вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.07.2023м. ДніпроСправа № 904/201/23
За позовом Керівника Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область в інтересах держави в особі Новопільської сільської ради, с. Новопілля, Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця Чарікова Володимира Васильовича, смт. Радушне, Дніпропетровська область
про скасування державної реєстрації прав та зобов'язання повернути земельну ділянку
Суддя Ярошенко В.І.
Секретар судового засідання Бублич А.В.
Представники:
прокурор: Карюк Д.О.;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Бордунова І.О.
Керівник Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новопільської сільської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Чарікова Володимира Васильовича в якому просить:
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності за Чаріковим Володимиром Васильовичем на об'єкт нерухомого майна - будівлю шиномонтажу - мийки загальною площею 113, 9 кв. м, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, б. № 25а , проведену 20.06.2019 державним реєстратором Комунального підприємства «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області Профатілової М.С. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1857793312218, номер запису про право власності: 32112582);
- скасувати державну реєстрацію права оренди за фізичною особою - підприємцем Чаріковим Володимиром Васильовичем на земельну ділянку площею 0, 0584 га з кадастровим номером 1221855500:01:001:0932, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, б. № 25а , проведену 15.11.2021 державним реєстратором Криворізької районної державної адміністрації Копійкою Інною Анатоліївною (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2223009512218, номер запису про інше речове право 45371268);
- зобов'язати ФОП Чарікова Володимира Васильовича повернути Новопільській сільській раді земельну ділянку з кадастровим номером 1221855500:01:001:0932 площею 0, 0584 га, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе б. № 25а, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд.
Ухвалою суду від 16.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 13.02.2023.
Від Фізичної особи-підприємця Чарікова Володимира Васильовича 08.02.2023 надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 13.02.2023 підготовче засідання відкладено до 13.03.2023.
Від прокуратури 27.02.2023 надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 13.03.2023 підготовче засідання відкладено 07.04.2023.
30.03.2023 відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 07.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.05.2023.
04.05.2023 від прокуратури надійшли пояснення на заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 05.05.2023 розгляд справи відкладено на 12.06.2023.
12.06.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 12.06.2023 розгляд справи відкладено на 10.07.2023.
В ході судового засідання 10.07.2023 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.
В судовому засіданні 10.07.2023 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.
Позиція прокурора
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на те, що Окружною прокуратурою під час вивчення підстав набуття речових прав на об'єкти нерухомого майна, дотримання вимог містобудівного та земельного законодавства встановлено, що 05.12.2011 між Радушненською селищною радою (Землевласник) та СПД Чаріковим В.В. (Сервітуарій) укладено договір на встановлення особистого земельного сервітуту.
Договір зареєстрований в Книзі реєстрації договорів на встановлення земельного сервітуту 12.01.2012 за № 122185554000026.
Згідно паспорту прив'язки малої архітектурної форми (шиномонтаж), розробленого на замовлення ФОП Чарікова В.В. у березні 2009 року, за вказаною адресою знаходилась конструкція торгового павільйону збірно-розбірна, несуча конструкція - металевий каркас із збірних металевих панелей тощо.
Після чого, 20.06.2019 державним реєстратором Комунального підприємства «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області Профатіловою М.С. здійснено державну реєстрацію права приватної власності за Чаріковим Володимиром Васильовичем на об'єкт нерухомого майна - будівлю шиномонтажу-мийки загальною площею 113, 9 кв.м, яка розташована за адресою: смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, б. №25а, Криворізького району Дніпропетровської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1857793312218, номер запису про право власності: 32112582).
Підставою для здійснення державної реєстрації права власності став технічний паспорт серія та номер: б/н, виданий 19.06.2019, в якому зазначено недостовірні відомості про 1991 рік спорудження/реконструкції даної будівлі шиномонтажу-мийки, видавник: ТОВ «Центр Юридичних Послуг «Ліга Професіоналів»; рішення виконавчого комітету Радушенської селищної ради, про присвоєння поштової адреси, серія та номер: № 23, виданий 17.05.2009, видавник: виконавчий комітет Радушенської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, б. № 25а, Криворізького району Дніпропетровської області.
Проте, будівництво вказаної будівлі шиномонтажу-мийки здійснено без правовстановлюючих документів на земельну ділянку та за відсутності будь-яких дозвільних документів.
У подальшому, рішенням Новопільської сільської ради № 1071 від 29.10.2021 ФОП Чарікову В.В. передано в оренду земельну ділянку за адресою: вул. Нікопольське шосе, б. № 25а, смт. Радушне, Криворізького району Дніпропетровської області , площею 0.0584 га (кадастровий номер 1221855500:01:001:0932) терміном на 49 років.
На підставі вказаного рішення між Новопільською сільською радою та ФОП Чаріковим В.В. укладено 01.11.2021 договір оренди земельної ділянки (дата державної реєстрації права оренди - 15.11.2021. номер запису про інше речове право: 45371268).
Водночас, вказаний договір земельної ділянки за відсутності для цього підстави, визначеної в абзаці другому частини другої статті 134 ЗК України, укладений без дотримання конкурентних засад, тобто спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, а відтак такий договір згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України є нікчемним.
Отже, підставою для звернення прокурора стало порушення інтересів держави через порушення норм законодавства під час державної реєстрації права власності та полягає у фактичному володінні та користуванні відповідачем землею без законних підстав, за відсутності волі її власника.
На думку прокурора у зазначеному випадку існує як державний, так і суспільний інтерес, що потребує їх захисту.
Позиція позивача
Позивач не скористувався своїм правом на подання письмових пояснень.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.
ФОП Чаріков В.В. просить застосувати термін позовної давності до позовної вимоги про скасування державної реєстрації права приватної власності за Чаріковим В.В. на об'єкт нерухомого майна - будівлю шиномонтажу-мийки, загальною площею 113, 9 кв. м, розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький район, смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, 25а , проведену 20.06.2019 державним реєстратором комунального підприємства "Криничаиське бюро технічної інвентарізації" Дніпропетровської області Профатіловою М.С.
Оскільки, керівник Криворізької східної окружної прокуратури мав бути обізнаний про те, що з липня 2019 року по теперішній час земельна ділянка, що знаходиться у компетенції Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, та спірний об'єкт нерухомості, що належить на праві приватної власності згідно даних реєстру речових прав Чарікову В.В., які розташовані за адресою: Дніпропетровська область. Криворізький район, смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, 25а , прямо та опосередковано були об'єктами перевірок правоохоронних органів, зокрема, органів прокуратури, тому останній мав можливість дотриматися вимог щодо терміну позовної давності при зверненні з вимогою про скасування державної реєстрації речового права приватної власності за Чаріковим В.В. на об'єкт нерухомого майна - будівлю шиномонтажу, розташовану за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький район, смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе 25а звернутися до Господарського суду Дніпропетровської області у відповідності до вимог ст. 256 Цивільного кодексу України, а саме до 20.06.2022.
Щодо вимог про скасування державної реєстрації права оренди за ФОП Чаріковим В.В. відповідач зазначає, що твердження керівника Криворізької східної окружної прокуратури про нікчемність договору оренди від 01.11.2021, укладеного між Новопільською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області та ФОП Чаріковим В.В., зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є не коректним та не відповідає вимогам діючого законодавства з огляду на наступне.
Так, після прийняття судового рішення у справі № 904/5608/21 щодо визнання недійсним та скасування рішень Радушненської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області та договору оренди земельної ділянки від 23.10.2020, укладеного між позивачем та Фізичною особою-підприємцем Чаріковим Володимиром Васильовичем, відносно земельної ділянки площею 0, 0584 га з кадастровим номером 1221855500:01:001:093, відповідач, маючи намір використовувати земельну ділянку лише у передбачений законом спосіб, звернувся до Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області із заявою про надання в оренду земельної ділянки під об'єктом нерухомого майна - будівлею шиномонтажу-мийки, розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький район, смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, 25а
29.10.2021 позивачем прийнято рішення за № 1071 «Про передачу ФОП Чарікову В.В. земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку»
01.11.2021 між сторонами у справі укладено договір оренди земельної ділянки, площею 0, 0584 га, кадастровий номер 1221855500:01:001:093, з цільовим використанням: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку, яка знаходиться іа адресою: в смт Радушне, вул. Нікопольське шосе, буд. 25а, Криворізького району Дніпропетровської області .
09.11.2021 державний реєстратор Криворізької районної державної адміністрації Копійка Інна Анатоліївна, прийняла правомірне рішення про державну реєстрацію договору оренди землі від 01.11.2021.
Враховуючи вимоги діючого законодавства, що регулюють правовідносини стосовно надання в оренду земельних ділянок, які належать до комунальної власності, вбачається, що позивачем правомірно вчинені дії щодо надання в користування відповідачу спірної земельної ділянки відповідно до наступних норм права.
Крім того, з огляду на норми п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та наявність підтвердженої Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо будівлі шиномонтажу-мийки, розташованої за адресою: Дніпропетровська область. Криворізький район, смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, 25а від 2, станом на час укладення договору оренди, позивач не мав правових підстав передавати відповідачу земельну ділянку на конкурентних засадах (на земельних торгах) відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України.
На думку відповідача, відсутні підтверджені законом підстави вважати договір оренди від 01.11.2021 нікчемним правочином в розумінні ст. 215, 228 Цивільного кодексу України.
Тому, враховуючи дотримання позивачем вимог абзацу 2 частини 2 ст. 134 ЗК України при укладенні договору оренди від 01.11.2021 та відсутність правових підстав вважати його нікчемним, беручи до уваги наявність волевиявлення розпорядника земель, викладене в рішеннях та правових угодах, керівником Криворізької східної окружної прокуратури подані недостатні докази для підтвердження факту неправомірного використання та заняття відповідачем земельної ділянки, відповідно і неправомірності скасування державної реєстрації речового прана оренди земельної ділянки площею 0, 0584 га, кадастровим номером 1221855500:01:001:093 з цільовим використанням: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Радушне, Нікопольське шосе, 25а, проведену 09.11.2021 державним реєстратором Криворізької державної адміністрації Копійкою Інною Анатоліївною.
Крім того, відповідач вважає, що Керівником Криворізької східної окружної прокуратури, який діє в інтересах Новопільської сільської ради невірно вибрано спосіб захисту, адже відсутні правові підстави для повернення Новопільській сільській раді земельної ділянки площею 0,0584 га з кадастровим номером 1221855500:01:001:093, розташовану за адресою: Дніпропетровська область. Криворізький район, смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, 25а. привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд
Позиція прокурора викладена у відповіді на відзив та запереченнях
Прокурор стверджує, що ФОП Чаріков В.В., який здійснив будівництво на земельній ділянці та зареєстрував за собою право власності на об'єкт нерухомого майна, жодного речового права на земельну ділянку не мав, тому об'єкт нерухомого майна є самочинним будівництвом. Про вказане відповідачеві було відомо як на момент подання документів для вказаної реєстрації, так і на момент укладення спірного договору оренди.
Водночас, з метою отримання спірної земельної ділянки в оренду на неконкурентних засадах, ФОП Чаріков В.В. свідомо приховав від сільської ради інформацію про здійснення ним самочинного будівництва та незаконної реєстрації права власності на нього, що підтверджуються відповідною заявою від 22.10.2021.
Тому, за встановлених обставин державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна не означає виникнення у недобросовісного відповідача права власності на цей об'єкт і припинення правового режиму відповідного майна як самочинного будівництва.
Вказане унеможливлювало набуття ним права оренди земельної ділянки під цим об'єктом у неконкурентний спосіб на підставі абзацу другого частини другої статті 134 ЗК України.
Крім того, прокуратура звертає увагу, що що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:01:001:0932, на якій розміщено самочинне будівництво, проведено 03.01.2020, тобто вже після дати державної реєстрації права власності 20.06.2019, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру № НВ-1214710412020 від 06.11.2020.
За таких обставин, зазначена земельна ділянка на момент державної реєстрації права власності не була сформована та відносилась до земель комунальної власності, які не надано у користування. Рішення уповноваженого органу про передачу її в оренду ФОП Чарікову В.В. не приймалося, відповідно, державна реєстрація речових прав на земельну ділянку площею 165 кв. м (площа забудови) не проводилася
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
05.12.2011 між Радушненською селищною радою (Землевласник) та СПД Чаріковим В.В. (Сервітуарій) укладено договір на встановлення земельного сервітуту (арк. с. 43).
Відповідно до пункту 1.1 договору, сторони домовилися, на вимогу Сервітуарія, про встановлення земельного сервітуту для розміщення шиномонтажу та павільйону по продажі автозапчастин на земельній ділянці Землевласника. Що знаходиться за адресою: смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе Радушненської селищної ради площею 0, 0070 га.
Сервітут позбавляє власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений, права володіння, користування та розпорядження цією земельною ділянкою (пункт 2.4 договору на встановлення земельного сервітуту).
Договір зареєстрований в Книзі реєстрації договорів на встановлення земельного сервітуту 12.01.2012 за № 122185554000026.
Згідно паспорту прив'язки малої архітектурної форми (шиномонтаж), розробленого на замовлення ФОП Чарікова В.В. у березні 2009 року, за вказаною адресою знаходилась конструкція торгового павільйону збірно-розбірна, несуча конструкція - металевий каркас із збірних металевих панелей тощо.
Державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:01:001:0932, на якій розміщено самочинне будівництво, проведено 03.01.2020, тобто вже після дати державної реєстрації права власності 20.06.2019, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру № НВ-1214710412020 від 06.11.2020.
20.06.2019 державним реєстратором Комунального підприємства «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області Профатіловою М.С. здійснено державну реєстрацію права приватної власності за Чаріковим Володимиром Васильовичем на об'єкт нерухомого майна - будівлю шиномонтажу-мийки загальною площею 113, 9 кв. м, яка розташована за адресою: смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, б. №25а, Криворізького району Дніпропетровської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1857793312218, номер запису про право власності: 32112582) (арк. 73).
Підставою для здійснення державної реєстрації права власності став технічний паспорт серія та номер: б/н, виданий 19.06.2019, в якому зазначено відомості про 1991 рік спорудження/реконструкції даної будівлі шиномонтажу-мийки, видавник: ТОВ «Центр Юридичних Послуг «Ліга Професіоналів»; рішення виконавчого комітету Радушенської селищної ради, про присвоєння поштової адреси, серія та номер: №23, виданий 17.05.2009, видавник: виконавчий комітет Радушенської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, б. № 25а, Криворізького району Дніпропетровської області.
Згідно вказаного технічного паспорту об'єкт нежитлової нерухомості будівля шиномонтажу-мийки складається з А1 - Будівля шиномонтажу-мийки; а2 - прибудова шиномонтажу; а3 - навіс; № 1 - огорожа. Площа земельної ділянки під забудовою становить 165 кв. м. та будівлю шиномонтажу-мийки загальною площею 113, 9 кв. м. споруджено у 1991 році.
Разом з цим встановлено, що згідно листа КП «Криворізького районного БТІ» ДОР» № 1157 від 19.11.2021 у архіві комунального підприємства за адресою: смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, б. № 25а, Криворізького району Дніпропетровської області, відсутні будь-які дані, що підтверджують спорудження вказаного об'єкту нерухомого майна у період з 1991 року.
Згідно паспорту прив'язки малої архітектурної форми (шиномонтаж), розробленого на замовлення ФОП Чарікова В.В. у березні 2009 року, за вказаною адресою знаходилась конструкція торгового павільйону збірно-розбірна, несуча конструкція - металевий каркас із збірних металевих панелей тощо.
За таких обставин, вищенаведеним спростовується те, що будівлю шиномонтажу-мийки за адресою: смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, б. № 25а. Криворізького району Дніпропетровської області, побудовано у 1991 році.
Водночас, реєстрація вказаного об'єкту нерухомого майна проведена 20.06.2019 державним реєстратором на підставі п. 42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.
Відповідно до пунктку 42 Порядку (чинного на момент проведення державної реєстрації), для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року подаються: 1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Державна реєстрація проведена всупереч вимог п. 42 Порядку. Дія цього пункту розповсюджується лише на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них. Нежитлові будівлі не відносяться до вказаної категорії.
Прокурор стверджує, що вказане свідчить про те, що зазначений об'єкт нерухомого майна (нежитлова будівля) є об'єктом самочинного будівництва, право власності на який проведено з порушенням вимог Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.
Відповідно до інформації Державної інспекції архітектури та містобудування України № 5456/05/13-21 від 07.12.2021 встановлено, що в Реєстрі будівельної діяльності за критерієм пошуку «адреса об'єкта будівництва - вул. Нікопольське шосе, б. № 25а, смт. Радушне у Криворізькому районі Дніпропетровської області», відомості щодо видачі/реєстрації документів дозвільного та декларативного характеру та інша інформація відсутні (арк. 60-62).
Відсутність висновків та дозвільних документів компетентних органів, які б підтверджували додержання відповідачем при будівництві архітектурних, екологічних, санітарних, протипожежних та іншим норм ставить під загрозу надійність та безпечність експлуатації самочинно збудованої будівлі.
Крім того встановлено, що державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:01:001:0932, на якій розміщено самочинне будівництво, проведено 03.01.2020, тобто вже після дати державної реєстрації права власності 20.06.2019, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру №НВ-1214710412020 від 06.11.2020.
За таких обставин, зазначена земельна ділянка на момент державної реєстрації права власності не була сформована та відносилась до земель комунальної власності, які не надано у користування. Рішення уповноваженого органу про передачу її в оренду ФОП Чарікову В.В. не приймалося, відповідно, державна реєстрація речових прав на земельну ділянку площею 165 кв. м (площа забудови) не проводилася.
Документи на підтвердження реєстрації права власності чи оренди за ФОП Чаріковим В.В. на вказану земельну ділянку станом на 20.06.2019 відсутні.
Також в матеріалах справи відсутні будь-які документи на підтвердження надання Новопільською сільською радою дозволу щодо використання спірної земельної ділянки для будівництва об'єктів нерухомого майна, будь-які угоди щодо такого використання не укладалися.
Договір на встановлення земельного сервітуту від 05.12.2011 не надавав Сервітуарію права забудови земельної ділянки площею 0, 0070 (70 кв. м), площа земельної ділянки під самочинним будівництвом становить 165 кв. м, що перевищує площу забудови, яка розміщена на ній.
Рішенням Новопільської сільської ради № 1071 від 29.10.2021 ФОП Чарікову В.В. передано в оренду земельну ділянку за адресою: вул. Нікопольське шосе, б. № 25 а, смт. Радушне, Криворізького району Дніпропетровської області, площею 0,0584 га (кадастровий номер 1221855500:01:001:0932) терміном на 49 років (арк. с. 49).
На підставі вказаного рішення між Новопільською сільською радою «Орендодавець» та ФОП Чаріковим В.В. «Орендар» укладено 01.11.2021 договір оренди земельної ділянки (дата державної реєстрації права оренди - 15.11.2021, номер запису про інше речове право: 45371268) (арк. с. 50-52).
Згідно пункту 1 договору оренди земельної ділянки, «Оренднодавець» надає, а «Орендар» приймає в строкове платне використання земельну ділянку комунальної власності для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку, яка знаходиться в смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, б. 25а. Криворізького району. Дніпропетровської області.
Відповідно пункту 2.3 договору оренди земельної ділянки, в оренду передається земельна ділянка площею 0, 0584 га. Нормативно-грошова оцінка її становить 68 304, 64 грн
На земельній ділянці об'єкти нерухомого майна: будівля шиномонтажу-мийки, прибудова шиномонтажу, навіс, огорожа. Кадастровий номер земельної ділянки: 1221855500:01:001:0932 (пункти 3-4 договору оренди земельної ділянки).
Договір укладено терміном на 49 (сорок дев'ять) років (пункт 6 договору оренди землі).
Прокурор стверджує, що ФОП Чаріков В.В. здійснив будівництво на земельній ділянці та зареєстрував за собою право власності на об'єкт нерухомого майна, жодного речового права на земельну ділянку не мав. Тому об'єкт нерухомого майна є самочинним будівництвом. Про вказане відповідачеві було відомо як на момент подання документів для вказаної реєстрації, так і на момент укладення спірного договору оренди.
Водночас, з метою отримання спірної земельної ділянки в оренду на неконкурентних засадах, ФОП Чаріков В.В. свідомо приховав від сільської ради інформацію про здійснення ним самочинного будівництва та незаконної реєстрації права власності на нього, що підтверджуються відповідної заявою від 22.10.2021.
Вказаний договір земельної ділянки за відсутності для цього підстави, визначеної в абзаці другому частини другої статті 134 ЗК України, укладений без дотримання конкурентних засад, тобто спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, а відтак такий договір згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України є нікчемним.
Тому, на момент державної реєстрації права власності законні правові підстави зайняття зазначеної земельної ділянки ФОП Чаріковим В.В. відсутні.
Вищезазначені обставини і стали причиною звернення прокурора з позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо представництва прокурором інтересів держави
Згідно зі статтею 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Новопільською сільською радою, які не вжили заходів щодо повернення спірної земельної ділянки у судовому порядку.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Криворізькою східною окружною прокуратурою в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» направлено на адресу Новопільської сільської ради листи (запити) за № 04/60-5468ВИХ-21 від 09.12.2021, № 04/60-5492ВИХ-22 від 09.12.2022 щодо виявлених порушень інтересів держави та вжитгя заходів реагування.
На вказані запити Новопільською сільською радою надано відповіді № 89/5/02-29 від 12.01.2022 та № 2002/7/02-29 від 12.12.2022, згідно яких встановлено, що сільською радою заходи щодо скасування державної реєстрації права власності ФОП Чарікова В.В. на самочинне будівництво, скасування рішення сільської ради, визнання недійсним договору оренди та зобов'язання останнього повернути спірну земельну ділянку, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд - не вживалися.
Отже, правовідносини, пов'язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес.
Відповідно, суд зазначає, що у прокурора наявні підстави для звернення до суду із позовом на захист земельних прав держави, які на його думку були порушені відповідачем.
Щодо скасування державної реєстрації права приватної власності, державної реєстрації права оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку
Відповідно до положень статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Частинами 1-4 статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Стаття 120 Земельного кодексу України не гарантує прав на земельну ділянку у разі самочинного будівництва об'єкта нерухомості на ній та його відповідної реєстрації.
Порядок набуття права власності на новозбудовану річ (нерухоме майно) регулюється законодавством про містобудівну діяльність та відповідними державними будівельними нормами.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (частина 2 статті 331 Цивільного кодексу України).
Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина 1 статті 182 Цивільного кодексу України).
Згідно з висновками Верховного Суду державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права. Зміст приписів статті 376 Цивільного кодексу України підтверджує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об'єкти.
Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 910/19726/17, постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц).
Як вбачається з матеріалів справи, державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:01:001:0932, на якій розміщено самочинне будівництво, проведено 03.01.2020, тобто вже після дати державної реєстрації права власності 20.06.2019, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру № НВ-1214710412020 від 06.11.2020.
За таких обставин, зазначена земельна ділянка на момент державної реєстрації права власності не була сформована та відносилась до земель комунальної власності, не наданих у користування, рішення уповноваженого органу про передачу її в оренду ФОП Чарікову В.В. не приймалося, відповідно, державна реєстрація речових прав на земельну ділянку площею 165 кв. м (площа забудови) не проводилася.
Суб'єктами права на землі комунальної власності згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статями 116, 118, 123, 124 Земельного кодексу України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
За приписами статей 187, 188 3емельного кодексу України, контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
За змістом статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Підпунктом 6 пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Відповідно до частини 1 статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Як вбачається, документи на підтвердження реєстрації права власності чи оренди за Фізичною особою-підприємцем Чаріковим Володимиром Васильовичем на вказану земельну ділянку відсутні. Також відсутні будь-які документи на підтвердження надання Новопільською сільською радою дозволу щодо використання спірної земельної ділянки для будівництва об'єктів нерухомого майна, будь-які угоди щодо такого використання не укладалися.
Щодо договору на встановлення земельного сервітуту від 05.12.2011, то пунктом 1.1 договору встановлено сторони домовилися, на вимогу Сервітуарія, про встановлення земельного сервітуту для розміщення шиномонтажу та павільйону по продажі автозапчастин на земельній ділянці Землевласника. Що знаходиться за адресою: смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе Радушненської селищної ради площею 0, 0070 га.
Пунктами 2.2 -2.3 встановлено, що сервітуарій зобов'язаний, зокрема дотримуватися встановленого режиму використання земельної ділянки та погоджувати з Землевласником (землекористувачем) строки і дії по плановим роботам.
Сервітут позбавляє власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений, права володіння, користування та розпорядження цією земельною ділянкою (пункт 2.4 договору на встановлення земельного сервітуту).
Отже, виходячи з умов договору Сервітуарію не надавалось право забудови земельної ділянки площею 0, 0070 (70 кв. м).
Крім того, площа забудови згідно технічного паспорту, виготовленого станом на 19.06.2019, становить 113, 9 кв.м (арк. с. 54-58).
Таким чином, на момент державної реєстрації права власності законні правові підстави зайняття зазначеної земельної ділянки ФОП Чаріковим В.В. відсутні.
Не допускається набуття права власності на споруджені об'єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об'єкт нерухомого майна набуває гой, хто має речове право на земельну ділянку (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункти 92-94), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 35)).
За таких обставин, будівля шиномонтажу-мийки загальною площею 113, 9 кв. м. є самочинним будівництвом, на яку право приватної власності, не зважаючи на державну реєстрацію права ФОП Чаріков В .В. не набув.
Щодо державної реєстрації права оренди суд зазначає, що згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексу України, Цивільним кодексу України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
У силу частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частиною 2 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно з абзацом 3, 4 частини 1 статті 117 Земельного кодексу України на підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.
Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача у оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Судом встановлено, що рішенням Новопільської сільської ради № 1071 від 29.10.2021 ФОП Чарікову В.В. передано в оренду земельну ділянку за адресою: вул. Нікопольське шосе, б. № 25 а, смт. Радушне, Криворізького району Дніпропетровської області , площею 0,0584 га (кадастровий номер 1221855500:01:001:0932) терміном на 49 років.
У подальшому, на виконання вищевказаного рішення між Новопільською сільською радою «Орендодавець» та ФОП Чаріковим В.В. «Орендар» укладено 01.11.2021 договір оренди земельної ділянки (дата державної реєстрації права оренди - 15.11.2021, номер запису про інше речове право: 45371268).
Суд зазначає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (частина 2 статті 124 Земельного кодексу України).
Відповідно до частини 3 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Стаття 123 Земельного кодексу України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такою дозволу.
В інших випадках передача у оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам відбувається відповідно до договору купівлі - продажу права оренди на аукціоні.
Відповідно до частини 1 статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Водночас, частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України визначено, не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів; використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями; будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів; надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні; надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено; розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України; надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб; надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону; надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала; будівництва, обслуговування об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, мультимодальних терміналів, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об'єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд); передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва; надання земельних ділянок суб'єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України «Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим» зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб'єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим; поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря; передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності; надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків; надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; надання в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім доріг, що обмежують масив), відповідно до статті 37-1 цього Кодексу; надання в оренду земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, що обслуговують масив земель сільськогосподарського призначення; надання земельної ділянки державної або комунальної власності в користування (оренду) інвестору із значними інвестиціями для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями.
Як вбачається з досліджених у судовому засіданні матеріалів справи, земельна ділянка комунальної власності 0, 0584 га з кадастровим номером 1221855500:01:001:0932, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, б. № 25а, яка є предметом договору оренди земельної ділянки від 01.11.2021, не підпадає під виключення, які визначені частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим, суд погоджується з твердженням прокурора у тій частині, що зазначена земельна ділянка могла бути передана у оренду лише з проведенням відкритих земельних торгів, що прямо передбачено частиною 1 статті 134 Земельного кодексу України.
Згідно листа Новопільської сільської ради № 2002/7/02-29 від 12.12.2022 встановлено, що станом на 01.11.2021 Новопільській сільській раді не було відомо про самочинне будівництво ФОП Чаріковим В.В. шиномонтажу-мийки за адресою: смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, б. № 25а, Криворізького району Дніпропетровської області , на земельній ділянці комунальної власності, яка не відводилась для цієї мети.
Проте, відповідач посилається на норми п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» і в підтвердження наявності прав на нерухоме майно надає Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо будівлі шиномонтажу-мийки, розташованої за адресою: Дніпропетровська область. Криворізький район, смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, 25а від 2, зазначаючи, що станом на час укладення договору оренди, позивач не мав правових підстав передавати йому земельну ділянку на конкурентних засадах (на земельних торгах) відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України.
Тому, на думку ФОП Чарікова В.В., відсутні підтверджені законом підстави вважати договір оренди від 01.11.2021 нікчемним правочином в розумінні ст. 215, 228 Цивільного кодексу України.
Однак, суд відхиляє доводи відповідача враховуючи, що реєстрація вказаного об'єкту нерухомого майна проведена державним реєстратором на підставі п. 42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.
Відповідно до п. 42 Порядку (чинного на момент проведення державної реєстрації), для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року подаються: 1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Як встановлено судом вище, підставою для здійснення державної реєстрації права власності став технічний паспорт серія та номер: б/н, виданий 19.06.2019, видавник: ТОВ «Центр Юридичних Послуг «Ліга Професіоналів»; рішення виконавчого комітету Радушенської селищної ради, про присвоєння поштової адреси, серія та номер: № 23, виданий 17.05.2009, видавник: виконавчий комітет Радушенської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, б. № 25а, Криворізького району Дніпропетровської області.
Згідно вказаного технічного паспорту об'єкт нежитлової нерухомості будівля шиномонтажу-мийки складається з А1 - Будівля шиномонтажу-мийки; а2 - прибудова шиномонтажу; а3- навіс; № 1 - огорожа. Площа земельної ділянки під забудовою становить 165 кв. м та будівлю шиномонтажу-мийки загальною площею 113, 9 кв. м споруджено у 1991 році.
Разом з цим встановлено, що згідно листа КП «Криворізького районного БТІ» ДОР» № 1157 від 19.11.2021 у архіві комунального підприємства за адресою: смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, б. № 25а, Криворізького району Дніпропетровської області, відсутні будь-які дані, що підтверджують спорудження вказаного об'єкту нерухомого майна у період з 1991 року.
Згідно паспорту прив'язки малої архітектурної форми (шиномонтаж), розробленого на замовлення ФОП Чарікова В.В. у березні 2009 року, за вказаною адресою знаходилась конструкція торгового павільйону збірно-розбірна, несуча конструкція - металевий каркас із збірних металевих панелей тощо.
За таких обставин, вищенаведеним спростовується те, що будівлю шиномонтажу-мийки за адресою: смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, б. № 25а. Криворізького району Дніпропетровської області, побудовано у 1991 році.
Отже, державна реєстрація проведена всупереч вимог п. 42 Порядку. Крім того, дія цього пункту розповсюджується лише на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них. Нежитлові будівлі не відносяться до вказаної категорії.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Вказане свідчить про те, що зазначений об'єкт нерухомого майна (нежитлова будівля) є об'єктом самочинного будівництва, право власності на який проведено з порушенням вимог Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127.
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
При цьому, під час укладання спірного договору сторонами порушено вимоги статті 203 Цивільного кодексу України, якою визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із статями 4, 10, 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).
Крім того, статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.
Так, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами тощо.
Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (частина 2 статті 228 Цивільного кодексу України).
Отже, договір оренди б/н від 01.11.2021 за відсутності для цього підстави, визначеної в абзаці другому частини другої статті 134 Земельного кодексу України, укладений без дотримання конкурентних засад, тобто спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, а відтак такий договір згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України є нікчемним.
Власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 143), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 99), від 7 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 46)).
Щодо належності способу захисту суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (частина 3 цієї статті).
Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки (стаття 212 Земельного кодексу України).
Також необхідно зазначити, що відповідно до положень статті 377 Цивільного кодексу України, статті 120 Земельного кодексу України діє принцип слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована. У разі переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку право на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на розташовані на земельній ділянці об'єкти, оскільки право власності на будівлі з усіма притаманними для власності складовими - володіння, користування, розпорядження ними, неможливе без перебування у власника будівель земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти нерухомості, у власності або користуванні.
За висновками, викладеними у пунктах 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.
Водночас, з огляду на принцип слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована, а також фактичні обставини створення об'єкту нерухомості на площі Вокзальна (Петровського), 3а у м. Дніпро, правовий режим зазначеного об'єкта будівництва як самочинного не створює підстав для виникнення прав на земельну ділянку.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 910/19726/17, постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц.
Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України права володіння, користування та розпорядження своїм майном належать власникові.
Згідно із нормою статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (стаття 321 Цивільного кодексу України)
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З огляду на викладене, вбачається, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю.
Негаторний позов подається у випадках, коли власник або титульний володілець (в тому числі орендар) має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.
Таким чином, власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні своєю власністю, зокрема земельною ділянкою, шляхом відновлення її до попереднього стану, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.02.2020 у справі № 458/1046/15 (провадження № 61-976св18), висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц.
За змістом статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (пункт "б" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України).
Законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.
Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності. При цьому формулювання положень статті 376 Цивільного кодексу України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Тож реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 Цивільного кодексу України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.
Таким чином, з огляду на викладені обставини справи, що вказаний об'єкт збудований за відсутності будь-яких дозвільних документів, земельна ділянка для його будівництва не виділялась та не може бути виділена і на теперішній час, на змістом положень частин 1, 2, 4 статті 376, статті 391 Цивільного кодексу України, статті 152 Земельного кодексу України, реалізуючи право комунальної власності на земельну ділянку, Новопільська сільська рада наділена повноваженнями звернутися до суду за захистом порушених прав власника земельної ділянки та єдиним способом захисту передбачено саме знесення самочинно збудованого майна.
З огляду на викладені обставини справи, враховуючи, що вказаний об'єкт збудований за відсутності будь-яких дозвільних документів, земельна ділянка для його будівництва не виділялась та не може бути виділена і на теперішній час, на змістом положень частин 1, 2, 4 статті 376, статті 391 Цивільного кодексу України, статті 152 Земельного кодексу України, реалізуючи право комунальної власності на земельну ділянку власник має право вимагати від ФОП Чарікова В.В. повернути земельну ділянку, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд, оскільки, набувши у власність будівлю шиномонтажну-мийку, що розташована за адресою: вул. Нікопольське шосе, буд. 25а, смт. Радушне у Криворізькому районі, Дніпропетровської області.
Втім, наявність зареєстрованого права власності, перешкоджає належному володінню, розпорядженню та користуванню майном комунальної власності, його передачі відповідальній особі з метою задоволення потреб та інтересів територіальної громади міста, у тому числі шляхом забезпечення надходження коштів до місцевого бюджету від використання майна, земельної ділянки.
Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини 8 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції станом на момент внесення запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно) та частини 4 статті 15 вказаного Закону (в редакції станом на момент внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно) державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження.
За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
З огляду на викладене, державна реєстрація права власності на будівлю шиномонтажну-мийку, що розташована на вул. Нікопольське шосе, буд. 25а, смт. Радушне у Криворізькому районі, Дніпропетровської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1857793312218, номер запису про право власності: 32112582), здійснена за відсутності належних правових підстав, порушує встановлений чинним законодавством порядок проведення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.
Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Статтею 1213 Цивільного кодексу України визначено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
До юрисдикції господарського суду належать справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (ч. 1 ст. 20 ГПК України).
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо строку позовної давності
Суд зазначає, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (стаття 391 ЦК України).
Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина перша статті 257 ЦК України).
Вказані приписи поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Натомість до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред'явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.
Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном. Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).
Встановивши протиправне використання земельної ділянки зі сторони ФОП Чарікова В.В. на підставі недійсного договору, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо зобов'язання звільнити земельні ділянки.
У пункті 46 постанови від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зайняття земельної ділянки з порушенням ЗК України треба розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.
У такому разі позовну вимогу про зобов'язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, тобто на вказану вимогу не поширюється позовна давність.
Подібні висновки викладені також у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 04 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14, від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14, на які позивач посилається у касаційній скарзі.
Тобто, у даному випадку позовна вимога про скасування державної реєстрації права приватної власності є похідною від вимоги про зобов'язання повернути земельну ділянку, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд, а тому може бути пред'явлена упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, судовий збір у розмірі 7 443 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Скасувати державну реєстрацію права приватної власності за Чаріковим Володимиром Васильовичем на об'єкт нерухомого майна - будівлю шиномонтажу - мийки загальною площею 113, 9 кв. м, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, б. № 25а , проведену 20.06.2019 державним реєстратором Комунального підприємства «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області Профатілової М.С. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1857793312218, номер запису про право власності: 32112582);
Скасувати державну реєстрацію права оренди за Фізичною особою - підприємцем Чаріковим Володимиром Васильовичем на земельну ділянку площею 0, 0584 га з кадастровим номером 1221855500:01:001:0932, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, б. № 25а , проведену 15.11.2021 державним реєстратором Криворізької районної державної адміністрації Копійкою Інною Анатоліївною (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2223009512218, номер запису про інше речове право 45371268);
Зобов'язати ФОП Чарікова Володимира Васильовича повернути Новопільській сільській раді земельну ділянку з кадастровим номером 1221855500:01:001:0932 площею 0, 0584 га, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе б. № 25а , привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чарікова Володимира Васильовича ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 38; ідентифікаційний код 02909938) витрати зі сплати судового збору 7 443 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 13.07.2023
Суддя В.І. Ярошенко