липня 2023 року місто Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р. розглянув справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124, частиною першою статті 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
встановив:
Відповідно до змісту протоколу від 18.05.2023 серії ААД № 190689 ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, за наступних викладених у протоколі обставин.
18.05.2023 о 22 годині 40 хвилин в с. Вікторів по вул. Федика, 107, водій автомобіля марки «Opel Omega», н. з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, у результаті чого на шутровій ділянці дороги втратив керування ТЗ та з'їхав у кювет, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих немає. Своїми діями водій порушив вимоги п. п. 2.3 «б», 12.1 ПДР України та допустив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.
У судове засідання 01.06.2023 ОСОБА_1 не з'явився, оскільки не повідомлений про розгляд справи через відсутність поштових марок у суді, внаслідок чого надсилання поштової кореспонденції не здійснювалось.
Судові засідання, які призначені на 13.06.2023 та 28.06.2023, відкладені у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 . Повістка про виклик особи на 28.06.2023 повернулася без вручення з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Чергове судове засідання призначено на 13.07.2023 з викликом особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням на адресу, яка указана у протоколі № 190689.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Жодного клопотання про відкладення розгляду справи не надіслав.
Констатую, що крім повідомлення особи щодо дати та часу розгляду справи відомості про час розгляду цієї справи також оприлюднено на офіційному сайті Галицького районного суду Івано-Франківської області, який є загальнодоступним. Водночас ОСОБА_1 з 18.05.2023 до моменту розгляду справи у суді жодних дій, спрямованих на участь у судовому засіданні не вчиняв, поводив себе пасивно, жодних клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи та про неможливість взяти участь у розгляді справи не подавав.
Поведінку ОСОБА_1 суддя розцінює як зловживання процесуальними правами.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП справу може бути розглянуто за відсутності особи лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП не входить до переліку справ, передбачених частиною 2 статті 268 КУпАП, розгляд яких необхідно проводити з обов'язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому суддя, враховуючи неявку ОСОБА_1 без поважної причини у судове засідання, а також те, що від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, вважає за можливе справу розглядати без його участі.
Надаючи правову оцінку наявним у справі матеріалам, суддя виходить з такого.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, полягає в порушені учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Вказана норма закону є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті адміністративного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретної норми нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Таким чином, для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення має бути чітко зазначено, які конкретно дії вчинила особа, чим допустила адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 2.3 «б» ПДР України водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з положеннями пункту 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Вивчивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, не знайшла свого підтвердження і він не може бути притягнений до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а провадження у справі необхідно закрити, з наступних підстав.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Структура складу адміністративного правопорушення містить: об'єкт правопорушення - суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на нормальний розвиток яких посягає правопорушення; об'єктивну сторону - конкретні дії, що виразилися в порушені встановлених правил; суб'єкт правопорушення - конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку; суб'єктивну сторону складу - ставлення особи до вчиненого нею діяння, тобто вину у формі умислу чи необережності.
Усі перераховані ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.
Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП настає, якщо учасники дорожнього руху порушили правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад), тобто настання реальних наслідків у вигляді ушкодження певних об'єктів. Умовою настання адміністративної, а не іншого виду юридичної відповідальності, є наявний причинний зв'язок між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
Відповідно до пункту 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин.
При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушень Правил дорожнього руху.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до змісту протоколу 18.05.2023 о 22 годині 40 хвилин в с. Вікторів, вул. Федика, 107, водій керував автомобілем марки «Opel Omega» н. з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, у результаті чого на шутровій ділянці дороги втратив керування ТЗ та з'їхав у кювет, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих немає.
При цьому у протоколі та інших матеріалах справи не зазначено особу потерпілого, не встановлено, кому завдано матеріальні збитки унаслідок порушення ОСОБА_1 ПДР України.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження і на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
ЄСПЛ наголошує, що у разі самостійного визначення кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладену практику ЄСПЛ суддя під час розгляду справ про адміністративні правопорушення позбавлений можливості самостійно уточнювати (здійснювати) кваліфікацію діяння особи, стосовно якої розглядається справа.
Так само, надсилання протоколу про адміністративне правопорушення до органу (посадової особи), який його склав, для забезпечення дооформлення цього джерела доказів, усунення виявлених недоліків, які перешкоджають притягнути особу до адміністративної відповідальності, однозначно становитиме порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки у цьому випадку суддя буде діяти не як безсторонній і незалежний суб'єкт розгляду справи, а неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.
Внаслідок порушення ПДР України ОСОБА_1 пошкодив лише свій транспортний засіб та не допустив пошкоджень інших об'єктів, передбачених статтею 124 КУпАП, зокрема транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Таким чином, оскільки допущене ОСОБА_1 порушення не посягнуло на суспільні відносини у сфері власності, які є обов'язковим об'єктом адміністративного правопорушення за статтею 124 КУпАП, та не настали наслідки, передбачені цією статтею КУпАП, то відсутній і сам об'єкт складу адміністративного правопорушення.
Наявний у іншій справі за ст. 130 КУпАП відеозапис працівників поліції також не містить даних про наявність пошкоджень інших об'єктів матеріального світу, крім як автомобіля, яким керував ОСОБА_1 .
Ураховуючи, відсутність даних, які б вказували на те, що ОСОБА_1 своїми діями завдав матеріальної шкоди майну третіх осіб, державі, територіальній громаді, потерпілих не встановлено, що підтверджується матеріалами справи, суддя не вбачає в діях останнього події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, провадження у справі щодо ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП необхідно закрити за відсутністю доказів наявності у діях особи складу вказаного адміністративного правопорушення.
Щодо порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наступних встановлених суддею обставин.
18.05.2023 о 22 годині 40 хвилин в с. Вікторів по вул. Федика, 107, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Opel Omega», н. з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації, почервоніння очей). Від проходження медичного огляду на місці події за допомогою приладу «Драгер 6810» та проходження такого огляду у медичному закладі відмовився. Своїми діями порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З причин, викладених вище, суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП без участі ОСОБА_1 .
При цьому суддя враховує, що особі точно було відомо про складення щодо неї протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП і це підтверджується наявним у справі відеозаписом. Багаторазові відкладення розгляду справи здійснювались. Зокрема, з метою забезпечити можливість особи реалізувати свої права в частині ознайомлення з матеріалами справи, у тому числі з протоколом, отримати копії відповідних доказів. Проте, особа, очевидно, зловживаючи своїми правами, жодним чином не проявила активних дій з метою реалізації передбачених ст. 268 КУпАП прав. Суддя зобов'язаний розглянути справу у визначені строки і позбавлений можливості невизначену кількість разів відкладати розгляди справи, здійснювати відправлення поштової кореспонденції на адресу ОСОБА_1 , яку він не отримує.
Надаючи правову оцінку наявним у справі матеріалам щодо адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, суддя виходить з такого.
Відповідно до п. 2. 5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є, зокрема, відмова від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість. Вказані дії тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, тощо.
Дослідивши матеріали справи вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджена належними і допустимими доказами, а саме даними, які містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення від 18.05.2023 року серії ААД № 190689, який містить опис об'єктивної сторони, час, місце і спосіб вчинення адміністративного правопорушення, дані особи порушника, дані про відмову особи підписати протокол про адміністративне правопорушення, отримати примірник протоколу тощо.
- рапорті працівника поліції, який містить посилання на отриманий 18.05.2023 о 22:45 телефонний дзвінок службою 102 і повідомлення про порушення ПДР автомобілем марки «Opel Omega» н. з. НОМЕР_1 .
- копії постанови від 18.05.2023 № 972506, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП за відсутність посвідчення водія.
- відеозаписах працівників патрульної поліції, на яких відображено ОСОБА_1 . Особа повідомляє, що ОСОБА_1 . Розказує, яким чином їхав, як занесло автомобіль і чому втратив керування. Стверджує, що їхав автомобілем зі швидкістю 60 км/год і його занесло. Зазначає, що вживав лише пиво. Вимова ОСОБА_1 нечітка, хода нерівна, поведінка не відповідає обстановці, а під час спілкування з працівниками поліції особа проявляє зневагу. Розповідає, що за кермом він не їхав, але водночас говорить чому втратив керування. На чіткі і зрозумілі пропозиції поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу Драгера ОСОБА_1 відмовився. Так само особа відмовилась і від пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі. Наголошує, що він не керував транспортним засобом. Поліцейський зачитав особі права згідно зі статтею 268 КУпАП. Також, на відео відображено складання спільно з особою протоколу та відмову особи отримати його примірник, підписати протокол.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
З огляду на те, що ОСОБА_1 керував ТЗ незадовго до приїзду поліцейських і відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ і в медичному закладі, то, не залежно від причин такої відмови, констатую, що дії ОСОБА_1 містять склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Постанова судді згідно з ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Крім того суд враховує, що відповідно до практики ЄСПЛ, рішення у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
Таким чином, факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції підтверджений належними, допустимими та достатніми доказами, що дає судді підстави для визнання особи винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1. ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Розгляд справ про адміністративні правопорушення не є виключенням і також повинен здійснюватись із застосуванням вказаних засад.
Водночас ОСОБА_1 не надав жодного доказу того, що він не вчиняв інкримінованого йому правопорушення, та жодним чином не спростував його вчинення.
Суддя вважає не обґрунтованими пояснення ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, оскільки такі спростовуються змістом протоколу працівника поліції, поясненнями на відео самої особи, яка підтверджує, що їхав 60 км/год та розказує чому втратив керування транспортним засобом.
Своїм правом надати докази того, що автомобілем він не керував, ОСОБА_1 не скористався, хоч судові засідання неодноразово відкладалися.
При цьому суддя зауважує, що у особи як водія наявний обов'язок пройти відповідний огляд на вимогу поліцейського. У цьому випадку такий обов'язок водій не виконав, за що передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст. 33 КУпАП суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
На підставі оцінки усіх встановлених обставин у комплексі та взаємозв'язку доведено поза всяким розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, суддя звертає увагу на те, що відсутність факту зупинки транспортного засобу особи саме поліцейськими не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія такого транспортного засобу пройти відповідний установлений законом огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Розглядаючи цю справу, суддя також враховує воєнний стан у державі. З огляду на викладене, враховую суспільну небезпеку здійснення особою керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Керуючись внутрішнім переконанням та об'єктивним аналізом обставин справи, доходжу висновку про те, що особа дійсно керувала транспортним засобом і на законну вимогу поліцейських не виконала обов'язок щодо огляду на стан алкогольного сп'яніння. Водночас, вважаю неприпустимим, щоб окремі, ймовірно існуючі незначні процедурні порушення під час оформлення матеріалів адміністративного порушення, призводили до уникнення відповідальності окремими громадянами, які нехтують вимогами чинного законодавства України і наражають на реальну небезпеку інших громадян, особливо під час воєнного стану.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року 2684,0 грн.
Керуючись статтями 124, 130, 247, 266, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до змісту статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її прийняття.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ