Справа № 206/2369/23
Провадження № 1-кп/206/158/23
"16" червня 2023 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретареві ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041700000275 від 11 травня 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-13 вересня 1993 року вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 42, ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140 КК України, до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. 03 жовтня 1994 року звільнений з Павлоградської ВК Дніпропетровської області на підставі указу Президента України про амністію від 18 серпня 1994 року;
-10 січня 1996 року вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 42, 44, 86-1, ч. 1 ст. 89, ч. 2 ст. 140 КК України, до покарання у вигляді 06 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
-07 грудня 2001 року за вироком Жовтоводського районного суду Дніпропетровської області за ст. 70, ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, до покарання у вигляді 6 років позбавлення волі;
-27 травня 2009 року за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі;
-11 квітня 2012 року за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 71, ч. 1 ст. 115 КК України, до покарання у вигляді 8 років 6 місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 369 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 приблизно в грудні 2022 року, точні дату та час в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, будучи офіційно не працевлаштованим, не маючи достатніх коштів для існування, знайшов біля сміттєвого баку, розташованого в районі буд. АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України з серійним номером НОМЕР_1 , виданий Добропольським МРВ УМВС України в Донецькій області 20 лютого 2001 року, на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого у ОСОБА_3 раптово виник умисел, направлений на підроблення офіційного документу та його подальше використання.
Реалізуючи свій умисел, спрямований на підроблення офіційного документу, а саме паспорту громадянина України, ОСОБА_3 , приблизно в грудні 2022 року, точні дату, час та місце в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, власноруч видалив фотокартки на першій та п'ятій сторінці паспорту, після чого вклеїв власні фотокартки у знайдений ним раніше оригінал паспорту громадянина України із серійним номером НОМЕР_1 , виданий Добропольським МРВ УМВС України в Донецькій області 20 лютого 2001 року, на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим здійснивши підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, а саме Державною міграційною службою України, з метою використання його в подальшому.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_3 , що виразились у підробленні офіційного документа, що видається установою, яка має право видавати такі документи і який надає права, з метою використання його в подальшому, кваліфікуються за ч. 1 ст. 358 КК України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 , діючи з метою реалізації свого умислу, 11 травня 2023 приблизно об 11:50 год., перебуваючи на зупинці громадського транспорту біля будинку № 1 по вул. Молодогвардійській в м. Дніпро, був зупинений з метою перевірки документів відповідно ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейськими управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, де реалізуючи свій намір, достовірно знаючи, що не є особою на ім'я ОСОБА_6 , керуючись умислом, спрямованим на використання завідомо підробленого документу, який видається установою і надає права з метою використання його підроблювачем, пред'явив поліцейським Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області підроблений бланк паспорта громадянина України із серійним номером НОМЕР_1 , виданий Добропольським МРВ УМВС України в Донецькій області 20 лютого 2001 року, на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим використав завідомо підроблений документ, чим викликав у останніх сумнів щодо його достовірності, у зв'язку з чим, в подальшому, викликана слідчо-оперативна група вилучила зазначений паспорт громадянина України.
Згідно висновку експертизи № СЕ-19/104-23/16991-ДД від 24.05.2023, бланк паспорта громадянина України із серійним номером НОМЕР_1 заповненого на ім'я « ОСОБА_6 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , виготовлений поліграфічним способом із використанням форм плоского офсетного друку та містить спеціальні елементи захисту. Відбитки круглих гербових печаток, прямокутних штампів та фрагментів рельєфних (безкольорових) круглих гербових печаток, нанесені контактним способом, а саме - кліше печаток та штампів; підписи та рукописні записи в паспорті нанесені за допомогою пишучих приладів з наконечником кулькового типу.
До первинного змісту реквізитів паспорта громадянина України Із серійним номером НОМЕР_1 заповненого на ім'я « ОСОБА_6 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , внесені зміни шляхом заміни фотокарток на його першій та п'ятій сторінках (первинні фотокартки видалені з частинами підкладки, після чого на їх місця вклеєні інші).
Бланк паспорта громадянина України із серійним номером НОМЕР_1 , заповненого на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку - аналогічним бланкам паспорта громадянина України, що перебувають в офіційному обігу на території України.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_3 , що виразилися у використанні завідомо підробленого документа, кваліфікуються за ч. 4 ст. 358 КК України.
Крім того, ОСОБА_3 11 травня 2023 року приблизно об 11:54 год., перебуваючи на зупинці громадського транспорту біля будинку № 1 по вул. Молодогвардійській в м. Дніпро, був помічений екіпажем Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області «Легіон 0321», у складі майора поліції ОСОБА_7 та лейтенанта поліції ОСОБА_8 , які відповідно до затвердженого графіку чергувань здійснювали патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, первинного реагування на повідомлення про правопорушення в межах Самарського району м. Дніпра,
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до наказів начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 766 о/с від 19 жовтня 2020 року - лейтенанта поліції ОСОБА_8 , призначено на посаду поліцейського управління патрульної поліції в Дніпропетровській області; № 483 о/с від 13 липня 2020 року майора поліції ОСОБА_7 призначено на посаду інспектора управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.
Працівники управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - відповідно до ст. ст. 1,17 Закону України «Про Національну поліцію», п. 2.1 розділу 2 Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції № 6086 від 13 грудня 2017 року, п. 1 Примітки до ст. 364 КК України є особами, які постійно здійснюють функції представника Національної поліції України - центрального органу виконавчої влади, який служать суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, у зв'язку з чим вони є службовими особами.
У свою чергу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підійшли до ОСОБА_3 , представилися та, відповідно до ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», висловили йому вимогу пред'явити документи, що посвідчують особу. Після чого, ОСОБА_3 дістав зі своєї сумки та пред'явив поліцейським Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області підроблений бланк паспорта громадянина України із серійним номером НОМЕР_1 , виданий Добропольським МРВ УМВС України в Донецькій області 20 лютого 2001 року, на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який викликав у поліцейських сумнів щодо його достовірності, в результаті чого останньому було повідомлено про те, що на місце буде викликано слідчо-оперативну групу ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області для подальшого вилучення вказаного паспорту та притягнення його до відповідальності.
Розуміючи, що його дії, які виразились у підробленні офіційного документу та використанні завідомо підробленого документа призведуть до притягнення його до передбаченої законом відповідальності, розуміючи протиправний характер своїх дій та невідворотність настання покарання у вигляді притягнення до передбаченої діючим законодавством відповідальності, ОСОБА_3 намагаючись уникнути покарання, 11 травня 2023 року приблизно о 12:00 год., залишаючись на зупинці громадського транспорту біля будинку № 1 по вул. Молодогвардійській в м. Дніпро, вирішив надати пропозицію неправомірної вигоди службовим особам Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області - майору поліції ОСОБА_7 та лейтенанту поліції ОСОБА_8 за те, щоб працівники патрульної поліції не викликали слідчо-оперативну групу ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області для документування підроблення офіційного документу та використання завідомо підробленого документа.
Реалізуючи свій злочинний умисел щодо пропозиції надання неправомірної вигоди службовим особам управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 запропонував майору поліції ОСОБА_7 та лейтенанту поліції ОСОБА_8 неправомірну вигоду в розмірі 11 500,00 гривень за те, щоб останні не викликали слідчо-оперативну групу ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області для документування підроблення офіційного документу, використання завідомо підробленого документа та подальшого притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України, після чого витягнув з сумки, одягненої на ньому, частину з пропонованих грошових коштів у розмірі 1 500,00 гривень та протягнув їх працівникам поліції.
На вказану пропозицію працівники Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області майор поліції ОСОБА_7 та лейтенант поліції ОСОБА_8 , відреагували у відповідності до вимог Закону України «Про запобігання корупції», присікли протиправні дії ОСОБА_3 та попередили останнього про ведення, у відповідності до положень ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», відеофіксації їхньої розмови.
Незважаючи на зауваження та попередження працівників поліції, ОСОБА_3 продовжив висловлювати пропозицію надати їм неправомірну вигоду, після чого майор поліції ОСОБА_7 та лейтенант поліції ОСОБА_8 знову припинили протиправні дії останнього та викликали слідчо-оперативну групу ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області з метою документування факту пропозиції надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення нею в інтересах того, хто пропонує, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у пропозиції службовій особі надати неправомірну вигоду, за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, а саме скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
16 червня 2023 року між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_4 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст. ст. 467, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_3 та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 369 КК України, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік, за ч. 1 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців, за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень. На підставі ч. 1 ст. 70, ч. 3 ст. 72 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді обмеження волі строком 1 рік 6 місяців та штраф у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком. Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. Покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень виконувати самостійно.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому ОСОБА_3 .
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання щодо можливості затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити та призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_9 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 369 КК України в обсязі висунутого йому обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання у разі затвердження угоди.
ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином - ч. 1 ст. 369 КК України, а інші кримінальними проступками - ч. 1, 4 ст. 358 КК України.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Дана угода, на думку суду, відповідає вимогам ст. 472 КПК України та може бути затверджена і по ній може бути ухвалено вирок, оскільки умови угоди не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінальних правопорушень вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань.
За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 369 КК України, які виразились у підробленні офіційного документа, що видається установою, яка має право видавати такі документи і який надає права, з метою використання його в подальшому, у використанні завідомо підробленого документа, та у пропозиції службовій особі надати неправомірну вигоду, за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, за які належить призначити йому, узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості,.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12023041700000275 не обирався.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні заявлено не було.
Крім того, згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експерта документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України з урахуванням вимог ст. ст. 96-1, 96-2 КК України.
Враховуючи, що грошові кошти у сумі 1 500,00 гривень були використані як засіб вчинення кримінального правопорушення, то в даному випадку щодо зазначених грошових коштів необхідно застосувати спеціальну конфіскацію, та конфісковані гроші конфіскувати в дохід держави.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 342, 350, 373, 374, 474-475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16 червня 2023 року між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12023041700000275.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання:
-за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі;
-ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі;
-ч. 1 ст. 369 КК України у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70, ч. 3 ст. 72 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі та штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень виконувати самостійно.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Дніпропетровського науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України витрати за проведення судової технічної експертизи документів оформленою висновком експерта № СЕ-19/104-23/16991-ДД від 24 травня 2023 року у розмірі 1 673,00 гривень.
Речові докази: DVD-R диск, срібного кольору, з написом «Verbatim 4.7 GB», на якому знаходиться відеозапис від 11 травня 2023 року з назвою «export-26o55» (тип файлу: Видео (МР4), розмір: 3,29 ГБ, тривалість: 1:59:42) (т. 1 а. с. 28); бланк паспорта громадянина України із серійним номером НОМЕР_1 заповненого на ім'я « ОСОБА_6 », ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а. с. 83) - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Речові докази: 5 купюр номіналом 200 гривень, серія та номер: ДЕ 8430790, ПП 4547471, ХЖ 3910151, ПП 5388534, ГЖ 0564373, та 1 купюру номіналом 500 гривень, серія та номер: ФД 5682953, які відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 12 травня 2023 року вирішено передати на зберігання до камери схову УФЗБО ГУНП в Дніпропетровській області - конфіскувати у власність держави на підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України (спеціальна конфіскація).
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Головуючий суддя ОСОБА_1