Рішення від 03.07.2023 по справі 918/233/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2023 р. Справа № 918/233/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А.,

за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ"

до Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест"

про стягнення заборгованості в сумі 2 212 439 грн 16 коп.,

та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ"

про визнання недійсним договору,

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - не з'явився;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) -

Матвіїв В.М., ордер серія АС № 1055401 від 07.03.2023 р.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

У судовому засіданні 3 липня 2023 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" (далі - Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" (далі - Підприємство, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 2 212 439 грн 16 коп., з яких: 221 971 грн 09 коп. - основний борг, 1 753 230 грн 69 коп. - пеня, 28 818 грн 00 коп. - 3% річних та 208 419 грн 38 коп. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконано свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем, відповідно до умов укладеного між Товариством та Підприємством, договору купівлі-продажу від 25 червня 2021 року № 25/06/21Д, товару, у зв'язку з чим у Підприємства виникла заборгованість перед Товариством в розмірі 221 971 грн 09 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 753 230 грн 69 коп., 3% річних в розмірі 28 818 грн 00 коп. та інфляційних втрат в розмірі 208 419 грн 38 коп. Стягнення пені заявлено з посиланням на п. 4.8. договору купівлі-продажу від 25 червня 2021 року № 25/06/21Д, а стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат заявлено з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Також Товариством наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого позивач вказує, що поніс і очікує понести витрати в зв'язку з розглядом справи, які складаються із суми сплаченого судового збору за подання даного позову в розмірі 33 186 грн 59 коп. та витрат на правничу допомогу в розмірі 12 000 грн 00 коп.

8 березня 2023 року від представника Підприємства на електронну адресу надійшла заява від 08.03.2023 року про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 13 березня 2023 року позовну заяву Товариства залишено без руху, зобов'язано позивача у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме, надати докази відправлення відповідачу наступних документів: доказів сплати судового збору, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та копію ордеру.

15 березня 2023 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано докази направлення додатків до позовної заяви відповідачу: доказів сплати судового збору, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та копію ордеру.

Ухвалою суду від 16 березня 2023 року позовну заяву Товариства прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10 квітня 2023 року.

21 березня від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява від 21.03.2023 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій просив забезпечити участь представника Товариства у судовому засіданні в даній справі, призначеному на 10.04.2023 року об 11:10 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Також в клопотанні представник позивача просив в разі призначення розгляду справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у судовому засіданні, призначеному на 10.04.2023 року об 11:10 год., та неможливості в день його проведення з технічних причин суду та/або представника - відкласти судове засідання на іншу дату, про що завчасно повідомити заявника.

Ухвалою суду від 22 березня 2023 року заяву представника Товариства від 21.03.2023 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та постановлено підготовче засідання у справі № 918/233/23, призначене на "10" квітня 2023 року на 11:10 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Товариства.

3 квітня 2023 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що позивачем не вказано, яка умова договору була порушена Підприємством. На думку відповідача зобов'язання за договором не було порушеним та не могло виникнути з договору купівлі продажу від 25 червня 2021 року № 25/06/21Д в силу його недійсності. Відповідач наголошує на тому, що якщо суд знайде обґрунтовані підстави не погодитися з аргументами Підприємства щодо недійсності договору купівлі-продажу № 25/06/21Д від 25.06.2021 року, то при оцінці позовних вимог слід враховувати умови цього договору та їх взаємну суперечливість. При цьому, необхідно застосувати тлумачення договору на основі принципу "contra proferentem", а саме, - "Verba chartarum fortius аccipiuntur contra proferentem", що означає - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Як зазначає відповідач, умови договору купівлі-продажу № 25/06/21Д від 25.06.2021 року повністю розроблені позивачем, а відтак, повинні тлумачитися проти позивача. Відповідач стверджує, що у Товариства не виникло права на звернення з позовом, оскільки у Підприємства не виникло грошового зобов'язання по остаточній оплаті в розмірі 1 102 400 грн 00 коп. (40 000,00 у.о.). Зокрема як зазначає позивач, остаточна оплата має бути здійснена протягом 3-х банківських днів після передислокації та запуску дробарки HARTL. В той час, позивачем не надано доказів того, що відбулися передислокація чи запуск обладнання - дробарки HARTL. Також відповідач зазначає, що на Підприємстві створено постійно діючу комісію по перевірці стану охорони праці, що підтверджується наказами № 10 від 21.01.2021 року "Про організацію оперативного контролю на підприємстві" і № 4 від 11.01.2022 року "Про організацію оперативного контролю на підприємстві". Наказом № 9-к від 14.05.2014 року Зектера Р. М. призначено на посаду інженера з охорони праці. Інженер з охорони праці склав акт перевірки № 2 від 22.09.2021 року, з якого вбачається, що, окрім іншого, було перевірено стан захисних кожухів обертових механізмів, площадок, поручнів, драбин для обслуговування роторної дробарки HARTL. Виявлено порушення та встановлено, що роторна дробарка HARTL: не облаштована підйомними драбинами та поручнями; не обладнана захисними кожухами захисту гідравлічних рукавів та захисту гідравлічних циліндрів; не обладнана робочими площадками з відповідно обладнаними перилами та поручнями. На підставі акту № 2 комісією з перевірки стану охорони праці було прийнято рішення про заборону встановлення та запуску роторної дробарки HARTL до усунення виявлених недоліків, що підтверджується протоколом № 2 від 22.09.2021 року. В подальшому, на підставі наказу № 110 від 17.10.2022 року "Про організацію оперативного контролю на підприємстві" було складено ще один акт перевірки № 1 від 17.10.2022 року, з якого вбачається, що роторна дробарка HARTL не обладнана робочими площадками, поручнями, захисними кожухами та відповідними драбинами, що унеможливлює безпечний доступ та експлуатацію до даного агрегату. На підставі даного акту № 1, комісією з перевірки стану охорони праці було констатовано, що виявлені раніше недоліки не усунуті та заборонено здійснювати запуск роторної дробарки HARTL до усунення виявлених недоліків, що підтверджується протоколом № 1 від 17.10.2022 року. Крім того відповідач наголошує на тому, що Постановою КМУ № 357 від 24.03.2022 року "Деякі питання виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану" визначено, що на період дії воєнного стану машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 2-9 групи А Переліку, затвердженого постановою КМУ № 77 від 03.02.2021 року, експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. Як зазначено відповідачем, у період з 01.01.2020 року по даний час Підприємством подало лише три декларації, в тому числі: дві декларації у 2020 році (зареєстровані № 542 від 04.12.2020 року і № 585 від 16.12.2020 року; одна декларація у 2021 році (зареєстрована № 249 від 06.12.2021 року), в яких відсутні відомості про дробарку HARTL. Відповідач звертає увагу суду на те, що до цього часу технічний стан дробарки HARTL залишається таким, що не дозволяє здійснювати її запуск/не дозволяє подати декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. По мірі можливості (наявності вільних коштів) Підприємство проводить ремонт (усунення недоліків) і підготовку дробарки HARTL до запуску. Все означене свідчить, що декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (форма Додаток 8 до Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 77 від 03.02.2021 року) щодо дробарки HARTL не подавалася. Комісією Підприємства з перевірки стану охорони праці не приймалося рішення про те, що всі виявлені у дробарці HARTL недоліки усунуті. Як стверджує відповідач, запуск дробарки не відбувався. Крім того відповідач зазначає, що Підприємство проводить інші роботи для підготовки дробарки HARTL до запуску, які не пов'язані з виконанням вимог безпеки виробництва та охорони праці, але є необхідними для забезпечення можливості використання дробарки HARTL за цільовим призначенням. Також відповідач зазначає, що відповідно до видаткової накладної від 30.06.2021 року № 1 вартість товару "ДРОБАРКА-HARTL" становить 2 204 800 грн 00 коп., тобто, за логікою п. 4.3 договору, позивачем ще 30.06.2021 року було зазначено її остаточну вартість. По такій же вартості позивач зареєстрував і свою податкову накладну. Відтак, остаточна вартість не може коригуватися на курс продажу долара США на міжбанківському ринку в день оплати. Заперечуючи проти стягнення пені, відповідач зазначає, що умови договору купівлі-продажу не містять поняття пені в частині відповідальності покупця, а містить відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 0,5% від суми не перерахованих коштів за кожен день затримки платежу. В той час, відповідач зазначає, що заявлена сума в розмірі 1 753 230 грн 69 коп. розрахована позивачем за принципом нарахування пені - за кожен день прострочення виконання. Відповідач вважає, що такий підхід не відповідає умовам договору та чинному законодавству ні щодо визначення розміру пені, ні щодо строку її нарахування та стягнення. Зокрема відповідач зазначає, що пеня нарахована фактично за 20 місяців, тобто з перевищенням шестимісячного строку нарахування та позовної давності в один рік, що не узгоджується з приписами норм законодавства. Заперечуючи проти стягнення 3% річних та інфляційних втрат, відповідач зазначає, що оскільки зобов'язання Підприємства не може вважатися простроченим, а тому і відсутні підстави для нарахування процентів річних та інфляційних втрат.

Також Підприємством наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого відповідач вказує, що поніс і очікує понести витрати в зв'язку з розглядом справи в розмірі 105 000 грн 00 коп., які складаються з витрат на оплату правничої допомоги в суді першої інстанції в розмірі 50 000 грн 00 коп., витрат на оплату правничої допомоги в суді апеляційної інстанції в розмірі 50 000 грн 00 коп., компенсації витрат адвоката в розмірі 5 000 грн 00 коп.

3 квітня 2023 року Дочірнє підприємство "Регіон-Інвест" (далі - Підприємство, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом)) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" (далі - Товариство, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом)) про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 25.06.2021 року № 25/06/21Д.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що директор Підприємства Кривко В.В. не мав права підписувати Договір купівлі-продажу від 25 червня 2021 року № 25/06/21Д, оскільки згідно статуту відповідача для підписання вказаного договору необхідне було рішення засновника відповідача, яке в свою чергу засновник відповідача не приймав. Тому, на переконання первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом), оспорюваний договір вчинено з порушенням ст. 203 ЦК України, відтак підлягає визнанню судом недійсним.

Також Підприємство просить стягнути з Товариства судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 684 грн 00 коп. і витратами на правничу допомогу.

В зустрічній позовній заяві Підприємством наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого первісний відповідач (позивач за зустрічним позовом) вказує, що поніс і очікує понести витрати в зв'язку з розглядом справи в розмірі 105 000 грн 00 коп., які складаються з витрат на оплату правничої допомоги в суді першої інстанції в розмірі 50 000 грн 00 коп., витрат на оплату правничої допомоги в суді апеляційної інстанції в розмірі 50 000 грн 00 коп., компенсації витрат адвоката в розмірі 5 000 грн 00 коп.

10 квітня 2023 року від представника Підприємства через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява від 10.04.2023 року, в якій просив залишити без розгляду заяву від 08.03.2023 року про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 10 квітня 2023 року зустрічну позовну заяву Підприємства від 31.03.2023 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 918/233/23. Одночасно вказаною ухвалою об'єднано вимоги за зустрічним позовом Підприємства в одне провадження з первісним позовом у справі № 918/233/23.

Ухвалою суду від 10 квітня 2023 року заяву Підприємства від 08.03.2023 року про залишення позовної заяви без руху залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 10 квітня 2023 року підготовче засідання відкладено на 8 травня 2023 року.

10 квітня 2023 року від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 10.04.2023 року про витребування доказів, в якому просив витребувати у Головного управління ДПС у Рівненській області наступні документи, інформацію (докази), а саме:

- Податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2021 року та додаток № 1 відомості про суму податку на додану вартість зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) ДЧ "Регіон-Інвест" код ЄДРПОУ 31691895, в якій було включено податкова накладна (податковий кредит) ТОВ "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" № 109 від 30.06.2021 року;

- Балансову звітність та фінансовий результат за 2021-2022 роки ДЧ "Регіон-Інвест" код ЄДРПОУ 31691895;

- повідомити інформацію щодо нарахування амортизації дробарки (амортизаційні витрати) ДЧ "Регіон-Інвест" код ЄДРПОУ 31691895 за період з 01.06.2021 по кінець 2022 року у розрізі основних засобів;

- повідомити інформацію щодо незавершених капітальних інвестиції ДЧ "Регіон-Інвест" код ЄДРПОУ 31691895 за період з 01.06.2021 по кінець 2022 року у розрізі капітальних інвестицій.

Крім того 10 квітня 2023 року від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 10.04.2023 року про витребування доказів, в якому просив витребувати у ДЧ "Регіон-Інвест" код ЄДРПОУ 31691895 наступні документи, інформацію (докази), а саме:

- Балансову звітність та фінансовий результат за 2021-2022 роки ДЧ "Регіон-Інвест" код ЄДРПОУ 31691895;

11 квітня 2023 року від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) через систему "Електронний суд" надійшла заява від 11.04.2023 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій просив забезпечити участь представника Товариства у судовому засіданні в даній справі, призначеному на 08.05.2023 року о 10:40 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Також в заяві представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) просив в разі призначення розгляду справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у судовому засіданні, призначеному на 08.05.2023 року о 10:40 год., та неможливості в день його проведення з технічних причин суду та/або представника - відкласти судове засідання на іншу дату, про що завчасно повідомити заявника.

Ухвалою суду від 13 квітня 2023 року заяву представника Товариства від 11.04.2023 року про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції задоволено та постановлено підготовче засідання у справі № 918/233/23, призначене на "08" травня 2023 року на 10:40 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ".

21 квітня 2023 року від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив з додатками, в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Щодо запуску дробарки HARTL зазначає, що перед продажем Підприємством здійснювався її огляд та запуск. Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) не заперечує факту, що дробарка HARTL вживана, одна саме через це і була продана за 80 000,00 дол. США, а не за ціною нової дробарки, яка коштує 227 330 EUR. Як зазначає позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом), на підтвердження того, що Підприємством здійснювався запуск дробарки HARTL після передислокації вказує здійснення оплати 13.07.2021 року на суму 551 200 грн 00 коп. (20 000,00 дол. США). На думку позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), після передислокації та запуску дробарки, Підприємство впевнилося про продаж належного та відповідного товару за договором та почало здійснювати подальшу оплату. Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) звертає увагу суду на те, що в разі невідповідності товару та не запуску дробарки Підприємство ініціювало б або повернення коштів або усунення недоліків невідповідності товару, чого зроблено не було. Крім того позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) зазначає, що на запуск дробарки HARTL вказує і лист Підприємства від 04.07.2022 року № 88, відповідно до якого директор Кривко В.В. підтверджує про наявність заборгованості, визнає її та просить узгодити реструктуризацію наявного боргу. Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) підкреслює, що в листі, крім іншого, зазначено, що в ході експлуатації дробарки HARTL, яка була придбана за договором від 25.06.2021 року № 25/06/21Д, виникла необхідність у відновлювальному ремонті. Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) вважає, що зазначеним листом Підприємство підтверджує факт експлуатації дробарки HARTL, її роботу та відповідно запуск. Щодо заперечень нарахування пені, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) зазначає, що договором встановлено розмір штрафу та передбачено строк такого - за кожен день прострочення, тобто кожен день затримки платежу вказує на термін за період з моменту прострочення до фактичної сплати, а отже, на думку позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) може бути довшим ніж шість місяців. Щодо інших доводів, викладених Підприємством, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) зазначає, що вони не спростовують висновків вказаних у позовній заяві.

Крім того 21 квітня 2023 року від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) на електронну адресу суду надійшов відзив на зустрічний позов з додатками, в якому просить відмовити у задоволенні зустрічного позову Підприємства. Зокрема позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) зазначає, що Товариство не знало про наявність обмежень щодо підписання директором Підприємства Кривко В.В. договорів, сума яких перевищує 100 000 грн 00 коп.

8 травня 2023 року від представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи з додатками, в якому просив долучити клопотання з додатками: заявами свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до матеріалів справи.

Крім того 8 травня 2023 року від представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про виклик свідків, в якому просив викликати до суду для допиту в якості свідків: ОСОБА_1 , який працює в Дочірньому підприємстві "Регіон-Інвест" на посаді начальника виробництва (адреса: АДРЕСА_1 ); ОСОБА_2 , який працює в Дочірньому підприємстві "Регіон-Інвест" на посаді майстра гірничого (адреса: вул. Кузнецова, 28, село Веретно, Вараський р-н, Рівненська область, 34374).

Розглянувши клопотання представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про виклик свідків, суд, керуючись ст. ст. 87-89 ГПК України, вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки у даному випадку всі обставини, які входять до предмета доказування відповідно до вимог законодавства, мають визначатись на підставі документів, а не показань свідків.

Ухвалою суду від 8 травня 2023 року у задоволенні клопотань Товариства від 10.04.2023 року про витребування доказів відмовлено. Одночасно вказаною ухвалою строк підготовчого провадження у справі продовжено на 30 днів до 14 червня 2023 року включно з ініціативи суду та відкладено підготовче засідання на 22 травня 2023 року на 12:10 год.

8 травня 2023 року від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) на електронну адресу суду надійшла заява від 08.05.2023 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій просив забезпечити участь представника Товариства у судовому засіданні в даній справі, призначеному на 22.05.2023 року о 12:10 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Також в заяві представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) просив в разі призначення розгляду справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у судовому засіданні, призначеному на 22.05.2023 року о 12:10 год., та неможливості в день його проведення з технічних причин суду та/або представника - відкласти судове засідання на іншу дату, про що завчасно повідомити заявника.

Ухвалою суду від 8 травня 2023 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" від 08.05.2023 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та постановлено підготовче засідання у справі № 918/233/23, призначене на "22" травня 2023 року на 12:10 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ".

Ухвалою суду від 8 травня 2023 року виправлено описку, допущену в пункті 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Рівненської області від 8 травня 2023 року у справі № 918/233/23, викладено його в наступній редакції: "Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" від 08.05.2023 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задовольнити.".

Ухвалою суду від 8 травня 2023 року виправлено описку, допущену в пункті 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Рівненської області від 8 травня 2023 року у справі № 918/233/23, викладено його в наступній редакції: "Підготовче засідання у справі № 918/233/23, призначене на "22" травня 2023 року на 12:10 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ".

9 травня 2023 року від представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) через систему "Електронний суд" надійшла заява від 08.05.2023 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій просив ухвалити рішення про участь представника Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" у судовому засіданні в даній справі, призначеному на 22.05.2023 року о 12:10 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 9 травня 2023 року заяву представника Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" від 08.05.2023 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та постановлено підготовче засідання у справі № 918/233/23, призначене на "22" травня 2023 року на 12:10 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест".

Ухвалою суду від 9 травня 2023 року виправлено описку, допущену в пункті 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Рівненської області від 9 травня 2023 року у справі № 918/233/23, викладено його в наступній редакції: "Заяву представника Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" від 08.05.2023 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задовольнити.".

Ухвалою суду від 9 травня 2023 року виправлено описку, допущену в пункті 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Рівненської області від 9 травня 2023 року у справі № 918/233/23, викладено його в наступній редакції: "Підготовче засідання у справі № 918/233/23, призначене на "22" травня 2023 року на 12:10 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест".

19 травня 2023 року від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 18.05.2023 року про витребування доказів, в якому просив витребувати у Головного управління ДПС у Рівненській області наступні документи, інформацію (докази), а саме:

- Балансову звітність та фінансовий результат за 2021-2022 роки ДЧ "Регіон-Інвест" код ЄДРПОУ 31691895;

Крім того 19 травня 2023 року від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 18.05.2023 року про витребування доказів, в якому просив витребувати у ДЧ "Регіон-Інвест" код ЄДРПОУ 31691895 наступні документи, інформацію (докази), а саме:

- Балансову звітність та фінансовий результат за 2021-2022 роки ДЧ "Регіон-Інвест" код ЄДРПОУ 31691895;

Ухвалою суду від 22 травня 2023 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" від 18.05.2023 року про витребування доказів задоволено та витребувано в Головного управління ДПС у Рівненській області, а також в Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" документи, інформацію (докази) згідно клопотання, які необхідно надати суду до 7 червня 2023 року. Одночасно вказаною ухвалою підготовче засідання відкладено на 12 червня 2023 року.

7 червня 2023 року від представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) через систему "Електронний суд" надійшла заява від 06.06.2023 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій просив ухвалити рішення про участь представника Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" адвоката Матвіїва В.М. у підготовчому засіданні в даній справі, призначеному на 12.06.2023 року о 12:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 7 червня 2023 року заяву представника Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" від 06.06.2023 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та постановлено підготовче засідання у справі № 918/233/23, призначене на "12" червня 2023 року на 12:00 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест".

Ухвалою суду від 7 червня 2023 року виправлено описку, допущену в пункті 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Рівненської області від 7 червня 2023 року у справі № 918/233/23, викладено його в наступній редакції: "Заяву представника Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" від 06.06.2023 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задовольнити.".

Ухвалою суду від 7 червня 2023 року виправлено описку, допущену в пункті 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Рівненської області від 7 червня 2023 року у справі № 918/233/23, викладено його в наступній редакції: "Підготовче засідання у справі № 918/233/23, призначене на "12" червня 2023 року на 12:00 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест".

8 червня 2023 року від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) через систему "Електронний суд" надійшла заява від 06.06.2023 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій просив забезпечити участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" у судовому засіданні в даній справі, призначеному на 12.06.2023 року о 12:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Також в заяві представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) просив в разі призначення розгляду справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у судовому засіданні, призначеному на 12.06.2023 року о 12:00 год., та неможливості в день його проведення з технічних причин суду та/або представника - відкласти судове засідання на іншу дату, про що завчасно повідомити заявника.

8 червня 2023 року від представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) на адресу суду надійшла заява від 07.06.2023 року з додатками на виконання ухвали суду від 22 травня 2023 року.

Ухвалою суду від 9 червня 2023 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" від 06.06.2023 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та постановлено підготовче засідання у справі № 918/233/23, призначене на "12" червня 2023 року на 12:00 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ".

Ухвалою суду від 9 червня 2023 року виправлено описку, допущену в пункті 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Рівненської області від 9 червня 2023 року у справі № 918/233/23, викладено його в наступній редакції: "Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" від 06.06.2023 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задовольнити.".

Ухвалою суду від 9 червня 2023 року виправлено описку, допущену в пункті 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Рівненської області від 9 червня 2023 року у справі № 918/233/23, викладено його в наступній редакції: "Підготовче засідання у справі № 918/233/23, призначене на "12" червня 2023 року на 12:00 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ".

9 червня 2023 року від Головного управління ДПС у Рівненській області на адресу суду надійшло клопотання від 05.06.2023 року № 6299/5/17-00-04-03-09 з додатками на виконання ухвали суду від 22 травня 2023 року.

Ухвалою суду від 12 червня 2023 року підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 26 червня 2023 року.

20 червня 2023 року від представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) через систему "Електронний суд" надійшла заява від 20.06.2023 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій просив ухвалити рішення про участь представника Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" адвоката Матвіїва В.М. у судовому засіданні в даній справі, призначеному на 26.06.2023 року о 12:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 20 червня 2023 року заяву представника Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" від 20.06.2023 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та постановлено судове засідання у справі № 918/233/23, призначене на "26" червня 2023 року на 12:30 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест".

У судовому засіданні 26 червня 2023 року оголошено перерву до 3 липня 2023 року.

27 червня 2023 року від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) на електронну адресу суду надійшла заява від 26.06.2023 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій просив забезпечити участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" у судовому засіданні в даній справі, призначеному на 03.07.2023 року о 10:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Також в заяві представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) просив в разі призначення розгляду справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у судовому засіданні, призначеному на 03.07.2023 року о 10:00 год., та неможливості в день його проведення з технічних причин суду та/або представника - відкласти судове засідання на іншу дату, про що завчасно повідомити заявника.

Ухвалою суду від 27 червня 2023 року заяву представника Товариства від 26.06.2023 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та постановлено судове засідання у справі № 918/233/23, призначене на "03" липня 2023 року на 10:00 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Товариства.

У судовому засіданні 3 липня 2023 року представник Підприємства вимоги за первісним позовом заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Вимоги за зустрічним позовом підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Первісний позивач (відповідач за зустрічним позовом) у судове засідання 3 липня 2023 року не з'явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується особистим підписом представників останнього у наявній в матеріалах справи розписці від 26.06.2023 року (т. 3 а.с. 12).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Товариства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Підприємства, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" (далі - Продавець) та Дочірнім підприємством "Регіон-Інвест" (далі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 25/06/21Д (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю товар, визначений в п. 1.2. Договору, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору під терміном товар розуміється Дробарки "HARTL" (комплектація, що вказано у специфікації, Додаток № 1 до Договору).

Продавець гарантує, що товар, що поставляється згідно Договору, є бувшим у використанні (пункт 2.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору Продавець постачає товар на умовах п. 5.1. до 30 червня 2021 року включно в разі здійснення Покупцем попередньої оплати в термін згідно Додатку № 2 Договору.

Згідно з п. 4.1. Договору розрахунки між покупцем і Продавцем проводяться в національній валюті України - гривні. Сума платежу у гривні обраховується як еквівалент суми платежу у доларах США по курсу продажу долара США на міжбанківському ринку в день оплати станом на 12:00 згідно даних інформаційно-дилінгової системи Ukrdealing, (колонка Закриття, значення ASK), оприлюднених на сайті за адресою: http://www.udinform.com.

У відповідності до пункту 4.3. Договору, орієнтована вартість договору складає 2 204 800,00 (два мільйони двісті чотири тисячі вісімсот грн 00 коп.), в т.ч. ПДВ - 367 466,67 грн., станом на 25.06.2021 року (курс 27,56 грн за 1 долар США колонка Закриття, значення ASK), що становить грошовий еквівалент: 80 000,00 доларів США за курсом продажу долар США/гривня згідно даних інформаційно-дилінгової системи Ukrdealing, оприлюднених на сайті за адресою: http://www.udinform.com. Остаточна вартість товару буде зазначена у видатковій накладній.

Якщо курс продажу долара США на міжбанківському ринку по п. 5.3. Договору на момент оплати буде більшим ніж зазначено у п. 5.3. Договору, Покупець сплачує Продавцю еквівалент грошового зобов'язання за Договором згідно Додатку № 2 в гривні виражений в доларах США. Якщо на момент оплати курс продажу міжбанківському ринку по п. 5.3. Договору буде менший ніж у п. 5.3. Договору, то оплата проводиться згідно графіку по даному Договору згідно Додатку № 2 у гривні (пункт 4.4. Договору).

Відповідно до п. 4.8. Договору, в разі порушення Покупцем терміну оплат згідно з Додатку № 2 до Договору, більш ніж на 5 (п'ять) календарних діб, Покупець сплачує штраф в розмірі 0,5% від суми не перерахованих коштів за кожен день затримки платежу.

Постачання здійснюється на умовах: DDP-склад Продавця за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 15, згідно "Інкотермс-2010". Транспортування предмету Договору здійснюється за рахунок Покупця (пункт 5.1. Договору).

Згідно з умовами п. 5.2. Договору, перехід права власності на товар від Продавця до Покупця відбувається в момент надходження від Покупця 100% оплати та підписання сторонами Акту прийому-передачі.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2021 року. Закінчення терміну дії Договору не звільняє сторони від зобов'язань, які виникли під час дії Договору (пункт 9.1. Договору).

Як встановлено судом, між сторонами підписано специфікацію № 1 до Договору.

Згідно специфікації № 1 сторони погодили поставку товару - Дробарки "HARTL" в кількості 1 шт.

Крім того судом встановлено, що між сторонами підписано Графік платежів, який є Додатком № 2 до Договору, відповідно до якого погоджено попередню оплату в розмірі 1 102 400,00 грн. (40 000,00 у.о.), до 29 червня 2021 року. Також погоджено, що остаточна оплата в розмірі 1 102 400,00 грн. (40 000,00 у.о.), здійснюється протягом 3-х банківських днів після передислокації та запуску. Загальна вартість товару з ПДВ становить 2 204 800,00 грн. (80 000,00 доларів США).

Як вбачається з матеріалів справи Товариством було поставлено Підприємству товар - Дробарку HARTL на загальну суму 2 204 800,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною від 30 червня 2021 року № 1.

На вище зазначеній видатковій накладній наявні печатки Постачальника та Покупця, а також підписи Постачальника та отримувача товару.

За отриманий від Постачальника Товар Покупець розрахувався частково, а саме:

- платіжним дорученням від 30 червня 2021 року № 3982 сплатив 1 102 400,00 грн.;

- платіжним дорученням від 13 липня 2021 року № 4064 сплатив 551 200,00 грн.;

- платіжним дорученням від 12 липня 2022 року № 4422 сплатив 108 000,00 грн.;

- платіжним дорученням від 12 серпня 2022 року № 4546 сплатив 108 000,00 грн.;

- платіжним дорученням від 12 вересня 2022 року № 4667 сплатив 108 000,00 грн.;

- платіжним дорученням від 28 жовтня 2022 року № 4887 сплатив 54 000,00 грн.;

- платіжним дорученням від 15 листопада 2022 року № 4961 сплатив 54 000,00 грн.;

- платіжним дорученням від 20 грудня 2022 року № 5139 сплатив 54 000,00 грн.

Заборгованість відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) за Договором купівлі-продажу від 25.06.2021 року № 25/06/21Д склала 221 971,09 грн., з огляду на що позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) було направлено на адресу відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) претензію з проханням погасити основну заборгованість за Договором в розмірі 6 010,59 дол. США, що еквівалентно 221 971,09 грн. та штрафні санкції в розмірі 1 964 688,55 грн. (штраф: 1 732 143,44 грн., пеня (3% річних за ст. 625 ЦК України): 28 472,00 грн., інфляційні втрати: 204 073,11 грн.), яка залишена відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) без відповіді та виконання.

За твердженням позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) за поставлений товар згідно із зазначеною вище накладною не розрахувався у повному обсязі, у зв'язку з чим сума заборгованості Підприємства перед Товариством складає 221 971 грн 09 коп. (6 010,59 дол. США).

Зокрема позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) зазначає, що з загальної суми товару в розмірі 80 000,00 доларів США, станом на 01.03.2023 року Покупець здійснив оплату в сумі 2 139 600,00 грн., що еквівалентно 73 890,41 дол. США, а саме:

- оплата від 30.06.2021 року на суму 1 102 400,00 грн., що еквівалентно 40 000,00 дол. США (курс 27,56 грн. за 1 долар США);

- оплата від 13.07.2021 року на суму 551 200,00 грн., що еквівалентно 20 000,00 дол. США (курс 27,56 грн. за 1 долар США);

- оплата від 12.07.2022 року на суму 108 000,00 грн., що еквівалентно 3 654,82 дол. США (курс 29,55 грн. за 1 долар США);

- оплата від 12.08.2022 року на суму 108 000,00 грн., що еквівалентно 2 924,45 дол. США (курс 36,93 грн. за 1 долар США);

- оплата від 12.09.2022 року на суму 108 000,00 грн., що еквівалентно 2 924,45 дол. США (курс 36,93 грн. за 1 долар США);

- оплата від 28.10.2022 року на суму 54 000,00 грн., що еквівалентно 1 462,23 дол. США (курс 36,93 грн. за 1 долар США);

- оплата від 15.11.2022 року на суму 54 000,00 грн., що еквівалентно 1 462,23 дол. США (курс 36,93 грн. за 1 долар США);

- оплата від 20.12.2022 року на суму 54 000,00 грн., що еквівалентно 1 462,23 дол. США (курс 36,93 грн. за 1 долар США).

Неналежне виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу від 25.06.2021 року № 25/06/21Д стало підставою для звернення Товариства з позовом до суду про стягнення заборгованості в розмірі 2 212 439 грн 16 коп., з яких: 221 971 грн 09 коп. - основний борг, 1 753 230 грн 69 коп. - пеня, 28 818 грн 00 коп. - 3% річних та 208 419 грн 38 коп. - інфляційні втрати.

З врахуванням встановлених фактичних обставин справи в частині первісного позову суд дійшов наступних висновків.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, відповідно до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір купівлі-продажу від 25 червня 2021 року № 25/06/21Д, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого кодексу України, для виникнення у позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) взаємних цивільних прав та обов'язків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивачем поставлено відповідачу товар, обумовлений Договором купівлі-продажу від 25.06.2021 року № 25/06/21Д, що підтверджується видатковою накладною від 30 червня 2021 року № 1, яка містить печатки Постачальника та Покупця, а також підписи Постачальника та отримувача товару. Копія видаткової накладної від 30 червня 2021 року № 1 долучена позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) до матеріалів справи.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) виконав свої зобов'язання за договором належним чином.

Відповідно до ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як було встановлено судом, між сторонами підписано Графік платежів, який є Додатком № 2 до Договору, відповідно до якого погоджено попередню оплату в розмірі 1 102 400,00 грн. (40 000,00 у.о.), до 29 червня 2021 року. Також погоджено, що остаточна оплата в розмірі 1 102 400,00 грн. (40 000,00 у.о.), здійснюється протягом 3-х банківських днів після передислокації та запуску. Загальна вартість товару з ПДВ становить 2 204 800,00 грн. (80 000,00 доларів США).

Крім того судом було встановлено, що за отриманий від Постачальника Товар Покупець розрахувався частково на загальну суму 2 139 600 грн 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 30 червня 2021 року № 3982 на суму 1 102 400 грн 00 коп., від 13 липня 2021 року № 4064 на суму 551 200 грн 00 коп., від 12 липня 2022 року № 4422 на суму 108 000 грн 00 коп., від 12 серпня 2022 року № 4546 на суму 108 000 грн 00 коп., від 12 вересня 2022 року № 4667 на суму 108 000 грн 00 коп., від 28 жовтня 2022 року № 4887 на суму 54 000 грн 00 коп., від 15 листопада 2022 року № 4961 на суму 54 000 грн 00 коп., від 20 грудня 2022 року № 5139 на суму 54 000 грн 00 коп.

Як зазначає позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом), сума заборгованості Підприємства перед Товариством складає 221 971 грн 09 коп. (6 010,59 дол. США). Зокрема позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) зазначає, що з загальної суми товару в розмірі 80 000,00 доларів США, станом на 01.03.2023 року Покупець здійснив оплату в сумі 2 139 600,00 грн., що еквівалентно 73 890,41 дол. США.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) стверджує, що у Товариства не виникло права на звернення з позовом про стягнення заборгованості за поставлений товар, оскільки у Підприємства не виникло грошового зобов'язання по остаточній оплаті в розмірі 1 102 400 грн 00 коп. (40 000,00 у.о.), так як Товариством не надано доказів того, що відбулися передислокація чи запуск обладнання - дробарки HARTL, як погоджено сторонами в Графіку платежів, який є додатком № 2 до Договору.

Судом встановлено, що згідно погодженого сторонами Графіку платежів, який є додатком № 2 до Договору, відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) внесено передоплату за товар в розмірі 1 102 400 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 30 червня 2021 року № 3982.

Як встановлено судом, зі змісту погодженого сторонами Графіку платежів, який є додатком № 2 до Договору, сплата Покупцем решти від ціни товару в сумі 1 102 400 грн 00 коп. пов'язується із фактом передислокації та запуску. При цьому, суд констатує, що умовами Договору не передбачено на кого покладається обов'язок передислокації та запуску.

Відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) у відзиві на позовну заяву зазначено, що на підставі акту № 2 комісією з перевірки стану охорони праці було прийнято рішення про заборону встановлення та запуску роторної дробарки HARTL до усунення виявлених недоліків, що підтверджується протоколом № 2 від 22.09.2021 року.

При цьому суд зазначає, що будь-яких зауважень щодо поставленого товару видаткова накладна від 30 червня 2021 року № 1 не містить.

В той час, в матеріалах справи наявний лист Підприємства від 4 липня 2022 року № 88, в якому зазначено, що в ході експлуатації дробарки HARTL, яку було придбано у Товариства згідно Договору купівлі-продажу від 25.06.2021 року № 25/06/21Д, стикнулися з проблемою необхідності відновлювального ремонту з перших місяців експлуатації дробарки. Як зазначено в листі, проявились технічні недоліки, які неможливо було виявити при попередньому огляді та які не були обумовлені умовами договору. Вартість відновлювального ремонту склала - 694 086 грн 91 коп. у зв'язку з чим Підприємство не змогло вчасно розрахуватися з Товариством за дробарку HARTL. також на несвоєчасне здійснення оплати за дробарку Підприємство посилалося на вторгнення російських військ на українську територію та введення воєнного стану на території України. Крім того, з метою врегулювання порушеного в листі питання Підприємство просило розглянути можливість реструктуризації боргу наступним шляхом: сплата в сумі 108 000 грн 00 коп. протягом 5 календарних днів від моменту отримання дозволу на реструктуризацію боргу; погашення в сумі 500 000 грн 00 коп. протягом 5 місяців рівними частинами з повним погашенням до 31.12.2022 року. Лист підписаним директором Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест В.В. Кривко, його підпис скріплений печаткою Підприємства.

Таким чином, з вищенаведеного листа вбачається, що Підприємство користувалося дробаркою HARTL, поставленої Товариством на виконання умов Договору купівлі-продажу від 25.06.2021 року № 25/06/21Д.

Тому посилання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) на відсутність виникнення остаточної оплати за товар в розмірі 1 102 400 грн 00 коп. спростовуються матеріалами справи.

Крім того судом враховано, що Підприємством, крім попередньої оплати, було частково здійснено оплату за товар, яка складається з остаточної вартості товару в розмірі 1 102 400 грн 00 коп., а саме в сумі 1 037 200 грн 00 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 526 ЦК України, виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). При цьому, частиною 3 ст. 212 ЦК України, передбачено, що якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, до загальних засад цивільного законодавства відноситься справедливість, добросовісність та розумність.

Частиною 5 ст. 12 ЦК України встановлена презумпція добросовісності учасника цивільних відносин.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Отже в договорі купівлі-продажу від 25.06.2021 року № 25/06/21Д, а саме в Додатку № 2 до нього, в частині визначення моменту виникнення обов'язку остаточної оплати міститься посилання на таку відкладальну обставину, як передислокація та запуск.

В той час, в договорі купівлі-продажу від 25.06.2021 року № 25/06/21Д сторонами не погоджено, чим підтверджується факт передислокації та запуску, а також на кого покладений такий обов'язок.

Відтак, суд дійшов висновку, що остаточна оплата в термін протягом 3-х банківських за поставлений Товариством товар пов'язується моментом підписання сторонами видаткової накладної від 30 червня 2021 року № 1, а тому враховуючи вище встановлене, у відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) виник обов'язок з оплати за поставлений товар в розмірі 1 102 400 грн 00 коп. з 01.07.2021 року по 05.07.2021 року включно (враховуючи, що 03.07.2021 року та 04.07.2021 року є вихідні дні).

В той час, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) частково здійснено оплату за отриманий товар та з порушенням погодженого сторонами строку оплати, зокрема 13 липня 2021 року сплачено 551 200 грн 00 коп., 12 липня 2022 року - 108 000 грн 00 коп., 12 серпня 2022 року - 108 000 грн 00 коп., 12 вересня 2022 року - 108 000 грн 00 коп., 28 жовтня 2022 року - 54 000 грн 00 коп., 15 листопада 2022 року - 54 000 грн 00 коп., 20 грудня 2022 року - 54 000 грн 00 коп. Враховуючи здійснену відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) передоплату за товар в розмірі 1 102 400 грн 00 коп., та зазначених оплат, Підприємством оплачено поставлений за Договором товар на загальну суму 2 139 600 грн 00 коп.

Згідно розрахунку позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), сума заборгованості Підприємства перед Товариством складає 221 971 грн 09 коп. (6 010,59 дол. США).

З умов Договору, а саме з пункту 4.3. слідує, що остаточна вартість товару буде зазначена у видатковій накладній.

У видатковій накладній від 30 червня 2021 року № 1, на підставі якої було поставлено товар за Договором, зазначено вартість товару в сумі 2 204 800 грн 00 коп., в тому числі ПДВ.

Таким чином, враховуючи умови Договору, остаточна вартість товару становить 2 204 800 грн 00 коп., а тому посилання позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) на пункт 5.3. Договору щодо сплати еквіваленту в гривні виражений в доларах США є безпідставними.

Враховуючи оплату відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) за отриманий товар за Договором, залишок заборгованості Підприємства перед Товариством за Договором становить 65 200 грн 00 коп. (2 204 800 грн 00 коп. - 2 139 600 грн 00 коп.), а тому розрахунок заборгованості позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) судом не приймається до уваги, оскільки спростовується вищевикладеним.

Враховуючи вищезазначене, встановлення факту порушення відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) з оплати товару, який йому передано позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) у встановлений договором строк, а також встановлення наявності заборгованості Підприємства за Договором в сумі 65 200 грн 00 коп., вимоги позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) про стягнення з відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) основного боргу в сумі 221 971 грн 09 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 65 200 грн 00 коп. В частині стягнення основного боргу в сумі 156 771 грн 09 коп. необхідно відмовити.

Оскільки відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) допущено порушення зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості поставленого товару, на підставі пункту 4.8. Договору та ст. 625 ЦК України, позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 1 753 230 грн 69 коп., 3% річних в сумі 28 818 грн 00 коп. та інфляційних втрат в сумі 208 419 грн 38 коп.

Судом встановлено, що відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) свого грошового зобов'язання у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), а відтак є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Наведені норми свідчать, що за порушення зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

В пункті 4.8. Договору сторонами було погоджено, що в разі порушення Покупцем терміну оплат згідно з Додатку № 2 до Договору, більш ніж на 5 (п'ять) календарних діб, Покупець сплачує штраф в розмірі 0,5% від суми не перерахованих коштів за кожен день затримки платежу.

Враховуючи умови Договору сторонами погоджено відповідальність за порушення строку оплати товару у вигляді штрафу, а не пені, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В той час, як вбачається з розрахунку позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) останнім здійснено нарахування у вигляді пені.

Суд не може погодитися з розрахунком позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), оскільки сторонами в Договорі не передбачено відповідальності у вигляді пені.

Враховуючи, що штраф обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, тобто в даному випадку за порушення строку оплати товару - штраф у розмірі 0,5% суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.

Як було зазначено судом вище, відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) оплата заборгованості за Договором мала бути здійснена до 5 липня 2021 року включно. Відтак, з 6 липня 2021 року відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) є таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати за поставлений Товариством товар.

Таким чином, відповідач за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) з огляду на допущене ним прострочення оплати товару зобов'язаний сплатити позивачу за первісним позовом (відповідачу за зустрічним позовом) штраф в розмірі 0,5% від суми не перерахованих коштів.

З огляду на наведене правомірним є нарахування відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) штрафу в розмірі 5 512 грн 00 коп. (1 102 400,00*0,5%).

За таких обставин, вимога позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) до відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про стягнення пені в сумі 1 753 230 грн 69 коп., яка є неустойкою у вигляді штрафу, підлягає частковому задоволенню в розмірі 5 512 грн 00 коп. В решті позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 1 747 718 грн 69 коп. необхідно відмовити.

Стосовно вимог позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) про стягнення 3% річних в сумі 28 818 грн 00 коп. та інфляційних втрат в сумі 208 419 грн 38 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В той час, як вбачається з наданого позивачем за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) розрахунку, останнім нарахування 3% річних здійснено з 05.07.2021 року, а не з 06.07.2021 року.

Як було встановлено судом вище, 13 липня 2021 року відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) сплачено за поставлений товар в сумі 551 200 грн 00 коп., 12 липня 2022 року - в сумі 108 000 грн 00 коп., 12 серпня 2022 року - в сумі 108 000 грн 00 коп., 12 вересня 2022 року - в сумі 108 000 грн 00 коп., 28 жовтня 2022 року - в сумі 54 000 грн 00 коп., 15 листопада 2022 року - в сумі 54 000 грн 00 коп., 20 грудня 2022 року - в сумі 54 000 грн 00 коп.

Що стосується розрахунку 3% річних, здійсненого позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом), то суд, перевіривши зазначений розрахунок, встановив, що при його здійсненні позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) помилково не врахував того, що день сплати коштів в погашення боргу, не вважається днем прострочення грошового зобов'язання, як це передбачено пунктом 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14.

Крім того позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) здійснено нарахування 3% річних на несплачену суму заборгованості в розмірі 221 971 грн 09 коп. В той час, як було в встановлено судом, заборгованість Підприємства за Договором становить 65 200 грн 00 коп., а тому і нараховувати 3% річних необхідно на вказану суму.

В свою чергу, суд, здійснивши власний розрахунок відсотків річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій (https://ips.ligazakon.net/calculator/ff) встановив, що розмір обґрунтованих відсотків річних становить 20 952 грн 27 коп., при заявленому 28 818 грн 00 коп.

За таких обставин, вимога позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) до відповідача за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) про стягнення відсотків трьох річних в сумі 28 818 грн 00 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 20 952 грн 27 коп. В решті позовних вимог в частині стягнення трьох відсотків річних в сумі 7 865 грн 73 коп. необхідно відмовити.

Крім того, перевіривши наданий позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що при здійсненні даного розрахунку позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) допущені ті ж самі помилки, що і при здійсненні розрахунку 3% річних, в зв'язку з чим судом здійснено власний розрахунок даних компенсаційних виплат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій (https://ips.ligazakon.net/calculator/ff).

Судом встановлено, що обґрунтований розмір інфляційних втрат становить 142 459 грн 21 коп., при заявленому - 208 419 грн 38 коп.

За таких обставин, вимога позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) до відповідача за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) про стягнення інфляційних втрат в сумі 208 419 грн 38 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 142 459 грн 21 коп. В решті позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 65 960 грн 17 коп. необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами з'ясування обставин, на які первісний позивач (відповідач за зустрічним позовом) посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, а також перевіривши суми заявлених до стягнення пені, яка є неустойкою у вигляді штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" до Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 65 200 грн 00 коп. основного боргу, 5 512 грн 00 коп. штрафу, 20 952 грн 27 коп. 3% річних та 142 459 грн 21 коп. інфляційних втрат. В решті позовних вимог за первісним позовом в частині стягнення 156 771 грн 09 коп. основного боргу, 1 747 718 грн 69 коп. штрафу, 7 865 грн 73 коп. трьох відсотків річних та 65 960 грн 17 коп. інфляційних втрат відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат за первісним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову, Товариством, заявляючи вимогу про стягнення заборгованості, було сплачено 33 186 грн 59 коп. судового збору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 3 511 грн 85 коп.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) у свою чергу заперечив проти позову, зазначивши, що укладання Договору купівлі-продажу від 25 червня 2021 року № 25/06/21Д потребувало рішення засновника Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" на укладення будь-яких угод, сума яких (ціна) перевищує 100 000,00 грн., яке в свою чергу засновник Підприємства не приймав.

З огляду на вищевказані обставини, Дочірнім підприємством "Регіон-Інвест" було заявлено зустрічний позов про визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 25 червня 2021 року № 25/06/21Д.

Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до п. 1.1. Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю товар, визначений в п. 1.2. Договору, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

У відповідності до Статуту Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест", затвердженого Рішенням учасника (засновника) від 16 травня 2019 року, останнє є дочірнім підприємством "Товариства з обмеженою відповідальністю "Товіс-Транс-Надра", яке виступає його єдиним учасником (засновником) (пункт 2.1. Статуту).

Вищим органом управління Підприємства є засновник. З питань, віднесених до його компетенції та повноважень, Засновник приймає рішення, накази і розпорядження (пункт 8.1. Статуту).

Згідно з п. 8.3 Статуту виключною компетенцією Засновника є, зокрема, прийняття рішень щодо укладення будь-яких угод, сума яких (ціна) перевищує 100 000,00 грн.

У відповідності до норм статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

У відповідності до частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з частиною 1 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Органи юридичної особи діють у межах повноважень, наданих їм установчими документами та законом. Орган юридичної особи як її частина представляє інтереси останньої у відносинах з іншими суб'єктами права без спеціальних на те повноважень (без довіреності). Між юридичною особою та її органом правові відносини не виникають, а тому дії її органу визнаються діями самої юридичної особи.

У відносинах з третіми особами слід виходити з презумпції наявності достатнього обсягу повноважень на здійснення дієздатності юридичної особи як у одноособового органу юридичної особи, так і керівника її колегіального органу.

В пункті 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо: такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 Цивільного кодексу України); про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень.

Щодо кола повноважень директора юридичної особи стосовно вчинення правочинів від імені цієї особи, то вони визначаються її установчими документами, які затверджуються юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку, трудовим договором.

Як вбачається з умов Договору купівлі-продажу від 25.06.2021 року № 25/06/21Д та видаткової накладної від 30 червня 2021 року № 1, ціна Договору становить 2 204 800,00 грн., а тому директор, укладаючи вказаний Договір, мав отримати рішення Засновника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Товіс-Транс-Надра", на укладення цього правочину.

Відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

При оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення.

Приписи п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 року № 9 передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Отже, в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Відповідно до п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 року № 11, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як зазначено в п. 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", саме лише порушення обов'язку діяти в межах повноважень не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 19.08.2014 року у справі № 5013/492/12/3-59гс14).

Отже, підставою для недійсності правочину може бути доведеність юридичною особою у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин.

Загалом, дефекти в компетенції, обсязі повноважень виконавчого органу товариства, коли цей орган вступає в правовідносини із третіми особами, можуть залежати від дефектів реалізації учасниками товариства корпоративних прав. У такому випадку дефекти волі товариства, обмеження повноважень його виконавчого органу можуть перебувати поза межами розумного контролю з боку третьої особи, не викликаючи в третьої особи обґрунтованих сумнівів у правомірності дій виконавчого органу товариства.

Отже, на захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі й укладають з юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Частина третя статті 92 ЦК України містить виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Разом з тим, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що підписання договору особою з перевищенням своїх повноважень не завжди є підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Суди мають встановити або реальну обізнаність третьої особи про наявність обмежень або виходити із правової презумпції, що за всіма обставинами контрагент за договором не міг про них не знати.

За висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постановах від 20.02.2018 року у справі № 906/100/17, від 12.06.2018 року у справі №927/976/17, від 26.02.2019 року у справі № 925/1453/16, від 02.04.2019 року у справі №904/2178/18, від 02.10.2019 року у справі № 910/22198/17 якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, наведене свідчить про обізнаність іншої сторони договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

За змістом положень статей 11, 509, 526, 599 ЦК України зобов'язальні правовідносини виникають, у тому числі, з договорів, які мають виконуватися належним чином відповідно до їх умов та вимог законодавства, припинення яких обумовлюється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Звертаючись з позовом про визнання недійсним правочину, позивач згідно з вимогами статей 13, 74 ГПК України, повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення позивачем обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для задоволення відповідного позову.

Зокрема, згідно з положеннями статей 203, 215 ЦК України підставою недійсності правочину може бути вчинення його особою за відсутністю необхідного обсягу цивільної дієздатності та невідповідність волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі. При цьому дієздатність юридичної особи реалізується відповідно до статті 92 ЦК України через її органи у межах визначених законом та статутом повноважень.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі укладають з юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним.

Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину (така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі № 904/2178/18).

При цьому, при оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення (така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі № 910/8794/16).

Послідовна та стала правова позиція щодо застосування цих норм права у їх взаємозв'язку викладена у низці постановах Верховного Суду, зокрема: від 10.04.2018 року у справі № 910/11079/17, від 02.04.2019 року у справі № 904/2178/18, від 19.06.2019 року у справі № 904/9795/16, від 01.10.2019 року у справі № 910/8287/18, від 24.02.2021 року у справі № 926/2308/19, від 04.03.2021 року у справі № 905/1132/20, від 18.02.2021 року у справі № 924/658/20, в ухвалі від 11.06.2020 року у справі 915/1602/19 тощо.

Верховний Суд також зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 668/13907/13-ц зробила такий правовий висновок: "Для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому, тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання".

В даному випадку, Дочірнє підприємство "Регіон-Інвест" підтвердило фактичне виконання ним Договору, прийнявши товар, та здійснивши часткову оплату за нього. Отже, навіть якщо допустити підписання договору особою з перевищенням своїх повноважень, відповідач за первісним позовом, прийнявши і частково оплативши поставлений товар, вчинив юридично значимі дії, спрямовані на схвалення спірного Договору купівлі-продажу.

Будь-яких дефектів форми та змісту оспорюваного правочину судом не встановлено.

Враховуючи викладені вище обставини, судом встановлено вчинення Дочірнім підприємством "Регіон-Інвест" дій, які свідчать про наступне схвалення укладеного від його імені та в його інтересах ОСОБА_3 . Договору купівлі-продажу від 25.06.2021 року № 25/06/21Д, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За результатами з'ясування обставин, на які первісний відповідач (позивач за зустрічним позовом) посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, судом не встановлено підстав для визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 25.06.2021 року № 25/06/21Д, а тому у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат за зустрічним позовом, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову, Підприємством, заявляючи вимогу про визнання недійсним договору, було сплачено 2 684 грн 00 коп. судового збору.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору за зустрічним позовом залишаються за відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) у зв'язку з відмовою у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" (34374, Рівненська обл., Володимирецький р-н, с. Полиці, вул. Ковельська, буд. 4, код ЄДРПОУ 31691895) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" (65005, м. Одеса, вул. Середня, 83/1, оф. 32, код ЄДРПОУ 39963991) 65 200 (шістдесят п'ять тисяч) грн 00 коп. - основного боргу, 5 512 (п'ять тисяч п'ятсот дванадцять) грн 00 коп. - штрафу, 20 952 (двадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн 27 коп. - 3 річних, 142 459 (сто сорок дві тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) грн 21 коп. - інфляційних втрат та 3 511 (три тисячі п'ятсот одинадцять) грн 85 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСС ТЕХНОЛОДЖИ" про стягнення з Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" основного боргу в сумі 156 771 грн 09 коп., штрафу в сумі 1 747 718 грн 69 коп., трьох відсотків річних в сумі 7 865 грн 73 коп. та інфляційних втрат в сумі 65 960 грн 17 коп. - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13 липня 2023 року.

Суддя Політика Н.А.

Попередній документ

112171979

Наступний документ

112171981

Інформація про рішення:

№ рішення:	112171980
№ справи:	918/233/23
Дата рішення:	03.07.2023
Дата публікації:	17.07.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Рівненської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (03.07.2023)
Дата надходження:	07.03.2023
Предмет позову:	стягнення в сумі 2 212 439,16 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (8)

10.04.2023 11:10	Господарський суд Рівненської області
08.05.2023 10:40	Господарський суд Рівненської області
22.05.2023 12:10	Господарський суд Рівненської області
12.06.2023 12:00	Господарський суд Рівненської області
26.06.2023 12:30	Господарський суд Рівненської області
03.07.2023 10:00	Господарський суд Рівненської області
06.09.2023 14:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
14.09.2023 10:30	Північно-західний апеляційний господарський суд