06 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 569/3242/23 пров. № А/857/6027/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
при секретарі судового засідання: Василюк В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 березня 2023 року у справі № 569/3242/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову інспектора з паркування Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради Концемала Юрія Валентиновича RVN 001380 від 17 січня 2023 року про притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КупАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21 березня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржила ОСОБА_1 . Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема зазначає, що наявні у матеріалах справи копії фотознімків жодним чином не свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки не фіксують факт стоянки автомобіля в зоні дії дорожнього знаку 3.35 «Стоянка заборонена». У матеріалах справи містяться окремо копії фотознімків автомобіля, та окремо копія фотознімку дорожнього знаку 3.35 «Стоянка заборонена». Також зазначає, що щодо твердження суду першої інстанції що доводи позивача, що водій автомобіля «Hyundai Santa Fe » здійснював зупинку, а не стоянку, спростовується наявними у справі матеріалами фотофіксації, які підтверджують нерухомий стан автомобіля впродовж 10 хвилин. При цьому місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів незмінне, та апелянт зазначає, що даний висновок суду ґрунтується на неповно з'ясованих обставинах, оскільки фотознімки лише фіксують автомобіль о 16:05:27, о 16:12:04, о 16:12:13 та о 16:15:38, при цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази (безперервний відеозапис, тощо), які підтверджували б, що автомобіль увесь цей час (чи принаймні безперервно понад 5 хвилин) знаходився на цьому ж місці та нікуди не від'їжджав. У рішенні суду не зазначено по відношенню до яких саме нерухомих об'єктів місце розташування автомобіля було незмінне. Більше того, географічні координати відображені на фотознімку передньої частини транспортного засобу, зробленому о 16:05:27, не є ідентичними географічним координатам відображеним на фотознімку передньої частини транспортного засобу, зробленому о 16:12:01, що спростовує твердження про те, що на фотознімках автомобіль перебуває у нерухомому стані понад 10 хв, та свідчить про неналежну оцінку судом доказів та необґрунтованість судового рішення.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.
В судовому засіданні представник апелянта надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив, просив таку відхилити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції 17 січня 2023 року інспектор (інспектор з паркування) Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради Концемал Ю.В. виніс постанову RVN 001380, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. За змістом оспорюваної постанови, 16 січня 2023 року о 16:12:08 за адресою вул.16-го Липня, 6а в м.Рівне, особа, яка керувала автомобілем (водій) Нуunday Santa Fe д.н.з. НОМЕР_1 , порушила вимогу дорожнього знаку, а саме: здійснила стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.35 Стоянка заборонена, чим порушила п.3.35 додатку 1 розділу 33 ПДР України та ч.1 ст.122 КупАП. Фотозйомка (відеозапис) проводився спецзасобом марки Samsung SM-A235/DSN.
ОСОБА_1 не погодившись з постановою RVN 001380, якою до неї застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП звернулась в суд з даним позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані, серед іншого, знати і неухильно дотримувати вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року( із змінами та доповненнями), п.1.9 яких передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за, зокрема порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки.
Пунктом 8.1 розділу 8 ПДР визначено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Пунктом 8.4 розділу 8 ПДР дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи, до однієї з яких належить заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Відповідно до п.3.35 розділу 33 ПДР дорожній знак «Стоянку заборонено» забороняє стоянку усіх транспортних засобів. Зона дії знака 3.35 - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Дія знаку поширюється лише на той бік дороги, на якому він встановлений
За визначенням, яке міститься в п.1.10 розділу 1 ПДР, стоянка це припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.
Відповідно до приписів ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 247 КУпАП, зокрема, передбачено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Як передбачено статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності в зв'язку з тим, що особа, яка керувала належним їй транспортним засобом марки «Нуunday Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснила стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.35 Стоянку заборонено.
З матеріалів справи, а саме з наданих матеріалів фотофіксації встановлено, що інспектором з паркування здійснено фотознімки автомобіля «Нуunday Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 16 січня 2023 року о 16:05:27, о 16:12:04, о 16:12:13 та о 16:15:38 з різних ракурсів за часовий проміжок більше 10 хвилин із зазначенням дати, часу, місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та географічних координат. Також зроблено фотофіксацію наявності знака 3.35 "Стоянку заборонено", який знаходиться на вул.16 Липня в м.Рівне.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що доводи ОСОБА_1 , що водій автомобіля «Нуunday Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював зупинку, а не стоянку, спростовується наявними у справі матеріалами фотофіксації, які підтверджують нерухомий стан автомобіля впродовж 10 хвилин. При цьому місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів незмінне.
Щодо посилання апелянта на відсутність спільного фотознімку транспортного засобу та дорожнього знака 3.35 «Стоянку заборонено» то колегія суддів зазначає, що відповідно до примітки статті 14-2 КУпАП режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.
Як вірно встановлено судом першої інстнції матеріали адміністративної справи, розміщені на сайті Рівненської міської ради, копії яких додані до позовної заяви, містять дату, час, географічні координати, місце розташування автомобіля щодо нерухомих об'єктів, тобто відповідають вимогам, зазначеним у примітці ст.14-2 КУпАП.
Разом з тим, суд першої інстанції вірно зазначив, що обов'язкової наявності зображень транспортного засобу та дорожнього знака на спільному фотознімку, як і безперервного відеозапису в часовий проміжок більше 5 хвилин, приписи вказаної статті не передбачають.
Відповідно до листа Рівненського шляхово-експлуатаційного управління атомобільних доріг № 175 від 13 березня 2023 року, дорожній знак 3.35 «Стоянка заборонена» встановлено на вулиці 16-Липня в місті Рівне відповідно до рішення Рівненської міської ради від 27 вересня 2018 року за № 5042 «Про затвердження Комплексної схеми організації дорожнього руху в місті Рівне».
Враховуючи вищевикладене апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що факт здійснення водієм транспортного засобу марки «Нуunday Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_1 , стоянки в зоні дії дорожнього знаку 3.35 «Стоянку заборонено» підтверджується наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами.
Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оспорювана постанова винесена щодо позивача як щодо відповідальної особи, зазначеної у ч.1ст.14-2КУпАП.
Відповідно до статті ст.279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Відтак суд першої інстанції вірно зазначив, що позивач, стверджуючи, що водієм транспортного засобу на момент вчинення адміністративного правопорушення була інша особа, мала можливість скористатися передбаченим ст.279-3 КУпАП порядком звільнення від адміністративної відповідальності.
Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що письмові пояснення ОСОБА_2 , додані до позовної заяви, в розумінні ст.94 КАС України не є письмовим доказом, оскільки у випадку, коли про обставини, які мають значення для справи, відомо фізичній особі, належним засобом доказування є показання свідка.
Відтак враховуючи все викладене вище, досліджені докази в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, приймаючи постанову у справі про адміністративне правопорушення RVN 001380 від 17 січня 2023 року, відповідач діяв у межах повноважень, на підставі закону, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апелянта не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суд ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 березня 2023 року у справі №569/3242/23 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга
Повне судове рішення складено 13.07.2023