ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.07.2023Справа № 910/3897/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал-Фінанс", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос"
про визнання недійсним правочину
за участі представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача-1: Галан М.О.,
від відповідача-2: Колосюк В.А.
Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Фінанс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" про визнання недійсним з моменту укладення договору про надання фінансових послуг факторингу № 1-2023/Ф від 16.02.2023, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Геліос" та ТОВ "Імперіал-Фінанс".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за умовами укладеного між відповідачами договору про надання фінансових послуг факторингу № 1-2023/Ф від 16.02.2023 передано право вимоги до позивача за договором кредитної лінії від 27.12.2013 № ВКЛ-2007072/1 на суму 122002080,32 грн. У той же час, відповідне зобов'язання позивача за договором кредитної лінії від 27.12.2013 № ВКЛ-2007072/1 станом на момент укладення відповідачами оспорюваного договору припинилося, відтак предмет договору був відсутній.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
21.03.2023 та 23.03.2023 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заяви про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 відмовлено в задоволенні клопотання Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" про об'єднання справ в одне провадження.
Протокольною ухвалою суду від 27.04.2023 задоволено клопотання позивача про долучення доказів, поданих з урахуванням викладених у відзиві відповідачем-1 заперечень.
У відзиві на позовну заяву відповідач-1 вказав, що позивачем не доведено наявність його порушеного права на оскарження укладеного відповідачами правочину. При цьому, виконання позивачем зобов'язань за договором кредитної лінії від 27.12.2013 № ВКЛ-2007072/1 здійснювалося на користь неналежного кредитора ТОВ "Правнича консалтингова група", в якого було відсутнє право вимоги до позивача.
У відповіді на відзив відповідача-1 позивач наголосив, що погашення ним заборгованості в сумі 54156500 грн. за договором кредитної лінії від 27.12.2013 № ВКЛ-2007072/1 підтверджується судовими рішеннями у справі № 911/3411/14, 910/745/20. Також позивач наголосив, що наразі в провадженні судів відсутні спір щодо стягнення з позивача 54156500 грн. заборгованості за договором кредитної лінії від 27.12.2013 № ВКЛ-2007072/1. Отже, незважаючи на стягнення з позивача заборгованості за тілом кредитом, триває невизначеність у частині визнання виконання позивачем своїх зобов'язань. Відтак, оскарження укладеного між відповідачами договору у частині права вимоги про стягнення з позивача заборгованості за тілом кредиту є належним способом захисту.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач-1 на доводи позивача щодо наявності порушеного права наголосив на правових висновках, викладених Великою Палатою Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20.
Відповідач-2 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву. У той же час, представник відповідача-2 у судовому засіданні 06.07.2023 проти задоволення позову заперечував.
До судового засідання 06.07.2023 представник позивача не з'явився, проте про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується особистим підписом представника позивача на розписці від 15.06.2023 про призначення судового засідання для розгляду справи по суті.
Судом прийнято до уваги, що явка сторін та їх представників до судового засідання 06.07.2023 обов'язковою не визнавалася.
Разом із цим, за приписами статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
До того ж, суд наголошує, що відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відтак, позивач не був позбавлений права направити до судового засідання керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва юридичної особи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
27.12.2013 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", як кредитором, та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", як позичальником, укладено Договір кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1, відповідно до п.п. 1.1, 1.1.1 якого кредитор зобов'язується надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами, на умовах, визначених цим Договором, в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 130 000 000,00 грн зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 24% річних в порядку, визначеному цим договором та кінцевим терміном погашення боргу за кредитом не пізніше 25.12.2014 включно.
На виконання умов вказаного Договору АТ "Дельта Банк" надало ДП "Укрспирт" кредитні кошти в сумі 54 156 500,00 грн.
АТ "Дельта Банк" зверталося до Господарського суду Київської області з позовом до ДП "Укрспирт" про стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013.
Рішенням Господарського суду Київської області від 30.09.2014 у справі № 911/3411/14 позов задоволено частково, стягнуто з ДП "Укрспирт" на користь ПАТ "Дельта Банк" 54 156 500,00 грн. заборгованості за кредитом, 2 198 902,26 грн. заборгованості за процентами, 32 652,19 грн. пені, 390 000,00 грн штрафу, а також 73 080,00 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 рішення Господарського суду Київської області від 30.09.2014 у справі № 911/3411/14 змінено в частині стягнення суми штрафу, викладено його резолютивну частину в наступній редакції: "Позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково. Стягнути з ДП "Укрспирт" на користь ПАТ "Дельта Банк" 54 156 500,00 грн. заборгованості за кредитом, 2 198 902,26 грн. заборгованості за процентами, 32 652,19 грн. пені, 162 469,50 грн штрафу та 73 080,00 грн. судового збору за подання позовної заяви. В іншій частині позову відмовити."
На примусове виконання судових рішень у справі № 911/3411/14 виданий відповідний наказ від 25.11.2014 року.
12.09.2014 між АТ "Дельта Банк", як первісним кредитором, та ТОВ "Компанія з управління активами - адміністратор пенсійних фондів "Дельта-Капітал", як новим кредитором, було укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги належного виконання зобов'язань ДП "Укрспирт" за Договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 (основний договір), а саме право вимоги щодо: повернення заборгованості за кредитом в розмірі 54156500 грн.; повернення заборгованості за процентами в розмірі 3973454,99 грн. Всього загальна сума вимог, які виникли і нараховані за основним договором на день укладання правочину, складає 58129954,99 грн.
За умовами п. 1.3 Договору про відступлення права вимоги від 12.09.2014, з моменту набрання чинності цим договором новий кредитор повністю замінює первісного кредитора в основному договорі та отримує всі права, що виникають з договорів, укладених в забезпечення виконання боржником своїх зобов'язань за основним договором.
Надалі, 22.12.2014 між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент", попереднє найменування якого ТОВ "Компанія з управління активами - адміністратор пенсійних фондів "Дельта-Капітал", укладено Додаткову угоду № 1 до Договору відступлення права вимоги від 12.09.2014, за змістом якої у зв'язку з частковим виконанням боржником зобов'язань за основним договором в сумі 4 388 248 грн. контрагенти погодили, що первісний кредитор передає, а новий кредитор бере на себе право вимоги належного виконання зобов'язань ДП "Укрспирт" за Договором кредитної лінії №ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 (основний договір), а саме право вимоги щодо: повернення заборгованості за кредитом в розмірі 51 967 154,26 грн.; повернення заборгованості за процентами в розмірі 1 774 552,73 грн.; повернення (сплата заборгованості за процентами та/або процентів, що не нараховані та підлягають нарахуванню за основним договором). Всього загальна сума вимог, які виникли і нараховані за основним договором на день укладання правочину, складає 53 741 706,99 грн.
12.02.2015 між ТОВ "Скай кепітал менеджмент", як первісним кредитором, та ТОВ "Правнича консалтингова група", як новим кредитором, укладено Договір про відступлення права вимоги № 8/2-VP, відповідно до умов якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги належного виконання ДП "Укрспирт" зобов'язань за кредитним договором, в тому числі права вимоги щодо: повернення заборгованості за кредитом у розмірі 51 967 154,26 грн, повернення (сплата) заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 1 774 552,73 грн та повернення (сплата) заборгованості за процентами та/або процентів, що не нараховані та підлягають нарахуванню за кредитним договором. Всього загальна сума вимог, які нараховані та/або пред'явлені за Договором кредитної лінії №ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 станом на 12.02.2015 складає 53 741 706,99 грн.
Відповідно до пункту 2.3 Договору відступлення права вимоги № 8/2-VP від 12.02.2015 з моменту підписання уповноваженими представниками сторін цього Договору до ТОВ "Правнича консалтингова група" переходять всі права вимоги за кредитним договором та договорами, укладеними в забезпечення виконання ДП "Укрспирт" своїх зобов'язань за Договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 у повному обсязі і на умовах, визначених Договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013, включаючи право вимоги по поверненню отриманого кредиту, сплати процентів за його користування, комісій, штрафів та пені, які вже нараховані Товариством з обмеженою відповідальністю "Скай кепітал менеджмент" на дату укладення цього Договору і розмір яких зазначено у пункті 1.1 цього Договору, а також права вимоги, які ще не нараховані (не висунуті) або які виникнуть за Договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.03.2015 у справі № 911/3411/14 замінено позивача (стягувача) у справі № 911/3411/14 - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", на його процесуального правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Правнича консалтингова група".
Постановою відділу примусового виконання рішень ДВС України від 23.03.2015 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 25.11.2014 у справі № 911/3411/14.
Під час примусового виконання вказаного рішення суду з рахунків ДП "Укрспирт" у період з 23.03.2015 по 22.06.2015 списано грошові кошти на загальну суму 57328110,37 грн., з яких 52 235 355,95 грн. перераховано ТОВ "Правнича консалтингова група" та утримано 5 223 535,59 грн. виконавчого збору.
22.06.2015 постановою відділу примусового виконання рішень ДВС України виконавче провадження № НОМЕР_1 закінчено у зв'язку із фактичним виконанням рішення суду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".
28.04.2015 між ТОВ "Правнича консалтингова група", як клієнтом, та ТОВ "Фінансова компанія "Аккорд", як фактором, укладено Договір факторингу № 1/28-04, за умовами якого клієнт передав (відступив), а фактор прийняв і зобов'язався оплатити клієнту за визначеною цим договором ціною права вимоги за грошовими зобов'язаннями щодо сплати процентів, неустойок та інших платежів, які пов'язані з порушенням порядку сплати процентів, що виникли у Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича консалтингова група" на підставі Договору кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013.
Згідно з пунктом 1.2 Договору факторингу № 1/28-04 від 28.04.2015 внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим Договором фактор займає місце Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича консалтингова група" (як кредитора) у зобов'язаннях, що виникли з Договору кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 відносно усіх прав і обов'язків позивача в частині і щодо нарахування та отримання (стягнення) у повному обсязі процентів за кредитним договором як нарахованих, однак не сплачених на дату укладення цього договору, так і тих, які ще не нараховані або виникнуть за кредитним договором у майбутньому, а також усіх видів неустойок та інших платежів, що підлягають виплаті відповідачем за порушення порядку сплати процентів, не виплачених на дату укладення цього договору.
Відповідно до пункту 1.7 Договору факторингу № 1/28-04 від 28.04.2015 права вимоги та інші права, що є предметом відступлення за цим Договором, набуті Товариством з обмеженою відповідальністю "Правнича консалтингова група" у Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай кепітал менеджмент" згідно з Договором про відступлення права вимоги № 8/2-VP від 12.02.2015, яке, в свою чергу, набуло такі права у Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на підставі Договору про відступлення права вимоги від 12.09.2014.
У пункті 1.3 Договору факторингу № 1/28-04 від 28.04.2015 сторони визначили характеристику (зміст) прав вимоги, переданих за цим договором, які виникли чи виникнуть за Договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013: повернення (сплата) заборгованості ДП "Укрспирт" за процентами у розмірі 1 774 552,73 грн, нарахованих, але не сплачених на дату 11.09.2014 включно; повернення (сплата) заборгованості ДП "Укрспирт" за процентами та/або процентів, що не нараховані та підлягають нарахуванню; повернення (сплата) заборгованості ДП "Укрспирт" за процентами та/або процентів, які виникнуть у майбутньому; сплати ДП "Укрспирт" усіх видів неустойок та інших платежів, що підлягають сплаті за порушення порядку сплати процентів, не виплачених на дату укладення цього Договору.
За умовами пункту 1.6 Договору факторингу № 1/28-04 від 28.04.2015 сторони визначили інформацію про стан розрахунків та заборгованість ДП "Укрспирт" за Договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 по тілу кредиту та процентам; зазначили, що з 12.09.2015 проценти не нараховувались та до сплати не пред'являлись; заборгованість ДП "Укрспирт" за кредитом (тілом кредиту) на дату укладення цього договору - 51967154,26 грн.
У травні 2015 року ТОВ "Правнича консалтингова група" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ДП "Укрспирт" про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на заборгованість за кредитом.
Рішенням Господарського суду Київської області від 05.08.2015 у справі №911/2111/15 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 у справі №911/2111/15 позов задоволено частково, стягнуто 3% річних в сумі 1 305 981,47 грн. за період з 28.07.2014 по 07.06.2015, інфляційні втрати в сумі 23 550 198,78 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 72 406,57 грн.
На примусове виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 у справі № 911/2111/15 виданий відповідний наказ.
Так, у межах виконавчого провадження НОМЕР_2 ДП "Укрспирт" на виконання рішення суду 23.11.2015 сплачено 24 928 586,82 грн.
18.12.2015 виконавче провадження НОМЕР_2 закінчено у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2016 у справі №911/2111/15 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задоволено частково, рішення Господарського суду Київської області від 05.08.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
За результатами нового розгляду справи № 911/2111/15 рішенням Господарського суду Київської області від 27.04.2021, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2021, в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням Господарського суду Київської області від 20.07.2015 у справі №911/2115/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015, позов було задоволено повністю, стягнуто з ДП "Укрспирт" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Аккорд" 10 490 307,77 грн основного боргу зі сплати процентів за період з 28.07.2014 по 30.04.2015 та 73 080,00 грн судового збору.
На примусове виконання рішення суду в справі № 911/2115/15 виданий відповідний наказ, який перебував на примусовому виконанні (ВП НОМЕР_3).
Так, 23.11.2015 ДП "Укрспирт" сплачено в межах виконавчого провадження НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 10 563 387,77 грн.
04.12.2015 виконавче провадження НОМЕР_3 закінчено у зв'язку із фактичним виконанням рішення суду.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2016 у справі №911/2115/15 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задоволено частково, рішення Господарського суду Київської області від 20.07.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Київської області від 09.02.2021 у справі № 911/2115/15 відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Фінансова компанія "Аккорд", з посиланням на те, що АТ "Дельта Банк" з 11.08.2014 (закінчення десятиденного строку після отримання претензії про дострокове повернення кредиту) втратив право нараховувати ДП "Укрспирт" проценти за користування кредитними коштами, відповідно таке право не перейшло до ТОВ "ФК "Аккорд".
Поряд із цим, рішенням Господарського суду Київської області від 21.07.2015 у справі №911/2429/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2015, стягнуто з ДП "Укрспирт" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Аккорд" 993 800,01 грн. заборгованості за сплати процентів за травень 2015 року та 19 876,00 грн судового збору.
На примусове виконання рішення суду у справі № 911/2429/15 виданий відповідний наказ, який перебував на примусовому виконанні (ВП НОМЕР_4), у межах якого 14.01.2016 ДП "Укрспирт" сплачено 1 013 676,01 грн.
Виконавче провадження НОМЕР_4 закінчено 18.01.2016 у зв'язку із фактичним виконанням рішення суду.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2016 у справі №911/2429/15 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задоволено частково, рішення Господарського суду Київської області від 21.07.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Київської області від 13.02.2021 у справі № 911/2429/15 у задоволенні позову ТОВ "Фінансова компанія "Аккорд" відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 змінено мотивувальну частину вказаного рішення та зазначено, що сплата коштів ДП "Укрспирт", як боржником, на виконання Договору кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013, на користь ТОВ "Правнича консалтингова група" та ТОВ "ФК "Аккорд", як новим кредиторам, до визнання недійним Договору уступки права вимоги від 12.09.2014 є належним виконанням.
02.03.2015 постановою Правління Національного банку України № 150 віднесено АТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних, а рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 № 51 розпочато процедуру виведення вказаного банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.
У вересні 2015 року АТ "Дельта Банк" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ДП "Укрспирт" про стягнення 87 132 444,08 грн за Договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013, з яких: 51 967 154,26 грн заборгованості за тілом кредиту, 14 841 536,83 грн заборгованості за процентами за користування кредитними коштами (за період з 27.12.2013 по 26.08.2015), 12 014 122,62 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту (за період з 13.10.2014 по 26.06.2015), 2 902 285,23 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків (за період з 13.05.2014 по 26.08.2015), 4 420 000,00 грн штрафу (за період з 27.12.2013 по 21.07.2015), 793 041,00 грн 3% річних від суми простроченої заборгованості зі сплати кредиту (за період з 13.10.2014 по 26.06.2015) та 194 314,15 грн - 3% річних від суми простроченої заборгованості за відсотками (за період з 13.05.2014 по 26.08.2015).
Рішенням Господарського суду Київської області від 26.01.2016 у справі №911/4055/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016, у задоволенні вказаного позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2017 частково задоволено касаційну скаргу АТ "Дельта Банк", скасовано вказані судові рішення, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, розгляд справи наразі не завершено.
У березні 2016 Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "КУА "Скай Кепітал Менеджмент" та АТ "Дельта Банк" про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 12 вересня 2014 року.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 у справі №910/4123/16, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 27.11.2018, задоволено позов Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент", Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" у повному обсязі, визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги, укладений 12.09.2014 між ними.
Як установлено судом у справі № 910/4123/16, останній є нікчемним у силу приписів пунктів 1, 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що є підставою для визнання його недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України в судовому порядку. Також договір укладено з порушенням АТ "Дельта Банк" його господарської компетенції, що є підставою для визнання його недійсним згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України.
14.08.2019 відбулись електронні торги з продажу пулу активів АТ "Дельта Банк" за лотом №UKR-2019-03, результати якого оформлені протоколом електронних торгів №UKR-2019-03 від 14.08.2019.
Переможцем зазначених торгів стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос".
26.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос", як покупцем, та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", як продавцем, укладено Договір №1962/К купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав, за умовами пункту 1.1 якого продавець передає у власність покупцеві майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів та/або боржників за кредитними договорами та/або іншими договорами, та/або на інших підставах, наведених у Додатку № 1 до цього Договору. Сторони домовились, що права вимоги включають всі права вимоги за кредитними договорами, договорами забезпечення, а також всі похідні вимоги з цих договорів або такі, що випливають з них, в тому числі, але не виключно: вимоги по нарахуванню та стягненню процентів, неустойки, штрафів, індексу інфляції, трьох відсотків річних та/або збитків.
Відповідно до пункту 38 Додатку № 1 до Договору №1962/К купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав від 26.09.2019 до загального переліку майнових вимог включено право вимоги до ДП "Укрспирт" за Договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 з додатками, додатковими договорами/угодами, договорами про внесення змін та доповнень до вказаного договору тощо, що є його невід'ємними частинами. Загальна заборгованість ДП "Укрспирт" за Договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 визначена в сумі 122 002 080,32 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту - 51967154,26 грн, заборгованість по нарахованим процентам за кредитом - 70034926,06 грн.
У пункті 3.1 Договору № 1962/К купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав від 26.09.2019 сторони домовились, що за продаж майнових прав за цим договором покупець сплачує продавцю грошові кошти в сумі 34 568 534,85 грн. Ціна договору сплачена покупцем продавцю у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором на підставі протоколу електронних торгів № UKR-2019-03 від 14.08.2019, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став покупець.
ТОВ "ФК "Геліос" звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про заміну сторони позивача (стягувача) у справі №911/3411/14.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.01.2020 у справі №911/3411/14 заяву ТОВ "ФК "Геліос" залишено без задоволення.
Постановою Великої Палати Верховного Суду 16.02.2021 у справі № 911/3411/14 ухвалу Господарського суду Київської області від 21.01.2020 змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції постанови. В іншій частині ухвалу Господарського суду Київської області залишено без змін.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду, із моменту винесення Господарським судом Київської області ухвали від 17.03.2015 за заявою ТОВ "Правнича консалтингова група" про заміну позивача (стягувача) у цій справі - ПАТ "Дельта Банк" на його процесуального правонаступника - ТОВ "Правнича консалтингова група" ПАТ "Дельта Банк" не є стороною у цій справі та не наділене процесуальними правами та обов'язками, за якими може бути здійснено правонаступництво. У той же час, ТОВ "ФК "Геліос" не навело доводів, а суди не встановили обставин, які б свідчили про правонаступництво ТОВ "ФК "Геліос" у відповідних матеріальних правовідносинах за ТОВ "Правнича консалтингова група", а відтак товариство не може стати процесуальним правонаступником.
У червні 2020 року ТОВ "Фінансова компанія "Геліос" звернулось до Господарського суду Київської області із позовом до ДП "Укрспирт" про стягнення за Договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 інфляційних збитків у сумі 46 218 046,33 грн., 67 335 194,34 грн. основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 7 862 358,83 грн. 3% річних від суми основної заборгованості по кредиту, 23 070,24 грн. 3% річних від суми основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 86 127 102,74 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання з повернення кредиту, 255 740,40 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання з повернення відсотків за користування кредитом.
Рішенням Господарського суду Київської області від 15.10.2020 у справі № 911/1796/20 позов задоволено частково та стягнуто з ДП "Укрспирт" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Геліос" 30 233 130,58 грн інфляційних збитків від суми основної заборгованості по кредиту, 7 862 358,83 грн 3 % річних від суми основної заборгованості по кредиту та 192 856,32 грн судового збору. Відмовлено в задоволенні інших позовних вимог.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 у справі №911/1796/20 замінено позивача - ТОВ "Фінансова компанія "Геліос", на його правонаступника - ТОВ "Імперіал-Фінанс", на підставі Договору про надання фінансових послуг факторингу № 1-2023/Ф від 16.02.2023 року.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі №911/1796/20 апеляційну скаргу ДП "Укрспирт" задоволено частково, рішення Господарського суду Київської області від 15.10.2020 в частині стягнення 30 233 130,58 грн інфляційних збитків від суми основної заборгованості по кредиту, 7 862 358,83 грн 3 % річних від суми основної заборгованості по кредиту та судових витрат в сумі 192 826,97 грн скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові. В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 15.10.2020 у справі № 911/1796/20 залишено без змін.
Так, 16.02.2023 між ТОВ "Фінансова компанія "Геліос", як клієнтом, та ТОВ "Імперіал-Фінанс", як фактором, укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 1-2023/Ф, у пункті 2.1 якого зазначено, що фактор зобов'язується сплатити клієнту суму фінансування за винагороду, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги на борг та основним договором. Сторони розуміють та погоджуються з тим, що операція факторингу за цим договором забезпечувальним відступленням, фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі фактором прав вимоги, фактор набуває права вимоги на борг в сумі 122 002 080,32 грн., яку він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту (п. 2.1. договору).
Права вимоги та право вимоги на борг переходять від клієнта до фактора з моменту набрання чинності цим договором (пункт 2.2 договору).
Відповідно до додатку № 2 до договору за актом прийому-передачі документів клієнт передав фактору, зокрема, копію договору кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013, укладеного між ДП "Укрспирт" та первісним кредитором ПАТ "Дельта Банк", із додатковими угодами до нього, виписки з кредитного рахунку (-ів) ДП "Укрспирт", копію договору купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав №1962/К, копію протоколу електронних торгів від 14.08.2019 №UKR-2019-03.
Згідно з додатком № 3 до договору за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 загальна заборгованість на дату укладення договору про надання фінансових послуг факторингу в сумі 122002080,32 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 51967154,26 грн., заборгованість по нарахованим % за кредитом - 70034926,06 грн.
Також, 16.02.2023 сторонами за договором про надання фінансових послуг факторингу від 16.02.2023 № 1-2023/Ф оформлено повідомлення про відступлення права вимоги, в якому ДП "Укрспирт" попереджено про наявність боргу перед ТОВ "Імперіал-Фінанс" за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 у сумі 122002080,32 грн.
Частина 1 ст. 509 ЦК України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
У статті 350 Господарського кодексу України факторинг визначений як передання чи зобов'язання банку передати грошові кошти за плату в розпорядження іншої сторони, яка відступає або зобов'язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої сторони.
За положеннями статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Із матеріалів справи слідує, що за наслідками укладення 16.02.2023 між відповідачами договору про надання фінансових послуг факторингу № 1-2023/Ф, від відповідача-2 до відповідача-1 перейшло, зокрема, право вимоги до позивача за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 на суму 122002080,32 грн.
При цьому, відповідачем-2 право вимоги до позивача отримано на підставі договору від 26.09.2019 №1962/К купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав, укладеного між відповідачем-2 та АТ "Дельта Банк" за результатами електронних торгів із продажу пулу активів АТ "Дельта Банк" за лотом №UKR-2019-03.
Правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов'язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 42-44), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 7.4), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 45-47).
У той же час, положеннями статті 204 ЦК України унормовано презумпціяю правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Разом із цим, матеріали справи доказів на спростування презумпції правомірності договору від 26.09.2019 №1962/К купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав не містять.
Як на підставу для визнання недійсним укладеного між відповідачами договору про надання фінансових послуг факторингу від 16.02.2023 № 1-2023/Ф, позивач посилався на те, що станом на момент укладення відповідачами вказаного договору, зобов'язання позивача за договором кредитної лінії від 27.12.2013 № ВКЛ-2007072/1 вже припинилися, відтак предмет договору відступлення був відсутній.
За змістом статей 512, 514 ЦК України, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача.
У тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається.
Аналогічно відступлення припиненого права вимоги (тобто майнового права вимоги, якого не існує на момент укладення відповідного договору у будь-якого суб'єкта) також не створює жодних правових наслідків для особи - власника майна, яке було обтяжено іпотекою.
Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20.
У той же час, задоволення заявленої позовної вимоги про визнання недійсним договору про надання фінансових послуг факторингу від 16.02.2023 № 1-2023/Ф не призведе до поновлення прав позивача.
Судом прийняті до уваги посилання позивача на те, що незважаючи на стягнення з позивача заборгованості за тілом кредитом за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013, продовжує тривати невизначеність у частині визнання виконання позивачем своїх зобов'язань за цим договором. Відтак, оскарження укладеного між відповідачами договору про надання фінансових послуг факторингу від 16.02.2023 № 1-2023/Ф у частині права вимоги про стягнення з позивача заборгованості за тілом кредиту є, на думку позивача, належним способом захисту.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, рішення ЄСПЛ від 28 листопада 1999 року). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11, § 123, рішення ЄСПЛ від 29 листопада 2016 року). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. ТНЕ UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, рішення ЄСПЛ від 22 листопада 1995 року).
У той же час, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 зауважила, що позов про визнання правочину недійсним є способом захисту прав позивача, а не способом захисту інтересу у правовій визначеності, на який вказує позивач. Натомість відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду інтерес позивача у правовій визначеності може захищатися, зокрема, позовом про визнання права або позовом про визнання відсутності права.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.
Визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов'язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності. Така правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.12) та від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункти 54-56).
У пункті 57 постанови від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов'язку, зокрема, у таких випадках: кредитор у таких правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку; особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити своє право у межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов'язання, оскільки такого судового розгляду кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплату тощо особі, яку він вважає боржником).
Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите (пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).
Ураховуючи обставини даної справи, обраний позивачем спосіб захисту інтересів від юридичної невизначеності в правовідносинах за договором кредитної лінії від 27.12.2013 № ВКЛ-2007072/1 шляхом визнання недійсним договору про надання фінансових послуг факторингу від 16.02.2023 № 1-2023/Ф не є належним та ефективним.
Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155).
При цьому, позивач на обґрунтування наявності його порушених прав та охоронюваних законом інтересів посилався на правові висновки Верховного Суду у постановах від 02.02.2021 у справах №904/5976/19 та №904/6248/19, від 26.07.2021 у справі №904/43/20.
Утім, у пунктах 154, 155 постанови від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладених у постановах від 02.02.2021 у справах №904/5976/19 та №904/6248/19, від 26.07.2021 у справі №904/43/20, де суди вважали обґрунтованою та доведеною позивачем наявність в нього як заінтересованої особи правових підстав щодо оспорювання правочинів з реалізації майна в контексті захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки укладення договору, зміст якого ставить під сумнів припинення забезпечення виконання кредитного договору, ставить його у положення правової невизначеності. В зазначених постановах Верховний Суд вважав належними та ефективними способи захисту інтересу у правовій визначеності, які опосередковуються позовними вимогами про визнання недійсними електронних торгів (аукціону), протоколу електронного аукціону та договору, спрямованого на передання майнових прав (прав вимоги).
За наведених обставин, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).
Згідно за статтею 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 13.07.2023 року.
Суддя К.В. Полякова