Справа № 569/11815/23
12 липня 2023 року м. Рівне
Рівненський міський суд в особі судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженні №12023181010001684 від 06.06.2023 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Рівне, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , незаміжньої, раніше не судимої, із середньою освітою, непрацюючої,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 та ч. 4 ст. 185 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_3 ,-
01 червня 2023 року, 18 год. 51 хв., ОСОБА_3 перебуваючи в приміщенні магазину «АТБ», який знаходиться за адресою: вул. Відінська, 39А в м. Рівне, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з метою власного матеріального збагачення, скориставшись відсутністю спостереження за нею з боку працівників та відвідувачів магазину, шляхом вільного доступу, таємно викрала із торгової полиці даного магазину товарно-матеріальні цінності, які належать ТОВ «АТБ Маркет», а саме: одну баночку шоколадно-горіхової пасти «Nutella» 350 г., вартістю 121 грн. 50 коп., одну консерву «Боцман» лосось з соусом папрік, вартістю 58 грн. 25 коп., дві плитки шоколаду «Milka» молочний з начинкою зі смаком карамелі, загальною вартістю 133 грн. 17 коп., три плитки шоколаду «Milka» молочний з начинкою зі смаком чізкейку, загальною вартістю 341 грн., три плитки шоколаду «Milka» молочний з лісовими горіхами, молочною та карамельною начинками, загальною вартістю 369 грн., пройшла касову зону, не оплативши вказаний товар та покинула приміщення супермаркету, чим завдала ТОВ «АТБ Маркет» майнової шкоди у загальному розмірі 1022 грн. 92 коп.
Також, ОСОБА_3 11 червня 2023 року, о 13 год. 38 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «Велмарт», який знаходиться за адресою: вул. Кулика і Гудачека, 23 в м. Рівне, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, діючи повторно та в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з метою власного матеріального збагачення, скориставшись відсутністю спостереження за нею з боку працівників та відвідувачів магазину, шляхом вільного доступу, таємно викрала із торгової полиці даного магазину товарно - матеріальні цінності, які належать ТзОВ «Фудком», а саме: дві консерви тунця у власному соку «Ріо Маре» 160 г., загальною вартістю 287 грн. 33 коп., одну консерву лосось філе натуральний у власному соку 170 г., вартістю 135 грн. 99 коп., шорти для дівчини «Коста», вартістю 201 грн. 71 коп., пройшла касову зону, не оплативши вказаний товар та покинула приміщення супермаркету, чим завдала ТзОВ «Велмарт» майнової шкоди у загальному розмірі 625 грн. 03 коп.
Окрім того, ОСОБА_3 06 червня 2023 року, о 12 год. 51 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «АТБ», який знаходиться за адресою: вул. Відінська, 39А в м. Рівне, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, діючи повторно та в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, скориставшись відсутністю спостереження за нею з боку працівників та відвідувачів магазину, шляхом вільного доступу, таємно викрала із торгової полиці даного магазину товарно-матеріальні цінності, які належать ТОВ «АТБ Маркет», а саме: три консерви «Боцман» лосось натуральний з соусом папрік, загальною вартістю 174 грн. 75 коп., сім консерв «De Luxe Foods & Goods Selected» печінка тріски, загальною вартістю 405 грн. 42 коп., дві упаковки корму «KiteKat» консерви з яловичиною у соусі пауч, загальною вартістю 21 грн. 50 коп., упаковку корму «KiteKat» консерви з лососем пауч, вартістю 10 грн. 75 коп., упаковка кави «Dallmayr Prodomo» смажена мелена натуральна, вартістю 289 грн. 50 коп., а всього майна на загальну суму 901 грн. 92 коп., заховавши вказаний товар в свою сумку чорного кольору, та в подальшому із викраденим майном намагалася покинути приміщення магазину, не оплативши вказаний товар на касовій зоні.
Однак, довести злочин до кінця в частині розпорядження викраденим майном ОСОБА_3 не вдалось з причин, що не залежали від її волі, оскільки остання була зупинена працівниками магазину «АТБ Маркет» при виході з вищевказаного магазину з викраденим майном.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 15 червня 2023 року, о 12 год. 39 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні магазину «Велмарт», який знаходиться за адресою: вул. Кулика і Гудачека, 23 в м. Рівне, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, діючи повторно та в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, скориставшись відсутністю спостереження за нею з боку працівників та відвідувачів магазину, шляхом вільного доступу, таємно викрала із торгової полиці даного магазину товарно - матеріальні цінності, які належать ТзОВ «Фудком», а саме: чотири консерви тунець в оливковій олії «Ріо Маре» 160 г., загальною вартістю 574 грн. 65 коп. та дванадцять консерв тунець у власному соку «Ріо Маре» 160 г., загальною вартістю 1723 грн. 97 коп., а всього майна на загальну суму 2298 грн. 62 коп., заховавши вказаний товар в свою сумку чорного кольору, та в подальшому із викраденим майном намагалася покинути приміщення магазину, не оплативши вказаний товар на касовій зоні.
Однак, довести злочин до кінця в частині розпорядження викраденим майном ОСОБА_3 не вдалось з причин, що не залежали від її волі, оскільки остання була зупинена працівниками охорони магазину «Велмарт» на коридорі ТРЦ «Екватор» з викраденим майном.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальні правопорушення, які передбачені ч. 4 ст. 185 КК України - як своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчинене в умовах воєнного стану, а також ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України - як своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд за клопотанням учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням характеризуючих даних на обвинувачену.
Судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та наслідки їх не оспорювання. Сумнівів у добровільності та істинності їх позиції у суду немає. Крім того суд роз'яснив, що учасники судового розгляду будуть позбавлені права оспорювати у апеляційному порядку ті фактичні обставини справи, які в судовому засіданні не досліджувались, і які ніким не оспорюються.
В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих правопорушеннь визнала повністю, щиро покаялася, кваліфікацію правопорушень не оспорювала та підтвердила факт того, що 01 червня 2023 року, близько 18 год 5 хв, перебуваючи в приміщенні магазину «АТБ», за адресою: вул. Відінська, 39А в м. Рівне, скориставшись відсутністю спостереження за нею з боку працівників та відвідувачів магазину, шляхом вільного доступу, таємно викрала із торгової полиці продукти харчування, на загальну суму 1022 грн. 92 коп., а саме: одну баночку шоколадно-горіхової пасти «Nutella» 350 г., одну консерву «Боцман» лосось з соусом пап рік, дві плитки шоколаду «Milka» молочний з начинкою зі смаком карамелі, три плитки шоколаду «Milka» молочний з начинкою зі смаком чізкейку, три плитки шоколаду «Milka» молочний з лісовими горіхами, молочною та карамельною начинками, пройшла через касову зону, не оплативши вказаний товар та покинула приміщення супермаркету.
Також, 11 червня 2023 року, близько 13 год 30 хв, перебувала в приміщенні магазину «Велмарт», за адресою: вул. Кулика і Гудачека, 23 в м. Рівне, де скориставшись відсутністю спостереження за нею з боку працівників та відвідувачів магазину, шляхом вільного доступу, таємно викрала: дві консерви тунця у власному соку «Ріо Маре» 160 г, одну консерву лосось філе натуральний у власному соку 170 г, шорти для дівчини «Коста», пройшла касову зону, не оплативши вказаний товар у загальному розмірі 625 грн 03 коп.
Окрім того, 06 червня 2023 року, о 12 год 50 хв, перебувала в приміщенні магазину «АТБ», за адресою: вул. Відінська, 39А в м. Рівне, де таємно викрала: три консерви «Боцман» лосось натуральний з соусом папрік, сім консерв «De Luxe Foods & Goods Selected» печінка тріски, дві упаковки корму «KiteKat» консерви з яловичиною у соусі пауч, упаковку корму «KiteKat» консерви з лососем пауч, упаковка кави «Dallmayr Prodomo» смажена мелена натуральна, а всього майна на загальну суму 901 грн 92 коп, заховала вказаний товар в свою чорону сумку та вийшла з магазину, не оплативши товар. Однак, була зупинена працівниками магазину «АТБ Маркет» при виході з вищевказаного магазину з викраденим товаром.
15 червня 2023 року, близько 12 год 30 хв, перебуваючи в приміщенні магазину «Велмарт», за адресою: вул. Кулика і Гудачека, 23 в м. Рівне, таємно викрала із торгової полиці магазину продукти харчування, а саме: чотири консерви тунець в оливковій олії «Ріо Маре» 160 г., та дванадцять консерв тунець у власному соку «Ріо Маре» 160 г, загальною вартістю 1723 грн 97 коп, всього майна на загальну суму 2298 грн 62 коп, заховавши вказаний товар в свою чорну сумку, вийшла з магазину не оплативши товар. Після чого була зупинена працівниками охорони магазину «Велмарт» на коридорі ТРЦ «Екватор» з викраденим товаром. Просить суд суворо її некарати, більше таких протиправних дій вчиняти не буде.
Представники потерпілих ТОВ «АТБМАРКЕТ» та ТзОВ «ФУДКОМ» в судове засідання не з'явилися, подала заяви про розгляд кримінального провадження без їх участі, а також не заперечують щодо розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку, наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснені та зрозумілі. Міру покарання просили призначити судом на власний розсуд.
Постановою слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 від 06.06.2023 визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження - 11 (одинадцять) відеозаписів на яких відео, як ОСОБА_3 вчиняє крадіжку товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на CD-R диску, який зберігається у матеріалах кримінального провадження № 12023181010001684.
Постановою слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 від 08.06.2023 визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження - 12 (дванадцять) відеозаписів на яких відео, як ОСОБА_3 вчиняє крадіжку товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на CD-R диску, який зберігається у матеріалах кримінального провадження № 12023181010001684.
Постановою слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 від 15.06.2023 визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження - чотири консерви тунець в оливковій олії «Pio Mare» 160 г, та дванадцять консерв тунець у власному соку "Pio Mare" 160 г.
Постановою слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 від 26.06.2023 визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження - відеозапис за назвою "Консерви 15.06", на яких відео, як ОСОБА_3 вчиняє крадіжку товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на DVD-R диску.
Постановою слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 від 26.06.2023 визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження - відеозапис за назвою "відео 2.11.06", на яких відео, як ОСОБА_3 вчиняє крадіжку товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на DVD-R диску.
Постановою слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 від 06.06.2023 визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження - три консерви "Боцман" лосось натуральний з сосусом папрік, сім консерв "De Luxe Foods Goods Selected" печінка тріски, дві упаковки корму "KiteKat", консерви з яловичиною у соусі пауч, упаковку корму "KiteKat",, консерви з лососем пауч, упаковку кави "Dalllmayr Prodomo" смажена мелена натуральна, які передано на відповідальне зберігання в супермаркет "АТБ-МАРКЕТ".
Згідно з ч. 1 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 6 ст. 22 КПК встановлено, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ст. 17 ч. 1 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
Виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Таким чином, за результатами судового розгляду, суд дійшов висновку, що діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 мали місце, містять склад кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, та остання у їх вчиненні винна.
При призначенні покарання обвинуваченій суд враховує, що вказані правопорушення відносяться до категорії тяжких злочинів.
Що стосується особи обвинуваченої, то суд враховує, що вона має постійне місце проживання, де характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, неофіційно займається суспільно-корисливою працею. Крім того, в судовому засіданні вибачилася та шкодує про вчинене.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданих збитків.
Обтяжуючих обставин суд не встановив. Витрати на залучення експертів відсутні.
Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченої не обиралася.
Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2013 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. У кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Як слідує з п. 3 даної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину його обставини його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчиненого групою осіб і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Статтею 17 Закону України від 23.02.2016 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справи суди застосовують Конвенцію та практику суду, як джерело права.
У справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, так і в справі «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005, Європейський суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» п. 38 рішення від 16.10.2008 ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий тягар для особи».
Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Відповідно до ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може за особливо тяжкий, тяжкий злочин або злочин середньої тяжкості призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
Згідно Постанови Верховного Суду від 18.09.2019 - каяттям є негативно забарвлене почуття, що поєднує в собі співчуття або жаль з приводу свого вчинку і почуття провини за його наслідки.
Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд поведінки, що насамперед повинно виражатися у визнанні негативних наслідків злочину. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Обвинувачена щиро покаялася, висловила жаль з приводу вчиненного, як під час досудового розслідування так і під час судового розгляду, вказавши, що в подальшому таких протиправних діянь вчиняти не буде.
Як встановлено в ході судового розгляду, обвинувачена щиро покаялася у вчиненому діянні, активно сприяла розслідуванню даних кримінальних правопорушень, тому враховуючи дані про її особу, яка неофіційно займається суспільно-корисливою працею, раніше не судима, частково відшкодувала завдані збитки, обтяжуючих обставин не встановлено, то суд приходить до переконання про призначення обвинуваченій основного покарання нижче від найнижчої межі, встановленою в ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України.
Водночас при призначенні покарання суд враховує всі інші фактори, що мають місце як у момент вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, так і після нього. Ці фактори мають стати показником позитивних чи негативних тенденцій виправлення винної, зниження її рівня деліктоздатності й засвідчити своєрідний процес декриміналізації ОСОБА_3 , тобто буде підставою призначення менш суворого покарання, ніж передбачено в законі.
Загальні засади призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправленн та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступені тяжкості вчиненного злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування того чи іншого покарання.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК України тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених правопорушеннь, обставини їх вчинення, особу винної та обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, а обтяжуючих обставин не встановлено, то суд прийшов до переконання, що обвинуваченій ОСОБА_3 має бути призначене покарання без ізоляції від суспільства у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком, оскільки саме такий вид покарання є адекватний характеру вчинення нею кримінально-караних дій, і буде необхідний та достатній для її виправлення, попередження нових правопорушень.
Суд також вважає, що таке покарання відповідатиме тяжкості правопорушеннь, та не буде становити «особистий надмірний тягар для обвинуваченої та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства вимогам захисту основоположних прав особи". За цих же обставин, суд не вбачає підстав для призначення ОСОБА_3 покарання більш м'якого, ніж передбачено законом. Крім того, призначене покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої, і воно випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположених свобод» 1950 року.
Призначаючи вищевказане покарання ОСОБА_3 , суд виходить з принципу справедливості і вважає, що такий менш суворий вид покарання буде достатній для її виправлення та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушеннь.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370,374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 та ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання:
- за ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України із застосуваням ст. 69 КК України, у виді 4 ( чотирьох) років позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п"яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 5 ( п"яти років) позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового правопорушення та виконає покладені на неї обов'язки.
У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїзжати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.
ОСОБА_3 запобіжний захід не обирати.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту проголошення вироку.
Речові докази - три консерви "Боцман" лосось натуральний з сосусом папрік, сім консерв "De Luxe Foods Goods Selected" печінка тріски, дві упаковки корму "KiteKat", консерви з яловичиною у соусі пауч, упаковку корму "KiteKat",, консерви з лососем пауч, упаковку кави "Dalllmayr Prodomo" смажена мелена натуральна, чотири консерви тунець в оливковій олії "Pio Mare" 160 г, 12 консерв тунець у власному соку "Pio Mare" 160 г вважати повернутими супермаркету "АТБ-МАРКЕТ", 23 відеозаписи, які знаходяться на СД-Р дисках, відеозапис за назвою "Консерви 15.06", що знаходиться на ДВД-Р, відеозапис за назвою "відео 2.11.06", що знаходиться на ДВД-Р диску - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченою, прокурором шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили, якщо інше не передбачене цим Кодексом після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних чи юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя -