про залишення позовної заяви без руху
10 липня 2023 року справа № 580/5618/23
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви приватного підприємства «Надія» до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов приватного підприємства «Надія» (далі - позивач) до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання вимог наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501;
- зобов'язати відповідача вчинити дії, передбачені п. 4 наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 щодо перегляду та затвердження щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, затверджених наказом Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 № 10/03-21.
Згідно пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено Кодексом адміністративного судочинства України. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Судом із матеріалів позову встановлено, що наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 № 10/03-21 виданий на підставі Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-11 та Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760.
Наказом Міністерства культури України № 158 від 11.03.2013 «Про затвердження порядку обліку об'єктів культурної спадщини» передбачено складання паспорта об'єкта культурної спадщини на кожний щойно виявлений об'єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення його до Переліку об'єктів культурної спадщини.
У подальшому наказом Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 внесено зміни до порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України № 158 від 11.03.2013, яким встановлено, що органам виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій до 31 грудня 2019 року переглянути затверджені до набрання чинності цим наказом переліки щойно виявлених об'єктів культурної спадщини та затвердити їх у відповідності до порядку обліку об'єктів культурної спадщини.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги обставинами щодо невиконання відповідачем приписів наказів Міністерства культури України № 158 від 11.03.2013 та від 27.06.2019 № 501, які виникли після прийняття наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 № 10/03-21.
Згідно п. 9 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Позивач з посиланням на статтю 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини у позовній заяві зазначає, що охоронний договір обмежує власника у праві власності (користуванні та розпорядженні) і є втручанням у право приватної власності в контексті дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та збереженням фундаментальних прав особи, насамперед спираючись на те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (рішення у справі “Спорронг та Лонрот проти Швеції).
Разом з цим, позивач не обґрунтовує, які належні йому права, свободи та інтереси саме позивача порушені відповідачем під час не виконання вимог наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501; у чому полягає порушення балансу між його приватним інтересом та загальними суспільними потребами внаслідок внесення будинку №1 по вул. Замковий узвіз в м. Черкаси до переліку щойно виявлених об'єктів пам'яток архітектури.
Як вбачається з матеріалів справи, перелік щойно виявлених об'єктів пам'яток архітектури передбачений додатком до спірного наказу від 23.11.2010 № 10/03-21, який містить 121 об'єкт, зокрема, за номером 40 зазначений житловий будинок за адресою: м. Черкаси, Замковий узвіз 1.
Разом з цим, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що йому на праві власності належать квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , 9, АДРЕСА_5 у вказаному будинку, однак заявляючи позовну вимогу щодо зобов'язання відповідача вчинити дії, передбачені п. 4 наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 щодо перегляду та затвердження щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, затверджених наказом Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 № 10/03-21 - позивач не зазначає відомості, яким чином останній застосовується до позивача щодо інших 120 об'єктів.
Вказані обставини свідчать, що позовна заява не містить відомостей, передбачених пунктами 5, 9, 10 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно до ч. ч. 1-2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, що має наслідком на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 132, 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву приватного підприємства «Надія» до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали суду заява підлягає поверненню.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ