Головуючий суддя у першій інстанції: Подлісна І.М.
12 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/268/23 пров. № А/857/8722/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання: Пославського Д.Б.
представника апелянта: Репецького В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року у справі № 500/268/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення,-
26.01.2023р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області, у якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області від 29.12.2022р. №103 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді накладення дисциплінарного стягнення, а саме зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на один рік.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, апелянт ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.04.2023р. скасувати, та прийняти нову постанову, якою позов задоволити.
Представник апелянта, ОСОБА_2 , в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав з підстав у ній зазначених.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №648, яке видане Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Тернопільської області від 09.09.2011р.
29.12.2022р. рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області Національної асоціації адвокатів України № 103 адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 рік.
Підставою для порушення дисциплінарної справи є ухвала Чортківського районного суду Тернопільської області у справі №598/1958/17 від 23.09. 2022р. щодо поведінки адвоката ОСОБА_1 як захисника обвинуваченого ОСОБА_3 .
Із змісту вказаної ухвали видно, що ОСОБА_1 , як захисник обвинуваченого у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017210000000203 від 26.06.2017р. відповідно до ордеру серії ТР № 026179 від 10.01.2018р на надання правової допомоги (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 648 від 09 вересня 2011 року), у судові засідання 29.04.2022 р., 27.06.2022 р., 23.08.2022 р, 23.09.2022р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Крім того, із змісту даної ухвали видно, що у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повідомив, що захисник Русин А.С. на зв'язок з ним не виходив, йому невідомо, де він на даний час перебуває.
Вказані обставини були підставою кваліфікувати Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Тернопільської області в діях адвоката ОСОБА_1 порушення ст.ст.42,44 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборчим з'їздом адвокатів України від 09.06 2017р. із змінами, затвердженими З'їздом адвокатів України від 15.02.2019р., що є систематичним порушенням Правил адвокатської етики. Зокрема, позивач не дотримався вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, виконуючи функцію захисника в суді, а також здійснення професійної діяльності в суді недобропорядно, вчинення дій спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
Отже, адвокат ОСОБА_1 був обізнаним, що Чортківським районним судом Тернопільської області розглядається справа у якій він є захисником, а тому його обов'язком було цікавитись датами призначення розгляду справи в період з квітня 2022р.- вересень 2022р., що не спростував апелянт.
Зокрема, як стверджує ОСОБА_1 в період з 17.07.2022р.- 08.01.2023р. перебував за кордоном.
Колегія суддів звертає увагу апелянта на ту обставину, що останній не спростовує вищевказаних обставин, не наводить причини відсутності у судових засіданнях, не наводить причини, які стали перешкодою виконання обов'язку цікавитись датами призначення розгляду справи в період з квітня 2022р.- вересень 2022р. та обов'язку попередити суд про таку обставину його відсутності, як він зазначає перебування «у службовому відрядженні».
Отже, апелянт не спростував висновки Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області щодо вчинення дисциплінарного проступку.
В п.1, п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
ч.1 ст.4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
ст.21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний, поміж іншого, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Згідно ч.1 ст.33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Із змісту ч.1,ч.2 ст.34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видно, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
п.2 ч.1 ст.35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді, зокрема зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року.
Вказане стягнення за правилами частини другої статті 31 цього Закону може застосовуватись виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
Тобто, зупинення права на заняття адвокатською діяльністю - це виключна міра відповідальності адвоката, яка може застосовуватися, зокрема у випадку систематичного порушення правил адвокатської етики.
ч.1 ст.36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
В ст.37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видно, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
ч.1 ст.38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
ч.3 ст.38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Згідно ч.1,ч.2 ст.39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Стосовно доводів апелянта, що Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області Національної асоціації адвокатів України порушила процедуру притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а саме не повідомила про відкриття дисциплінарного провадження та про явку на засідання дисциплінарної палати, колегія суддів зазначає про таке.
Перевірка за скаргою проводилась Головою дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області Національної асоціації адвокатів України ОСОБА_4 та адвокату Русину А.С. направлено скаргу та повідомлення про початок перевірки на адресу: АДРЕСА_1 до 17.05.2022 р.
Крім того, доводи апелянта про те, що вказана адреса йому не належить спростовуються даними сайту https: //аdvokatura.хyz/lawуer/44433.
Разом з тим, апелянт не заперечує та надає докази того, що адреса « АДРЕСА_1 » належала йому до 17.05.2022р.
На час дії воєнного стану відомості ЄРАУ про місцезнаходження адвоката є недоступними з міркувань безпеки.
Тобто, відповідач направив повідомлення за останньою відомою адресою адвоката.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 , в період: 17.07.2022р.-08.01.2023р. перебував за кордоном.
Отже, будучи відсутнім за межами України, адвокат ОСОБА_1 не мав можливості взяти 29.12.2022р. участь у розгляді дисциплінарної справи щодо нього.
Разом з тим, в разі зміни адреси позивач був зобов'язаний в період: 17.07.2022р.-08.01.2023р повідомити про це відповідача. (Рішення Національної асоціації адвокатів України Ради адвокатів України від 20.05.2023р. № 64).
21.02.2023р. Рада адвокатів Тернопільської області листом №10 повідомила позивача про задоволення його заяви про внесення змін в Єдиний реєстр адвокатів України від 16.05.2022р. щодо внесення в Єдиний реєстр адвокатів України відомостей адреси робочого місця адвоката ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 .
Крім того, наведені апелянтом обставини спростовуються тим, що адвокат ОСОБА_1 отримав оспорюване рішення 19.01.2023р. яке надіслане засобами поштового зв'язку саме на адресу « АДРЕСА_1 ». Тобто, в будь-якому випадку ОСОБА_1 мав можливість отримувати адресовану кореспонденцію від відповідача та подавати свої письмові пояснення.
ч.2 ст.40 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
ст.41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.
Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.
ч.1 ст.42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів, було прийнято Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України 30 серпня 2014 року №120. ( далі Положення № 120).
В п.13, п.18, п.21, п.30 Положення №120 видно, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Не підлягають розгляду і повертаються повторні заяви (скарги) до однієї і тієї ж кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від одного і того ж заявника (скаржника) з одного і того ж питання, якщо перша заява (скарга) вирішена по суті; заяви (скарги), подані до неналежної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, а також заяви (скарги) осіб, визнаних судом недієздатними.
Заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.
Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 821/1904/14 зазначив, що у випадку допущення адвокатом саме такого дисциплінарного проступку дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики (п.3 ч.2 ст.31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність).
Верховний Суд у постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 640/20599/18 вказав, що при кваліфікації дисциплінарного проступку як систематичне порушення правил адвокатської етики необхідно виходити з того, що це порушення представляє собою скоєння протягом періоду притягнення адвоката до відповідальності декількох порушень цих правил.
Як видно із змісту оспорюваного рішення, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Тернопільської області дійшла висновку про наявність у діях адвоката дисциплінарних проступків - порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом, що не спростував апелянт.
Так, із змісту ухвали Чортківського районного суду Тернопільської області по справі №598/1958/17 від 23.09.2022р. видно, що адвокат Русин А.С., як захисник обвинуваченого у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017210000000203 від 26.06.2017 р. відповідно до ордеру серії ТР № 026179 від 10.01.2018р на надання правової допомоги (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 648 від 09 вересня 2011 року), у судові засідання 29.04.2022 р., 27.06.2022 р., 23.08.2022 р, 23.09.2022р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Тобто, колегія суддів погоджується з висновками відповідача, що в діях адвоката ОСОБА_5 наявна систематичність, а саме порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Крім того, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що здобувши право на зайняття адвокатською діяльністю, ОСОБА_1 взяв на себе обов'язок неухильно дотримуватися Правил адвокатської етики, порушення яких встановлено уповноваженим органом.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що застосоване до позивача Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Тернопільської області дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на один рік є таким, що відповідає характеру вчиненого дисциплінарного проступку. Систематична неявка адвоката Русина А.Я. який був захисником обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні у судове засідання та не повідомлення про причини неявки обґрунтовано кваліфіковано відповідачем як порушення позивачем принципу законності, правил адвокатської етики та правомірно притягнуто адвоката до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 рік.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки суб'єкт владних повноважень в особі Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законами та Конституцією України.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року у справі № 500/268/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 13.07.2023р.