13 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/5638/23 пров. № А/857/7147/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року про забезпечення позову у справі № 140/5638/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПУМБА ОІЛ» до Головного управління ДПС у Волинській області про зупинення дії розпорядження (головуючий суддя Дмитрук В.В., м. Луцьк, письмове провадження),-
04 квітня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПУМБА ОІЛ» (далі - ТзОВ «ПУМБА ОІЛ», товариство, позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - відповідач, скаржник), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Волинській області від 20.01.2023 за №17-р в частині анулювання ліцензії ТзОВ «ПУМБА ОІЛ» за №03180314202100057 (внутрішній номер:113857) та за №03080314202100052 (внутрішній номер: 113854) на право роздрібної торгівлі пальним;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Волинській області видалити з «Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним» інформацію щодо анулювання ліцензій за №№03180314202100057 (внутрішній номер:113857) та за №03080314202100052 (внутрішній номер: 113854) на право роздрібної торгівлі пальним.
05 квітня 2023 року позивач подав до Волинського окружного адміністративного суду заяву про забезпечення позову - шляхом зупинення дії розпорядження від 20.01.2023 за №17-р в частині анулювання ліцензії за №03180314202100057 (внутрішній номер 113857) та за №0308031420210052 (внутрішній номер 113854) на право роздрібної торгівлі пальним.
В обґрунтування поданої заяви позивач покликався на те, що здійснення позивачем господарської діяльності напряму залежить від наявності відповідних ліцензій на роздрібну торгівлю пальним, а їх анулювання призводить до зупинення такої діяльності, що тягне за собою такі наслідки як втрата прибутку від здійснення господарської діяльності, несплату податків, неможливість виплати заробітної плати персоналу, простій обладнання, яке потребує постійного обслуговування, та введення простою у товаристві, а також неможливості виконання зобов'язань щодо реалізації пального за укладеними правочинами (листи від контрагентів щодо розірвання договірних відносин долучено до заяви). Зазначав, що невжиття заходів забезпечення позову матиме наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, його працівників, а також правам та інтересам контрагентам ТзОВ «ПУМБА ОІЛ», а для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат (відновити ті господарські відносини, які були з контрагентами в першу чергу, не допустити подальшого звільнення працівників).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року задоволено заяву ТзОВ «ПУМБА ОІЛ» про забезпечення позову, зупинено дію розпорядження Головного управління ДПС у Волинській області від 20.01.2023 за №17-р в частині анулювання ліцензії за №03180314202100057 (внутрішній номер 113857) та за №0308031420210052 (внутрішній номер 113854) на право роздрібної торгівлі пальним.
Приймаючи ухвалу суд першої інстанції зазначив, що ТзОВ «ПУМБА ОІЛ», в межах власної господарської діяльності щодо роздрібної торгівлі пальним, укладено ряд договорів поставки нафтопродуктів з суб'єктами господарювання, однак у зв'язку з анулюванням ліцензій та неможливість виконання зобов'язань контрагентами повідомлено про наступне розірвання таких договорів. На підставі оспорюваного розпорядження, позивач не матиме правових підстав для торгівлі пальним, що зумовлює необхідність докладання позивачем значних зусиль та додаткових витрат, як для збереження наявного товару (пального) так і реалізації взятих на себе цивільно-правових та господарсько-правових зобов'язань. Відтак, суд першої інстанції констатував, що виконання оспорюваного адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами заявника щодо зберігання пального та реалізацією взятих на себе цивільно-правових та господарсько-правових зобов'язань за укладеними договорами.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги скаржник зазначає про неспівмірність вжитих судом заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогам. Вважає, що приймаючи оскаржене судове рішення суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач не навів достатніх доказів в обґрунтування наявної та очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, а також неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову. Також відповідач переконаний, що застосований судом захід забезпечення позову фактичної підміняє собою рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
ТзОВ «ПУМБА ОІЛ» подало відзив на апеляційну скаргу. З підстав, викладених у відзиві просить у задоволені апеляційної скарги відмовити, залишити без змін ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову у справі № 140/5638/23.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмово провадження на підставі ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, ознайомившись із доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відтак, розгляд заяви про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи.
Заява про забезпечення позову підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно із частиною четвертою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Як передбачено частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).
За приписами частин четвертої - шостої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 26.04.2019 у справі №826/16334/18.
За змістом заяви про забезпечення позову ТзОВ «ПУМБА ОІЛ» просило суд зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Волинській області від 20.01.2023 за №17-р в частині анулювання ліцензії за №03180314202100057 (внутрішній номер 113857) та за №0308031420210052 (внутрішній номер 113854) на право роздрібної торгівлі пальним, за наступними адресами місць роздрібної торгівлі відповідно: 1) Волинська область, місто Луцьк, вулиця Сосюри, 2, АЗС №2; 2) Волинська область, Луцький район, село Городище, вулиця Миру, 1Б/5, АЗС №1. Цим Розпорядженням Головного управління Державної податкової служби у Волинській області від 20.01.2023 за №17-р анульовано ліцензії товариства з обмеженою відповідальністю «ПУМБА ОІЛ» на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційні номери 03180314202100057 та 0308031420210052, у зв'язку з встановленням факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.
Мотиви заяви про забезпечення позову зводяться до того, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що основним видом економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПУМБА ОІЛ» є роздрібна торгівля пальним. Заявник зазначає, в межах власної господарської діяльності щодо роздрібної торгівлі пальним укладено ряд договорів поставки нафтопродуктів з суб'єктами господарювання, однак в зв'язку з анулюванням ліцензій та неможливість виконання зобов'язань контрагентами повідомлено про наступне розірвання таких договорів. Наведене підтверджується листами від Приватного підприємства «Транс Левел» (вих. №33, від 03.04.2023), Приватного підприємства «Табо-Транс» (від 27.03.2023), Приватного підприємства «Леко Транс» (вих №133 від 03.04.2023), Приватного підприємства «Західтрансбудсервіс» (вих №03/04-01 від 03.04.2023), Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Бетон Т-А» (вих. №03/04-01 від 03.04.2023), фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (№1 від 30.03.2023).
Тобто, на підставі оспорюваного розпорядження, позивач не матиме правових підстав для торгівлі пальним, що зумовлює необхідність докладання позивачем значних зусиль та додаткових витрат, як для збереження наявного товару (пального) так і реалізації взятих на себе цивільно-правових та господарсько-правових зобов'язань.
Згідно із частиною четвертою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Таким чином, оскарження позивачем розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Волинській області №17-р від 20.01.2023 та витягів з цього розпорядження, не зупиняють дію такого розпорядження при зверненні до суду.
Отже, заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження від 20.01.2023 за №17-р в частині анулювання ліцензії за №03180314202100057 (внутрішній номер 113857) та за №0308031420210052 (внутрішній номер 113854) на право роздрібної торгівлі пальним є співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд наголошує, що в розумінні положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В контексті вимог апеляційної скарги апеляційний суд зазначає, про помилковість доводів відповідача щодо не доведення позивачем очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки згадані вище листи контрагентів ТзОВ «ПУМБА ОІЛ» підтверджують реальність настання негативних наслідків для його господарської діяльності внаслідок прийняття відповідачем спірного у цій справі рішення. Тобто, на підставі оспорюваного розпорядження, позивач не матиме правових підстав для торгівлі пальним, що зумовлює необхідність докладання позивачем значних зусиль та додаткових витрат, як для збереження наявного товару (пального) так і реалізації взятих на себе цивільно-правових та господарсько-правових зобов'язань.
В той же час позиція відповідача щодо спірних відносин викладена в апеляційній скарзі жодним чином не враховує наведені вище ризики для позивача, ігнорує те, що виконання оспорюваного адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами заявника щодо зберігання пального та реалізацією взятих на себе цивільно-правових та господарсько-правових зобов'язань за укладеними договорами.
Враховуючи вище викладене, суд погоджується із судом першої інстанції про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року про забезпечення позову у справі № 140/5638/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПУМБА ОІЛ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування дії розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний