Справа № 183/6430/22
№ 1-кс/183/2234/23
10 липня 2023 рокуСлідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Краснодон Луганської області, громадянки України, не судимої, заміжньої, маючої вищу освіту, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України,
за участю сторін кримінального провадження : (в режимі відеокоференції)
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відео конференції)
встановив:
слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_3 , звернулася до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_4 мотивуючи його тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України.
Так, досудовим розслідуванням установлено, що з 29 грудня 1993 року ОСОБА_4 проходила військову службу за контрактом на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу та зарахована до Управління Служби Безпеки України в Луганській області на посаду розвідник.
29 грудня 1993 року ОСОБА_4 призначена на посаду оператора?секретаря УСБ України в Луганській області.
Проходячи військову службу, прапорщик ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки України, ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинна була свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених їй за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» 14 квітня 2014 року на сході України розпочата антитерористична операція (далі АТО) «комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності».
Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України»» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 до антитерористичної операції були залучені сили СБУ, МВС, підрозділи Міністерства оборони та Прикордонної служби, а також центральні та місцеві органи влади.
Переліком, який затверджений розпорядженням № 1053[114] Кабінету Міністрів України, визначений район проведення антитерористичної операції.
Оператор-секретар УСБ України в Луганській області прапорщик ОСОБА_4 в період часу проведення «АТО» знаходилась в зоні проведення «АТО» на території м. Луганська, тобто на підконтрольній незаконним збройним формуванням, угрупованням території, де за наказом командування виконувала окремі оперативні завдання.
Відповідно до розпорядження Голови СБ України №122 від 13.06.2014 у зв'язку з проведенням на частині території Луганської області АТО та бойових дій з боку НЗФ, всі підрозділи УСБУ в Луганській області у період з 17 по 24 червня 2014 року, зобов'язані були передислокуватися та прибути для подальшого проходження військової служби до м. Старобільськ Луганської області (Старобільського МРВ УСБУ в Луганській області, вул. Володарського 19) та приступити до визначених керівництвом завдань
Проте, 24 червня 2014 року приблизно о 09 год. 00 хв., прапорщик ОСОБА_4 до нового місця дислокації Управління за адресою: АДРЕСА_2 , не прибула та до виконання своїх функціональних (посадових) обов'язків не приступила.
ОСОБА_4 повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України - нез'явлення на службу буз поважних причин тривалістю понад один місяць.
09 лютого 2015 року в рамках кримінального провадження № 42015130610000122 від 30.03.2015 в порядку ст. 135 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, про що в порядку ст. 278 КПК України останнього проінформовано поштовим зв'язком за місцем його мешкання (вих. №11-2/470вих.-15 від 09.02.2015).
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підозрюється у тому, що вона, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді прапорщика УСБ України в Луганській області, діючи умисно, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 24 червня 2014 року приблизно о 09 год. 00 хв. не з'явилася до місця несення служби, а саме до УСБ України в Луганській області за адресою: Луганська область м. Старобільськ, вул. Володарського, 19, з метою ухилитися від військової служби, тобто у дезертирстві, а саме у нез'явленні на службу у разі призначення, переведення з метою ухилитися від військової служби - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України.
Так, 09.02.2015 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 набула статуса підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України - дезертирство, а саме нез'явлення на службу у разі призначення, переведення з метою ухилитися від військової служби - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України.
30.03.2015 військовою прокуратурою Луганського гарнізону Південного регіону України з кримінального провадження № 42015130610000024 від 21.01.2015 виділено матеріали досудового розслідування щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, в окреме провадження за №42015130610000122 від 30.03.2015.
30.03.2015 у зв'язку з неявкою за викликом слідчого та ухиленням від слідства, ОСОБА_4 оголошено у розшук, здійснення якого в подальшому доручено здійснювати ГУМВС України в Луганській області.
16.06.2023 у відповідності до ст. ст. 276-278 КПК України складено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України. Водночас, перебування підозрюваної ОСОБА_4 на тимчасово окупованій території України у м. Краснодон, Луганської області, позбавило орган досудового розслідування можливості вручити їй письмове повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у день його складання, у зв'язку з чим, зазначене повідомлення про підозру та повідомлення про міну раніше повідомленої підозри та повістки про виклики на 20.06.2023, 21.06.2023, 22.06.2023, 07.07.2023, 08.07.2023, 09.07.2023, відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опублікування на офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_3 , № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) від ІНФОРМАЦІЯ_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ІНФОРМАЦІЯ_3 , 04.07.2023 на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 для вручення повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України та здійснення інших процесуальних дій у кримінальному провадженні №42015130610000122 від 30.03.2015, в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_4 у призначене місце не з'явилась, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: матеріалами оперативного підрозділу ГУ СБУ в Луганській областях та ІНФОРМАЦІЯ_7 ; матеріалами Управління карного розшуку ГУНП в Луганській області; протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_7 (повторно), ОСОБА_8 , в яких зазначено, що ОСОБА_4 24 червня 2014 року не з'явилась до місця несення служби, а саме до Управління Служби безпеки України в Луганській області за адресою: Луганська область м. Старобільськ, вул. Володарського, 19, та виїхала і перебуває у м. Краснодон, Луганської області;
а також підтверджується іншими матеріалами кримінального провадження.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваної ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Також, в ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 в разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, в якому вона підозрюється (відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості злочинів та санкція ч. 1 ст. 408 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років);
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
- неприбуття на виклик до слідчого шість разів поспіль (20.06.2023, 21.06.2023, 22.06.2023, 07.07.2023, 08.07.2023, 09.07.2023) та не повідомлення органу досудового розслідування та Луганську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони про причини та неможливість прибути, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування;
- спосіб вчинення злочину - вчинення його умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на окупованій території, співпрацюючи з окупаційною адміністрацією країни-агресора РФ, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить:
- перебування на тимчасово окупованій території, на якій перебувають незаконні збройні формування, що унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене у разі його засудження за цей злочин;
- поведінка підозрюваної ОСОБА_4 , яка своїми діями демонструє підтримку прийняття рішення країни-агресора російською федерацією від 24.02.2022 щодо проведення на території суверенної держави України, так званої «спеціальної воєнної операції», підтримав дії РФ та незаконних збройних формувань, так званої «ЛНР», спрямовані на захоплення території України, залишившись на території РФ будучи при цьому діючим співробітником Служби безпеки України.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, до неї може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Той факт, що підозрювана ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території підтверджується: матеріалами оперативного підрозділу ГУ СБУ в Луганській областях та 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях; матеріалами Управління карного розшуку ГУНП в Луганській області; протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_7 (повторно), ОСОБА_8 , в яких зазначено, що ОСОБА_4 24 червня 2014 року не з'явилась до місця несення служби, а саме до Управління Служби безпеки України в Луганській області за адресою: Луганська область м. Старобільськ, вул. Володарського, 19, та виїхала і перебуває у м. Краснодон, Луганської області; а також підтверджується іншими матеріалами кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просить задовольнити його, оскільки на її думку наявні ризики передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджені та вважає не можливим застосувати інший більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою ОСОБА_4 оголошено підозру, і оголошено повістки про виклик до суду. З 20215 року місце знаходження не відоме, але вона переховується на окупованій території, раніше була розшук.
Захисник вказала, що заперечує проти задоволенні клопотання, не було зв'язку з ОСОБА_4 , її правова позиція не відома, узгодити таку позицію не вдалося.
Слідчий суддя, дослідивши заявлене клопотання, вислухавши доводи прокурора, захисника у відповідності до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, з урахуванням ч. 1 ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 суд враховує, що серед вказаних у клопотанні слідчого ризиків є доведеним тільки один, який і дає підстави для задоволення клопотання.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам визначеним положенням цієї статті.
Статтею 178 КПК України визначено обов'язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.
Ураховуючи зібрані органом досудового слідства докази та встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає обґрунтованою повідомлену громадянці ОСОБА_4 підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя ураховує, що вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним. Слідчий суддя встановив, що підозрювана навмисно покинув підконтрольну владі територію України та перебуває на тимчасово окупованій території, що свідчить про її активні дії переховування від органу досудового розслідування.
Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_4 , будучи не судимою, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, який у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до категорії середньої тяжкості злочинів та санкція ч. 1 ст. 408 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був установлений.
Слідчий суддя не встановив наявність ризику передбаченого п. 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, на які слідчий посилається у клопотанні, оскільки він нічим об'єктивно не доведений, а тому на думку слідчого судді, це є припущенням слідчого без належного підтвердження доказами наявності таких ризиків, тому ризик для обґрунтування при обранні запобіжного заходу, суд врахувати не може.
Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрювана ОСОБА_4 зможе переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду.
Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя вважає необхідним застосувати підозрюваному найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначеного раніше ризику.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 109-1141, 258-2585, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 1 частини першої цієї статті.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, до неї може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя, -
постановив :
обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Краснодон Луганської області, запобіжний захід тримання під вартою без визначення розміру застави.
На підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою після затримання підозрюваної ОСОБА_4 не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення повного тесту ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1