Рішення від 13.07.2023 по справі 560/9435/23

Справа № 560/9435/23

РІШЕННЯ

іменем України

13 липня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , періоди роботи в КСП "Добробут" з 01.04.1992 по 18.03.1999 згідно трудової книжки від 03.03.1992 серії НОМЕР_2 , архівних витягів від 15.09.2022 №К-277/04-06/1 та від 15.09.2022 №К- 277/04-06; Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.01.2023 року №222650006138 про відмову в призначенні дострокової пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 - скасувати. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 дострокову пенсію за віком згідно зі ст. 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зарахувавши до страхового стажу період роботи у КСП "Добробут" з 01.04.1992 по згідно трудової книжки від 03.03.1992 серії НОМЕР_2 , архівних витягів від 15.09.2022 №К-277/04-06/1 та від 15.09.2022 №К- 277/04-06.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно не зарахував їй страховий стаж, у зв'язку з чим порушив право позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зазначило, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутність необхідного страхового стажу. Страховий стаж позивача на дату звернення становить 16 років 03 місяці 04 дні. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи в КСП "Добробут" згідно записів трудової книжки від 13.03.1992 серії НОМЕР_3 з 01.04.1992 по 18.03.1999 (запис про звільнення не завірений підписом відповідальної особи), відсутній запис дати прийому на роботу згідно наказу від 24.02.2000 №2. Страховий стаж зараховано згідно відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькійобласті від 13.01.2023 № 222560006138 по зверненню від 05.01.2023 ОСОБА_1 прийнято рішення про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003.

Також просив провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Згідно ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу та якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З урахуванням наведеного, характеру спірних правовідносин та предмету доказування у цій справі суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін, а тому клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

05.01.2023 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.01.2023 №222650006138 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, про, що було повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Відмовляючи в призначенні пенсії за віком Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вказало, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховані періоди роботи по трудовій книжці НОМЕР_2 від 03.03.1992, а саме: - період роботи в КСП «Добробут» згідно записів трудової книжки від 03.03.1992 серії НОМЕР_2 з 01.04.1992 по 18.03.1999 (запис про звільнення не завірений підписом відповідальної особи), відсутній запис дати прийому на роботу згідно наказу від 24.02.2000 №2. Страховий стаж зараховано згідно відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; - періоди роботи згідно архівних витягів від 15.09.2022 №К-277/04-06/1 з 30.03.1999, та від 15.09.2022 №К-277/04-06 з 24.02.1992, оскільки в документах скорочене по-батькові особи «Мих.» та « ОСОБА_2 » не відповідають паспортним даним « ОСОБА_3 ». В документах відсутні дати звільнення з роботи; - період роботи з 1995 по 18.03.1999 згідно даних довідки від 21.09.2022 №01-21/547-1, оскільки в документі не зазначено по-батькові особи, що не відповідає паспортним даним заявника.

Позивач вважає, що рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком є незаконним, протиправним та таким, що прийняте з порушенням норм пенсійного законодавства, виходячи з наступного.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 101 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 101 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Також, згідно ст.30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XIІ, батьки військовослужбовців, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років за наявності страхового стажу не менше 25 років - для чоловіків і не менше 20 років - для жінок.

Суд встановив, ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_4 виданого 21.06.2022.

Згідно копії свідоцтва про смерть від 25.05.2022 виданого виконавчим комітетом Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області встановлено, що ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у с.В. Рогозянка, Богодухівського району, Харківської області, про що 25.05.2022 складено відповідний актовий запис №74.

Відповідно до Витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №718 від 05.07.2022 встановлено, що вибухова травма отримана 18.05.2022 колишнім військовослужбовцем, старшим солдатом - ОСОБА_4 1995 р.н., під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стимулюванні збройної агресії, що підтверджено витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 25.05.2022 №127 та сповіщенням про смерть (загибель) №350/487/961/пс, виданим 18.05.2022 командиром військової частини НОМЕР_5 , послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть №10-12/2056ДМ/22, виданим 20.05.2022.

Отже, враховуючи наведене вище, суд зазначає, що оскільки позивач є матір'ю загиблого військовослужбовця та маючи 50 років віку та при наявності страхового стажу не менше 20 років, має право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058.

Суд встановив, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому має 50 років віку, станом на 13.01.2023.

Позивач звернулась до ГУ ПФУ в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком, враховуючи ст.115 Закону № 1058-IV.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.01.2023 №222650006138 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, про, що було повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Відмовляючи в призначенні пенсії за віком Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вказало, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховані періоди роботи по трудовій книжці НОМЕР_2 від 03.03.1992, а саме: - період роботи в КСП «Добробут» згідно записів трудової книжки від 03.03.1992 серії НОМЕР_2 з 01.04.1992 по 18.03.1999 (запис про звільнення не завірений підписом відповідальної особи), відсутній запис дати прийому на роботу згідно наказу від 24.02.2000 №2.

Також, відповідач зазначив, що страховий стаж позивача на дату звернення становить16 років 03 місяці 04 дні.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 03.03.1992 року ОСОБА_1 за в періоди з 01.04.1992 по 18.03.1999 працювала в КСП "Добробут".

Вказані записи про роботу позивача виконані без перекреслень, дати наказів не містять виправлень. Крім того, записи зроблені у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесений відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974 року, чинної на час внесення запису про прийняття/звільнення позивача з роботи, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переводу на іншу роботу чи звільнення, а також про нагородження і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження).

Згідно п. 4.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Суд зазначає, що відповідач відмовляючи в призначенні пенсії не надав обґрунтування щодо записів, які містяться в трудовій книжці, оскільки відсутність у трудовій книжці засвідчення відповідних записів підписом відповідальної особи роботодавця, є на думку суду безпідставним твердженням відповідача, адже відповідальність за можливі помилки або виправлення у трудовій книжці, у тому числі якість записів та відбитків печаток не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.

Недотримання правил ведення трудової книжки, якщо є такі факти, може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, відповідач не врахував ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, якою передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, завідомо безпідставно не зарахував вказаний період роботи.

Тому, рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії, підставою для прийняття якого стало відсутність необхідного страхового стажу, є протиправним.

При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду, який вважає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку) за формальну неправильність оформлення трудової книжки з вини адміністрації підприємства яка відповідальна за дотримання правил її ведення (постанова № 687/975/17 від 21.02.2018).

Отже, перевіривши в сукупності підстави відмови відповідача у призначенні пенсії за віком, що викладені в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 13.01.2023 №222650006138 суд дійшов висновку про наявність підстав для його скасування.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що за для повного захисту прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.04.1992 року по по 18.03.1999 року у КСП "Добробут" та призначити пенсію за віком з 13.01.2023 року, оскільки страховий стаж роботи позивача з урахуванням зарахованого цим рішенням, становить понад 20 років.

Суд звертає увагу, що в даному випадку визнання судом протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , періодів роботи в КСП "Добробут" з 01.04.1992 по 18.03.1999 згідно трудової книжки від 03.03.1992 серії НОМЕР_2 жодним чином не вплине на захист прав позивача, оскільки суд визнав рішення щодо відмови у зарахуванні вказаних періодів позивачу та скасував відповідне рішення, що є належним способом захисту, оскільки рішення є результатом дії, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.01.2023 року №222650006138 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в КСП "Добробут" з 01.04.1992 по 18.03.1999 згідно трудової книжки від 03.03.1992 серії НОМЕР_2 , та призначити ОСОБА_1 з 13.01.2023 пенсію за віком відповідно до статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29001 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області (вул. Генерала Батюка, 8,Слов'янськ,Донецька область,84100 , код ЄДРПОУ - 13486010)

Головуючий суддя О.П. Шевчук

Попередній документ
112181233
Наступний документ
112181235
Інформація про рішення:
№ рішення: 112181234
№ справи: 560/9435/23
Дата рішення: 13.07.2023
Дата публікації: 17.07.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (11.12.2023)
Дата надходження: 29.05.2023
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії