вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про закриття підготовчого провадження
та призначення справи до судового розгляду по суті
11.07.2023м. ДніпроСправа № 904/1921/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Прокопенко А.В.
та представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Носик Б.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ертанз" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
про стягнення заборгованості за договором про фінансовий лізинг № 00022789 від 18.02.2021 у загальному розмірі 483 274 грн. 85 коп. та витребування майна
Суддя Фещенко Ю.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ертанз" (далі - відповідач) заборгованість за договором про фінансовий лізинг № 00022789 від 18.02.2021 у загальному розмірі 483 274 грн. 85 коп.,
ціна позову складається з наступних сум:
- 333 409 грн. 70 коп. - основний борг;
- 22 080 грн. 54 коп. - пеня;
- 89 706 грн. 42 коп. - неустойка;
- 31 454 грн. 04 коп. - інфляційні втрати;
- 6 624 грн. 15 коп. - 25% річних;
- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ертанз" транспортний засіб - автомобіль марки VW Golf Trendline FLEET 1.4 TSI, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , реєстраційний номер: НОМЕР_3 , та передати транспортний засіб, представникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна";
- зазначити в рішенні про нарахування 3% річних на розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ертанз" до моменту повного виконання рішення суду на підставі частини 10 статті 238 Господарського кодексу України.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про фінансовий лізинг № 00022789 від 18.02.2021 в частині повної та своєчасної сплати лізингових платежів у період з 16.02.2023 по 27.03.2023, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 333 409 грн. 70 коп. За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 8.2.1. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 16.02.2022 по 27.03.2023 у сумі 22 080 грн. 54 коп., а також, на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, неустойку у розмірі 89 706 грн. 42 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період прострочення з березня 2022 року по лютий 2023 року у сумі 31 454 грн. 04 коп., а також 3% річних за період прострочення з 16.02.2022 по 27.03.2023 у сумі 10 767 грн. 26 коп.
Ухвалою суду від 20.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.05.2023.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №20609/23 від 28.04.2023), в якій він просить суд призначити судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системі відеоконференцзв'язку "EasyCon".
Згідно з інформацією, наданою відділом інформаційно-технічного забезпечення Господарського суду Дніпропетровської області, 16.05.2023 о 14:50 год. була відсутня технічна можливість провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи EasyCon у зв'язку з наявністю справ, призначених до розгляду у залах Господарського суду Дніпропетровської області на 16.05.2023 о 14:50 год. (зайнятістю залів судових засідань обладнаних відповідними технічними засобами).
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 01.05.2023 Товариству з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні 16.05.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду було відмовлено.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №21036/23 від 02.05.2023), в якій він просить суд здійснювати розгляд справи у підготовчому провадженні без участі представника позивача, закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 22775/23 від 10.05.2023), в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке:
- станом на початок бойових дій на території України ТОВ "Ертанз" здійснювало виробничу діяльність виключно на об'єктах у м. Маріуполь, на інших промислових об'єктах на території інших міст України діяльність не здійснювалась, інших структурних підрозділів на території України ТОВ "Ертанз" також не мало. Відповідно, виробничий персонал та техніка ТОВ "Ертанз" станом на лютий 2022 року знаходились в м. Маріуполь;
- наказом ТОВ "Ертанз" від 14.02.2022 № 0214/07/01 ОСОБА_1 також був відряджений до м. Маріуполь для виконання робіт на ПРАТ "МК "Азовсталь", куди поїхав на спірному автомобілі;
- 24.02.2022, після початку бойових дій, працівникам ТОВ "Ертанз", які знаходились в м. Маріуполь, в телефонному режимі було надано розпорядження знаходитись по домівкам та не виходити на роботу. В подальшому, у зв'язку з наступом військ Російської Федерації та облогою м. Маріуполь, зв'язок з працівниками ТОВ "Ертанз" був втрачений. Для розшуку своїх працівників ТОВ "Ертанз" розмістило відповідну об'яву на своїй сторінці в Фейсбук. У подальшому, працівники ТОВ "Ертанз", які перебували в м. Маріуполь, власним ходом вибирались за межі міста на територію, контрольовану Україною. При цьому, майно обладнання, техніка відповідача залишились в м. Маріуполь, на території ПАТ "ММК ім. Ілліча" та ПРАТ "МК "Азовсталь", в тому числі VW Golf Trendline FLEET НОМЕР_3 , у зв'язку з чим господарська діяльність відповідача фактично припинилась. Відповідач був вимушений призупинити дію трудових договорів з працівниками;
- 26.02.2022 ТОВ "Ертанз" листом № 0226/01 повідомило позивача про настання форс-мажорних обставин - військову агресію Російської Федерації, внаслідок чого товариство не має можливості виконувати зобов'язання за договорами про фінансовий лізинг № 00022798, 00022192, 00022210, 00022298, 00022191;
- також, у зв'язку із захопленням та знищенням майна ТОВ "Ертанз", відповідач подав заяву про вчинення кримінального порушення до Національної поліції. До вказаної заяви було додано інвентаризаційний опис майна, яке знаходилось в м. Маріуполь та було втрачено, в якому, зокрема, був вказаний автомобіль VW Golf Trendline FLEET, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Постановою слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області капітана поліції А. Кривкіної від 07.10.2022 визнано ТОВ "Ертанз" потерпілим у рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄДРДР №12022041230001279 від 29.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України. Вказані обставини також підтверджуються рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 16.12.2022 по справі №707/2275/22, яке набуло законної сили;
- позивач стверджує, що ним договір про фінансовий лізинг від 18.02.2021 № 00022789 був припинений позивачем в односторонньому порядку з 25.01.2023 шляхом направлення відповідного повідомлення на адресу відповідача у зв'язку з несплатою відповідачем лізингових платежів. Проте, станом на 25.01.2023 вказаний договір вже припинив свою дію;
- 13.04.2022 ТОВ "Ертанз" листом № 0413/01 повідомило ТОВ "Порше Лізінг Україна" про неможливість подальшого виконання за договорами про фінансовий лізинг № 00022798, 00022192, 00022210, 00022298, 00022191 та запропонувало розглянути питання про повернення транспортних засобів. При цьому, у вказаному листі було зазначено про те, що транспортний засіб VW Golf Trendline FLEET НОМЕР_3 з 24.02.2022 знаходився в м.Маріуполь та інформація про його стан відсутня;
- 05.05.2022 позивач листом від 29.04.2022 повідомив відповідача про припинення договорів про фінансовий лізинг № 00022798, 00022192, 00022210, 00022298, 00022191 протягом 10-ти робочих днів з дня отримання цього повідомлення, посилаючись на лист відповідача від 13.04.2022 про неможливість виконувати зобов'язання щодо сплати лізингових платежів. Директор відповідача отримав вказаний лист безпосередньо в приміщені позивача, відразу на ньому розписався та поставив печатку ТОВ "Ертанз". Таким чином, відповідно до розділу 12 Загальних комерційних умов фінансового лізингу, договір про фінансовий лізинг № 00022798 припинив свою дію з 20.05.2022. Отже, посилання позивача на те, що договір був припинений 25.01.2023 не відповідають дійсності;
- крім того, позивач посилається на підвищення процентної ставки, яке він здійснив в серпні 2022 року, тобто після припинення дії договору. Відповідно до роздруківки, наданою разом з позов, повідомлення було направлено відповідачу за допомогою електронною пошти на адресу, яка не відповідає адресі відповідача, вказаній у договорі. Позивачем не обґрунтовано можливість підвищення процентної ставки після припинення дії договору, так само позивачем не наведено жодного обґрунтування нарахування заборгованості зі сплати лізингових платежів після 20.05.2022, дати розірвання договору за його ініціативою. За таких обставин, нарахування позивачем заборгованості по лізинговим платежам, а також пені за прострочення оплат по ним здійснено безпідставно;
- позивачем не надано жодного доказу, якій би підтверджував, що транспортний засіб VW Golf Trendline FLEET 1.4 ТSІ, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_4 , реєстраційний номер: НОМЕР_3 , перебуває у володіння відповідача;
- у зв'язку з припиненням договорів про фінансовий лізинг, відповідачем було здійснено повернення позивачу транспортних засобів, отриманих відповідно до договорів про фінансовий лізинг 00022192, 00022210, 00022298,00022191. Повернення автомобіля VW Golf Trendline FLEET, реєстраційний номер: НОМЕР_3 , не відбулось у зв'язку з фактичною відсутністю вказаного автомобіля у володінні відповідача, про що позивач обізнаний. Враховуючи, що наданими відповідачем документами підтверджується вибуття вказаного транспортного засобу з володіння відповідача внаслідок протиправних дій третіх осіб, доказів фактичної наявності автомобіля у відповідача до позовної заяви не додано, підстави для задоволення позовної вимоги ТОВ "Порше Лізінг Україна" про витребування транспортного засобу від ТОВ "Ертанз" відсутні;
- вимогу про повернення автомобіля, на яку посилається позивач ТОВ "Ертанз" не отримувало, що визнається самим позивачем, та повертати автомобіль не відмовлялось. Як підтверджується доданими ТОВ "Ертанз" до відзиву документами, неповернення об'єкту лізингу сталось через фактичну втрату транспортного засобу внаслідок бойових дій на території м. Маріуполь, тобто на обставин, які унеможливлюють виконання зобов'язання з незалежних від відповідача причин;
- позивач був обізнаний з фактом втрати відповідачем транспортного засобу та, відповідно, неможливістю його передання. Крім того, у позивача відсутні підстави використовувати розмір лізингових платежів за січень 2023 року, як бази для будь-яких нарахувань, враховуючи, що договір припинив свою дію 20.05.2022, отже у відповідача взагалі були відсутні обов'язки зі сплати лізингових платежів у січні 2023 року. У зв'язку із вказаним, нарахування неустойки за невиконання обов'язку щодо повернення транспортного засобу здійснено без наявності законних підстав для цього, а тому, позовні вимоги про її стягнення задоволенню не підлягають.
У підготовче засідання 16.05.2023 з'явився представник відповідача, представник позивача у вказане засідання не з'явився, при цьому судом була врахована заява останнього про розгляд справи у підготовчому провадженні без участі представника позивача, яка була задоволена судом.
Судом було здійснено відстеження поштового відправлення на адресу позивача, в якому містився відзив на позовну заяву через офіційний сайт Акціонерного товариства "Укрпошта" (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) за трек-номером 4900000582269 та з'ясовано, що відзив на позовну заяву позивач отримав - 15.05.2023.
З огляду на викладене, судом було відзначено, що строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву не закінчився.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 16.05.2023 підготовче засідання було відкладено на 14.06.2023.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду № 24204/23 від 17.05.2023), в якій він просить суд забезпечити проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв'язку EasyCon.
За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення судового засідання 14.06.2023 в режимі відеоконференції з використанням системи "EаsyCon".
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 18.05.2023 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (з використанням системи "EаsyCon") було задоволено судом.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла уточнена позовна заява (вх. суду № 26488/23 від 31.05.2023), в якій він просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ертанз" на свою користь заборгованість за договором про фінансовий лізинг № 00022789 від 18.02.2021 у загальному розмірі 260 138 грн. 57 коп., яка складається з наступних сум:
- 125 080 грн. 87 коп. - плата за неоплачені лізингові платежі;
- 92 356 грн. 14 коп. - плата за фактичне користування об'єктом лізингу за період з 18.06.2023 по 28.09.2023;
- 14 172 грн. 56 коп. - пеня;
- 24 277 грн. 22 коп. - інфляційні втрати;
- 4 251 грн. 78 коп. - 3% річних.
Також, позивач просить суд зазначити в рішенні про нарахування 3% річних на розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ертанз" до моменту повного виконання рішення суду на підставі частини 10 статті 238 Господарського кодексу України.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №20807/23 від 14.06.2023), в якій він просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з погіршенням стану здоров'я представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", який бере участь у розгляді справи.
У підготовче засідання 14.065.2023 з'явився представник відповідача, представник позивача у вказане засідання не з'явився, при цьому судом врахована заява останнього про відкладення розгляду справи, яка була задоволена судом.
Враховуючи, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчувався 19.06.2023, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України (зокрема, подання до доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень), та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважав за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 14.06.2023 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, а саме: по 19.07.2023 включно; підготовче засідання було відкладено до 27.06.2023.
Від відповідача надійшов відзив на уточнену позовну заяву (вх. суду № 31329/23 від 27.06.2023), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:
- щодо стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів, то позивач в своїй позовній заяві посилається на невиконання Відповідачем своїх обов'язків щодо сплати щомісячних лізингових платежів за лютий 2022 року - червень 2022 року. В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що представник відповідача повідомлений про розірвання договору № 00022789 від 18.02.2021 - 05.06.2022 (пункт 2.22. позовної заяви). Між тим, як зазначалось у відзиві на позовну заяву в первісній редакції, датою ознайомлення відповідача з повідомленням позивача від 29.04.2022 про розірвання договору про фінансовий лізинг № 00022789 є 05.05.2022. Саме в цю дату директор ТОВ "Ертанз" ознайомився з повідомленим позивача та поставив на цьому повідомлені. Вказане також підтверджується заявою свідка ОСОБА_2 , яка додається до цього відзиву;
- в пункті 2.23. позивач посилається на те, що відповідно до пункту 12.7. Загальних комерційних умов фінансового лізингу договір вважається розірваним через 6 робочих днів з дня, наступного за днем надсилання повідомлення про розірвання. В пункті 2.23. позовної заяви, позивач робить висновок, що договір було розірвано з 13.06.2022. В той же час, оскільки відповідач ознайомився з повідомленням 05.05.2022, датою розірвання договору про фінансовий лізинг № 00022789 від 18.02.2021 є 13.05.2022;
- згідно з Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) до договору про фінансовий лізинг № 00022789 від 18.02.2021, датою здійснення платежу за травень 2022 року є 15.05.2022, за червень 2022 року - 15.06.2022. Таким чином, дію договору було припинено до настання дати здійснення цих платежів. Отже відповідач не був зобов'язаний здійснювати оплату лізингових платежів за травень та червень 2022 року, у зв'язку з відсутністю правової підстави для їх оплати договору, яким передбачено здійснення таких платежів. Наведене підтверджується правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 09.07.2018 у справі № 911/2449/17 за позовом ТОВ "Порше Лізинг Україна" до ПП "Білмед", якою було залишено без задоволення касаційну скаргу ТОВ "Порше Лізинг Україна" на постанову Київського апеляційного господарського суду про відмову в стягнення лізингових платежів, строк оплати яких настав після дати розірвання договору про фінансовий лізинг;
- щодо нарахування штрафних санкцій, то відповідно до пункту 17.1. сторона, яка зазнала впливу форс-мажорних обставин звільняється від відповідальності перед іншою стороною за невиконання або відстрочення виконання своїх зобов'язань за цим контрактом;
- 26.02.2022 ТОВ "Ертанз" листом № 0226/01 повідомило позивача про настання форс-мажорних обставин - військову агресію Російської Федерації, внаслідок чого товариство не має можливості виконувати зобов'язання за договорами про фінансовий лізинг №00022789,00022192, 00022210, 00022298, 00022191. Позивач посилається на те, що він не отримував лист відповідача від 26.02.2022, вих. №0226/01, про настання форс-мажорних обставин. При цьому, позивач не заперечує отримання листа відповідача від 13.04.2022, №0413/01 (пункт 2.17. уточненої позовної заяви). Між тим, обидва вказаних листа були направлені відповідачем на одну й ту ж саму адресу електронної пошти позивача: service@porschefinance.ua. Більш того, 02.03.2022 позивачем з вказаної адреси була направлена відповідь відповідачу, в якій позивач зазначив про можливість відтермінування оплат за рахунками до 31.03.2022 та запропонував стежити за новинами на його сайті, роздруківка листів електронної пошти додається. Таким чином, відповідач належним чином, відповідно до пункту 8.1., пункту 17,1, Загальних комерційних умов фінансового лізингу повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин. Отже, у позивача відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкції;
- щодо вимоги про стягнення плати за користування об'єктом лізингу, то в своїй позовній заяві ТОВ "Порше Лізинг Україна" заявляє вимогу про стягнення з ТОВ "Ертанз" плати за користування об'єктом лізингу після розірвання договору. В обґрунтування вказаної позовної вимоги позивач посилається на те, що відповідач після розірвання договору не повернув автомобіль, який був предметом лізингу та продовжував ним користуватись;
- якщо позивач стверджує, що відповідач фактично продовжував користуватись об'єктом лізингу, після розірвання договору фінансового лізингу, він повинен надати докази, які підтверджують факт такого користування;
- до позовної заяви не додано жодного доказу, якій підтверджував би факт використання ТОВ "Ертанз" автомобіля після розірвання договору. При цьому, в пункті 3.12. позовної заяви позивач посилається на те, відповідач не повідомив позивача щодо знищення/вилучення транспортного засобу що є об'єктом лізингу. Проте, вказане не відповідає дійсності, так як 13.04.2022 ТОВ "Ертанз" листом № 0413/01 повідомило ТОВ "Порше Лізінг Україна" про неможливість подальшого виконання за договорами про фінансовий лізинг № 00022789, 00022192, 00022210, 00022298, 00022191 та запропонувало розглянути питання про повернення транспортних засобів. При цьому, у вказаному листі було зазначено про те, що транспортний засіб VW Golf Trendline FLEET KA5782BO з 24.02.2022 знаходився в м. Маріуполь та інформація про його стан відсутня Лист ТОВ "Ертанз" від 13.04.2022 № 0413/01 був доданий відповідачем до матеріалів разом з відзивом на позовну заяву (в первісній редакції). Позивач, в свою чергу, листом від 29.04.2022 повідомив відповідача про розірвання договорів лізингу, в тому числі договору № 00022789, при цьому, як на підставу розірвання, послався саме на лист відповідача від 29.04.2022. У пункті 2.17. позивач позовної заяви також визнає отримання листа ТОВ "Ертанз" від 13.04.2022 № 0413/01. Таким чином, твердження позивача про те, що він не був повідомлений про втрату автомобіля, який є предметом лізингу по договору № 00022789, є завідомо неправдивими і спростовується матеріалами справи;
- у пункті 3.13. позивач вказує, що нарахування плати за користування об'єктом лізингу здійснено по дату звернення відповідача до правоохоронних органів - 28.09.2022. При цьому, в мотивувальній частині постанови слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області капітана поліції А. Кривкіної від 07.10.2022 , яка була винесена за результатами розгляду звернення відповідача від 28.09.2022, вказано: "в період часу з 24.02.2022 по теперішній час, невстановленими військовими (одягненими у військову форму з ознаками на формі елементів армії РФ), підрозділів Збройних Сил та інших військових формувань Російської Федерації відносно ТОВ "Ертанз" були застосовані засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом та умисно порушені закони та звичаї ведення війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що виразилося у знищенні матеріалів та обладнання, належних ТОВ "Ертанз", яке використовувалось відповідно до умов договорів підряду для виконання робіт в ПРАТ "МК "Азоветаль" та ПАТ "ММК ім. Ілліча", розташованих на території м. Маріуполь Донецької області". Отже, вказана постанова підтверджує, що фактично втрата майна відповідача, в тому числі спірного автомобіля, відбулась 24.02.2022, а не 28,09.2022, як вказує позивач. За таких обставин, у позивача відсутні фактичні та правові підстави для нарахування фактичне користування об'єктом лізингу після розірвання договору, так як такого користування не відбувалось, що підтверджується доказами, доданими до матеріалів справи;
- в обґрунтування своїх вимог про стягнення плати за користування об'єктом лізингу після розірвання договору позивач також посилається на постанови Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 911/3483/16, від 03.07.2018 у справі № 904/6270/16, від 11.04.2019 у справі № 924/590/18, від 13.05.2019 у справі № 924/569/18. Проте, відповідно до змісту вказаних позивачем постанов Верховного Суду, відповідачі по цим справам після розірвання договорів фінансового лізингу фактично продовжували користуватись автомобілями, отриманими відповідно до цих договорів, і ці автомобілі на момент розгляду справ були вилучені у відповідачів державною виконавчою службою, тобто фактичне користування відповідачами автомобілями було підтверджено матеріалами справ. Проте, у справі №904/1921/23 факт користування автомобілем, отриманим відповідно до договору фінансового лізингу, після розірвання цього договору не доведено, навпаки, відповідно до доказів, доданих до матеріалів справи, спірний автомобіль вибув з володіння відповідача внаслідок неправомірних дій третіх осіб ще до розірвання договору фінансового лізингу. Отже, у наведених позивачем постановах обставини справ не с тотожними обставинам справи № 904/1921/23, а тому посилання позивача на ці справи не заслуговує на увагу;
- щодо зміни підстав та предмету позову, то в первісній редакції позовної заяви ТОВ "Порше Лізінг Україна" просило суд стягнути з ТОВ "Ертанз" заборгованість по сплаті за неоплачені лізингові платежі, передбачених договором фінансового лізингу за договірне користування майном, в той час як в уточненій позовній заяві позивач просить стягнути плату за користування об'єктом лізингу після розірвання договору, посилаючись на право особи, якій не повернуто річ після розірвання договору, вимагати від особи, яка безпідставно користується цією річчю, відшкодування плати за весь час користування цією річчю, що є способом захисту майнових прав власника. Таким чином, позивач здійснив одночасно зміну, як предмету позову - майнової вимоги, так і підстави позову - фактичних обставин, якими він обґрунтовує свою вимогу. За таких обставин, уточнена позовна заява ТОВ "Порше Лізінг Україна" в частині вимоги про стягнення плати за користування об'єктом лізингу після розірвання договору підлягає залишенню без розгляду;
- під час розгляду справи № 904/1921/23 неодноразово вчинялися дії, які свідчать про його недобросовісність, а саме:1) позивач в позовній заяві в первісній редакції стверджував, що договір про фінансовий лізинг розірвано з 25.01.2023 та заявляв вимоги про стягнення лізингових платежів у сумі 371 487 грн. 869 коп. Після подання відповідачем відзиву на позов, позивач визнав, що договір було розірвано раніше та за його власним повідомленням від 29.04.2022, внаслідок чого розмір заборгованості по сплаті лізингових платежів було зменшено до 125 080 грн. 87 коп. Копію цього повідомлення позивач надав до суду разом з уточненою позовною заявою, отже воно була у нього в наявності, але позивач приховував його від суду для штучного збільшення нарахувань заборгованості у три рази; 2) в уточненій позовній заяві позивач стверджує, що з повідомленням про розірвання договору від 29.04.2022 відповідач ознайомився 05 червня 2022 року, в той час, як насправді датою ознайомлення є 05 травня 2022 року, тобто позивач знов намагається штучно збільшити період нарахувань для безпідставного збільшення розміру нарахувань; 3) у позовній заяві в первісній редакції позивачем заявлялись вимоги про витребування у відповідача автомобіля та стягнення штрафу за невиконання обов'язку щодо повернення майна у розмірі 89 706 грн. 42 коп. В уточненій позовній заяві позивач заявляє вимогу про стягнення плати за фактичне користування об'єктом лізингу після розірвання договору у сумі 92 356 грн. 14 коп. При цьому, позивач стверджує, що не був повідомлений про втрату автомобіля, хоча відповідач повідомив його про це листом від 13.04.2022, факт отримання якого підтверджується тим, що позивач сам послався на нього в своєму повідомлені про розірвання договору від 29.04.2022. Також, відповідач надав позивачу разом з відзивом на позовну заяву копію постанови слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області капітана поліції А. Кривкіної від 07.10.2022, в якій зазначено про втрату майна ТОВ "Ертанз" в лютому 2022 року. Тобто, достовірно знаючи про те, що спірний автомобіль втрачено відповідачем в лютому 2022 року внаслідок військової агресії Російської Федерації, позивач все одно безпідставно намагається стягнути з відповідача нарахування за нібито фактичне використання автомобіля; 4) позивач здійснює нарахування штрафних санкцій, стверджуючи, що не отримував повідомлення ТОВ "Ертанз" про настання форс-мажорних обставин від 26.02.2022, проте це повідомлення було направлено на ту ж саме адресу електронної пошти, що і лист про неможливість виконання обов'язків та втрату автомобіля від 13.04.2022, факт отримання якого позивач визнає, більш того позивач надав відповідь на вказане повідомлення. Наведене свідчить про недобросовісність позивача та намагання ТОВ "Порше Лізінг Україна" безпідставно збагатитись за рахунок ТОВ"Ертанз". При цьому, ТОВ "Ертанз" знаходиться у вкрай скрутному становищу, так як єдиним місцем виконання робіт нашим підприємством були промислові майданчики ПАТ "ММК ім. Ілліча" та ПРАТ "МК "Азовсталь" в м. Маріуполь і після початку бойових дій все майно товариства, яке там перебувало, на суму 8 718 151 грн. 16 коп., що складає 93,7% від всього майна товариства, було втрачено. Також, втрата майна та неможливість виконання робіт потягло за собою виникнення заборгованості по заробітній платі, податкам, обов'язковим платежам до бюджету, а також перед контрагентами, копія довідки про фінансовий стан додається.
У підготовче засідання 27.06.2023 з'явились представники позивача та відповідача.
У вказаному засіданні судом було відзначено, що матеріали справи не містять відповіді на відзив на позовну заяву.
Враховуючи вказане, у підготовчому засіданні 27.06.2023 судом було протокольно оголошено перерву до 11.07.2023.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 33549/23 від 07.07.2023), в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги, з урахуванням уточнених позовних вимог, у повному обсязі, обґрунтовуючи власну правову позицію наступним:
- щодо розірвання договору, то відповідно до пункту 12.7 Загальних умов лізингоодержувач вважається повідомленим про одностороннє припинення/відмову лізингодавця від контракту, якщо минуло 6 робочих днів з дня, наступного за днем надсилання лізингодавцем відповідного повідомлення лізингоодержувачу про припинення/відмову від такого контракту на адресу лізингоодержувача, зазначену у договорі фінансового лізингу та контракт вважається припиненим після спливу зазначеного вище строку. Зважаючи, що повідомлення відповідач отримав 05.06.2022, то договір лізингу на підставі пункту 12.7 Загальних умов, достроково припинив свою дію 13.06.2023. Таким чином, твердження відповідача про те, що датою розірвання договору є 13.05.2022, а дію договору було припинено до дати настання чергових платежів не відповідає дійсності; Так як договір припинив свою дію 13.06.2023 - відповідач був зобов'язаний здійснювати оплату лізингових платежів за травень та червень 2022 року;
- станом на день подання відповіді відповідачем відповідного підтвердження компетентного органу про факт настання та період дії відповідної форс-мажорної обставини;
- щодо вимоги про стягнення плати за користування об'єктом лізингу, то позивач вважає, що заперечення відповідача щодо ненадання позивачем доказів користування об'єктом лізингу Відповідачем після розірвання договору є такими, що не заслуговують на увагу суду із огляду на те, що саме на відповідача покладено обов'язок доказування тих обставин, на які посилається відповідач;
- положення чинного законодавства чітко передбачають, що усі ризики випадкового знищення, втрати або випадкового пошкодження об'єкта фінансового лізингу покладаються на лізингоодержувача (стаття 809 Цивільного кодексу України та стаття 22 Закону України "Про фінансовий лізинг"), а тому заперечення відповідача щодо "некористування" об'єктом лізингу є взагалі такими, що не заслуговують на увагу. Так, відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про фінансовий лізинг" з моменту передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу ризик випадкового знищення, втрати або випадкового пошкодження об'єкта фінансового лізингу переходить до лізингоодержувача - позивач передав відповідачу об'єкт лізингу за відповідним актом (копія подавалася разом із позовною заявою), відповідач же доказу повернення об'єкту лізингу позивачу не надав, а тому він продовжує нести відповідні ризики із моменту отримання об'єкту лізингу;
- позивач, свої зобов'язання із передачі об'єкту лізингу виконав. Питання ж щодо неможливості використання об'єкту лізингу до предмету доказування як у цій справі, так і будь-якій іншій, не відноситься із огляду на те, що усі ризики перейшли до відповідача;
- позивач категорично не погоджується із запереченням відповідача щодо того, що постанова слідчого від 07.10.2022 підтверджує, що фактично втрата об'єкту лізингу відбулася 24.02.2022 із огляду на те, що постанова слідчого про визнання юридичної особи потерпілим у кримінальним провадженням є документом який встановлює лише один юридичний факт - факт визнання особи потерпілою. Посилання ж відповідача на те, що у мотивувальній частині вказаної постанови нібито визнано відповідну обставину дійсності відповідає, адже словам: "в період часу з 24.02.2022 по теперішній час", у постанові передують слова про те, що 28.09.2022 до Криворізького РУП надійшла заява від директора відповідача: "про те, що в період часу з 24.02.2022 по теперішній час" - тобто у постанові відображено те, що було написано у заяві директора відповідача, а не встановлено будь-який факт;
- щодо зміни підстав та предмету позову, то не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 34302/23 від 11.07.2023), в яких він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:
- щодо розірвання договору та здійснення лізингових платежів, то оскільки договір був розірваний до настання дати платежу, передбаченої договором, на момент настання цієї дати підстава для здійснення платежу була відсутня. Таким чином, позивач не має права вимагати здійснення платежів, строк виконання яких на момент розірвання договору ще не настав. Наведене також підтверджується позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.07.2018 у справі № 911/2449/17. Отже, позовні вимоги щодо стягнення лізингових платежів за травень та червень 2022 року завідомо для позивача є безпідставними. При цьому, з невідомих підстав позивачем в позовній заяві в червні здійснено розрахунок розміру лізингового платежу за один день та нарахування за кожен день окремо, що прямо суперечить умовам договору, яким передбачено здійснення платежу один раз на місяць у визначеній сумі. Ніякого поденного розрахунку лізингових платежів та сплати їх за частину місяця умовами договору не передбачено, отже позивач діє з порушенням умов договору, що суперечить вимогам статті 525 Цивільного кодексу України щодо заборони односторонньої зміни умов зобов'язання;
- щодо нарахування штрафних санкцій та посилання на форс-мажор, то доводи позивача про необхідність обов'язкового надання підтвердження компетентного органу не заслуговує на увагу, так як доведення факту обставин непереборної сили може здійснюватися будь-якими доказами, а не виключно сертифікатом Торгово-промислової палати, який є лише одним з доказів наявності непереборної сили. Отже, матеріалами справи підтверджується наявність обставин непереборної сили - військової агресія Російської Федерації та їх безпосередній вплив на виконання відповідачем своїх обов'язків по договору про фінансовий лізинг № 00022789, яке полягало в знищені майна товариства, в тому числі спірного транспортного засобу;
- твердження позивача про те, що військові дії відносяться до категорії комерційного ризику підприємницької діяльності не можуть бути взяти до уваги, так як відповідно до пункту 17.2. Загальних комерційних умов фінансового лізингу, складених самим позивачем, війни вказані, як обставини форс-мажору. Очевидно, що військові дії аж ніяк не можуть вважатись звичайною складовою підприємницької діяльності;
- щодо стягнення плати за фактичне користування об'єктом лізингу, то заявляючи вимогу про стягнення з відповідача плати за фактичне користування автомобілем, позивач повинен довести, що вказаний автомобіль дійсно перебував у фактичному користуванні відповідача. Жодного доказу наявності такої обставини позивачем не надано, що свідчить про безпідставність його позовних вимог. При цьому, відповідачем були надані докази, які підтверджують, що спірний транспортний засіб вибув з володіння відповідача внаслідок неправомірних дій третіх осіб - військової агресії Російської Федерації. Отже, позивачем не доведено належними доказами фактичне користування відповідачем спірним автомобілем після розірвання договору, в то же час надані відповідачем докази підтверджують втрату автомобіля внаслідок протиправних дій третіх осіб. Таким чином, вимоги позивач про стягнення плати за фактичне користування майном задоволенню не підлягають, так як відсутнє фактичне користування майном, на яке позивач посилається, як на підставу своїх позовних вимог;
- щодо зміни предмету та підстав позову, то в уточненій позовній заяві ТОВ "Порше Лізінг Україна" заявляє позовну вимогу про стягнення плати за фактичне користування об'єктом лізингу. Підставою вказаної позовної вимоги зазначено фактичне використання транспортного засобу без належної правової підстави. Отже, позивачем здійснено одночасну зміну , як предмету, так і підстав позову, що з урахуванням вимог частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України є недопустимим;
- щодо недобросовісної поведінки позивача, то позивач стверджує, що вказані у відзиві на уточнену позовну заяву випадки його недобросовісної поведінки не заслуговують на увагу та не відносяться до предмету доказування у цій справі із огляду на надуманість висновків таких заперечень та їх необґрунтованість. При цьому, позивач не заперечує фактів, вказаних відповідачем та які підтверджують, що позивач неодноразово намагався ввести суд в оману щодо фактичних обставин справи. Отже, своїми діями позивач намагався домогтися винесення завідомо незаконного рішення.
У підготовче засідання 11.07.2023 з'явився представник відповідача, представник позивача у вказане засідання не з'явився, представник відповідача у вказане засідання не з'явився, при цьому про день, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином, оскільки представник останнього був присутній у минулому судовому засіданні, що відображено у протоколі судового засідання від 27.06.2023 (а.с. 182).
У вказаному засіданні судом було відзначено, що матеріали справи містять всі заяви по суті справи, крім того, представник відповідача не заперечував та підтвердив доцільність закриття підготовчого провадження.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні 11.07.2023 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України суд за результатами підготовчого засідання постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до пункту 18 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті.
Крім того, з метою участі всіх учасників справи у розгляді справи по суті, керуючись положеннями статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає можливим закрити підготовче провадження та призначити судове засідання, призначивши останнє в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
На підставі викладеного, керуючись статтею 177, пунктом 18 частини 2 статті 182, пунктом 3 частини 2 статті 185, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
2. Розпочати розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні та призначити судове засідання на 25.07.2023 о 15:40 год.
3. Викликати представників учасників справи в судове засідання, визнавши їх явку обов'язковою.
4. Повідомити учасників справи, що судове засідання відбудеться в режимі відеоконференції 25.07.2023 о 15:40 год. у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області відбудеться в залі судових засідань № 1-102 (1-й поверх) за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.
5. Забезпечити участь представника позивача в судовому засіданні, призначеному на 25.07.2023 о 15:40 год., в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon".
6. Роз'яснити представнику позивача, що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції останні зобов'язані зайти та авторизуватися в системі відеоконференцзв'язку за 10 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники, камеру) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв'язку; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні. Ризики технічної неможливості участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
7. У зв'язку з відсутністю фінансування потреб Господарського суду Дніпропетровської області на відправку поштової кореспонденції, про що 23.05.2022 на сайті Судової влади України розміщене відповідне оголошення (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1276874/), дану ухвалу направити учасникам справи на їх електронні пошти, а саме:
- позивачу на електронну пошту його представника 3364817075@mail.gov.ua, яку він зазначив у позовній заяві;
- відповідачу на електронну пошту aleksandr.yeromenko@gmail.com, яку зазначено у позовній заяві;
- відповідачу на електронну пошту його представника 2903623314@mail.gov.ua, яку зазначено у відзиві на позовну заяву.
8. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\
9. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 11.07.2023 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний - 12.07.2023.
Суддя Ю.В. Фещенко