11 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/5151/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Студенець В.І.
за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.,
за участю представників сторін:
представника позивача - Куцевол Д.В. (адвокат),
представника відповідача - Тетеря С.І. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Приватного агропромислового підприємства "Дзвін"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Борисенко І.І.)
від 29.11.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Гаврилюк О.М., судді - Шапран В.В., Ткаченко Б.О.)
від 26.04.2023
та на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Гаврилюк О.М., судді - Шапран В.В., Ткаченко Б.О.)
від 30.05.2023
у справі за позовом Приватного агропромислового підприємства "Дзвін"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна"
про визнання недійсними договорів поставки № К210-5522 від 03.02.2021, № К2102-5523 від 03.02.2021,
Короткий зміст заяв про ухвалення додаткового рішення та рух справи
1. Господарський суд міста Києва розглядав справу за позовом Приватного агропромислового підприємства "Дзвін" (далі - Підприємство) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" (далі - Товариство) про визнання недійсними договорів поставки № К210-5522 від 03.02.2021, №К2102-5523 від 03.02.2021.
2. Господарський суд міста Києва рішенням від 01.11.2022 відмовив у задоволенні позову Підприємства.
3. 02.11.2022 від відповідача до суду першої інстанції надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з позивача на його користь витрат на правничу допомогу у розмірі 87 764,70 грн.
4. Заява мотивована тим, що сторона понесла витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи. Попередній (орієнтовний) розрахунок відповідач навів у відзиві на апеляційну скаргу. Оскільки позивачу було відмовлено у задоволенні позову, то витрати на професійну правничу допомогу, понесені відповідачем, покладаються на позивача в порядку статті 129 ГПК України.
5. Позивач заперечував проти заяви, оскільки відповідач не надав належних доказів здійснення оплати за надані адвокатські послуги, наданий відповідачем меморіальний ордер не може вважатися належним доказом підтвердження руху коштів по рахунку. Також, просив суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу, у зв'язку з тим, що ця справа є не складною та не потребувала для відповідача великої кількості часу для підготовки правової позиції у спорі.
6. Підприємство оскаржило рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 в апеляційному порядку. За наслідками апеляційного перегляду Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову від 26.04.2023, якою залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022.
7. 27.04.2023 Товариство звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Підприємства 43 882, 32 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем під час апеляційного перегляду справи.
8. Заява мотивована тим, що відповідач, під час апеляційного перегляду поніс витрати на професійну правничу допомогу, а враховуючи те, що позивачу було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, то такі витрати підлягають відшкодуванню за його рахунок.
9. Підприємство заперечило щодо розміру судових витрат, мотивуючи це тим, що відповідач надав неналежні доказів оплати (ксерокопію виписки від 27.04.2023), а належним доказом фактичної оплати винагороди можуть бути платіжне доручення та банківська виписка по рахунку. Однак, вказаних документів відповідач не надав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10. Підприємство звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариство про визнання недійсними договорів поставки № К210-5522 від 03.02.2021, № К2102-5523 від 03.02.2021.
11. Товариство подало до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому заявило попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Сума витрат складає 87 764, 70 грн.
12. Відповідач, на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, долучив до відзиву на позов копії: договору про надання правової допомоги № 19/05-03 від 28.05.2019, додаткових угод від 15.12.2021 № 21/12/15-1 і від 19.07.2022 № 22/07/19-1, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000458, ордеру, рахунку № 87 від 19.07.2022. До заяви про ухвалення додаткового рішення відповідач надав також: детальний опис наданих послуг, акт приймання-передавання наданих послуг в рамках правової (професійної правничої) допомоги № 22/07/19-1, копію засвідченої виписки Адвокатського об'єднання "ЕВЕРЛІГАЛ" від 22.11.2022 щодо надходження 87 764, 70 грн відповідно до рахунку № 87 від 19.07.2022 від Товариства та копію довідки АТ "СІТІБАНК" про перерахування коштів відповідачем на користь Адвокатського об'єднання.
13. Товариство і Адвокатське об'єднання "ЕВЕРЛІГАЛ" (далі - Адвокатське об'єднання) уклали договір про надання правової допомоги № 19/05-03 (далі - договір).
14. 15.12.2021 року між Товариством та Адвокатським об'єднанням було укладено додаткову угоду № 21/12/15-1 до договору, якою продовжено строк його дії до 31.12.2023 включно.
15. 19.07.2022 Товариство та Адвокатське об'єднання уклали додаткову угоду № 22/07/19-1, якою договір було доповнено додатком № 22/07/19-1 (далі - додаток).
16. Відповідно до п. 1 вказаного додатку Об'єднання надає Товариству професійну правничу (правову) допомогу щодо представництва його інтересів у судовому спорі із Підприємством щодо визнання недійсними договорів поставки під час розгляду справи №910/5151/22 в суді першої інстанції, що включає зокрема, але не виключно: аналіз наданих Товариством документів, збір доказів, формування правової позиції, підготовку відзиву на позовну заяву, заперечень, клопотань, інших необхідних процесуальних документів, ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових засіданнях в суді першої інстанції, вчинення інших дій, необхідних для надання Товариству професійної правничої (правової) допомоги, у межах повноважень, визначених у п. 1.3 договору.
17. Згідно з п. 2 додатку розмір винагороди Об'єднання за надання професійної правничої (правової) допомоги, обсяг якої визначено у п. 1 цього додатку до договору, становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентну 2 500 доларів США, крім того ПДВ - суму, еквівалентну 500 доларів США, що разом становить грошову суму у національній валюті України (гривні), еквівалентній 3 000 доларів США.
18. Відповідно до п. 3 додатку до договору Товариство сплачує винагороду Об'єднанню у національній валюті України (гривні) за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на день виставлення Об'єднанням рахунку на оплату, протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання рахунку Об'єднання.
19. Згідно з актом приймання-передавання наданих послуг № 22/07/19-1 відповідач прийняв послуги щодо надання правничої допомоги в рамках розгляду справи № 910/5151/22 на суму 73 137, 25 грн, крім того ПДВ 14 627, 45 грн.
20. Відповідно до виписки по рахунку Адвокатського об'єднання від 22.11.2022 останньому було зараховано кошти у розмірі 87 764, 70 грн відповідно до рахунку № 87 від 19.07.2022 від Товариства. Перерахування коштів також підтверджується довідкою АТ "СІТІБАНК" про перерахування коштів відповідачем на користь Адвокатського об'єднання.
21. Згідно з детальним описом послуг та актом № 22/07/19-1 надані такі послуги (виконані роботи): аналіз документів, наданих Товариством, зокрема, договорів поставки із додатками та доповненнями до них, платіжних доручень (3 години); підготовка та подання від імені клієнта до Господарського суду міста Києва відзиву на позовну заяву Підприємства у справі № 910/5151/22 (6 годин); підготовка та подання від імені клієнта до Господарського суду міста Києва детального опису робіт (наданих послуг) та здійснених витрат у процесі надання Об'єднанням професійної правничої (правової) допомоги клієнту під час розгляду справи № 910/5151/22 у суді першої інстанції (2 години); підготовка та подання від імені клієнта до Господарського суду міста Києва заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/5151/22 (1 година); представництво інтересів клієнта у судових засіданнях № 910/5151/22 у Господарському суді міста Києва 02.08.2022, 30.08.2022, 01.11.2022 (1, 5 години).
22. Під час апеляційного перегляду справи Товариство подало до Північного апеляційного господарського суду відзив на касаційну скаргу, в якому також заявило про попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, які сторона планує понести на правничу (правову) допомогу. Так, відповідач визначив попередній (орієнтовний) розмір витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 43 882, 32 грн.
23. Товариство, в якості доказів понесення витрат на професійну правничу (правову) допомогу, надало: засвідчену копію додаткової угоди № 13/01/23-2 від 13.01.2023 до договору про надання правової допомоги № 19/05-03 від 28.05.2019; копію рахунку Адвокатського об'єднання № 11 від 13.01.2023 на сплату за юридичні послуги; копію меморіального ордеру Товариства №31786398 від 16.01.2023; ордер на надання правової допомоги серія № АІ № 1337919 від 23.01.2023; детальний опис наданих послуг; копію акту приймання-передавання наданих послуг; копію банківської виписки Адвокатського об'єднання від 27.04.2023 щодо надходження 43 882, 32 грн; роздруківку з видання "Юридична практика" щодо рейтингу ТОП-50 провідних юридичних фірм України та інших видань.
24. Відповідно до детального опису було надано такі послуги:
- підготовка та подання відзивів на апеляційні скарги Підприємства на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2022 у справі № 910/5151/22, орієнтовний час, витрачений на надання послуг (година) - 10 годин;
- представництво інтересів Товариства у судових засіданнях у справі № 910/5151/22 у Північному апеляційному господарському суді, що мали місце 22.03.2023 та 26.04.2023 (з урахуванням часу, необхідного для прибуття адвоката Об'єднання у приміщення суду), орієнтовний час, витрачений на надання послуг - 1 година;
- підготовка та подання заяви про ухвалення додаткового рішення , орієнтовний час, витрачений на надання послуг - 1 година;
- підготовка та подання детального опису наданих послуг, орієнтовний час, витрачений на надання послуг - 1 година.
25. Зазначені послуги також відображені у акті № 13/01/23-2 від 26.04.2023.
Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції та постанови і додаткової постанови суду апеляційної інстанції
26. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023, заяву Товариства про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у розмірі 87 764,70 грн задоволено частково. Стягнуто з Підприємства на користь Товариства 60 000, 00 грн витрат на правничу допомогу. У іншій частині заяви відмовлено.
27. Суди виходили з того, що розумним розміром витрат на послуги адвоката є сума у загальному розмірі 60 000,00 грн, інші заявлені витрати на послуги адвоката становлять надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу судових витрат. Доводи Підприємства в частині зменшення витрат з підстав типовості та не складності спору суди не прийняли, оскільки вони спростовані обставинами, встановленими ухвалою суду, якою відкрито провадження у справі.
28. 30.05.2023, після апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції по суті, Північний апеляційний господарський суд ухвалив додаткову постанову, якою заяву Товариства про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково, стягнув з Підприємства на користь Товариства 35 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
29. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована таким:
- Товариство надало докази на підтвердження понесених витрат під час апеляційного перегляду справи, що є підставою для їх відшкодування на підставі статті 129 ГПК України;
- враховуючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, заявлена відповідачем сума підлягає зменшенню до 35 000, 00 грн, а в частині витрат на правничу допомогу у розмірі 8 882, 32 грн належить відмовити.
- доводи позивача щодо ненадання належних доказів оплати є необґрунтованими, оскільки у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості такі витрати підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено чи тільки має бути сплачено.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу
30. 08.05.2023 Підприємство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати.
31. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.
32. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник зазначає:
- меморіальний ордер не є належним доказом того, що розрахункові операції між відповідачем та Адвокатським об'єднанням мали місце, оскільки ці документи не засвідчені банківською установою;
- суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, та не врахували висновки, викладені у пунктах 33 - 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін;
- суди не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
33. 14.06.2023 Підприємство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить додаткову постанову суду апеляційної інстанції скасувати.
34. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.
35. Скаргу мотивовано таким:
- суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми частин третьої, четвертої, п'ятої статті 126 ГПК України, оскільки ця справа ні за предметом спору, ні предметом доказування, ні обсягом доказів, ні за суб'єктним складом не є складною, немає значного суспільного резонансу та не несе впливу на репутацію відповідача, а тому заявлена сума витрат на правничу допомогу є штучно завищеною та неспівмірною з обсягом наданих послуг;
- виписка з рахунку не є належним доказом оплата послуг адвоката, а тому не підтверджує реальне понесення витрат;
- суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у пунктах 33 -34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін; у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність; від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, що витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, відсутність чого є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
36. Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2023 відкрито провадження за касаційною скаргою Підприємства на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023.
37. Верховний Суд ухвалою від 19.06.2023 призначив касаційну скаргу Підприємства на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 до спільного розгляду з його касаційною скаргою на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023.
38. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить судові рішення залишити без змін, а скарги - без задоволення. Відповідач також просив стягнути з Підприємства понесені судові витрати у розмірі 18 284, 30 грн.
39. Відзив на касаційну скаргу обґрунтовано таким:
- доводи скаржника зводяться до незгоди з прийнятими судовими рішеннями та необхідності переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов'язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;
- згідно з підпунктом 6 пункту 21.1 статті 21 та пунктів 26.1, 26.3 статті 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб, і таке списання здійснюється або за платіжною вимогою отримувача, або за меморіальним ордером) меморіальний ордер є доказом перерахування коштів на рахунок Адвокатського об'єднання;
- виписка з банківського рахунку є належним доказом оплати послуг (постанова Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №757/60277/18-ц);
- витрати, які підлягають сплаті за професійну правничу допомогу, у разі виконання робіт та їх вартість підлягають розподілу незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19);
- посилання скаржника на завищення часу виконання робіт є безпідставним, оскільки сторонами договору узгоджено фіксований розмір витрат за наданні послуги адвоката, а наведений в детальному описі час є орієнтовним і наведений додатково, що не має значення для визначення розміру понесених витрат. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, а, отже, у такому випадку вона не має значення для розподілу витрат на правничу допомогу (постанови від 14.06.2022 у справі № 912/3600/20, від 22.02.2022 у справі № 916/893/21, від 19.01.2022 у справі № 910/1344/19 та від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19).
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
40. Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення виключно в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, тому перевіряє лише дотримання норм матеріального та процесуального права, на які скаржник посилається, як на підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
41. Верховний Суд вважає, що підстави для задоволення касаційних скарг відсутні з огляду на таке.
42. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
43. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 129 ГПК України).
44. За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
45. Суди попередніх інстанцій встановили розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката на підставі: договору про надання правової допомоги, додаткових угод до нього, додатку, актів приймання-передавання наданих послуг, детальних описів наданих послуг. А тому висновки судів попередніх інстанцій щодо підтвердження факту надання відповідачу послуг з професійної правничої допомоги є обґрунтованими.
46. При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу у разі виконаних робіт підлягають розподілу незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19). А тому посилання скаржника щодо відсутності доказів понесення судових витрат є необґрунтованими.
47. Крім того, суд першої інстанції встановив, що на підтвердження факту оплати наданих Адвокатським об'єднанням послуг, відповідач надав меморіальний ордер, довідку банківської установи та виписку з рахунку Адвокатського об'єднання. До суду апеляційної інстанції, на підтвердження оплати послуг на правничу допомогу, було надано виписку з рахунку.
48. Відповідно до пункту 26.3. статті 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (у редакції, чинній на момент вчинення меморіального ордеру) договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком.
49. Згідно з пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
50. Тобто надані відповідачем документи у їх сукупності підтверджують перерахування коштів на користь Адвокатського об'єднання. Вказані обставини встановлені судами попередніх інстанцій і не спростовані скаржником, а тому доводи останнього у вказаній частині є необґрунтованими.
51. Відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
52. Згідно з пунктом 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, на яку посилається скаржник, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У пункті 39 тієї ж постанови Великої Палати Верховного Суду зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
53. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц зазначено, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України (аналогічні положення містять частини п'ята, шоста статті 126 ГПК України), відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
54. Заперечення скаржника щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу полягають у тому, що в детальному описі наданих послуг завищено витрачений час на надання послуг.
55. Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
56. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 130 - 134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).
57. Суди попередніх інстанцій, встановивши, що сторонами було узгоджено фіксований розмір витрат на правову допомогу, правильно не врахували доводи Підприємства щодо штучного збільшення часу надання адвокатських послуг для завищення вартості наданих послуг, оскільки час, який було витрачено адвокатом у цій справі, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару згідно з умовами договору, додатковими угодами до нього і додатком. А тому доводи скаржника у цій частині визнаються необґрунтованими.
58. При цьому Верховий Суд зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
59. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19) .
60. Суд першої інстанції встановивши, що заявлені витрати на послуги адвоката становлять надмірний тягар для позивача, дійшов висновку, що розумним розміром витрат на послуги адвоката є сума у загальному розмірі 60 000, 00 грн, а у стягненні 17 764, 70 грн витрат слід відмовити.
61. Суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу за перегляд справи в апеляційному порядку, оцінив обґрунтованість заяви відповідача, заперечення позивача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, дійшов висновку, що заявлена відповідачем сума підлягає зменшенню до 35 000, 00 грн, а в частині витрат на правничу допомогу у розмірі 8 882, 32 грн належить відмовити.
62. Отже, суди попередніх інстанцій, враховуючи положення частин п'ятої - сьомої, дев'ятої статті 129 ГПК України та надані відповідачем докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, дійшли обґрунтованих висновків щодо наявності підстав для часткового задоволення заяв про відшкодування понесених витрат. Водночас доводи скаржника щодо завищення вартості наданих послуг зводяться до намагання переоцінити докази, яким надана оцінка судами, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлених статтею 300 ГПК України.
63. При цьому доказів на підтвердження завищення вартості наданих послуг (вартість аналогічних послуг у місті Києві адвокатським об'єднанням відповідного або подібного рівня у той же час) не було надано до судів попередніх інстанцій. А відповідні заперечення щодо завищення вартості наданих послуг зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій. Однак, незгода скаржника з висновками судів за результатом розгляду заяв про ухвалення додаткових рішень не свідчить про їх ухвалення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
64. Щодо посилань скаржника на висновки Верховного Суду в інших справах, то суд касаційної інстанції виходить з такого.
65. Велика Палата Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 дійшла висновку про задоволення заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу відповідно до вартості погодинної тарифної ставки та кількості часу, витраченого на надання правничої допомоги відповідно до умов договору.
66. У постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду, скасовуючи судові рішення частково та вказуючи про можливість стягнення "гонорару успіху", дійшла висновку, що суди не врахували, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат, не навели доводів та доказів нерозумності цих витрат, їх неспівмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.
67. Верховний Суд у постанові від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20 дійшов висновку про часткове задоволення заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, оскільки визнав безпідставними частину послуг (аналіз скарги, клопотань, судових рішень, тощо) з огляду на те, що адвокат представляв інтереси сторони в попередніх судових інстанціях, а тому був обізнаний з позицією сторони та судовими актами.
68. Враховуючи вищевикладене у цій постанові, Верховний Суд, проаналізувавши судові рішення, правові висновки щодо застосування норм права в яких, на думку скаржника, не було враховано судами в оскаржуваних судових рішеннях, встановив, що оскаржувані судові рішення не суперечать висновкам, викладеним у справах, на які посилається скаржник, відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковою фактично-доказовою базою, тобто за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, і за іншими поданими сторонами та оціненими судами доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
69. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
70. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
71. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що судові рішення ухвалено із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.
Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Приватного агропромислового підприємства "Дзвін" залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі № 910/5151/22 залишити без змін.
2. Касаційну скаргу Приватного агропромислового підприємства "Дзвін" залишити без задоволення, а додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі № 910/5151/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кондратова
Судді Г. Вронська
В. Студенець