18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
12 липня 2023 року м. Черкаси справа № 925/577/21
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участі представників сторін: позивача - адвоката Патрікеєвої І.В., відповідача - Нижника А.О. за само представництвом, адвоката Пилипенка Р.Б., у приміщенні суду в м. Черкаси, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісагро-Умань” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова Строй Груп” про стягнення 2250292 грн. 50 коп.,
28.04.2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Сервісагро-Умань” звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова Строй Груп” про стягнення, на підставі договору на влаштування зовнішнього огородження та покрівлі складу з сандвіч-панелей № 02/19 від 11.04.2019 року, 1875292 грн. 50 коп. неустойки, 375000 грн. штрафу, що разом становить 2250292 грн. 50 коп. та відшкодування судових витрат, до позову додав розрахунок понесених і очікуваних судових витрат.
Позов мотивовано порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором на влаштування зовнішнього огородження та покрівлі складу з сандвіч-панелей № 02/19 від 11.04.2019 року, що виразилось у порушенні строків виконання підрядних робіт, внаслідок чого виникли підстави застосування відповідальності за це порушення у виді стягнення спірних штрафних санкцій відповідно до п. 12.1 договору.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.05.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/577/21, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, запропоновано учасникам справи подати свої заяви по суті справи і з процесуальних питань (т. 1 а.с. 45-46).
Відповідач в особі свого представника подав суду 01.07.2021 відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 65-68), в якому заперечував проти позову повністю з мотивів безпідставності і недоказаності позовних вимог, до відзиву додав докази на підтвердження доводів, викладених в ньому (т. 1 а.с. 69-82, 99-100, 101).
Позивач в особі свого представника подав суду 07.06.2021 заяву про уточнення викладення прохальної частини позовної заяви (т. 1 а.с. 59-60), 09.07.2021 - відповідь на відзив, додаткові пояснення до відзиву у виді заяв (т. 1 а.с. 94, 98, 109-112), за змістом яких спростовував доводи відповідача, викладені у відзиві на позов.
З урахуванням доводів сторін, викладених їх представниками у їх заявах по суті справи, рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.08.2021 року у справі № 925/577/21 позов було задоволено частково, стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова Строй Груп” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісагро-Умань” 923355 грн. 04 коп. пені, 375000 грн. штрафу, 19475 грн. 32 коп. судових витрат у виді сплаченого судового збору, в решті вимог відмовлено (т. 1 а.с. 125-132).
16.08.2021 року позивачем в особі його представника подано до суду заяву про розподіл судових витрат на правничу допомогу адвоката, до заяви додано докази наявності і розміру цих витрат (т. 1 а.с. 133-136, 137-144).
Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.09.2021 року у справі № 925/577/21 задоволено повністю заяву позивача про розподіл судових витрат, стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова Строй Груп” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісагро-Умань” 24000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката (т. 1 а.с. 155-157).
Відповідач 13.09.2021 подав апеляційну скаргу на рішення місцевого суду, 24.11.2021 - додаткові пояснення до неї, до апеляційної скарги додав заяву про застосування позовної давності (т. 2 а.с. 1-5, 8, 55-61). Позивач подав 04.10.2021 відзив на апеляційну скаргу, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат позивача в суді апеляційної інстанції та додаткові пояснення до апеляційної скарги (т. 2 а.с. 28-32, 35, 53).
З їх урахуванням постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 року у справі № 925/577/21 задоволено частково апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова Строй Груп”, рішення Господарського суду Черкаської області від 11.08.2021 року у цій справі скасовано в частині стягнення пені, в цій частині прийнято нове рішення, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова Строй Груп” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісагро-Умань” пеню в сумі 9836 грн. 07 коп., рішення суду першої інстанції в частині стягнення 375000 грн. штрафу залишено без змін (т. 2 а.с. 64-73).
На виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 року і рішення Господарського суду Черкаської області від 11.08.2021 року у справі № 925/577/21 місцевим судом видано наказ, який направлено стягувачу (т. 2 а.с. 75).
Позивач 17.02.2022 подав касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 року в частині стягнення пені з клопотанням про поновлення строку на її подання(т. 2 а.с. 84-90). Відповідач також подав 27.05.2022 касаційну скаргу, в якій просив поновити йому строк її подання, скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 року і рішення Господарського суду Черкаської області від 11.08.2021 року у справі № 925/577/21, прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю (т. 2 а.с. 141-152), до касаційної скарги подав 13.07.2022 додаткові письмові пояснення (т. 2 а.с. 250-252).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.07.2022 року у справі № 925/577/21 закрито касаційне провадження, порушене за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісагро-Умань” на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 року. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова Строй Груп” задоволено частково, скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 11.08.2021 року, додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2021 року, постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 року, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області (т. 2 а.с. 258-259, 260-284).
Постановами приватного виконавця від 04.08.2022 року закінчені виконавчі провадження № 68718894 і № 68719133, відкриті для примусового виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 11.08.2021 року, додаткового рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2021 року, постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 року (т. 2 а.с. 286, 287, 288, 289, 290).
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2022 року, справу № 925/577/21 передано на розгляд судді Господарського суду Черкаської області Грачову В.М.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.08.2022 року справу № 925/577/21 прийнято суддею Грачовим В.М. до свого провадження, її розгляд вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.09.2022 року, запропоновано сторонам подати додаткові заяви по суті справи з урахуванням рекомендацій Верховного Суду, викладених у постанові від 13.07.2022 року.
У підготовчому провадженні під час нового розгляду справи сторони скористались своїми правами і на пропозицію суду подали такі заяви по суті справи і з процесуальних питань.
Представник позивача подала суду 13.09.2022 року письмові пояснення, до них додала попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат. За змістом пояснень підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у раніше поданих заявах по суті справи і з урахуванням рекомендацій Верховного Суду, викладених у постанові від 13.07.2022 року, спростовувала доводи відповідача на обґрунтування заперечень проти позову та про пропуск строку позовної давності при зверненні з цим позовом до суду (вх. № 10475/22, т. 3 а.с. 7-13, 21-22). 14.09.2022 представник позивача подала суду клопотання про участь в засіданні суду в режимі відео конференції (т. 3 а.с. 27).
Відповідач в особі свого представника подав суду 20.09.2022 року клопотання, в якому також із урахуванням рекомендацій Верховного Суду, викладених у постанові від 13.07.2022 року, стверджував про відсутність в діях відповідача спірного прострочення, про стягнення штрафних санкцій за яке заявлено позивачем, повне і своєчасне виконання відповідачем договірних підрядних робіт, у зв'язку з чим на підтвердження своїх доводів просив суд призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу (вх. № 10818/22, т. 3 а.с. 32-38).
В підготовчих засіданнях 20.09.2022 року, 28.09.2022 року судом за клопотаннями представників сторін оголошувались перерви до 06.10.2022 року.
26.09.2022 року представник позивача подала суду письмові заперечення на клопотання відповідача про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи з підстав її недоцільності (вх. № 11099/22, т. 3 а.с. 46-48).
Відповідач в особі свого представника 06.10.2022 року подав суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 11564/22, т. 3 а.с. 52).
Ухвалою суду від 06.10.2022 року, за клопотанням відповідача, підготовче засідання відкладено на 03.11.2022 року.
03.11.2022 року відповідач в особі свого представника подав суду засобами електронного зв'язку:
клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку підготовчого провадження у даній справі (вх. № 12754/22, т. 3 а.с. 60);
клопотання про об'єднання господарських справ № 925/577/21 та № 925/109/22 в одне провадження (вх. № 12779/22,т. 3 а.с. 65).
Представник позивача 03.11.2022 року подала суду письмову заяву, в якій заперечувала проти задоволення клопотань відповідача про призначення у справі судової експертизи, продовження строку підготовчого провадження, просила призначити розгляд справи по суті, судове засідання призначене на 03.11.2022 року провести без її участі (вх. № 12809/22, т. 3 а.с. 67).
Ухвалою суду від 03.11.2022 року відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 12754/22 від 03.11.2022 року), про призначення судової будівельно-технічної експертизи (вх. № 10818/22 від 20.09.2022 року), про об'єднання господарських справ в одне провадження (вх. № 12779/22 від 03.11.2022 року). Підготовче провадження у справі № 925/577/21 було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.11.2022 року (т. 3 а.с. 69-71).
21.11.2022 року представник відповідача за його заявою ознайомився з матеріалами справи, а 22.11.2022 року подав суду:
клопотання про повернення господарської справи на стадію підготовчого провадження (вх. № 13773/22, т. 3 а.с.74-79);
заяву про відвід головуючого судді Грачова В.М. з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України (вх. № 13787/22, т.3 а.с. 80-82);
клопотання про залишення позову без розгляду (вх. № 13798/22, т. 3 а.с. 85-86);
клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 13799/22, т. 3 а.с. 87)
клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 925/109/22 (вх. № 13800/22, т. 3 а.с. 88).
Ухвалами суду від 22.11.2022 року відмовлено в задоволенні заяви про відвід головуючого судді Грачова В.М. (вх. № 13787/22 від 22.11.2022 року), клопотань відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 13799/22 від 22.11.2022 року), про повернення господарської справи на стадію підготовчого провадження (вх. № 13773/22 від 22.11.2022 року), про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 925/109/22 (вх. № 13800/22 від 22.11.2022 року), про залишення позову без розгляду (вх. № 13798/22 від 22.11.2022 року) (в протоколі судового засідання), відкладено розгляд справи по суті на 12.12.2022 року.
12.12.2022 року представник відповідача подав суду додаткові письмові пояснення до відзиву на позов, за змістом яких наголошував, що при виконанні договору на влаштування зовнішнього огородження та покрівлі складу з сандвіч-панелей № 02/19 від 11.04.2019 року мало місце порушення графіку платежів зі сторони позивача, що вплинуло на строки виконання підрядних робіт відповідачем. Цей факт був встановлений рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.12.2022 у справі № 925/109/22, має преюдиційне значення для розгляду цієї справи, у зв'язку з чим заявив клопотання про зупинення провадження у справі № 925/577/21 до набрання законної сили судового рішення у справі № 925/109/22. Крім того, відповідач заявив про застосування до позовних вимог ТОВ «Сервісагро-Умань» у господарській справі № 925/577/21 спеціального річного терміну позовної давності, як на окрему підставу відмови у задоволенні позову, та про наявність підстав зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій у відповідності до ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України (вх. № 14699/22, т. 3 а.с. 113-121, вх. № 14700/22, т.3 а.с. 136-139).
Ухвалами суду від 12.12.2022 року, 31.01.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 14700/22 від 12.12.2022 року) (в протоколі судового засідання 12.12.2022 року), оголошено перерву до 07.03.2023 року.
Представники відповідача подали суду:
06.03.2023 року, 07.03.2023 року клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 3726/23, №3785/23, т.3 а.с. 186, 192);
07.03.2023 року засобами електронного зв'язку повторно клопотання про зупинення провадження у справі № 925/577/21 до набрання законної сили судового рішення у справі № 925/109/22 (вх. № 3783/23, т.3 а.с. 187-189).
Ухвалами суду від 07.03.2023 року, 28.03.2023 року залишено без розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 3783/23 від 07.03.2023 року), за клопотанням відповідача відкладено судове засідання на 06.04.2023 року; забезпечено участь представника позивача адвоката Патрікєєвої І.В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Уманського міськрайонного суду, доручено Уманському міськрайонному суду організувати об 11 год. 00 хв. 06.04.2023 року участь представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за її клопотанням.
В засідання суду 06.04.2023 року сторони явку представників не забезпечили, представник позивача подала суду 06.04.2023 року заяву (вх. № 5810/23, т.3 а.с. 207), в якій підтримала вимоги позовної заяви, просила їх задовольнити, не заперечила проти розгляду справи в порядку письмового провадження без її участі за наявними у справі доказами, повідомила про намір відшкодування вартості витрат позивача, понесених ним на професійну правничу допомогу за наданими доказами, що будуть подані до суду у визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України строки. Представник відповідача повторно подав суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 5789/23, т. 3 а.с. 204).
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи подання відповідачем чергового клопотання про відкладення розгляду справи з підстав неможливості явки в судове засідання представників - директора і адвоката, наявності викладених позицій сторін з наданням відповідних доказів, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, наявні матеріали справи вважає достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, тому, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників позивача та відповідача за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши їх заяви по суті справи і з процесуальних питань, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з таких підстав.
11.04.2019 року між позивачем - ТОВ “Сервісагро-Умань”, як замовником, та відповідачем - ТОВ “Нова Строй Груп”, як виконавцем, укладено договір на влаштування зовнішнього огородження та покрівлі даху з сандвіч-панелей № 02/19 (далі - Договір, договір від 11.04.2019 № 02/19 т. 1 а.с. 6-7), за умовами п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець виконує власними та залученими силами третіх осіб, з власних матеріалів, зовнішнє огородження та покрівлю з сендвіч-панелей, згідно з кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною договору (адреса будівництва: Черкаська обл., Уманський р-н., с. Городецьке, вул. Софіївська, 1 А).
Сторони Договору погодили усі істотні умови цього договору, зокрема домовились про таке:
п. 2.1. - загальна вартість договору складає 8357498 грн. 26 коп.;
п. 2.2. Договору договірна ціна робіт може переглядатись при наступних умовах:
- зміна об'ємів та складу робіт;
- зупинка робіт по рішенню Замовника і в зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин;
- зміна по рішенню або з вини Замовника строків виконання робіт;
- вагома відмінність фактичних умов виробництва від проектних, передбачити котрі при узгодженні вартості Виконавець не міг;
п. 2.3. - додаткові угоди, проектна документація, графік фінансування, графік виконання робіт та кошториси є невід'ємною частиною договору;
п. 2.4. - перегляд договірної вартості обумовлюється розрахунками і оформлюється сторонами шляхом укладання додаткових угод;
п. 2.6. - усі взаєморозрахунки по цьому договору здійснюються тільки в національній валюті України шляхом внесення коштів на банківський рахунок виконавця;
п. 3.1. - виконавець приступає до виконання робіт на будівельному майданчику та виконує роботи згідно графіку виконання робіт, що є невівд'ємною частиною договору;
п. 3.2. - при виникненні обставин, які не залежать від виконавця, і котрі перешкоджають виконанню робіт в обумовлені строки, виконавець повинен повідомити про це замовника письмово і за необхідності можуть бути внесені зміни в графік виконання робіт. Рішення про перегляд строків оформлюється додатковою угодою з обумовленням обставин;
п. 3.3. - обставини, що перешкоджають виконанню робіт в обумовлені строки, які не залежать від виконавця і дають йому право на перегляд цих строків: нездоланної сили; за які відповідає замовник (затримка у виконанні обов'язків, поява додаткових робіт); зупинка робіт не з вини виконавця; несприятливі погодні умови;
п. 3.6. - датою закінчення робіт вважається дата їх фактичного закінчення та представлення замовнику для прийняття та підписання акту виконаних робіт. У випадку наявності у замовника об'єктивних зауважень, щодо якості виконаних робіт виконавцем датою закінчення таких робіт буде вважатися дата усунення зауважень замовника, щодо наявних недоліків;
п. п. 4.1, 4.2 - виконавець зобов'язується використовувати отримані кошти для виконання робіт та закупівлі матеріалів згідно з умов договору та графіку фінансування. Замовник зобов'язується виконувати сплати виконавцю згідно графіку фінансування та після підписання актів приймання-передачі або актів виконаних робіт для відповідного виду робіт;
п. 4.3 - замовник має право затримати кінцевий розрахунок за роботи, виконані з недоробками та дефектами, виявленими при прийманні цих робіт, до їх усунення;
п. 7.1. - постачання на об'єкт будівельних матеріалів, конструкцій та виробів здійснюється силами Виконавця. Він контролює якість, кількість і комплектацію постачання цих ресурсів, на ньому лежить ризик їх випадкової втрати та пошкодження до моменту здачі виконаних робіт;
п. 9.1 - виконавець приступає до виконання робіт після отримання передплати згідно з графіком фінансування, який є частиною договору;
п. 9.2 - виконавець при можливій затримці чи при зупинці виконання робіт по незалежним від нього причинам інформує замовника в письмовій формі;
п. 11.1. - приймання, передача та прийом виконаних робіт оформлюється відповідними актами. Підписання акту виконаних робіт передує виконанню виплати коштів згідно графіку фінансування, окрім передоплати на закупівлю будівельних матеріалів;
п. 12.1 - при порушенні строку виконання робіт за договором виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від договірної ціни за кожен день прострочення, а за прострочення понад 15 днів додатково стягується штраф у розмірі 5% від суми невиконаних або недовиконаних робіт;
п. 14.1. - сторони зобов'язані докладати зусиль до вирішення конфліктних ситуацій шляхом переговорів, пошуку взаємоприйнятних рішень. Для усунення розбіжностей, за якими не досягнуто згоди, сторони можуть залучати професійних експертів;
п. 15.1. - договір припиняє свою дію:
- у разі повного виконання сторонами своїх зобов'язань;
- за взаємною згодою;
- відповідно до рішення суду;
- у випадках, що передбачені чинним законодавством України.
Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками юридичних осіб, яких вони представляють.
На виконання Договору сторонами підписано:
додаток № 1 - Графік фінансування (а.с. 8), в якому погоджено графік фінансування будівництва за договором на суму 8357498,26 грн.:
передплата на матеріали - протягом 7 днів від підписання договору - 6 500000грн;
передплата на початок робіт - протягом 14 днів від початку робіт - 500 000 грн;
передплата на роботи - 30 днів від початку робіт - 500000 грн;
передплата на роботи - 45 днів від початку робіт - 500000грн;
остаточний розрахунок за монтаж МК після підписання акту - 357498,26 грн.;
додаток № 2 - Графік виконання робіт, що є невід'ємною частиною договору (а.с. 9), в якому погодили кінцевим терміном виконання робіт 31.10.2019 року з обумовленням, що в разі прострочення терміну виконання робіт, замовник вправі застосувати санкції, передбачені Договором.
Платіжними дорученнями перераховано позивачем відповідачу:
№ 438 від 17.04.2019 - 6500000 грн. з призначенням платежу: “передплата за матеріали за договором підряду № 02/19 від 11.04.2019;
№ 834 від 20.06.2019 - 500000 грн. з аналогічним призначенням платежу;
№ 1048 від 13.08.2019 - 100000 грн. з призначенням платежу: “передплата на роботи за договором підряду № 02/19 від 11.04.2019”;
№ 1202 від 03.10.2019 - 400 000, 00 грн. з призначенням платежу: “передплата на роботи за договором підряду № 02/19 від 11.04.2019”;
№ 741 від 07.04.2020 - 100000грн з призначенням платежу: “передплата на роботи за договором підряду № 02/19 від 11.04.2019”;
№ 834 від 16.04.2020 - 100000 грн. з призначенням платежу: “передплата на роботи за договором підряду № 02/19 від 11.04.2019”;
№ 1042 від 21.05.2020 - 50000 грн. з призначенням платежу: “передплата на роботи за договором підряду № 02/19 від 11.04.2019” (т. 1 а.с. 16-22).
Вищенаведений стан розрахунків підтверджується підписаним представниками сторін Актом звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2018 -16.06.2020 за договором № 02/19 від 11.04.2019 на загальну суму 7750000 грн. (т. 1 а.с. 10).
До позовної заяви представником позивача додано акти від 03.12.2019 року і 30.01.2020 року обстеження виконаних будівельних робіт по договору від 11.04.2019 № 02/19 і додатку № 2 до нього, із яких вбачається не завершення виконавцем підрядних робіт у визначений договором строк - 31.10.2019 року. Зі сторони замовника ТОВ “Сервісагро-Умань” акти підписані менеджером по будівництву Коноваловим С.В., зі сторони виконавця ТОВ “Нова Строй Груп” - директором Нижником А.О. (т. 1 а.с. 11, 12).
Листами від 18.03.2020 року, 16.05.2020 року, 15.07.2020 року інженер технічного нагляду Мазурок В.М., який діяв в інтересах позивача, як замовника, на підставі укладеного ними договору про надання послуг з технічного нагляду від 17.10.2018 № 44, повідомляв позивача про наявність недоліків виконаних будівельних робіт на об'єкті будівництва, які підрядником не усунені станом на дату складання цих листів (т. 1 а.с. 13-15).
До відзиву на позов відповідачем додані акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року за формою № КБ-2в, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2020 року за формою № КБ-3, підсумкову відомість ресурсів, які підтверджують повне виконання робіт по договору від 11.04.2019 № 02/19 на загальну суму 9 234 921,94 грн. Вищеназвані документи були направлені позивачу 14.04.2020 року на адресу: 20304, м. Умань, пров. Чкалова, 2Б і 16.04.2020 року ним (позивачем) отримані та прийняті без зауважень. Перевищення загальної вартості договору і порушення кінцевого терміну робіт виникло з об'єктивних причин внаслідок порушення замовником графіку фінансування робіт і необхідністю виконання робіт, не обумовлених договором (т. 1 а.с. 65-68, 70-74, 75, 76-79, 80-81).
Весь період будівництва об'єкту відповідачем зафіксовано на фото і відеоматеріалах, їх як електронний доказ ним також приєднано до матеріалів справи (т. 1 а.с. 99-100, 101).
Позивач наведені доводи відповідача не визнає і спростовує, одночасно стверджує, що станом на 28.04.2021 року (тобто на дату звернення до суду з цим позовом) відсутній підписаний сторонами акт прийняття виконаних робіт, погоджені Договором роботи замовнику не передано, тому на підставі п. 12.1. Договору просить стягнути з відповідача 1875292 грн. 50 коп. пені та 375000 грн. штрафу за порушення строку виконання робіт, вимога про їх стягнення є предметом позову у справі, що розглядається.
В січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Нова Строй Груп” (ТОВ “Нова Строй Груп”) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісагро-Умань” (ТОВ “Сервісагро-Умань”) про стягнення 1 927 243,54 грн., з яких 1 484 821,94 грн. заборгованості, 242 226,15 грн. пені, 145 364,07 грн. інфляційних втрат, 54 831,38 грн. 3 % річних, нарахованих за загальний період з 16.04.2020 по 09.07.2021. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором від 11.04.2019 № 02/19 на влаштування зовнішнього огородження та покрівлі складу з сендвіч панелей в частині здійснення розрахунків за фактично виконані роботи.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 09.12.2022 у справі № 925/109/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023, позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ “Сервісагро-Умань” на користь ТОВ “Нова Строй Груп” 607 498,26 грн. основного боргу, 23 911,36 грн. пені, 22 383,85 грн. 3 % річних, 59 476,43 грн. інфляційних втрат за період прострочення з 16.04.2020 по 09.07.2021 та 10 699,05 грн. судових витрат на сплату судового збору.
Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору на влаштування зовнішнього огородження та покрівлі складу з сандвіч-панелей №02/19 від 11.04.2019 року, вимоги позивача і заперечення відповідача витікають із прав та зобов'язань сторін за цим договором.
За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов'язань підряду, загальні положення про підряд, як окремий вид зобов'язань, визначені параграфом 1 глави 61 ЦК України, ст. 324 ГК України, про зобов'язання і договір - розділом І і ІІ книги 5 ЦК України, главою 20 ГК України, загальні положення про правочини - главою 16 розділу IV книги 1 ЦК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 розділу I книги 5 ЦК України, розділом V ГК України.
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та іншим способом відшкодування майнової шкоди або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтями 20, 144 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Норми глави 16 розділу IV книги І ЦК України врегульовують загальні положення про правочини, правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону.
Розділ I книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про зобов'язання, зокрема:
зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509);
сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч.ч. 1, 3 ст. 510);
одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525);
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526);
якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530);
виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ст. 538);
виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546);
неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549);
розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551);
зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598);
зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599);
порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610);
у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611);
особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч.ч. 1, 2 ст. 614);
у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється (ст. 615).
Розділ IІ книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про договір, зокрема:
договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626);
відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627);
зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628);
договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629);
договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638).
Підрозділом І розділу ІІІ книги 5 ЦК України визначено окремі види договірних зобов'язань. Главою 61 врегульовано загальні положення про підряд, зокрема:
за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.ч. 1, 2 ст. 837);
підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 839);
якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок (ч. 1 ст. 840);
у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ч.ч. 1, 3 ст. 843);
строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846);
якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч.ч. 2-4 ст. 849);
замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору (ч.ч. 1, 2 ст. 850);
підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником (ст. 851);
за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ч. 2 ст. 852);
замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну (ч.ч. 1, 4 ст. 853);
якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854);
підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (ч.ч. 1, 3 ст. 858).
Параграфом 3 глави 61 ЦК України врегульовано положення про будівельний підряд:
за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч.ч. 1,3 ст. 875);
передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882);
підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі (ч.ч. 1, 2 ст. 883).
Главою 33 Господарського кодексу (далі - ГК) України унормовано правові відносини капітального будівництва, зокрема:
будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду (ч. 1 ст. 317);
за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів (ч.ч. 1, 2 ст. 318);
у разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Підрядник має право не братися за роботу, а розпочату роботу зупинити у разі порушення замовником своїх зобов'язань за договором, внаслідок якого початок або продовження робіт підрядником виявляються неможливими чи значно ускладненими (ч.ч. 2, 3 ст. 320);
якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу, якщо така виплата та розмір авансу передбачені договором (ч.ч. 5, 6 ст. 321);
за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом (ч. 1 ст. 322).
Скасовуючи рішення Господарського суду Черкаської області від 11.08.2021 року, додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2021 року, постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 року у справі № 925/577/21 та скеровуючи справу на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 13.07.2022 року у справі № 925/577/21 зокрема зауважив:
«Верховний Суд вважає висновки господарських судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.
Застосовуючи до відповідача відповідальність у вигляді стягнення штрафних санкцій відповідно до п. 12.1 договору, ст. 549 ЦК України, господарські суди попередніх інстанцій не дали належної оцінки наявним у матеріалах справи документам відповідно до вимог ст. 86 ГПК України; не звернули увагу на те, що укладений між сторонами договір є двостороннім і, що виконання однією із сторін свого обов'язку (виконавцем) обумовлюється виконанням другою свого (замовником); не застосували вимог ст. 538 ЦК України про зустрічне виконання зобов'язання, на необхідність чого вказав Верховний Суд у п. 5.2.4 постанови від 20.12.2018 у справі № 911/105/18, на яку ТОВ “Нова Строй Груп” посилається у касаційній скарзі; не встановили яким чином пов'язується строк виконання робіт згідно з умовами укладеного сторонами договору (п. 9.1 договору): з отриманням відповідачем попередньої оплати чи роботи мали виконуватись відповідачем згідно з графіком; не звернули уваги на те, що матеріали справи містять додаток № 1 до договору, в якому погоджено виконання робіт залежно від їх передплат замовником; не встановили чи здійснив замовник всю передплату у сумі 500 000, 00 грн на роботи, які підрядник мав здійснити на 45 день від початку робіт, як було погоджено у додатку № 1 до договору № 02/19 від 11.04.2019 з урахуванням того, що згідно з платіжними дорученнями № 741 від 07.04.2020, № 834 від 16.04.2020 позивач перерахував відповідачу 200 000, 00 грн, а за платіжним дорученням № 1042 від 21.05.2020 - 50 000,00 грн, тобто сплатив 250 000,00 грн, а не 500 000,00 грн. Не дали оцінку п. 4.3 договору, відповідно до якого замовник вправі затримати кінцевий розрахунок за роботи, виконані з недоробками чи дефектами (у додатку № 1 до договору сторони зазначили, що остаточний розрахунок за монтаж МК у сумі 357 498,26 грн здійснюється під час підписання акту), а не затримувати передплату у сумі 500 000,00 грн на роботи, які підрядник мав здійснити на 45 день від початку робіт. Не дослідили чи не відбулось прострочення замовника в розумінні ст. 613 ЦК України, що мало наслідком унеможливлення виконання ТОВ “Нова Строй Груп” робіт за договором та чи скористався останній правом на зупинення виконання своїх обов'язків за договором у зв'язку з простроченням замовника (вказане відповідає висновку, викладеному у п. 25 постанови Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/123/17, на який посилається ТОВ “Нова Строй Груп” в обґрунтування п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України).
Висновки судів попередніх інстанцій про прострочення підрядником виконання своїх обов'язків та застосування до нього відповідальності у вигляді стягнення штрафних санкцій є передчасними, зроблені судами без належної оцінки наявних у матеріалах справи доказів відповідно до вимог ст. 86 ГПК України, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.02.2018 у справі № 910/123/17, від 20.12.2018 у справі № 911/105/18, на які ТОВ “Нова Строй Груп” посилається в касаційній скарзі.
Суди попередніх інстанцій не прийняли до уваги акт приймання - передачі від 2020 року з огляду на те, що він направлявся на адресу: м. Умань, пров. Чкалова, 2 Б, яка не є юридичною чи фактичною адресою позивача.
Господарські суди, в порушення вимог ст. ст. 86, 236 ГПК України, не дослідили чи узгоджували сторони іншу адресу для кореспонденції, ніж юридична адреса позивача, хто отримав документи, які відповідач направляв позивачу на адресу: 20304, м. Умань, пров. Чкалова, 2 Б 14.04.2020 і чи був Коновалов, який отримав вказані документи, про що зазначено в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, уповноважений на їх отримання від імені ТОВ “Сервісагро-Умань”.
Стягуючи з відповідача штрафні санкції, ні суд першої інстанції (дійшов висновку про правомірність їх стягнення у сумі 1 298 355,04 грн, з яких 923 355,04 грн - пеня, 375 000,00 грн - штраф), ні апеляційний господарський суд (стягнув 9 836,07 грн пені, 375 000,00 грн штрафу) не врахували висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 03.09.2014 у справі № 6-100цс14, на яку ТОВ “Нова Строй Груп” посилається в обґрунтування п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не вирішили питання зменшення заявлених позивачем штрафних санкцій відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України.
Судом апеляційної інстанції при застосуванні позовної давності щодо стягнення пені не було враховано такого.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що обґрунтованими є вимоги про стягнення пені в сумі 923 355,04 грн за період з 01.11.2019 до 30.04.2020. При цьому, застосувавши заявлену відповідачем позовну давність, зазначив про пропуск позивачем позовної давності за період з 01.11.2019 по 27.04.2020 і що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 9 836,07 грн пені за період з 28.04.2020 по 30.04.2020.
Однак, судом апеляційної інстанції не було враховано, що згідно з Законом № 540-IX строки, визначені ст. ст. 257, 258 ЦК України (зокрема, щодо стягнення пені), продовжуються на строк дії карантину, який встановлюється постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 (із наступними змінами і доповненнями) та дійшов передчасного висновку про пропуск позивачем позовної давності щодо стягнення пені за період з 01.11.2019 до 27.04.2020.
При новому розгляді суду необхідно врахувати викладене у цій постанові, належним чином дослідити наявні у матеріалах справи докази відповідно до вимог ст. 86 ГПК України - договір 02/19 від 11.04.2019, додатки № 1, № 2 до договору, платіжні доручення, встановити з чим пов'язується строк виконання робіт згідно з умовами укладеного сторонами договору (п. 9.1 договору), дослідити чи не відбулось прострочення позивачем виконання свого обов'язку із сплати передплати на роботи, зокрема у сумі 500 000, 00 грн (45 днів від початку робіт) та чи скористався відповідач своїм правом на зупинення виконання свого обов'язку відповідно до вимог ст. ст. 538, 856 ЦК України; в залежності від встановленого вирішити питання щодо наявності чи відсутності прострочення виконання відповідачем свого обов'язку за договором. Надати оцінку наявному в матеріалах справи рекомендованому повідомленню про вручення поштового відправлення, яким підтверджується направлення відповідачем позивачу на адресу: 20304, м. Умань, пров. Чкалова, 2 Б акту приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року і дослідити чи був Коновалов С.В. уповноважений на їх отримання від імені ТОВ “Сервісагро-Умань”. Дійшовши висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій, здійснити їх правильний перерахунок і якщо розмір штрафних санкцій буде неспівмірним з вчиненим порушення, обговорити питання щодо застосування до спірних правовідносин ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України. Відповідно до вимог ст. 86 ГПК України, з дотриманням принципів, закріплених в ст. ст. 2, 11 ГПК України, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права прийняти рішення, яке відповідає ст. ст. 236 -238 ГПК України».
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Відповідно до викладених обставин справи суд вбачає, що сторонами був укладений договір на влаштування зовнішнього огородження та покрівлі складу з сандвіч-панелей № 02/19 від 11.04.2019 року, який ними виконувався.
У п. 2.3. Договору сторони погодили, що додаткові угоди, проектна документація, графік фінансування, графік виконання робіт та кошториси є невід'ємною частиною договору.
В Додатках № 1 та № 2 до Договору сторони обумовили Графік фінансування будівництва на суму 8357498,26 грн. з кінцевим терміном виконання робіт - 31.10.2019 року.
Пунктом 3.2. Договору сторони також визначили, що при виникненні обставин, які не залежать від виконавця, і котрі перешкоджають виконанню робіт в обумовлені строки, виконавець повинен повідомити про це замовника письмово і за необхідності можуть бути внесені зміни в графік виконання робіт. Рішення про перегляд строків оформлюється додатковою угодою з обумовленням обставин.
Суд зауважує, що за наявними у справі доказами, сторони взаємно допустили порушення обумовлених Договором умов, зі сторони позивача - щодо графіку проплат, відповідач - щодо термінів здачі та якості виконаних робіт.
Разом з тим на виконання п. 3.2. Договору зміни в графік виконання робіт сторонами не внесено, додаткові угоди з обумовленням обставин не укладено.
Як уже зазначалось, рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.12.2022 у справі № 925/109/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023, частково задоволено позов ТОВ “Нова Строй Груп” до ТОВ “Сервісагро-Умань”, стягнуто з відповідача на користь позивача, на підставі договору від 11.04.2019 № 02/19 на влаштування зовнішнього огородження та покрівлі складу з сендвіч панелей, 607 498,26 грн. боргу за виконані підрядні роботи, 23 911,36 грн. пені., 22 383,85 грн. 3 % річних, 59 476,43 грн. інфляційних втрат за період прострочення з 16.04.2020 по 09.07.2021 та 10 699,05 грн. судових витрат на сплату судового збору. Ухвалюючи ці судові рішення, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача залишку несплаченої суми боргу, оскільки відповідач не надав належних доказів оплати встановленої судами суми боргу за фактично виконані роботи. У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, місцевий суд стягнув 3 % річних, інфляційні втрати та пеню.
При цьому, місцевим і апеляційним господарськими судами було встановлено, що отримавши акт форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року, відповідач не надав позивачу обґрунтовану відмову від прийняття робіт і підписання акту, тому суди дійшли висновку про належне направлення виконавцем акту приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за квітень 2020 року та отримання його повноважним представником замовника 16.04.2020, цей акт є належним доказом виконання робіт за Договором.
У Акті форми № КБ-2в за квітень 2020 року вартість виконаних робіт складала 9 234 821,94 грн., тоді як Договором сторони погодили вартість робіт у сумі 8357498,26 грн. Збільшення вартості робіт позивач обґрунтовував вагомою відмінністю фактичних умов виробництва від проектних, передбачити котрі при узгодженості вартості робіт Виконавець не міг, а відповідач, заперечуючи проти позову, стверджував, що таке збільшення вартості робіт всупереч п. 2.4. Договору не було обумовлене розрахунками і не оформлялося сторонами шляхом укладання додаткових угод, з чим погодились суди. Обумовлена сторонами ціна робіт складає 8 357 498, 26 грн., відповідачем було сплачено 7 750 000 грн., залишок несплаченої суми за фактично виконані роботи склав 607 498, 26 грн. і тому в такому розмірі позов в цій частині вимог був задоволений.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, враховуючи обставини, встановленні рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.12.2022 у справі № 925/109/22, яке набрало законної сили, розглянутій за участі тих же учасників справи, суд вважає встановленою дату завершення виконання робіт 16.04.2020 року, тому вбачається прострочення кінцевого терміну виконання робіт в період з 01.11.2019 по 16.04.2020 року, а відповідно і право замовника на застосування до підрядника санкцій, передбачених п. 12.1. договору, за це прострочення.
Ці ж обставини підтверджуються доказами, поданими позивачем у справі, що розглядається.
Пунктом 12.1. Договору сторони визначили, що при порушенні строку виконання робіт за договором виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від договірної ціни за кожен день прострочення, а за прострочення понад 15 днів додатково стягується штраф у розмірі 5% від суми невиконаних або недовиконаних робіт. Ця умова договору сторонами погоджена, викладена ними у розділі 12 договору - «Відповідальність сторін та порядок забезпечення зобов'язань за договором».
За розрахунком позивача штраф в розмірі 5% від суми недовиконаних робіт за прострочення виконання робіт за договором понад 15 днів становить (7500000х5%) 375000 грн.
Неустойка за порушення строку виконання робіт нарахована позивачем за період з 31.10.2019 по 28.04.2021 за 545 днів прострочення виконання зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від договірної ціни, яка фактично сплачена 7 500 000 грн., за кожний день прострочення і становить 1 875 292,50 грн.
Книга п'ята ЦК України містить норми про зобов'язальне право, розділ І цієї книги - загальні положення про зобов'язання, а глава 49 - про забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 параграфа 1 глави 49 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Статтею 549 параграфа 1 глави 49 ЦК України визначено поняття неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3).
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.ч. 1, 2 ст. 551).
Частиною 1 ст. 230, частиною 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Частиною 1 ст. 233 ГК України також передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Господарський кодекс України не містить жорстких обмежень щодо визначення пені або штрафу у господарських відносинах, допускається абсолютна домовленість сторін щодо виду та суті штрафної санкції, цим правом скористались сторони, у п. 12.1. договору обумовили вид відповідальності за порушення строку виконання робіт, тому цей вид відповідальності за вчинене порушення умов договору суд визнає правомірним.
Разом з тим, враховуючи що встановлений судом період прострочення складає з 01.11.2019 по 16.04.2020 року, то розмір неустойки за цей період за розрахунком суду становить 871 715 грн. 70 коп. і в такому розмірі вимоги позивача в цій частині позову також підлягали б задоволенню. Розрахунок проведено за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості і штрафних санкцій ІПС Liga 360.
Проте, як уже зазначалось судом, при виконанні договору на влаштування зовнішнього огородження та покрівлі складу з сандвіч-панелей № 02/19 від 11.04.2019 року сторони допустили взаємні порушення його умов, що вплинуло, зокрема і на строки виконання робіт підрядником, спори щодо їх відповідальності за ці порушення є предметом позовів у справах № 925/109/22 і № 925/577/21, що розглядається.
Введення воєнного стану в Україні має суттєві негативні наслідки для господарюючих суб'єктів, якими є сторони у цій справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки, штрафу, пені до її розумного розміру.
Приймаючи до уваги наведені вище обставини, майновий стан сторін, наслідки спірного порушення зобов'язання для них, відповідно до норм ч. 3 ст. 193, ч. 1 ст. 233 ГК України, ст. 529, ч. 3 ст. 551 ЦК України, рекомендацій Верховного Суду, викладених у постанові від 13.07.2022 у цій справі, роз'яснень Пленуму Вищого господарського суду України, викладених у постановах від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», суд зменшує розмір пені та штрафу який підлягає до стягнення на 50%, що становить відповідно 187500 грн. штрафу і 435 857 грн. 85 коп. неустойки та в такому розмірі позов задовольняє.
Відповідач у своїх запереченнях на позов заявив про застосування судом наслідків спливу скороченої позовної давності в один рік до позовних вимг на підставі ст.ст. 256, 258, 261, 267 ЦК України.
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Початок перебігу строку позовної давності за обставин даної справи припадає на 01.11.2019 року, позивач звернувся до суду з цим позовом 28.04.2021 року.
02.04.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", згідно якого Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, строк скороченої позовної давності, передбачений ст. 258 ЦК України, про застосування наслідків пропуску якого заявлено відповідачем, законом продовжений, на дату звернення позивача до суду з цим позовом цей строк не сплив, тому у задоволенні вказаної заяви відповідача суд відмовляє.
Інші доводи відповідача, викладені у його заявах по суті справи і з процесуальних питань, зокрема про безпідставність заявлених вимог, суд відхиляє, оскільки вимоги позовної заяви відповідають погодженим умовам укладеного сторонами договору на влаштування зовнішнього огородження та покрівлі складу з сандвіч-панелей від 11.04.2019 року № 02/19, узгоджуються з нормами діючого законодавства України та фактичними обставинами справи.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь якій стадії судового процесу;
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням викладених обставин справи, умов укладеного сторонами договору на влаштування зовнішнього огородження та покрівлі складу з сандвіч-панелей № 02/19 від 11.04.2019 року, наведених норм законодавства, вказівок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 13.07.2022 року у справі № 925/577/21, що розглядається повторно, суд спірні вимоги позивача вважає обґрунтованими, позов задовольняє в частині вимог про стягнення 187500 грн. штрафу, 435 857 грн. 85 коп. неустойки, в частині решти вимог відмовляє.
На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді сплаченого судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог без урахування зменшення їх розміру судом в сумі 18700 грн. 74 коп.
Керуючись ст.ст. 129, 185, 191, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова Строй Груп”, код ЄДРПОУ 35154355, місцезнаходження: 19700, Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Заводська, 4Д на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісагро - Умань”, код ЄДРПОУ 36558693, місцезнаходження: 20325, Черкаська обл., Уманський район, с. Городецьке, вул. Софіївська, 1А - 187500 грн. штрафу, 435 857 грн. 85 коп. неустойки, 18 700 грн. 74 коп. судових витрат у виді судового збору.
У задоволенні решти позову в частині вимог про стягнення 187500 грн. штрафу, 435 857 грн. 85 коп. неустойки, 15 053 грн. 65 коп. судових витрат у виді судового збору - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.
Повне рішення складене 12.07.2023 року.
Суддя В.М. Грачов