Справа №591/7656/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/501/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Умисне вбивство
10 липня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в місті Суми клопотання прокурора ОСОБА_9 , про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу,-
В провадженні Сумського апеляційного суду перебуває кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_10 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 29.06.2022 року, яким ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зі змісту оскаржуваного вироку Зарічного районного суду м. Суми від 29.06.2022 року вбачається, що відносно обвинуваченого ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який залишено без зміни до набрання вироком законної сили, але не більше ніж до 27.08.2022 року включно.
За клопотанням прокурора ухвалами Сумського апеляційного суду від 25.08.2022, від 14.10.2022, від 07.12.2022, 30.01.2023, від 27.03.2023 та від 22.05.2023 обвинуваченому ОСОБА_8 продовжувався запобіжних захід у виді тримання під вартою строк якого, з урахуванням останньої ухвали закінчується 20.07.2023 року.
Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вироком Зарічного районного суду міста Суми від 29.06.2022 ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та засуджено до 14 років позбавлення волі. На вирок суду ОСОБА_8 та його захисником подана апеляційна скарга, яка на даний час не розглянута, тому вказане судове рішення не набрало законної сили.
Зазначав, що маючи на меті забезпечення виконання ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов'язків, необхідно запобігти наявним ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що ризики, які існували на час обрання судом запобіжного заходу стосовно ОСОБА_8 , не змінилися, дані про його особу, зокрема останній обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, обізнаний про місце проживання свідків та потерпілого, не має міцних соціальних зв'язків, не має постійного місця роботи, зловживає спиртними напоями, а тому існують достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, а також той факт, що застосуванням більш м'якого запобіжного заходу, неможе запобігти можливим ризикам і досягти мети кримінального провадження, то обвинуваченму слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Тому, заслухавши доповідь головуючого-судді щодо обставин справи, думку прокурора ОСОБА_6 , яка клопотання прокурора підтримала, вважала за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 строк дії обраного відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, думки обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які заперечили проти задоволення клопотання прокурора, перевіривши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку.
За приписами ст.331КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Зі змісту статті положень ст. 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З матеріалів провадження вбачається, що на даний час існує вирок суду першої інстанції, що не набрав законної сили, відповідно до якого ОСОБА_8 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.115 КК України, який є особливо тяжким злочином і обвинуваченому призначено покарання у виді 14 років позбавлення волі.
Колегія суддів враховує, що ЄСПЛ визнав допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою наявність із боку обвинуваченого таких загроз, як: вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину. Проте й у цих випадках ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність відповідних ризиків, які слугують підставою тримання підозрюваного під вартою, повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України не зменшились та продовжують існувати, оскільки обвинувачений свою вину у вчиненні злочину, за який його засуджено не визнав та не визнає, в апеляційній скарзі ставить питання про його безпідставне притягнення до відповідальності.
На даний час за заявою ОСОБА_8 проводиться досудове розслідування щодо застосування відносно нього недозволених методів.
Тому, з метою забезпечення права обвинуваченого на повне розслідування кримінального провадження за його заявою, а також зважаючи на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином, на встановлені судом першої інстанції обставини його вчинення - заподіяння потерпілій численних ударів ножем, наслідки що настали - смерть людини, а також враховуючи особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно, про що обґрунтовано зауважив прокурор в своєму клопотанні, колегія суддів вважає, що ризики, які існували на час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 не зменшилися та не перестали існувати на момент продовження цього запобіжного заходу і запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо, оскільки такі запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 .
Враховуючи викладене, колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу ще на два місяці.
Керуючись ст.ст. 178, 183, 199, 331, 419 КПК України, колегія суддів -
Клопотання прокурора ОСОБА_9 , про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до «07» вересня 2023 року включно.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4