вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.07.2023м. ДніпроСправа № 904/2464/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоцентр Плюс", м. Дніпро
до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", с. Воронове, Синельниківський район, Дніпропетровська область
про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат
Суддя Ярошенко В.І.
Секретар судового засідання Бублич А.В.
Представники:
від позивача: Макотченко Л.М., адвокат;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоцентр Плюс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", в якій просить стягнути:
- пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за договором про постачання електричної енергії споживачу № 148 від 17.05.2022 у сумі 1 111 388, 81 грн;
- три проценти річних за договором про постачання електричної енергії споживачу № 148 від 17.05.2022 у сумі 66 527, 73 грн;
- суму інфляційних втрат за договором про постачання електричної енергії споживачу № 148 від 17.05.2022 у розмірі 153 828, 75 грн;
- пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за договором про постачання електричної енергії споживачу № 148/1 від 20.12.2022 у сумі 1 760 633, 75 грн;
- три проценти річних за договором про постачання електричної енергії споживачу № 148/1 від 20.12.2022 року у сумі 105 391, 54 грн;
- суму інфляційних втрат за договором про постачання електричної енергії споживачу № 148/1 від 20.12.2022 у розмірі 347 501, 05 грн;
- пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за договором про постачання електричної енергії споживачу № 148/2 від 27.12.2022 у сумі 1 310 939, 05 грн;
- три проценти річних за договором про постачання електричної енергії споживачу № 148/2 від 27.12.2022 року у сумі 78 472, 81 грн;
- суму інфляційних втрат за договором про постачання електричної енергії споживачу № 148/2 від 27.12.2022 у розмірі 261 162,53 грн.
Ухвалою суду від 17.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 13.06.2023.
Засобами електронного зв'язку 01.06.2023 (засобами поштового зв'язку 05.06.2023) від Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" надійшов відзив на позовну заяву.
Засобами електронного зв'язку 01.06.2023 (засобами поштового зв'язку 05.06.2023) від Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" надійшла заява про визнання позову та про відстрочення судового рішення.
Ухвалою суду від 13.06.2023 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні на 12.07.2023.
В ході судового засідання 12.07.2023 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.
В судовому засіданні 12.07.2023 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.
Позиція позивача викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів № 148 від 17.05.2022, № 148/1 від 20.12.2022, № 148/2 від 27.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу в частині своєчасної оплати, у зв'язку з чим позивачем було нараховано пеню у загальному розмірі 4 182 961, 61 грн, інфляційні втрати у загальному розмірі 762 492, 33 та 3 % річних у загальному розмірі 250 392, 08 грн.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву
Відповідач визнає позовні вимоги.
Проте просить суд зменшити пеню на 30 % та відстрочити виконання рішення строком до 01.09.2023.
Відповідач посилається на те, що ДМП ВКГ «ДЗД» є стратегічним підприємством по забезпеченню водою питної якості населення та підприємств Синельниківського, Павлоградського районів, міст Синельникове, Павлоград, Тернівка, Першотравенськ, шахт, підприємств ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та військових формувань, які знаходяться на цій території, тому господарська діяльність ДМП ВКГ «ДЗД» має загальнодержавне та загальнолюдське значення.
ДМП ВКГ «ДЗД», як підприємство, яке здійснює господарську діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, включено до секторального переліку об'єктів критичної інфраструктури відповідно до наказу від 07.09.2022 № 167 Міністерства розвитку громад та територій України, яким затверджено секторальний перелік об'єктів критичної інфраструктури за тилами основної послуги -постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізоване водопостачання, централізоване водовідведення (додаток 1).
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 07.09.2022 № 167 затверджено секторальний перелік об'єктів критичної інфраструктури за типами основної послуги - постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізоване водопостачання, централізоване водовідведення та включено ДМП ВКГ «ДЗД» до цього секторального переліку за типом основної послуги централізоване водопостачання та централізоване водовідведення (копії листів Департаменту комунальних послуг та комунального обслуговування Міністерства розвитку громад та територій України.
Крім того, основним джерелом доходів відповідача є грошові кошти отримані від споживачів за водопостачання. Погашення заборгованості позивачу значно ускладнилося, так як під час воєнного стану значно збільшилась дебіторська заборгованість споживачів за надані ДМП ВКГ «ДЗД» послуги з централізованого водопостачання. Так, станом на 30.05.2023 заборгованість споживачів становить 89 922 410, 10 грн, у тому числі: юридичні особи - 74 865 322, 13 грн, населення - 15 057 087, 97 грн.
Як наслідок ДМП ВКГ «ДЗД» має заборгованість за реагенти, електричну енергію, у тому числі позивачу, не має змоги сплачувати своєчасно податки всіх рівнів, а також придбавати матеріали для ремонту. Станом на 31.12.2022 підприємство отримало збиток у розмірі 39 474 грн.
Отож, сплатити позивачу нараховані в межах позову суми штрафних санкцій у загальному розмірі 5 195 846, 02 грн в найближчий час для відповідача є неможливим.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2023 у справі № 904/1178/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоцентр Плюс" до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" про стягнення заборгованості за договорами про постачання електричної енергії споживачу в розмірі 37 800 724, 48 грн встановлені наступні обставини
17.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоцентр Плюс" (далі - позивач, Постачальник) та Державним міжрайонним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (далі - відповідач, Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 148 (договір 1).
Предметом Договору є: електрична енергія (Код ДК 021:2015 09310000-5 - Електрична енергія). За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1. договору 1).
Згідно п. 1.4. договору 1 обсяг закупівлі: 15 530 000 кВт/год. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача.
Пунктом 3.1. договору 1 встановлено, що початком постачання електричної енергії споживачу є період з дати, зазначеної в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору по 31.12.2022 включно.
Електрична енергія постачається відповідно до переліку точок комерційного обліку за об'єктами споживача, зазначених в додатку 2 до заяви-приєднання (п. 3.2. договору 1).
Сума Договору складає: 59 262 480 грн 00 коп в т.ч. ПДВ 9 877 080 грн 00 коп.
Постачання електричної енергії здійснюється за фіксованою ціною, яка дорівнює 3,18 грн./кВт.год (без ПДВ) та складається з таких складових:
- ціна електричної енергії, як Товару дорівнює 2,83436 грн./кВт.год (без ПДВ);
- тариф оператора системи передачі дорівнює 0,34564 грн/ кВт.год (без ПДВ).
* Сума податку на додану вартість (ПДВ) нараховується згідно Податкового кодексу України. (п. 5.1., підп. 5.1.1. договору 1).
Згідно п. 5.2. договору 1 споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціпами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем Комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору.
У разі зміни (збільшення чи зменшення) ціни електричної енергії, зазначеної в п. 5.1.1. цього Договору та Комерційній пропозиції (Додаток №2), Сторонами укладається додаткова угода до цього Договору з обов'язковим врахуванням положень Закону України “Про публічні закупівлі”. (п. 5.3. договору 1).
У відповідності до п. 5.4. договору 1 інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.
Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. (п. 5.5. договору 1).
Пунктом 5.6. договору 1 встановлено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються па поточний рахунок зі спеціальним режимом використання. (п. 5.5. договору 1).
При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб.
Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника.
Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Пункт 5.8. договору 1 передбачає, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 10 робочих днів з моменту отримання його Споживачем, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами нього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2022 (відповідно до Закону України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 2102-ІХ, Закону України “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження дії воєнного стану в Україні” № 2119-ІХ від 18.03.2022, Закону України “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження дії воєнного стану в Україні” № 2219-ІХ від 21.04.2022). Продовження дії воєнного стану, підтвердженого Указом Президента України, автоматично пролонгує дію договору на строк, визначений відповідним Указом. Сторони домовились, що у такому випадку підписання додаткової угоди не є обов'язковим, а в частині виконання невиконаних зобов'язань - до повного їх виконання. (п. 13.1 договору 1).
Сторони підписали комерційну пропозицію № 9, в якій в розділі спосіб оплати за електричну енергію зазначено, що «оплата здійснюється на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника, зазначений у Договорі або розрахункових документах за наступним графіком:
- до 10 (десятого) числа розрахункового місяця Споживач сплачує Постачальнику 50% вартості заявлених обсягів електричної енергії;
- до 20 (двадцятого) числа розрахункового місяця, Споживач сплачує Постачальнику 30% вартості заявлених обсягів електричної енергії;
- остаточний розрахунок Споживач проводить в наступному за розрахунковим періодом, протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання від Постачальника акту за фактично спожиту електричну енергію, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Додатковою угодою № 1 від 01.08.2022 були внесені зміни до першого та другого абзацу Додатку № 2 до Договору 1, пункту 5.1.1. та викладено в новій редакції: «Постачання електричної енергії для даної комерційної пропозиції здійснюється за фіксованою ціною, яка дорівнює 3, 46316 грн/кВт без урахування ПДВ.
Ціна електричної енергії складається з таких складових:
- ціна електричної енергії, як Товару дорівнює 3, 11752 грн/кВт.год (без ПДВ);
- тариф оператора системи передачі дорівнює 0, 34564 грн/ кВт.год (без ПДВ).”.
Пункт 1.4. договору 1 викладено в наступній редакції: «Обсяг закупівлі: 14 621 427 кВт/год. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача.».
Додатковою угодою № 2 від 28.09.2022 були внесені зміни до першого та другого абзацу Додатку № 2 до Договору 1, пункту 5.1.1. та викладено в новій редакції: «Постачання електричної енергії для даної комерційної пропозиції здійснюється за фіксованою ціною, яка дорівнює 3, 7746 грн./кВт без урахування ПДВ.».
Ціна електричної енергії складається з таких складових:
- ціна електричної енергії, як Товару дорівнює 3, 42896 грн./кВт.год (без ПДВ);
- тариф оператора системи передачі дорівнює 0, 34564 грн/ кВт.год (без ПДВ).”.
Пункт 1.4. договору 1 викладено в наступній редакції: «Обсяг закупівлі: 13 963 692 кВт/год. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача.».
Додатковою угодою № 3 від 24.10.2022 були внесені зміни до першого та другого абзацу Додатку № 2 до Договору 1, пункту 5.1.1. та викладено в новій редакції: «Постачання електричної енергії для даної комерційної пропозиції здійснюється за фіксованою ціною, яка дорівнює 4,11715 грн/кВт без урахування ПДВ.».
Ціна електричної енергії складається з таких складових:
- ціна електричної енергії, як Товару дорівнює 3, 77151 грн./кВт.год (без ПДВ);
- тариф оператора системи передачі дорівнює 0, 34564 грн/ кВт.год (без ПДВ).».
Пункт 1.4. договору 1 викладено в наступній редакції: «Обсяг закупівлі: 13 531 064 кВт/год. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача.».
Додатково угодою № 4 від 19.12.2022 внесено наступні зміни до договору-1.
Пункт 1.4. договору 1 викладено в наступній редакції:
«Обсяг закупівлі: 13 316 710 кВт/год. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача.».
Пункт 3.1. договору 1 викладено в наступній редакції: «Початком постачання електричної енергії Споживачу є період з дати, зазначеної в заяві-приєднанні, яка є Додатком № 1 до цього Договору по 30.11.2022 р. включно.».
Пункт 5.1. договору 1 викладено в наступній редакції: «Сума Договору складає: 58 174 153 грн 16 коп в т.ч. ПДВ 9 695 692 грн 19коп.».
В межах виконання договору 1 позивач поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 22 033 529, 33 грн, що підтверджується актами приймання передачі № 1799 від 31.10.2022 на суму 11 329 866, 52 грн., № 2100 від 30.11.2022 на суму 10 703 662,81 грн.
Відповідач частково сплатив вартість поставленої електроенергії в розмірі 7 523 000 грн.
Таким чином, сума заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 148 від 17.05.2022 становить 14 510 529, 33 грн.
20.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоцентр Плюс" (Постачальник) та Державним міжрайонним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 148/1 (договір 2).
Предметом Договору є: електрична енергія (Код ДК 021:2015 09310000-5 - Електрична енергія). За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1. договору 2).
Згідно п. 1.4. договору 2 обсяг закупівлі: 2 400 000 кВт/год. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача.
Пунктом 3.1. договору 2 встановлено, що початком постачання електричної енергії споживачу є період з дати, зазначеної в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору по 31.12.2022 включно.
Електрична енергія постачається відповідно до переліку точок комерційного обліку за об'єктами споживача, зазначених в додатку 2 до заяви-приєднання (п. 3.2. договору 2).
Сума Договору складає: 11 857 392, 00 грн в т.ч. ГІДВ 1 976 232, 00 грн.
Постачання електричної енергії здійснюється за фіксованою ціною, яка дорівнює 4, 11715 грн./кВт.год (без ПДВ) та складається з таких складових:
- ціна електричної енергії, як Товару дорівнює 3, 77151 грн./кВт.год (без ПДВ);
- тариф оператора системи передачі дорівнює 0, 34564 грн/ кВт.год (без ПДВ).
* Сума податку на додану вартість (ПДВ) нараховується згідно Податкового кодексу України. (п. 5.1., підп. 5.1.1. договору 2).
Згідно п. 5.2. договору 2 споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціпами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем Комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору.
У разі зміни (збільшення чи зменшення) ціни електричної енергії, зазначеної в п. 5.1.1. цього Договору та Комерційній пропозиції (Додаток №2), Сторонами укладається додаткова угода до цього Договору з обов'язковим врахуванням положень Закону України «Про публічні закупівлі». (п. 5.3. договору 2).
У відповідності до п. 5.4. договору 2 інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.
Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. (п. 5.5. договору 2).
Пунктом 5.6. договору 2 встановлено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються па поточний рахунок зі спеціальним режимом використання. (п. 5.5. договору 2).
При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб.
Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника.
Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Пункт 5.8. договору 2 передбачає, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 10 робочих днів з моменту отримання його Споживачем, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами нього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2022 (відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» № 2119-ІХ від 18.03.2022, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» № 2219-ІХ від 21.04.2022). Продовження дії воєнного стану, підтвердженого Указом Президента України, автоматично пролонгує дію договору на строк, визначений відповідним Указом. Сторони домовились, що у такому випадку підписання додаткової угоди не є обов'язковим, а в частині виконання невиконаних зобов'язань - до повного їх виконання. (п. 13.1 договору 2).
Сторони підписали комерційну пропозицію №9, в якій в розділі спосіб оплати за електричну енергію зазначено, що «оплата здійснюється на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника, зазначений у Договорі або розрахункових документах за наступним графіком:
- до 10 (десятого) числа розрахункового місяця Споживач сплачує Постачальнику 50% вартості заявлених обсягів електричної енергії;
- до 20 (двадцятого) числа розрахункового місяця, Споживач сплачує Постачальнику 30% вартості заявлених обсягів електричної енергії;
- остаточний розрахунок Споживач проводить в наступному за розрахунковим періодом, протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання від Постачальника акту за фактично спожиту електричну енергію, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
В межах виконання договору 2 позивач поставив відповідачу електричну енергію на суму 11 475 559, 27 грн, що підтверджується актом приймання-передачі № 2428 від 31.12.2022.
Відповідач не сплатив вартість поставленої електроенергії, внаслідок чого сума заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 148/1 від 20.12.2022 становить 11 475 559, 27 грн.
27.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоцентр Плюс" (Постачальник) та Державним міжрайонним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 148/2 (договір 3).
Предметом Договору є: електрична енергія (Код ДК 021:2015 09310000-5 - Електрична енергія). За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1. договору 3).
Згідно п. 1.4. договору 3 обсяг закупівлі: 28 046 000 кВт/год. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача.
Пунктом 3.1. договору 3 встановлено, що початком постачання електричної енергії споживачу є період з дати, зазначеної в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору по 31.12.2023 включно.
Електрична енергія постачається відповідно до переліку точок комерційного обліку за об'єктами споживача, зазначених в додатку 2 до заяви-приєднання (п. 3.2. договору 3).
Сума Договору складає: 139 729 322, 80 грн в т.ч. ПДВ 23 288 220, 46 грн.
Постачання електричної енергії здійснюється за фіксованою ціною, яка дорівнює 4,15179 грн./кВт.год (без ПДВ) та складається з таких складових:
- ціна електричної енергії, як Товару дорівнює 3, 77151 грн./кВт.год (без ПДВ);
- тариф оператора системи передачі дорівнює 0, 38028 грн/ кВт.год (без ПДВ).
* Сума податку на додану вартість (ПДВ) нараховується згідно Податкового кодексу України. (п. 5.1., підп. 5.1.1. договору 3).
Згідно п. 5.2. договору 3 споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціпами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем Комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору.
У разі зміни (збільшення чи зменшення) ціни електричної енергії, зазначеної в п. 5.1.1. цього Договору та Комерційній пропозиції (Додаток №2), Сторонами укладається додаткова угода до цього Договору з обов'язковим врахуванням положень Закону України “Про публічні закупівлі”. (п. 5.3. договору 3).
У відповідності до п. 5.4. договору 3 інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.
Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. (п. 5.5. договору 3).
Пунктом 5.6. договору 3 встановлено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються па поточний рахунок зі спеціальним режимом використання. (п. 5.5. договору 3).
При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб.
Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника.
Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Пункт 5.8. договору 3 передбачає, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 10 робочих днів з моменту отримання його Споживачем, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами нього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2023 (відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» № 2119-ІХ від 18.03.2022, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» № 2219-ІХ від 21.04.2022). Продовження дії воєнного стану, підтвердженого Указом Президента України, автоматично пролонгує дію договору на строк, визначений відповідним Указом. Сторони домовились, що у такому випадку підписання додаткової угоди не є обов'язковим, а в частині виконання невиконаних зобов'язань - до повного їх виконання. (п. 13.1 договору 3).
Сторони підписали комерційну пропозицію №9, в якій в розділі спосіб оплати за електричну енергію зазначено, що “оплата здійснюється на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника, зазначений у Договорі або розрахункових документах за наступним графіком:
- до 10 (десятого) числа розрахункового місяця Споживач сплачує Постачальнику 50% вартості заявлених обсягів електричної енергії;
- до 20 (двадцятого) числа розрахункового місяця, Споживач сплачує Постачальнику 30% вартості заявлених обсягів електричної енергії;
- остаточний розрахунок Споживач проводить в наступному за розрахунковим періодом, протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання від Постачальника акту за фактично спожиту електричну енергію, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Станом на дату звернення позивача з позовною заявою до суду у відповідача наявна заборгованість перед позивачем:
- за договором № 148 від 17.05.2022 у сумі 14 510 529, 33 грн.
- за договором № 148/1 від 20.12.2022 у сумі 11 475 559, 27 грн.
- за договором № 148/2 від 27.12.2022 у сумі 11 814 635, 88 грн.
Всього: 37 800 724,48 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2023 позов задоволено. Стягнуто з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоцентр Плюс" основного боргу за договором про постачання електричної енергії споживачу № 148 від 17.05.2022 в розмірі 14 510 529,33 грн, основного боргу за договором про постачання електричної енергії споживачу № 148/1 від 20.12.2022 в розмірі 11 475 559,27 грн, основного боргу за договором про постачання електричної енергії споживачу № 148/2 від 27.12.2022 в розмірі 11 814 635, 88 грн.
Посилаючись на вищезазначені обставини, позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 250 392, 08 грн, з яких за загальний період з 21.07.2022 по 12.05.2023 у сумі 66 527, 73 грн, з 21.01.2023 по 12.05.2023 у сумі 105 391, 54 грн, з 21.02.2023 по 12.05.2023 у сумі 78 472, 81 грн, а також інфляційні втрати у розмірі 762 492, 33 грн з яких за період вересень 2022 року - березень 2023 року на суму 153 828, 75 грн, за грудень 2022 у сумі 247 501, 05 грн, за січень 2023 на суму 261 162, 53 грн відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України та пеню у розмірі 4 182 961, 61 грн, з яких за загальний період з 21.07.2022 по 12.05.2023 у сумі 1 111 388, 81 грн (розраховано за кожним актом окремо), з 21.01.2023 по 12.05.2023 у сумі 1 760 633, 75 грн, з 21.02.2023 по 12.05.2023 у сумі 1 310 939, 05 грн.
Щодо суми пені
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нормою частини 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За приписом частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим Договором Сторона, яка допустила таке несвоєчасне виконання, сплачує протилежній Стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але в будь-якому випадку пеня не може перевищувати 100% (сто відсотків) суми простроченого платежу.
Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню 4 182 961, 61 грн, з яких за загальний період з 21.07.2022 по 12.05.2023 у сумі 1 111 388, 81 грн (розраховано за кожним актом окремо), з 21.01.2023 по 12.05.2023 у сумі 1 760 633, 75 грн, з 21.02.2023 по 12.05.2023 у сумі 1 310 939, 05 грн.
Враховуючи те, що факт порушення зобов'язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі прострочення сплати поставленої електричної енергії, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені.
Щодо зменшення пені, суд зазначає наступне.
В силу положень ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно із статтею 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Одночасно з цим, відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
З наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку.
За змістом статей 546, 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є, в першу чергу, захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
При цьому, згідно з частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України, щодо зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін у справі, з урахуванням встановлених обставин справи, та не допускати фактичного звільнення відповідача від їх сплати без належних на те правових підстав.
Оцінюючи можливість зменшення суми пені, суд враховує, що позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій саме відповідача, не надано.
Поряд з цим, суд також вважає за необхідне відзначити, що зменшення судом розміру неустойки, враховуючи положення статті 219 Господарського кодексу України, яка регулює межі господарсько-правової відповідальності, порядок і умови зменшення розміру та звільнення від відповідальності, свідчить про те, що зменшення судом розміру стягуваної пені є проявом обмеження відповідальності боржника, та жодним чином не є звільненням його від відповідальності.
Обгрунтовуючи клопотання позивач посилається на те, що ДМП ВКГ «ДЗД» є стратегічним підприємством по забезпеченню водою питної якості населення та підприємств Синельниківського, Павлоградського районів, міст Синельншсове, Павлоград, Тернівка, Першотравенськ, шахт, підприємств ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та військових формувань, які знаходяться на цій території, тому господарська діяльність ДМП ВКГ «ДЗД» має загальнодержавне та загальнолюдське значення.
ДМП ВКГ «ДЗД», як підприємство, яке здійснює господарську діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, включено до секторального переліку об'єктів критичної інфраструктури відповідно до наказу від 07.09.2022 № 167 Міністерства розвитку громад та територій України, яким затверджено секторальний перелік об'єктів критичної інфраструктури за тилами основної послуги -постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізоване водопостачання, централізоване водовідведення (додаток 1).
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 07.09.2022 № 167 затверджено секторальний перелік об'єктів критичної інфраструктури за типами основної послуги - постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізоване водопостачання, централізоване водовідведення та включено ДМП ВКГ «ДЗД» до цього секторального переліку за типом основної послуги централізоване водопостачання та централізоване водовідведення (копії листів Департаменту комунальних послуг та комунального обслуговування Міністерства розвитку громад та територій України.
Крім того, основним джерелом доходів відповідача є грошові кошти отримані від споживачів за водопостачання. Погашення заборгованості позивачу значно ускладнилося, так як під час воєнного стану значно збільшилась дебіторська заборгованість споживачів за надані ДМП ВКГ «ДЗД» послуги з централізованого водопостачання. Так, станом на 30.05.2023 заборгованість споживачів становить 89 922 410, 10 грн, у тому числі: юридичні особи - 74 865 322, 13 грн, населення - 15 057 087, 97 грн.
Тож, з урахуванням всіх обставин даної справи, суд вважає за доцільне зменшити належну до стягнення з відповідача пеню на 30 % до 2 928 073, 13 грн, скориставшись правом, наданим нормою частини 3 статті 551 ЦК України
Щодо суми 3 % річних та інфляційних втрат
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані нормами статті 625 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати в загальній сумі у розмірі 762 492, 33 грн з яких за період вересень 2022 року - березень 2023 року на суму 153 828, 75 грн, за грудень 2022 у сумі 247 501, 05 грн, за січень 2023 на суму 261 162, 53 грн.
Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Щодо індексу інфляції слід також зазначити, що показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих). Отже, застосування у розрахунку індексу інфляції (сукупного індексу інфляції) з округленням до сотих є неправомірним.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у розмірі 762 492, 33 грн, суд встановив, що заявлена до стягнення сума вказаних нарахувань є невірною.
Суд зазначає, що позивачем при розрахунку інфляційних втрат не враховано позиції об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справах № 910/13071/19 та № 905/21/19, а саме нарахування за періоди:
- січень 2023 року на суму 91 804, 47 грн не нараховується, оскільки позивачем не враховано, що якщо час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується, як вбачається прострочення виконання зобов'язання починається з 21.01.2023, отже нарахування інфляційних втрат можливе лише з лютого 2023 року;
- лютий 2023 року на суму 82 702, 45 грн не нараховується, оскільки позивачем не враховано, що якщо час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується, як вбачається прострочення виконання зобов'язання починається з 21.02.2023, отже нарахування інфляційних втрат можливе лише з березня 2023 року.
За результатом здійсненого судом перерахунку та в межах позовних вимог інфляційні втрати підлягають зменшенню та стягненню у розмірі 584 715, 53 грн. У розмірі 177 776, 80 грн інфляційних втрат слід відмовити.
Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у загальній сумі 250 392, 08 грн, з яких за загальний період з 21.07.2022 по 12.05.2023 у сумі 66 527, 73 грн, з 21.01.2023 по 12.05.2023 у сумі 105 391, 54 грн, з 21.02.2023 по 12.05.2023 у сумі 78 472, 81 грн.
Перевіркою розрахунку 3% річних встановлено, що він здійснений правильно.
Отже, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 250 392, 08 грн.
Щодо відстрочення виконання рішення
Статтями 7, 13 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
За змістом пункту 2 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Згідно з частиною 1 статті 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ч.ч. 1, 3-5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.
Суд погоджується з доводами позивача, що складна фінансова ситуація на підприємстві відповідача не є підставою для надання відстрочення виконання судового рішення, оскільки наявна заборгованість впливає на фінансовий стан обох сторін.
Пункт 1 статті 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю, у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Враховуючи все вищевказане, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду до 01.09.2023 та роз'яснює відповідачу, що він не позбавлений можливості звернутися повторно з клопотанням про розстрочення або відстрочення виконання рішення суду, враховуючи стягнуту судом суму заборгованості та з відповідним їй обґрунтуванням, в порядку статті 331 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 37 635, 52 грн.
При цьому суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру пені покладається на сторону без урахування зменшення цих сум.
Згідно з положеннями частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Тож, з огляду на визнання відповідачем до початку розгляду справи по суті позову, наявні підстави повернення позивачу з державного бюджету судового збору в розмірі 37 635, 52 грн, що становить 50% від суми сплаченого ним судового збору за позовною вимогою про стягнення з відповідача суми основного боргу.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (52591, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Воронове, вул. Дніпровська, буд. 28; ідентифікаційний код 03564045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоцентр Плюс" (49000, м. Дніпро, вул. Єлизавети ІІ (кол. назва Глинки), буд. 7, 914; ідентифікаційний код: 43809493) за договорами про постачання електричної енергії споживачу № 148 від 17.05.2022, № 148/1 від 20.12.2022, № 148/2 від 27.12.2022 пеню в розмірі 2 928 073, 13 грн, інфляційні втрати в розмірі 584 715, 53 грн, 3 % річних у розмірі 250 392, 08 грн та витрати зі сплати судового збору 37 635, 52 грн.
В іншій частині позову відмовити
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У заяві Державному міжрайонному підприємству водопровідно-каналізаційному господарству "Дніпро-Західний Донбас" про відстрочку виконання рішення відмовити.
Повернути з Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергоцентр Плюс" (49000, м. Дніпро, вул. Єлизавети ІІ (кол. назва Глинки), буд. 7, 914; ідентифікаційний код: 43809493) суму сплаченого судового збору в розмірі 37 635, 52 грн (тридцять сім тисяч шістсот тридцять п'ять гривень 52 коп), сплаченого відповідно до платіжної інструкції № 2170 від 11.05.2023, що міститься в матеріалах справи № 904/2464/23.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 13.07.2023
Суддя В.І. Ярошенко