Справа № 212/3633/21
2/212/39/23
13 липня 2023 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,-
встановив:
У квітні 2021 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила стягнувати щомісячно з відповідача на свою користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу). В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 листопада 2020 року було встановлено батьківство відповідача по відношенню до доньки ОСОБА_3 . Донька проживає з позивачем та перебуває на її утриманні, відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не надає та не спілкується з нею. Відповідач є працездатною та здоровою людиною та може сплачувати аліменти на утримання їх спільної дитини.
Ухвалою суду від 20 травня 2021 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 27 липня 2021 року провадження по справі зупинено та направлено доручення до компетентного суду російської федерації для здійснення окремих процесуальних дій, а саме вручення судових документів відповідачу та з'ясування думки щодо позовних вимог.
Ухвалою суду від 30 вересня 2021 року вказану цивільну справу прийнято до свого провадження суддею Власенко М.Д., у зв'язку із закінченням повноважень щодо здійснення правосуддя суддею Козловим Ю.В.
Ухвалою суду від 19 травня 2023 року провадження у справі поновлено, у зв'язку із зупиненням дії і виходом України з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, та Протоколу до Конвенції у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь, на підставі якої було здійснено судове доручення.
Позивач у судове засідання не з'явилась, її представник ОСОБА_4 надала клопотання про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі. Не заперечують проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, повідомлявся належним чином. 20 серпня 2021 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) було направлено доручення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про вручення судових документів та проведення окремих процесуальних дій на території рф у відношенні ОСОБА_2 до компетентних органів рф, проте станом на 03 травня 2023 року будь-яких відомостей щодо виконання вищевказаного доручення не надходило.
01 грудня 2022 року прийнято Закон України № 2783-IX “Про вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року”, який набув чинності 23 грудня 2022 року. Закон передбачає зупинення дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь; вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР, та Протоколу до неї, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року №140/98-ВР.
Враховуючи, що Україна зупинила у відносинах з рф дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, відповідач, який є громадянином рф та проживає там, повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи шляхом оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, тому вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи та постановлення рішення на підставі наявних у справі доказів, за відсутності відповідача.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 листопада 2020 року ОСОБА_2 визнано батьком дитини ОСОБА_3 та внесено зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_3 № 758, вчиненого 07 липня 2010 року в Жовтневому відділі реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, виключивши відомості про батька дитини, внесені зі слів матері відповідно до ст.135 Сімейного Кодексу України та внесено відомості про батька дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Баку Азербайджан, громадянина Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 758 від 07 липня 2010 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області (а.с.2).
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст.183 СК України частка заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів”, який набрав чинності 08 липня 2017 року, до ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України внесено зміни, згідно яких розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст.8 Закону України “Про охорону дитинства” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Встановлений даним рішенням суду розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини, є гарантією її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини. Проживання одного з батьків окремо від дитини не повинно впливати на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Суд звертає увагу, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, на що, в тому числі, необхідні й фінансові витрати. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, відповідно до ч.1 ст.155 СК України.
Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази та врахувавши обставини справи, вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний та може надавати щомісячне утримання на свою неповнолітню доньку у розмірі частини з всіх видів його доходу, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду - 30 квітня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 908 грн., оскільки позивач при зверненні до суду була звільнена від його сплати.
Керуючись ст.ст.10, 76, 83, 95, 133, 141, 259, 265 268 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину - задовольнити.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи стягнення з 30 квітня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не визначено, адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення, складено та підписано без проголошення 14 липня 2023 року.
Суддя: М.Д. Власенко