13 липня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 686/28895/21
Провадження № 22-ц/4820/1311/23
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
секретаря: Чебан О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2023 року (суддя Чевилюк З.А.) за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, представник - управління ДМС в Хмельницькій області, про відшкодування моральної шкоди завданої невиконанням рішення суду у справі №2270/14181/11 за 01 грудня 2021 року з 5.00 год. по 6.00 год.,
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Управління ДМС в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди завданої невиконанням рішення суду у справі №2270/14181/11 за 01 грудня 2021 року з 5.00 год. по 6.00 год.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що рішення суду від 12.12.2011 у справі №2270/141811/11 до цього часу залишається невиконаним з вини працівників відповідача, тобто є триваючим в часі правопорушенням. Неналежне виконання посадовими і службовими особами органів державної влади своїх повноважень призвело до порушення прав позивача та свідчить про невиконання державою головного обов'язку перед людиною - утверджувати та забезпечувати її права.
Порушення державою прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції та завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей, зокрема через порушення принципу належного врядування кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди.
Внаслідок невиконання судового рішення порушені права позивача, які завдали йому моральних страждань: зокрема - конституційне право споживача на доброякісну послугу від органів державної влади держави Україна в частині правомірності та добросовісності; право приватної власності на паспортну книжечку, яка є його власністю, оскільки він заплатив за неї кошти і фактично неповернення йому її до цього дня є фактом крадіжки, адже документ є рухомою, неподільною, визначеною індивідуальними ознаками, неспоживчою річчю, тобто є майном в розумінні цивільного законодавства; право правомірного очікування на справедливий суд та відшкодування витрат, які були понесені ним на відновлення порушених його прав, яке держава Україна зобов'язана забезпечити і яке є реальним, а не уявним, а покладені обов'язки на судову владу та державу Україна, полягають в тому, щоб рішення було не просто винесене, а й виконане; право на справедливий суд; право на судовий захист.
Із урахуванням викладеного, позивач просив суд стягнути з держави Україна на його користь сто сорок чотири мільярди гривень моральної шкоди, завданої йому порушенням його прав при зумисному невиконанні рішення суду посадовими і службовими особами відповідача в справі №2270/14181/11 за 01 грудня 2021 року за період з 05.00 год. до 06.00 год.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд керувався тим, що ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності держави Україна перед ним за завдані збитки.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2023 року скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування скарги зазначає, що судом першої інстанції не було враховано правові висновки у постановах Верховного Суду у справах №686/8422/20, №686/13784/21, №686/4032/21, що є преюдиційними рішеннями у спірних тотожних правовідносинах.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини право заявника на відшкодування моральної шкоди у випадку надмірного тривалого невиконання остаточного рішення, за що держава несе відповідальність, презюмується.
Позивач у цій справі прагне грошової компенсації за порушене право на судовий захист в конкретний вимір часу. Застосування ефективного способу захисту спричинює реальне поновлення порушеного права, а в разі неможливості вказаного - забезпечує отримання відповідного відшкодування.
У відзиві на апеляційну скаргу Управління ДМС в Хмельницькій області просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2023 року залишити без змін.
Зазначає, що заявлені позивачем вимоги до Держави Україна в особі ДМС в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди є безпідставними, оскільки відсутні докази заподіяння такої шкоди та відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача із заподіяною шкодою.
Крім того, ОСОБА_1 вже реалізував своє законне право на відшкодування моральної шкоди за невиконання судового рішення згідно рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.10.2020 у справі №686/8422/20, яким вже стягнуто на користь ОСОБА_1 10510 грн.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток.
Згідно з частиною 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року зобов'язано Хмельницький міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію у паспорт громадянина України ОСОБА_1 , який видати йому на руки. Зазначене рішення суду не виконане.
На підставі цього рішення 11 червня 2012 року суд видав виконавчий лист №2270/14181/11, який перебував у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області на виконанні (виконавче провадження №33223826).
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року замінено у виконавчому проваджені №33223826 боржника - Хмельницький міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області.
Постановою державного виконавця від 28 грудня 2018 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2270/14181/11, виданого 11 червня 2012 року Хмельницьким окружним адміністративним судом, закінчено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження».
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 19 січня 2021 року, стягнуто з державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 10510 грн. моральної шкоди, завданої бездіяльністю Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області з виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі №2270/14181/11.
20 листопада 2012 року на підставі заяви позивача на ім'я ОСОБА_1 був оформлений новий паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , який власноручно отримано позивачем.
Так, статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
В силу ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки виникають, у тому числі, внаслідок правопорушень (деліктів), у зв'язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків.
В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього.
При цьому на потерпілого (позивача) покладається обов'язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу).
У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини цих органів та осіб.
Право на відшкодування моральної шкоди виникає у особи, у тому числі, внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім'ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого.
У разі вирішення спору судом розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються моральні втрати особи, що призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Також враховуються обставини, що призвели до погіршення або позбавлення можливості реалізації особою своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Моральна шкода відшкодовується потерпілому (позивачеві) одноразовим платежем. Якщо договором або законом не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди у спірних правовідносинах, то позови про таке відшкодування не підлягають задоволенню.
Схожі за змістом висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 березня 2020 року (справа №641/8857/17).
Зібрані докази вказують на те, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року (справа №2270/14181/11) про зобов'язання Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію у паспорт громадянина України ОСОБА_1 , який видати йому на руки, залишається невиконаною. У зв'язку з цим рішенням суду від 05 жовтня 2020 року у справі №686/8422/20 ОСОБА_1 присуджено компенсацію моральної шкоди за рахунок коштів державного бюджету у розмірі 10 510 грн.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє законне право на відшкодування моральної шкоди за невиконання судового рішення.
Оскільки чинним законодавством не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди за затримку виконання рішення суду, в тому числі внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, то позов ОСОБА_1 не може бути задоволений.
Крім того, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про те, що саме 01 грудня 2021 року у період часу з 05.00 до 06.00 години ОСОБА_1 завдано моральної шкоди внаслідок невиконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року (справа №2270/14181/11).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не довів склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності Держави Україна перед ним за завдані збитки, тому позов є необґрунтованим.
Посилання ОСОБА_1 на доведеність вимог і неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи.
Суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норм матеріального та процесуального права, є помилковими.
Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про її обґрунтованість, а стосуються переоцінки доказів.
За таких обставин та з врахуванням зазначених норм законодавства підстав для скасування рішення суду немає.
У зв'язку з тим, що суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишає без задоволення, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк